Основні напрямки розвитку автомобільного транспорту на Україні

Пасажирський автомобільний  транспорт призначений для перевезення  пасажирів на міських, приміських і  міжміським маршрутах і міжнародному сполученні. До пасажирського транспорту відносять автомобілі з кількістю місць для сидіння понад дев'ять, з місцем водія включно, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Головною проблемою  пасажирського транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає: незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів; недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях.

 

1.3  Проблеми розвитку автомобільного транспорту в Україні

 

Перехід України до нової  фази стійкого соціально-економічного зростання, курс на європейську інтеграцію вимагає випереджуючого розвитку усієї транспортної системи країни.

  Транспортний комплекс  є важливою складовою у структурі  економіки країни, фактором реалізації її геостратегічного потенціалу та зростання її ролі у міжнародному поділі праці. Частка транспорту та зв’язку у валовому внутрішньому продукті України складає 12,1%, у вартості основних виробничих фондів – 14,8% загального виробничого потенціалу. За роки ринкових перетворень транспорт став самостійним системоутворюючим чинником економічного зростання країни.

  В результаті ринкових  трансформацій, які активно відбувалися  в транспортній галузі, на ринку транспортних послуг діють десятки тисяч суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм та форм власності. Частка обсягів перевезень вантажів суб’єктами приватної форми власності складає 50,0%, у тому числі на автомобільному транспорті – 72,0%; відповідно перевезень пасажирів – 42,0%, автомобільним транспортом – 90,0%.

  Сьогодні транспорт у цілому задовольняє потреби економіки та населення у перевезеннях, однак рівень безпеки, показники якості та ефективності перевезень пасажирів та вантажів, рівень екологічного навантаження на довкілля не задовольняють сучасним вимогам.

  Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в Україні є автомобільний транспорт, його частка становить 33,0% загального обсягу викидів. що перевищує аналогічний показник розвинених країн світу більш ніж в 1,7 рази.

Показники безпеки транспортного  процесу не відповідають світовому рівню. Так, кількість загиблих в ДТП з розрахунку на 1000 автомобілів в 3-5 рази перевищує аналогічний показник в розвинених країнах. У середньому за добу в автоаваріях гинуть 20 і отримують травми 130 учасників дорожнього руху.

Продовжує залишатися низьким рівень сервісного обслуговування клієнтури, наявний транзитний потенціал і вигідне географічне положення країни використовуються лише на 70-75%.

У всіх галузях транспортного  комплексу зберігається стійка тенденція  старіння основних фондів, рівень зносу яких складає 50 - 65%, відмічається відставання у рівні транспортних технологій. Із зростанням обсягів перевезень загострилася проблема оновлення рухомого складу. Вже зараз рівень попиту на пасажирські перевезення перевищує провізні спроможності наявного парку.

  Невідповідність  між темпами зміни параметрів  транспортної системи, проведенням інституціональних перетворень та зростанням вимог вітчизняної економіки до транспорту призведуть до відставання темпів розвитку транспортної галузі від потреб соціально-економічного розвитку країни.

  Системними проблемами розвитку автомобільного транспорту на сучасному етапі є:

• наростаюче старіння основних фондів, яке приводить до невідповідності технічного та технологічного рівня вітчизняного транспорту європейським вимогам ;
• незадовільний транспортно-експлуатаційний стан існуючих автомобільних доріг та їх невідповідність високим темпам автомобілізації країни;
• недостатній рівень обслуговування населення транспортом загального користування;
• незадовільний рівень безпеки перевезень, зростання викликів світового тероризму на транспорті;
• екологічне навантаження транспорту на оточуюче середовище, перш за все - автомобільного транспорту у великих містах.

   Таким чином,  основною проблемою розвитку автомобільного транспорту є його наростаюче технічне та технологічне відставання, що не сприятиме подальшому економічному розвитку країни, її європейській інтеграції та може привести до незадовільного рівня транспортного обслуговування, зменшення швидкості пересування, росту аварійності та екологічного навантаження. Вирішення цих проблем є особливо важливим в умовах переходу національної економіки в фазу інтенсивного економічного зростання та курсу на європейську інтеграцію.

На виникнення проблеми вплинув цілий ряд негативних факторів:

1. незавершеність структурних реформ, у тому числі міському та приміському громадському транспорті;
2. збитковість підприємств міського та приміського пасажирського транспорту внаслідок недостатньої компенсації втрати коштів від перевезень пільгових категорій пасажирів та недостатнє фінансування оновлення пасажирського рухомого складу  Державного бюджету;
3. недостатнє фінансування державних програм розвитку транспорту;
4. незадовільна система містобудівництва та утримання транспортної інфраструктури у містах;
5. несприятливий інвестиційний клімат, недостатній обсяг залучення коштів на розвиток транспорту, недосконалість механізму лізингу транспортних засобів;
6. недосконалість нормативно-правової бази;
7. посилювання екологічних вимог до вітчизняного транспорту.

   Розв’язання проблем  підвищення ефективності діяльності, комплексного оновлення та модернізації  автомобільного транспорту України  можливо провадити системними  методами, поєднавши комплекс заходів нормативно-правового забезпечення його діяльності, створенням сприятливого інвестиційного клімату, поєднанням бюджетних та небюджетних джерел інвестування, завершенням ряду структурних реформ на транспорті.

Транспорт має забезпечувати  потреби населення у безпечному та якісному перевезенні пасажирів на рівні міжнародних стандартів, виконання соціально-економічних, оборонних, природоохоронних та мобілізаційних потреб суспільства.

Отже, транспортна система  України представлена різними видами транспорту, однак головна роль належить саме автомобільному транспорту. Автомобілі беруть участь у вантажообігу всіх галузей народного господарства, забезпечуючи доставку всіх видів сировини, матеріалів, товарів і обладнання на території України та за її межами.   Від якості роботи автомобільного транспорту залежить перш за все:організація безперебійної торгівлі і задоволення потреб населення; рівень рентабельності торгівлі, громадського харчування, заготівель і виробничої діяльності; забезпечення необхідного обсягу товарообороту.  

      Основними  напрямами розвитку потенціалу автотранспортних послуг України на міжнародному ринку мають бути такі: пріоритетні напрями в освоєнні транспортних коридорів, обсягів транзитних, місцевих  та експортно-імпортних перевезень, іноземного туризму, прискорення просування транспортних засобів на прикордонних переходах; перехід на міжнародні стандарти і правила, що застосовуються при будівництві об’єктів автомобільного сервісу, транспортних комунікацій, при виробництві транспортних засобів; розробка нових правил надання сервісу для транспортних засобів і їхніх екіпажів за умов транспортно-експедиторського обслуговування ними вантажовласників; забезпечення безпечної роботи на транспорті всередині і за межами країни.

 

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансових результатів діяльності  
АТ «УкрАВТО»

 

2.1 Стан автомобільного ринку та виробництва в Україні

 

Український автомобільний  ринок представлений трьома категоріями: легкові автомобілі (89,7% від загального виробництва), вантажівки (7,1%) та автобуси (3,2%).

Легкові автомобілі є  пасажирським транспортним засобом, призначеним для перевезення і пасажирів і малогабаритних вантажів. Вони включають: індивідуальні, таксі, прокатні та відомчі автомобілі.

Вантажні автомобілі за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Деякі легкі ваговози достатньо маленькі, близькі за розміром до легкових авто. Комерційні вантажівки або пожежні автомобілі можуть бути досить великим і слугувати платформою для додаткового обладнання.

Автобус — вид комерційного транспорту з кількістю місць для сидіння (більше дев'яти з місцем водія включно), який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Автомобільний ринок, що впродовж 2003-2008 років демонстрував позитивну динаміку розвитку, зазнав катастрофічного впливу фінансової кризи. Якщо наприкінці 2008 року автомобільні компанії мали можливість коригувати ціни  своєї продукції за рахунок курсових різниць і таким чином підтримувати прийнятний рівень продажів, то вже на початку 2009 року практично всі автомобільні компанії відчули різке скорочення попиту. (Діаграма 2.1)

 

 

Діаграма 2.1 Виробництво автомобільного транспорту в Україні

 

Серед причин, що мали вирішальний  вплив на стан автомобільного року на початку 2009 року, варто зазначити:

• Зростання рівня безробіття в країні та, як наслідок, зменшення доходів домогосподарств;
• Повне призупинення автомобільного кредитування – якщо у 2008 році в кредит було реалізовано майже 45% нових автомобілів, то в 2009 році цей показник склав лише 5%;
• Відсутність державної підтримки автомобільного ринку (в той час, як у більшості провідних країн Європи діяли компенсаційні програми при придбанні нового автомобіля та утилізації старого, в Україні на державному рівні не було вжито заходів для відродження автомобільного кредитування чи стимулювання попиту на автомобілі);
• Зростання курсу долару та євро призвели до підвищення цін на автомобілі, що в умовах зниження рівня доходів населення спричинило скорочення попиту.

Однак у 2010 р. виробництво автомобілів у країні зросло на 19% в порівнянні з кризовим 2009 р. і склали 83,9 тис. одиниць. При цьому з них продажі вантажних автомобілів в Україні в 2010 р. зросли в 1,7 рази і склали 51,471 тис. машин, причому 63% з цієї кількості припало на стару імпортну техніку.

Експорт автомобілів у 2007-2008, стрімко виріс, однак з приходом кризи, знизився на 74%. У 2010 продажі зросли на 15,7 тис автомобілів, що свідчить про пожвавлення виробництва на ринку автомобілів. Основним ринком українського експорту є Росія.

 

 

Діаграма 2.2 Експорт автомобілів

Так тільки Корпорації «УкрАВТО»  сприяла  максимальному обсягу експортних відвантажень в 2008 році - на експорт  було відвантажено понад 72 000 автомобілів  і автобусів різних модифікацій.

Зазнали зміни і стратегії  автомобільних імпортерів та виробників. Практично призупинився розвиток дилерських мереж, в країну не імпортувалися  нові автомобілі (імпортери змушені  були розпродавати склади, що були в  наявності на початок 2009 року), практично не відбулося автомобільних прем’єр (змушені розпродавати склади, імпортери не замовляли у виробництво та не завозили нових, більш актуальних модифікацій та моделей).

 

Діаграма 2.3 Імпорт автомобілів

 

Стрімке скорочення імпорту  у 2009 році складників для виробництва автомобілів є своєрідним альтернативним індикатором показника українського автовиробництва. Якщо упродовж 2008 року до України в середньому за квартал завозили по 80 тисяч автокузовів, то у кризовий квартал - лише 30 тисяч.

У 2010 в Україну було завезено 106775 легкових автомобілів, на загальну суму 1,7 млр. доларів. Основним постачальником авто в Україну став Євросоюз та Японія.

Найбільш значущим постачальником авто в Україну є Німеччина, звідки до нас приходить більше 30% автомобілів. Японія поставляє 20% авто.

Вітчизняне автомобілебудування  пройшло разом з економікою країни через всі етапи становлення, через ринкові експерименти, що проводилися над промисловістю, але все таки зуміло, в основному, зберегти свій потенціал.

В Україні виробництво легкових автомобілів представлене чотирма національними автовиробниками: ЗАТ “ЗАЗ”, Корпорація “Богдан”, ЗАТ “Єврокар”, ТОВ “КрАСЗ”, потужності яких дозволили забезпечити в 2008 р. виробництво 425,7 тис. Одиниць легкових автомобілів.

У розвинених країнах автомобілебудівна галузь обслуговує не тільки внутрішній ринок, але й забезпечує просування вітчизняної продукції на міжнародний ринок, інтеграцію вітчизняних підприємств з виробництва комплектувальних виробів, вузлів,агрегатів і запасних частин у світове автомобілебудування. Саме це повинна ставити за мету і автомобільна галузь України.

На сьогодні українські автомобільні заводи завантажені лише на 30%. Передбачається, що українська автомобільна промисловість буде розвиватися  в майбутньому за рахунок розширення долі українських автомобілів; підвищення локалізації виробництва та залучення інвестицій у вітчизняну автопромисловість. Підвищення локалізації виробництва вже дозволило багатьом компаніям зменшити витрати та диверсифікувати свій бізнес-портфель.

Завдяки впровадженню збірних ліній для виробництва іноземних автомобілів, багато вітчизняних автовиробників змогли завоювати міцну позицію на українському авто ринку.

 

Діаграма 2.4 Структура виробництва за виробниками

 

Зі структури виробництва  за виробниками спостерігаємо, що найбільшим виробником є Запорізький автомобільний завод, більше 50%. Також Корпорація «Богдан» виробила 25,15% автомобілів в країні.

Запорізький автомобільний завод, яким володіє Корпорація УкрАВТО,  єдине в Україні підприємство, яке володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, спорядження кузова і складання автомобіля. На заводі створено і постійно удосконалюється якісно нове сучасне високотехнологічне виробництво, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001 версії 2000 року, і є значним внеском у розвиток державної економіки.