Облік операцій по поточному рахунку в банку

 

 

2.3 Відображення  інформації щодо обліку операцій по поточному рахунку у звітності в банку

Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів.

Фінансова (бухгалтерська) звітність банку – це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан банку та результати його діяльності за звітний період.

Основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку (рис. 13.1).

Фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію про банк. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів.

Основні вимоги щодо форм фінансової звітності банку такі:

• відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку;

• складання на підставі даних бухгалтерського обліку;

• оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;

• розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті

Фінансова (бухгалтерська) звітність банку та прийняття економічних рішень    

Таблиця 2.3

Фінансова (бухгалтерська) звітність банку

 

 

Балансовий звіт

Звіт про фінансові результати

Звіт  про рух грошових котів

Звіт про власний капітал

Примітки до фінансових звітів

 

 

Надання користувачам для прийняття економічних рішень інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку

• зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.

• зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.

Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність.

Дохідливість – це якість інформації. Інформація, включена до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам. Однак це не означає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі банківського бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку. Тому інформація про складні поняття, яка є корисною для прийняття рішень, не повинна виключатись зі звітності внаслідок складності розуміння її окремими користувачами. Отже, інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами.

Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та скласти прогноз майбутніх подій і на основі отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається и суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.

Достовірність означає, що інформація не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Вимоги щодо достовірності передбачають:

• сумлінність подання інформації. Кожна стаття звіту має з достатньою точністю піддаватись конкретній оцінці;

• змістовність інформації. Відображення максимальних обсягів інформації в межах форми;

• нейтральність. Подання звітної інформації не повинне мати вибіркового характеру для заздалегідь визначеного результату;

• відповідність. Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.

Зіставність інформації означає надання користувачам можливості порівнювати фінансові звіти:

• банку за різні періоди;

• різних банків.

Передумовою зіставності є наведення звітної інформації попереднього періоду у фінансових звітах та розкриття інформації про облікову політику та її зміни у примітках.

Склад і порядок заповнення форм, періодичність і строки подання фінансової звітності визначено: у Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566; Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 р. № 124; Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 р. № 598.

За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність (табл. 13.1).

Повним звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня). Звітний період називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.

Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми – балансу. Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом. Квартальна звітність включає такі форми: баланс, звіт про фінансові результати, примітки.

Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки. Найбільша частка суттєвої та детальної фінансової інформації про банк розкривається в примітках.

Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов'язані оприлюднювати таку звітність.

Річна банківська звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором.

Класифікація та склад фінансової звітності за звітним періодом

                                                                      Таблиця 2.4.

Періодичність фінансової звітності	Форми фінансової звітності
Щоденна	Баланс
Місячна	Баланс. Звіт про прибутки та збитки
Квартальна	Баланс. Звіт про фінансові результати. Примітки
Річна	Баланс. Звіт про фінансові результати. Звіт про рух грошових коштів. Звіт про власний капітал. Примітки

 

Найнаочніше процес складання фінансової звітності простежується за підсумкового узагальнення облікових даних у річному фінансовому звіті. Процес підготовки до складання та безпосереднє складання форм фінансових звітів включає кілька етапів (рис. 13.2 на с. 390).

Річна фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проводок за рік. Інформація у річних фінансових звітах подається порівняно з попереднім роком. Річна фінансова звітність складається у тисячах гривень.

Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво банку в особі керівника та головного бухгалтера.

Банки – юридичні особи складають консолідовану річну фінансову звітність. Порядок складання та подання звітності філіями, відділеннями визначається банком самостійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Удосконалення обліку операцій по поточному рахунку в банку

3.1 Автоматизація

  Згідно з діючим законодавством України будь-яке підприємство чи організація повинні тримати власні грошові кошти на розрахункових рахунках в банківських установах. Розрахунки готівкою дуже обмежені як сумами, так і кількістю. В основному всі розрахунки підприємств і організацій між собою, з державним бюджетом та позабюджетними фондами проводяться в безготівковій формі через розрахунковий рахунок в банківських установах.

   В Почаївському споживчому товаристві застосовується система «Клієнт-банк.

Система "Клієнт-Банк" належить до систем віддаленого банківського обслуговування (ВБО).

"Клієнт-Банк" є програмно-технічним  комплексом, який дозволяє підприємству  керувати своїм рахунком з  комп'ютера, встановленого в офісі  підприємства.

Основною функцією "Клієнт-Банку" є надання можливості підприємству проводити платежі зі свого поточного рахунка в банку, не відвідуючи банку, з офісу підприємства.

Крім того, "Клієнт-Банк" дозволяє:

- здійснювати моніторинг  коштів на поточному рахунку. Тобто уповноважений працівник  підприємства (як правило, це особи, наділені правом першого та  другого підпису на платіжних  документах) може, не відвідуючи  банку, контролювати рух коштів  на поточному рахунку, з'ясовувати  особу платника та призначення  платежу. Завдяки цьому можна, приміром, оперативно відвантажувати продукцію  споживачам за фактом її оплати;

- отримувати виписки з  поточного рахунка;

- отримувати від банку  щоденні офіційні курси іноземних  валют, які використовуються при  бухобліку операцій;

- вести довідник своїх  контрагентів за платежами та  довідник призначення платежу. Ці  довідники дозволяють значно  швидше формувати платіжні документи, оскільки відпадає потреба заново  заносити інформацію до кожного  документа - готовий шаблон переноситься  до платіжного документа з  довідників;

- отримувати від обслуговуючого  банку повідомлення про нові  банківські послуги, поточні відсоткові  ставки за кредитами та депозитами, іншу інформацію, яку банк вважає  за потрібне оперативно доводити  до клієнтів. Можливе і звернення  клієнта до обслуговуючого банку. Ця функція дозволяє підприємству  і банку оперативно обмінюватися  інформацією.

Розгляньмо основні можливості системи.

За допомогою опцій "Входящие приходные", "Входящие расходные", "Исходящие расходные" можна переглянути рух коштів на рахунках за будь-який період, ввести платіжні документи, змінити статус введених документів, переглянути залишки на рахунках, надрукувати реєстр документів у будь-якому розрізі, надрукувати виписку руху коштів за будь-який період.