Облік операцій по поточному рахунку в банку

                                                                                               

                                                                                               

 

  

 

 

                                                                                

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Методика обліку операцій по поточному рахунку

2.1 Документальне оформлення  операцій по поточному рахунку  в банку

    Для здійснення операцій по поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені НБУ. Документи, що надходять до банку дійсні лише при наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці.

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. Крім того, в розрахункових документах не допускаються різного роду виправлення, незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк.           При цьому підприємства і фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених у розрахункові документи даних. Надані в банк документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки. Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючи документів.

При готівкових розрахунках банківськими документами є:  

• грошові чеки;   ( Додаток  3)                                         
• об’яви на внесок готівкою;

У випадку безготівкових перерахувань:

     - платіжні  доручення; ( Додаток 4)

     - платіжні вимоги-доручення;

     - розрахункові чеки, акредитиви.

При внесенні грошових коштів на рахунок банку подається об’ява на внесок готівкою. Виправдовуючим документом при цьому є відмічена банком квитанція, яка заповнюється разом з об’явою на внесок готівкою.

Сьогодні найбільш розповсюдженими видами безготівкових розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень та платіжних вимог-доручень.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку. При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник. Платіжні доручення використовуються для розрахунків між підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності; за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соціального страхування, оплати претензій по якості і недостачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб’єктів господарської діяльності. За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування, тобто період між датою надходження доручення на списання коштів у банк і датою зарахування списаних коштів на рахунок одержувача, але тільки якщо така можливість передбачена в договорі на розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може самостійно вказати дату зарахування коштів на поточний рахунок одержувача. Проте період валютування не може перевищувати три робочі дні. Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальником. Покупець акцептує вимогу-доручення і здає її до банку. Вона приймається до виконання банком покупця тільки при наявності коштів на поточному рахунку покупця і при його письмовій згоді оплатити повністю або частково платіжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене підписами осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, і печаткою платника.

  Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

  Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачу. Розрахунки чеками представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків. Чек дійсний протягом десяти днів, не враховуючи дня його виписки. Розрізняють грошові та розрахункові чеки.

  Акредитив - це доручення банку покупця банкові постачальника провести оплату за відвантажену продукцію, товар, надані послуги на підставах, обумовлених в цьому дорученні. Існують три форми акредитиву: без відзивний підтверджений, без відзивний непідтверджений і відзивний.

                                                                                            

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1

 

№  п/п	Назва документа	Характеристика
1	Платіжне доручення	розпорядження підприємства, як власника рахунку, про перерахування коштів з його рахунку на рахунок іншого підприємства, організації, установи, оформлене на спеціальному бланку,  широко використовується для здійснення розрахунків з державним бюджетом, органами соціального страхування, пенсійним фондом, постачальниками тощо.
2	Платіжна вимога-доручення	документ, який складається з двох частин: верхньої – вимога отримувача коштів до платника про їх сплату; нижньої – доручення платника своєму банку про перерахунок коштів.
3	Платіжна вимога	Платіжна вимога про примусове списання коштів на підставі виконавчого документа оформляється та подається державним виконавцем, а на списання податкового боргу за рішенням податкового органу – податковим органом. Платіжну вимогу на примусове списання (стягнення) коштів на підставі виконавчого документу приймає безпосередньо керівник банку або уповноважена ним особа
4	Розрахункові чеки	містить письмове  розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, списати чекотримачеві зазначену в чеку суму коштів.

 

2.2 Синтетичний  і аналітичний облік операцій  по  поточному рахунку в банку

  З поточного рахунка оплачуються операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту).

  Періодично (у встановлені строки) банк видає підприємству виписки з його поточного рахунка, тобто перелік здійснених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично являє собою другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Звідси - залишки коштів і надходження на поточний рахунок банк записує по кредиту поточного рахунка, а зменшення свого боргу (списання, видачу готівкою) - по дебету. Тому, обробляючи виписки банку, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по дебету поточного рахунка) а списання - по кредиту.( Додаток 5)

  Одержана із банку виписка перевіряється й обробляється: підбираються всі виправдні документи, проставляються кореспондуючі рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються штампом «Погашено». Крім того, на документах також вказують порядковий номер його запису у виписці банку. Це необхідно для контролю за рухом коштів на поточному рахунку, а також для наступних перевірок.

  Виписки банку є регістрами аналітичного обліку і підставою для облікових запасів на поточному рахунку .

  Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів на поточному рахунку підприємства в національній валюті ведеться на активному рахунку31  

(Додато 6), (Додаток 3).        

  Надходження коштів на рахунок 311 має великий діапазон. Найбільша сума надходження – це виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і послуг, від реалізації інших активів. Видатками фірми з рахунку є платежі до бюджету, розрахунки по податках.

  Якщо при опрацюванні виписки банку з поточного рахунка підприємства виявлено помилково списані або зараховані кошти, бухгалтер повинен письмово повідомити установу банку про допущену помилку для внесення виправлень. На суму, помилково списану банком з поточного рахунка підприємства, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті». При поновленні банком на поточному рахунку підприємства помилково списаної суми роблять зворотній запис (тобто дебет рахунка 311 і кредит рахунка 374). Помилково зарахована на поточний рахунок підприємства сума відображається по дебету рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Після одержання виписки банку з виправленим помилковим записом складається бухгалтерська проводка із зворотною кореспонденцією рахунків (дебет рахунка 685 і кредит рахунка 311). Так забезпечується ідентичність записів на поточному рахунку як в банку, так і на підприємстві.

  Отже, з цього розділу можна підсумувати, що найбільш достовірний аналітичний облік грошових коштів ведеться в звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі. В цілому бухгалтерській облік грошових коштів у Почаївському СТ здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства і стандартів бухгалтерського обліку.

                                                                                                                Таблиця 2.2

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		Дебет	Кредит
1	Надійшла й оприбуткована до каси готівка з відповідних рахунків в банку	301 302	311 312	67000
2	Надійшла до каси виручка від реалізації продукції	301	361	2500
3	Погашена дебіторська заборгованість готівкою	301	377, 361, 65, 374	2300
4	Надійшов до каси невикористаний залишок підзвітної суми	301	372	400
5	Засновники внесли до каси готівку в рахунок їх вкладів до Статутного капіталу підприємства	301	46	1400
6	Надійшла до каси готівка від дочірніх підприємств	301	682	2870
7	До каси повернуті лишки одержаної заробітної плати	301	66	300
8	Оплачено готівкою різні загальновиробничі і адміністративні витрати	91 92	301	255
9	Сплачена працівникам підприємства заробітна плата	661	301	10000