Облік надходження та наявності основних засобів на підприємстві

Аналітичний облік  основних засобів

Одиницею обліку основних засобів, як уже зазначалося, є окремий інвентарний об'єкт.

Інвентарний об'єкт — предмет або комплекс конструктивно поєднаних предметів з усіма пристроями та пристосуваннями для виконання певних самостійних функцій і певної роботи.

Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням  основних засобів кожному інвентарному об'єкту, незалежно від того, знаходиться  він в експлуатації чи в запасі, присвоюється відповідний інвентарний номер. Цей номер зберігається за об'єктом на час його знаходження на підприємстві. Інвентарні номери об'єктів, які вибули (передані безоплатно, реалізовані, ліквідовані як зношені чи з інших причин), не можуть присвоюватись іншим основним засобам із нових надходжень.

Аналітичний пооб'єктний облік основних засобів веде бухгалтерія на інвентарних картках у гривнях (без копійок). Інвентарна картка форми 03-6 використовується для обліку всіх видів основних засобів (будівель, споруд тощо), а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, які прийняті в експлуатацію в одному календарному місяці й мають однакові виробничо-господарське призначення, технічну характеристику й вартість.

Інвентарну картку відкривають  на кожний інвентарний об'єкт (групу). Якщо до інвентарного об'єкта належать окремі пристрої та прилади, що становлять із ним одне ціле, в картці подають перелік цих частин. До інвентарних карток не вносять усіх показників технічної документації. Характеристика об'єктів і їхніх окремих конструктивних елементів має бути короткою і відображати індивідуальні особливості об'єкта. Проіндексовані (переоцінені) об'єкти основних засобів записують за відновною вартістю в розділі картки «Реконструкція, модернізація». Картки недіючих основних засобів групують окремо.

Облік об'єктів основних засобів за місцем їхньої експлуатації (розміщення) здійснюють в інвентарному списку. Дані пооб'єктного обліку основних засобів за місцями їхнього знаходження мають бути тотожні записам в інвентарних картках (книгах).

В окремих випадках облік об'єктів за місцем їхньої експлуатації може здійснюватися на інвентарних картках, які бухгалтерія виписує у двох примірниках. Другий примірник передається за місцем знаходження об'єкта.

У разі переміщення об'єкта інвентарна картка разом із накладною на переміщення передається за новим місцем експлуатації (знаходження).

Кількість карток за об'єктами в місцях експлуатації (знаходження) має відповідати їхній кількості  в бухгалтерії, що досягається підрахунком та зіставленням карток.

Інвентарні картки, картки обліку руху основних засобів сумарно звіряють з даними синтетичного обліку основних засобів.

Синтетичний облік  основних засобів

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку та їхнє призначення  встановлює Інструкція про застосування Плану рахунків.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначено в П(С)БО 7 «Основні засоби».

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух  власних чи отриманих на умовах фінансового  лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, існує активний рахунок 10 «Основні засоби».

На дебеті рахунка 10 «Основні засоби» відображають надходження (придбання, створення, безоплатне отримання) на баланс підприємства основних засобів, облікованих за первісною вартістю; суму витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), яке зумовлює збільшення майбутніх економічних вигод, очікуваних на початку від використання об'єкта; суму дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів; на кредиті — вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у випадку часткової ліквідації об'єкта основних засобів; суму уцінення основних засобів.

Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки:

101  «Земельні ділянки»;

102  «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103  «Будинки та споруди»;

104  «Машини та обладнання»;

105  «Транспортні засоби  »;

106   «Інструменти, прилади  та інвентар»;

107 «Робоча і продуктивна худоба»

108 «Багаторічні насадження»;

109 «Інші основні засоби».

На субрахунку 101 «земельні ділянки» ведеться облік земельних ділянок, якими володіє та які використовує підприємство та , які використовує підприємство у своїй операційній діяльності.

На субрахунку 102 «Капітальні витрати  на поліпшення земель» ведеться облік  капітальних вкладень  у поліпшення земель. Такі капітальні вкладення  включають до основних засобів щороку в сумі витрат , що мають відношення до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

На субрахунку 103 «Будівлі та споруди» ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їхніх структурних компонентів і передавальних пристроїв, а також житлових будинків.

На субрахунку 104 «Машини  та обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти, прилади та інвентар», 107 «Робоча і продуктивна худоба», 108 «Багаторічні насадження» ведеться облік основних засобів, згідно з назвами цих субрахунків.

На субрахунку 109 «Інші основні  засоби» ведеться облік основних засобів, які не включені в перелічені субрахунки.

Класифікація  та оцінка основних засобів

В організації правильного обліку основних засобів головною є науково обґрунтована їх класифікація (групування) за найважливішими економічними і технічними ознаками (рис. 1).

 

 

Рис. 1. Класифікація основних засобів

П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачає такі групи основних засобів, однакових за технічними характеристиками, призначенням і способом використання:

1) земельні ділянки;

2)  капітальні витрати на поліпшення земель;

3)  будинки, споруди і передавальні пристрої;

4)  машини та обладнання;

5) транспортні засоби;

6)  інструменти, прилади, інвентар (меблі);

7)  робоча і продуктивна худоба;

8)  багаторічні насадження;

9) інші основні засоби.

Земельні ділянки

Поняття земельної ділянки  законодавством не визначено. Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України всі землі за цільовим призначенням поділяють на:

1)  землі сільськогосподарського призначення;

2)  землі населених пунктів (міст, селищ міського типу й сільських населених пунктів);

3)  землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

4)  землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5)  землі лісового фонду;

6)  землі водного фонду;

7)  землі запасу.

Капітальні  витрати на поліпшення земель

До витрат на поліпшення земель належать витрати на меліоративні (осушувальні) та іригаційні роботи, анти ерозійні заходи (терасування, зміна рельєфу ярів та ін.)

Будинки, споруди  і передавальні пристрої

Будинки — архітектурно-будівельні об'єкти, призначені для створення умов (захист від атмосферних явищ та ін.) для праці, життя, обслуговування населення й зберігання матеріальних цінностей.

Інвентарним об'єктом  цього класу є кожна окрема будівля, що має стіни й дах як конструктивні основні частини. Якщо будівлі прилягають одна до одної і мають спільну стіну, але кожна з них є самостійним конструктивним цілим, вони вважаються окремими інвентарними об'єктами. Надвірні будови, огорожі та інші надвірні споруди, які обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь та ін.), становлять разом із нею один інвентарний об'єкт.

Зовнішні прибудови  до будівлі, які мають самостійне господарське значення, окремо поставлені будівлі котелень, а також капітальні надвірні будівлі (склади, гаражі та ін.) є самостійними інвентарними об'єктами.

Споруди — інженерно-будівельні об'єкти, призначені для створення умов, необхідних для здійснення процесу виробництва або забезпечення досягнення невиробничих цілей через виконання певних технічних функцій, не пов'язаних із зміною предмета праці.

Інвентарним об'єктом цього класу вважається кожна окрема споруда з усіма пристроями, що становлять із ним одне ціле, наприклад:

—  резервуар (включаючи фундамент, арматуру, гарнітуру, підігрівальний пристрій);

—  щогла прожекторна (включаючи фундамент, опору, мережу електропроводки з усією освітлювальною арматурою);

—  дорога, естакада.

 Передавальні  пристрої:

—  лінії електропередач, у тому числі сигналізації та зв'язку;

—  трансмісії та трубопроводи (крім магістральних) з усіма проміжними механізмами, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії, переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин.

Інвентарним об'єктом  щодо електричних ліній є лінія  від розподільного пристрою електростанції (підстанції) або від клем генераторів  до розподільних пристроїв приймальних підстанцій і від підстанцій до фідерних та інших службових приміщень.

Самостійними інвентарними об'єктами вважаються трубопроводи, які  не є частиною машини, будівлі чи споруди, але мають самостійне значення. Так, наприклад, теплофікаційний трубопровід від бойлера до будівлі споживача теплової енергії має самостійне значення, а ввід і трубопровід системи опалення входять до складу будівлі.

Машини та обладнання

Машини — технічні пристрої, за допомогою яких при виконанні певних операцій технологічного процесу здійснюється перетворення енергії, матеріалів і (або) інформації для отримання необхідного корисного результату.

Обладнання — пристрій, що виробляє або перетворює енергію, матеріали та інформацію.

Інвентарним об'єктом  типу обладнання є кожна окрема (в тому числі така, що не належить до розглянутих раніше інвентарних об'єктів) машина (апарат, агрегат, установка, прилад), включаючи пристрої та приладдя, стаціонарно змонтовані прилади, інструменти, електрообладнання, в тому числі пристрої для її підключення до мережі енергопостачання, а також індивідуальну огорожу й фундамент (якщо об'єкт, змонтований на окремому фундаменті, що не належить до класу «будівлі»), які входять до її складу.

Відносячи інвентарні об'єкти до певного класу, слід брати до уваги, крім конструктивних ознак, основне (переважне) призначення устаткування. Так, наприклад, до класу «енергетичного (силового) устаткування» належать пристрої, що виробляють або перетворюють теплову й електричну енергію, а також машини-двигуни, що перетворюють будь-яку енергію (води, вітру, теплову, електричну та ін.) на механічну, тобто на енергію руху.

Класифікація машин  і обладнання здійснюється за функціональним принципом і за галузями виробництва

Транспортні засоби

Транспортний засіб — засіб, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому обладнання чи механізму.

До цієї групи належать:

—  автотранспорт;

—  судна;

—  залізничний транспорт;

—  апарати літальні: повітряні й космічні;

—  веломототранспорт;

—  електротранспорт виробничий безрейковий.

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

Інструменти — знаряддя ручної праці або виконавчий механізм машини для здійснення різних робіт. Інструменти поділяють на:

—  різальні (різець, свердло, фреза та ін.);

—  тиснучі (штамп, накатка);

—  шліфувальні (шліфувальне коло, шліфувальний брусок);

—  ударні (молоток, зубило, пробійник);

—  кріпильно-затискувальні (затискувальний патрон верстатів, різцевий тримач, лещата та ін.);

—  вимірювальні;

—  медичні;

—  інші.

Прилади — засоби вимірювання, аналізу, обробки й зображення інформації, пристрої регулювання, автоматичні й автоматизовані системи управління.

Інвентар (меблі) — сукупність різних предметів господарського вжитку й виробничого призначення.

Продуктивна худоба — худоба, що використовується в процесі виробництва природним шляхом (у тому числі сторожові собаки), а також тварини, що не є продукцією, а використовуються для виробництва продукції: самці-плідники й самиці-годувальниці, худоба молочного, вовняного стада.

Багаторічні насадження - рослини, які використовуються в процесі виробництва (наприклад, для вирощування плодів, ягід), для здавання в оренду або в соціально-культурних цілях (декоративні дерева й кущі).

Багаторічні насадження поділяють на насадження:

—  ботанічних садів;

—  захисні;

— декоративні;

— продуктивні.