Механізм регулювання зайнятості

    відсутність механізмів  співпраці та взаємодії між  Державною службою зайнятості  та приватними агентствами зайнятості, база вакансій та шукачів роботи  яких у п'ять разів перевищує  відповідну базу Державної служби  зайнятості спотворює систему  ефективної підготовки кадрів, яких  потребує економіка. При цьому  інформація, яка міститься в Єдиній  інформаційно-аналітичній системі  державної служби зайнятості  обмежується вільними вакансіями  з непривабливою заробітною платою  та шукачами роботи з числа  неконкурентоспроможних осіб.

 

    Разом з тим  діяльність приватних агентств  зайнятості (близько 14,5 тис.) відбувається  в умовах недостатнього правового  регулювання, що негативно впливає  на захист прав та гарантій  громадян, в тому числі через  застосування такими агентствами  нетипових форм зайнятості (запозиченої  праці).

 

    Щорічно за різними  програмами на реалізацію державної  політики зайнятості витрачається  до 6 млрд гривень. Реалізація  заходів сприяння зайнятості  вказала на непрозоре та малоефективне  використання страхових коштів

 

Методика підрахунку

 

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані  та незареєстровані в державній  службі зайнятості), які одночасно  задовольняють трьом умовам:

 

    не мали роботи (прибуткового заняття);

    активно шукали  роботу або намагались організувати  власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;

    готові приступити  до роботи впродовж двох найближчих  тижнів.

 

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній  службі зайнятості, до працездатного  населення працездатного віку. Значний  недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального  числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним  низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також  спостерігається у сільських  регіонах, де працездатне населення  займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

Види безробіття

 

    Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок  коливань економіки. У фазі  рецесії підприємства звільняють  робочих та наймають на роботу  в разі економічного підйому.  Вважається, що кон'юнктурне безробіття  зникає через 2-3 роки.

    Сезонне безробіття  — результат природних коливань  кліматичних умов протягом року  або коливань попиту. Зникає протягом  року.

    Панельне безробіття (у розумінні монетаристів —  природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть  при найкращому розвитку кон'юнктури.  Цей вид безробіття виникає  внаслідок фрикційного, добровільного  та структурного безробіття. Це  та група безробітних, які не  можуть знайти роботу в зв'язку  з кваліфікацією, віком, станом  здоров'я, місцем проживання або  недостатнім бажанням до праці.

    Фрикційне безробіття(тимчасове)  виникає, коли люди тимчасово  знаходяться без роботи в результаті  зміни місця праці, професій. Цей  вид безробіття виникає в короткостроковому  вимірі.

    Структурне безробіття(технологічне) — виникає в результаті зміни  структури економіки, викликане  науково-технічним прогресом і  зміною структури потрібних кадрів

Перейти до: навігація, пошук

Рівень безробіття у світі  за даними Книги фактів ЦРУ, станом на 30 березня 2006

 

Безробіття — соціальне  явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих  місць (перевага пропозиції робочої  сили над її попитом). Відповідає стану  незайнятості працездатного населення  та має негативні економічні й  соціальні наслідки для усього населення  регіону, де набуло особливого поширення.

 

1.1 Сутність, структура і  функції ринку праці

 

У узагальненому вигляді  ринок - система економічних відносин між продавцями і покупцями товарів  та послуг. Ринок так можна трактувати як і економічний добробут і географічний простір для, у якому відбувається процес товарного звернення, обміну товарів за власний кошт і, грошей на товари. Ринок розуміється як і механізм, який зведе разом продавців  і покупців товарів та послуг.

 

І з названих визначень (система  відносин, простір, механізм) дає сутнісну характеристику однієї зі сторін багатогранного поняття «ринок». Розрізняють ринки  сировини, матеріалів, палива, готової  продукції, цінних паперів, кредитів та інших. Функціонування кожного їх має  свої особливості, пов'язані з специфікою товару, виступає об'єктом купівлі-продажу  цьому ринку.

 

Серед ринків окреме місце  посідає ринок праці, є фундаментом  ринкових відносин, адже управління економікою передбачає передусім управління трудовий діяльністю. Ринок праці є органічною складовою будь-якої ринкової економіки, яка виконує функції механізму  і розподілу і перерозподілу  громадського праці в сферам і  галузям господарства, видам і  формам зайнятості, за критеріями ефективності праці та виробництва, у відповідності  зі структурою суспільних потреб і  форм власності.

 

Є кілька наукових визначень  ринку праці, наприклад:

 

Ринок праці — це сукупність економічних та юридичних процедур, дозволяють людям обміняти свої трудові  послуги на зарплатню та інші вигоди, які фірми згодні їм представити  для обмін які ці послуги.

 

Ринок праці – це сфера  контактів між продавцями і покупцями, трудових послуг, у яких встановлюються рівень цін, і розподіл послуг праці. Він містить широкий, спектр трудових відносин також втягнутих у них  осіб. Через ринок праці більшість  працездатного населення отримує  роботи йдоходи[1].

 

>Виведем одне, найбільш  узагальнююче поняття. Отже, ринок  праці — це соціально-економічна  система, куди входять у собі  сукупність громадських відносин, що з купівлею і продажем  робочої сили в; це теж економічного  простору — сфера працевлаштування, у якій взаємодіють покупці,  й продавці робочої сили в;  нарешті, це механізм, який би  узгодження ціни, і умов праці  між роботодавцями й найманими  працівниками.

 

Ринок труднощів можна  розглядати широко — як сукупний ринок  праці, охоплюючий все сукупне пропозицію (все економічно активне населення) і сукупний попит (загальну потребу  економіки робочої сили). У вузькому значенні говорити про поточному  ринку праці як складової частини  сукупного ринку праці основними  характеристиками якого є пропозицію робочої сили в, тобто. контингент незайнятого  населення, шукає роботу, і попит  на робочої сили чинеукомплектованние робочіместa, відбивають незадоволену частина загальної потреби кадрів.

 

Поточний ринок праці  складається з окремих елементів:

 

1. відкритий ринок праці  – це економічно активне населення,  шукаюче роботи й потребує  підготовки й перепідготовки, і  навіть все вакантні робочі  місця переважають у всіх секторах  економіки;

 

2. прихований ринок праці  – це особи, які формально  зайняті у економіці, але водночас  у зв'язку з скороченням виробництва  або з зміною його структури  може бутивисвобождени без шкоди  виробництва.

 

Обидва ринку офіційну (зареєстровану) неофіційну частини.

 

Функціонування ринку  праці має низку наступних  особливостей, що з характером і  специфікою відтворення робочої  сили в:

 

1.Неотделимость прав власності  товару — робочої сили від  власника. На ринку праці продають, а купується не саму працю,  а послуги праці, тому покупець (роботодавець) набуває лише право  використання коштів і часткового  розпорядження здатність до праці  (робочої силою), яка у протягом  часу й.

 

2. Значна тривалість за  часом контакту продавця та  покупця робочої сили в, що  накладає свій відбиток з їхньої  взаємини Туреччини та багато  важить у забезпеченні життєздатності  організації.

 

3. Наявність значної частини  інституціональних структур особливий  (розгалуженої системи законодавства,  соціально-економічних програм,  служб зайнятості тощо.).

 

4. Високий рівень індивідуалізації  угод, що з різнимпрофессионально-квалификационним  рівнем робочої сили в, розмаїттям  технологій та молодіжні організації  праці та т.д.

 

5. Своєрідність в обміні  робочої сили за порівнянню  з обміном іншого, речового товару. Перший обмін починається і  сфері зверненні товару — робочої  сили в, тобто. ринку праці,  триває у сфері виробництва  та закінчується сфері життєвих  благ, тобто. над ринком товарів  та послуг. Другий — починається  і закінчується сфері речового  товару.

 

6. Значимість для працівника  негрошових аспектів угоди: забезпечення  і умов праці, мікроклімату  у колективі, можливості підвищення  на служби й т.д.

 

Ринок праці як система  входять такі елементи: суб'єкти ринку  праці: правові акти і документи, які регламентують відносини  суб'єктів ринку праці; кон'юнктура  ринку праці; інфраструктура ринку  праці.

 

Основними суб'єктами ринку  праці є наймані робітники  та його об'єднання — профспілки, роботодавці (підприємці) та його союзи, держава.

 

Для нормально функціонувати  ринку праці необхідні законодавчі  акти, норми, правила, регулюючі стосунки між суб'єктами ринку, які визначають їхніх прав, створюють рівні змогу  реалізації здібностей до праці всіх учасників ринкових відносин, що передбачають соціальне страхування у разі утрати роботи тощо.

 

Інфраструктура ринку  праці — це система інститутів, установ і закупівельних організацій, котрі займаються проблемами руху робочої  сили й які забезпечують функціонування ринку праці (державних установ, біржі праці, недержавні структури  сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств, громадські організації, фонди, банки даних робітничі  місцях, статистична інформація, ідр.)[2].

 

Наявність і зміцнити взаємодію  всіх елементів ринку праці необхідні  його нормально функціонувати, під  яким на увазі становище, коли створено всі умови до виконання функцій  ринку праці. До таких функцій  ставляться:

 

1. організація зустрічі  продавців і покупців робочої  сили в;

 

2. забезпечення конкурентного  середовища всередині кожної  зі сторін ринкового взаємодії;

 

3. встановлення рівноважних  ставок зарплати;

 

4. сприяння вирішення питань  зайнятість населення;

 

5. здійснення соціальної  підтримки безробітних.

 

Ринок праці 2009 дуже змінився протягом року, вина цього світової фінансову кризу. Коли раніше ринок  праці стабільно ріс разом  із економікою, люди брали кредити, купували квартири, машини, побутову техніку  й попит на фахівців значно перевищував  пропозиції, то все інакше. Усією  країною йде масове скорочення, у  різних галузях, але найбільше банківській  секторі та будівництві.

 

Структура ринку праці 2009 істотно відрізняється навіть від  минулого 2008 року. Коли раніше найбільш оплачувані професії були будівельники чи банкіри, той зараз у студентів  і абітурієнтів вже не приваблюють  ці професії. Нинішньому становищу  ринку праці зараз показує, що приваблива робота, навіть колишніх успішних менеджерів, це держслужба. Справді, робота у держслужбі тепер може перевалити хорошим шансом, щоб зробити кар'єру.

 

Коли раніше провідні менеджери  отримували зарплати більш 3,5 мільйонів, то ринок праці 2009 вже диктує свої і як провідним менеджерам. З 2009 року допомоги за безробіттям сягають  від 850 рублів до 4900 рублів. Визначення розміру допомоги за безробіттям  залежить, передусім, від цього, коли як вас звільнили. Мінімальний розмір допомоги за безробіттям виплачується громадянам, які шукають роботу вперше, після 1 роки або банку громадяни, які були звільнені порушення  дисципліни.

 

Але і існують загальне та спеціальне визначення величини допомоги за безробіттям, це, переважно, який в  вас стаж і з якої причини звільнили. У разі розмір допомоги за безробіттям  буде різнитися. Припустимо, працівник  звільнили без грунтовно, то визначення величини допомоги за безробіттям буде таке: Спочатку, протягом 3 місяців, виплачуватиметься 75% від середньомісячного заробітку, звідки його. Наступні 4 місяці - 60%. Понад 7 місяців, безробітний, одержуватиме 45%, від середньомісячного заробітку. Втім, яка не була зарплата, посібник не менше мінімального і більше максимального, тобто не вище 4900 рублів. При визначенні розміру допомоги за безробіттям, враховується лише офіційна частину зарплати, так звана "біла" оплататруда[12].

 

Сезонного зниження безробіття в літні місяці ось-ось зміниться  в новим сплеском звільнень. У  цьому важкий фінансовий становище  підприємств немає надій на поява  нових робочих місць.Десяткам регіонів країни загрожує застійна безробіття, до котрої я населення не зможе  адаптуватися з допомогою збережених заощаджень.

 

Офіційний рівень зареєстрованим безробіття, який знижується останнім часом, виросте по закінченні літнього сезону, можливо, що спочатку вересня  станеться деяке збільшення обертань у служби зайнятості і зростання  зареєстрованим безробіття»/