Фінансовий стан в конкретному підприємстві

 
 

         Продовження таблиці 2.7

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

         РОЗДІЛ 3

          ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО  СТАНУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

                                                             

                                                      

    3.1 Оцінка ліквідності і платоспроможності.

    Сутність  платоспроможності та ліквідності

    В ринкових умовах господарювання ліквідність  і платоспроможність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їх діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавлять перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на питання про його здатність погасити свої зобов'язання.

    Платоспроможність — це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства зі строковими зобов'язаннями. До платіжних засобів відносяться: грошові кошти, короткострокові цінні папери (які можуть бути швидко реалізовані й перетворені в гроші) та частина дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні. До складу строкових зобов'язань включаються поточні пасиви, короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.

    Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально: відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо.

    Основними причинами неплатоспроможності  можуть бути:

• помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалі 
  зації продукції, її собівартості;
• невиконання планових завдань виробництва і реалізації про 
  дукції, порушення ЇЇ структури та асортименту, зниження 
  якості;
• підвищення собівартості продукції;
• в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних 
  покупців, замовників;
• неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних 
  на це причин;
• невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел 
  фінансування підприємства;
• інфляційні процеси і податкова політика;
• значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у 
  надлишкові виробничі запаси;
• низьке обертання оборотного капіталу.

   Ліквідність — це здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

Ліквідність розглядають з двох позицій:

• як час, необхідний для продажу активу;
• як суму, одержану від продажу активу.

    Тому, ліквідність - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.

    Аналіз  ліквідності балансу

    Усі активи підприємства залежно від  ступеня їх ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на такі групи:

• Найбільш ліквідні активи (А₁) - це суми грошових коштів 
  підприємства на поточному, валютному та інших рахунках, у касі, 
  короткострокові фінансові вкладення (цінні папери), які можуть 
  бути використані для здійснення поточних розрахунків негайно.
• Активи, що швидко реалізуються (А₂) (активи, для перетво 
  рення яких у наявні кошти потрібний визначений час) — це дебі 
  торська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 
  місяців після звітної дати, та інші оборотні активи. Ліквідність цих 
  активів різна і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: 
  кваліфікації фінансових робітників, взаємовідносин підприємства 
  з платниками та їх платоспроможності, умов надання кредитів по 
  купцям, організації вексельного обігу тощо.
• Активи, що повільно реалізуються (А₃) (найменш ліквідні обо 
  ротні активи) — це запаси і витрати. Ліквідність цієї групи зале 
  жить від своєчасності відвантаження продукції, швидкості й пра 
  вильності оформлення банківських документів, швидкості платіж 
  ного документообороту в банку, від якості й попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форми розрахунків тощо.
• Активи, що важко реалізуються (А₄), — це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю статтю можна включити статті розділу І активу балансу "Необоротні активи".
• Пасиви балансу залежно від ступеня зростання строків погашення зобов'язань групуються так:
• Найбільш строкові зобов'язання (П₁) — це кредиторська за 
  боргованість, позики для працівників, інші короткострокові па 
  сиви.
• Короткострокові пасиви (П₂) - це короткострокові кредити 
  банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 
  місяців після звітної дати.
• Довгострокові пасиви (П₃) — це довгострокові кредити банків, 
  позикові кошти та інші довгострокові пасиви.
• Постійні пасиви (П₄) — це власний капітал підприємства - 
  статті розділу І пасиву балансу.
• Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання.

    Підприємство  може бути ліквідним в більшій  або меншій мірі, або у нього  взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу.

    Для визначення ліквідності балансу  необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови: 

    .   (3.1) 

   Якщо  виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.

    Недотримання  будь-якої із перших трьох нерівностей  означає, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної

    Аналіз  ліквідності балансу ТОВ «Агроюніком»

    Таблиця 3.1

    З таблиці 3.1 видно, що ліквідність балансу ТОВ «Агроюніком» не порушена. Так як сума найбільш строкових зобов'язань (902,9) не перевищує суму найбільш ліквідних активів (1266,9). Тобто підприємство є абсолютно ліквідним. Також активи, що важко реалізуються (15436,8) не перевищують суму постійних пасивів (26659,5). Також позитивним моментом є те, що швидко реалізовані активи та повільно реалізовані активи перевищують суму короткострокових та довгострокових пасивів у всіх трьох роках. Підсумувавши все вищенаведене можемо сказати, що баланс підприємства є абсолютно ліквідним.

    Аналіз  показників ліквідності

    При аналізі ліквідності підприємства використовують такі відносні показники:

    Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (К_а1). Визначається відношенням найбільш ліквідних активів (А1) до поточних зобов'язань підприємства (П1 + П2):

                                 .                          (3.2)

     

    В чисельнику знаходяться суми грошових коштів та їх еквівалентів, а також  поточних фінансових інвестицій  (ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240 розділу 2 активу балансу), в знаменнику – підсумок розділу  IV пасиву балансу.

    Цей  коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм  платоспроможності та ліквідності  підприємства і показує , яку частину  короткострокової заборгованості воно може погасити в поточний момент або  найближчим часом. Теоретично достатнім  вважається, якщо К_ал вище 0,2-0,35%. Це означає,що на 20-35% підприємство може в поточний момент погасити всі свої короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною.

      Такий показник називають ще  коефіцієнтом платоспроможності.

    Коефіцієнт  швидкої (проміжної, суворої) ліквідності, або коефіцієнт кислотного тесту (К_шл). Обчислюється відношенням суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості (А1+А2) до поточних зобов'язань  (П І + П2): 

                                                                       (3.3)                                                                            

    В чисельнику знаходяться суми грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості, інших оборотних активів (суми ряд. 150-250 розділу II активу балансу), в знаменнику — підсумок розділу IV пасиву балансу.