Фінансовий стан в конкретному підприємстві

Вступ

    Серед фінансових проблем підприємств, мабуть, немає іншої, яка б так часто розглядалась науковцями й практиками та здавалась їм такою простою, як аналіз і оцінка фінансового стану підприємства. Значна увага до аналізу фінансового стану підприємства та його оцінки приділяється тому, що, з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, свідчить про досягнення, а з другого — виявляє передумови розвитку підприємства. У працях зарубіжних і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов'язаних з аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням.

    У цих умовах актуальність дослідження  і розробки теоретичних і методичних основ комплексного аналізу діяльності постійно зростає і вимагає теоретичного і практичного обґрунтування.

   У працях зарубіжних і вітчизняних  економістів досліджено широке коло питань, пов’язаних з аналізом фінансового  стану підприємств, його оцінкою  та управлінням. Методичні основи кількісного  виміру та оцінки фінансового стану  підприємств і трактування його сутності зафіксовано також і  в нормативних актах відповідних  міністерств (відомств). Серед науковців, які приділили значну увагу дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як: Артеменко В.Г., Беллендир М.В, Бандурка О.М., Коробов М.Я. Бріхем Є. Візіло А. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ковалев В.В. Шеремет та інші.

    Проте в даній проблемі є ще багато невирішених  питань теоретичного, методичного і  практичного характеру. Дані обставини  і визначили вибір теми курсової роботи.

    Метою дослідження є узагальнення теоретичних, методичних практичних проблем дослідження методів, принципів, основних приймів оцінки фінансового стану в конкретному підприємстві.

    Об’єкт  дослідження пошук шляхів удосконалення  фінансової діяльності підприємства. База дослідження здійснена на основі аналізу первинних матеріалів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Агроюніком».

    Предметом дослідження є фінансова діяльність підприємства.

    Для досягнення поставленої мети нами були проведені дослідження і вирішені такі задачі:

• опрацьовані теоретичні основи  аналізу фінансового стану підприємства;
• надано фінансово-економічну характеристику та проведено аналіз фінансового стану ТОВ «Агроюніком» за три роки;
• детально розглянуто економічне обґрунтування пропозицій, направлених на вдосконалення діяльності підприємства.

    Інформаційною базою дослідження з'явилися Закони і законодавчі акти України з  питань розвитку економіки і оподатковування, використані нормативні і методичні матеріали Міністерств України, організаційно-технічна документація, дані статистичної звітності господарства, річні звіти і плани соціального розвитку підприємства. В процесі обробки інформації використовувалися спеціальні методи економічних досліджень: порівняння, аналіз і синтез, економіко-статистичний, розрахунковий, математичні методи, балансовий.

    Структура роботи визначалася її метою і  задачами.

    Курсова робота складається зі вступу, трьох  розділів, списку використаної літератури 30 найменувань, додаток, містить 17 таблиць та 1 рисунок, викладена на 50 сторінках машинописного тексту. 

    РОЗДІЛ 1

    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ ПИТАННЯ 

    Теоретичні  основи та принципи формування механізмів фінансовою діяльністю підприємств представлені в працях таких зарубіжних науковців: М. Абрюніної , І. Балабанова, П. Бароле, В. Бочарова, Р. Брейлі, А. Грачова, Є. Коена, Б. Коласа та ін. Необхідність розв’язання  теоретико-методологічних, організаційних, практичних проблем системи управління фінансовою діяльністю вітчизняних підприємств та її подальше реформування розглядалось у працях вітчизняних вчених В. Андрущенка, М. Білик, О. Білоусової, І. Бланка, В. Забродського, А. Терещенко та ін.

     В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота  фінансового забезпечення виробничо-господарської  діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань  перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

     Фінансова діяльність — це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів [24, c. 77].

     Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань [24, c. 77]:

— фінансове  забезпечення поточної виробничо-господарської  діяльності;

— пошук  резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

— виконання  фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

— мобілізація  фінансових ресурсів в обсязі, необхідному  для фінансування виробничого й  соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

— контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

— фінансове  прогнозування та планування;

— аналіз та контроль виробничо-господарської  діяльності;

— оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

     Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для  забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

     За  ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового  плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування  величини фінансових показників: власних  оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

     Планування  виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у  бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою  залежить також реальність основного  джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

     Мета  планування витрат — визначення можливості най економнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю  продукції. Зменшення витрат виробництва  та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці  дає змогу виробити значну кількість  додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює  реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці  продукції є матеріальною підставою  для зниження цін на неї, а відтак — прискорення обертання оборотних  коштів.

Плануючи  витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати  резерви зниження її собівартості, до яких належать [26, c. 217]:

— поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим  випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

— раціональне  використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю  продукції без зниження її якості;

— зменшення  затрат живої праці на одиницю  продукції на основі науково-технічного прогресу;

— скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

— зменшення  втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

— економія в адміністративно-управлінській  сфері на основі раціональної організації  апарату управління підприємством.

     Спираючись  на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні  та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний — у формі платіжного календаря.

     Аналіз  та контроль фінансової діяльності підприємства — це діагноз його фінансового  стану, що уможливлює визначення недоліків  та прорахунків, виявлення та мобілізацію  внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення  витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської  діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються а процесі фінансового планування та прогнозування.

     Підприємство  має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б  із достатньою точністю оцінити поточні  та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна  поділити на два блоки:

     1) аналіз фінансових результатів  та рентабельності;

     2) аналіз фінансового стану підприємства.

     Аналіз  фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками [16, c. 114]:

— аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

— аналіз фінансових результатів від іншої  реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;

— аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

— аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва  продукції та прибутку;

— аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

— аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові  результати;

—факторний аналіз показників рентабельності. 

     Аналіз  фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

— аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

— аналіз фінансової стійкості підприємства;

— аналіз ліквідності балансу;

— комплексний  аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

     Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне  втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності  на належному рівні.

     Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому [14, c. 344]:

— постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків  за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

— своєчасні  розрахунки за поставлені товарно-матеріальні  цінності та послуги з постачальниками;

— забезпечення своєчасної сплати податків, інших  обов’язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

— своєчасне  проведення розрахунків по заробітній платі;

— своєчасне  погашення банківських кредитів та сплата відсотків;

• здійснення платежів за фінансовими операціями.

     Формування  фінансових ресурсів на підприємствах  відбувається під час формування статутного фонду, а також у процесі  розподілу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення. У зв'язку з цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.