Економіка підприємства

Асоціація - це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації  господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації  однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації  та кооперації виробництва, організації  спільних виробництв на основі об'єднання  учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно  господарських потреб учасників  асоціації. Асоціація не має права  втручатися у виробничу і комерційну діяльність підприємств, які є її учасниками. За рішенням учасників  асоціація може бути уповноважена представляти їхні інтереси у відносинах з органами влади, іншими суб'єктами господарювання.

Корпорація - договірне Об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного  з учасників органам управління корпорації. Гї особливостями є:

– збереження фінансової та юридичної незалежності підприємств, що об'єдналися в корпорації;

– делегування  учасниками об'єднання його органам  управління частини повноважень, пов'язаних із централізованим виконанням деяких функцій в інтересах кожного  з учасників;

– кооперування у виробництві товарів, координація  основної господарської діяльності учасників корпорації та ін.

Консорціум  — тимчасове добровільне статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської  мети, розв'язання конкретних завдань, реалізації цільових програм і проектів (науково-технічних, будівельних тощо). У разі досягнення мети створення  консорціуму він припиняє свою діяльність. Консорціум користується і розпоряджається  майном, яким його наділяють засновники, коштами, виділеними на здійснення відповідної  цільової програми чи проекту.

Концерн - статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від  одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну втрачають свою самостійність, наділяють  об'єднання правом представляти їхні інтереси у відносинах з іншими суб'єктами господарювання та органами влади. В  сучасних умовах значно розширюється мережа міжнародних концернів.

Картель — договірне об'єднання ряду підприємств  переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовлюваної продукції. Його учасники зберігають свою власність на засоби виробництва  і продукт виробництва.

Синдикат - організаційна форма існування  різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції, виробленої учасниками об'єднання, через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників синдикату. На відміну від картелю, синдикат розриває безпосередній зв'язок окремих фірм з ринком. Така форма об'єднання  є характерною для підприємств, що виробляють однорідну продукцію.

Трест - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський  комплекс. При цьому підприємства-учасники тресту повністю втрачають свою власність  на засоби і продукти виробництва, отже, і юридичну та господарську самостійність.

Холдингова  компанія - суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом  акцій групи підприємств (дочірніх). Між холдинговою компанією (материнською) та її дочірними підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування. Контролююче підприємство несе відповідальність за результати господарської діяльності дочірнього підприємства. Так, якщо з вини контролюючого підприємства дочірним підприємством було укладено невигідні для нього угоди або господарські операції, то контролююче підприємство має компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки. Холдингові компанії, залежно від їх специфіки, можуть виконувати різні функції: виробничу, комерційну, збутову, інвестиційну, зовнішньоекономічну діяльність.

Промислово-фінансова  група - об'єднання, яке створюється  на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної  перебудови національної економіки, включаючи  програми згідно з міжнародними договорами. До складу цієї групи можуть входити  промислові та сільськогосподарські підприємства, банки, наукові іі проектні установи, інші установи і організації усіх форм власності, що мають на меті отримання  прибутку, вироблення конкурентоспроможної продукції. У складі цього об'єднання  визначається головне підприємство, яке має виняткове право діяти  від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських  відносин. При цьому головним підприємством  промислово-фінансової групи не може бути банк, фінансово-кредитна установа.

Підставою для створення промислово-фінансової групи є генеральна угода про  спільну діяльність.

В Україні  промислово-фінансова група створюється  за рішенням Кабінету Міністрів. Метою  створення цієї групи є активізація  інвестиційно-інноваційних процесів в  різних галузях вітчизняної економіки, підвищення ефективності діяльності підприємств, їх конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Досвід  передових країн світу свідчить, що промислово-фінансові групи відіграють визначну роль, адже вони здатні здійснювати  контроль за виробничо-розподільчим циклом з одного центру та конкурувати з  найбільшими компаніями світу. Проте  слід зазначити, що певні економічні переваги цих груп одночасно породжують і їх недоліки. Вони полягають у  створенні нових монопольних  утворень на ринку, що потребує застосування антимонопольного регулювання.

Для об'єднань підприємств характерна особлива система  відносин власності і взаємних зобов'язань. Підприємства, які входять до складу об'єднання, зберігають статус юридичної  особи, свій господарський суверенітет. Вони, як правило, не відповідають за зобов'язаннями об'єднання підприємств, а останнє  не відповідає за зобов'язаннями підприємств, що входять до його складу.

Підприємства-учасники господарського об'єднання зберігають право на вихід з його складу, бути членом інших об'єднань підприємств, одержувати частину прибутку від  комерційної діяльності об'єднання  відповідно до його статуту.

Об'єднання  підприємств щодо підприємств, які  входять до його складу, виконує  лише ті функції й має тільки ті повноваження, які підприємства-учасники делегують йому добровільно.

Вищим органом управління господарським  об'єднанням є загальні збори його учасників. Управління поточною діяльністю об'єднання підприємств здійснює його виконавчий орган (колегіальний чи одноособовий) відповідно до статуту. Припинення діяльності об'єднання підприємств  відбувається в результаті його реорганізації  в інше об'єднання або ліквідації за рішенням підприємств-учасників.

Господарські  об'єднання мають право утворювати за рішенням їх вищого органу управління (загальних зборів учасників) унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств.

Отже, господарські об'єднання підприємств мають  змогу більш ефективно розв'язувати  виробничі завдання, що постають перед  окремими підприємствами. Вони дозволяють розширювати можливості їхньої господарської  діяльності, більш раціонально використовувати  наявні ресурси за рахунок їх об'єднання, удосконалення організації спільної діяльності для вирішення конкретних завдань у виробничій сфері, у  здійсненні соціальних та інших заходів.