Економічна ефективність використання виробничих ресурсів тваринництва та фінансове забезпечення господарської діяльності підприємства

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості визначається за такою формулою:

 

,

 

де    К_окз – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

З даних табл.3.1. видно, що коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості за період 2007-2009 р. зменшився, у 2007 він становить – 13,6, у 2008 – 15,4, у 2009 – 5,7.

Якщо збільшення кредиторської  заборгованості випереджає збільшення виручки, то показник зменшується, що негативно  впливає на фінансовий стан підприємства. У нашому випадку збільшення кредиторської заборгованості не випереджає збільшення виручки, і це позитивно впливає на фінансовий стан.

У фінансовому аналізі  неплатоспроможних підприємств важливе місце посідають показники рентабельності, які характеризують ступінь прибутковості підприємства. Показники даної групи практично не залежать від інфляції, оскільки характеризують різні співвідношення прибутку різних видів та вкладеного капіталу і показують, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби з метою одержання прибутку. До них належать коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності реалізації, коефіцієнт рентабельності основної діяльності та інші[8].

Коефіцієнт рентабельності активів показує, скільки грошових одиниць прибутку одержано підприємством з одиниці вартості активів, і визначається за формулою:

 

,

де    К_ра — коефіцієнт рентабельності активів.

У 2007році коефіцієнт рентабельності активів становить – 0,015,  у 2008 році – 0,03, а у 2009 році –  0,07 грошових одиниць прибутку одержаного підприємством з одиниці вартості активів.

 

 

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує ступінь дохідності власного капіталу:

,

 

де    К_рвк — коефіцієнт рентабельності власного капіталу.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу за період 2007-2009р. збільшився з 0,016 до 0,085 (табл.3.1.).

Цей показник має важливе  значення для акціонерних товариств  при оцінці рівня котировки акцій  на біржі.

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності визначається за формулою:

 

,

 

де    К_род  – коефіцієнт рентабельності основної діяльності.

      Проаналізувавши  дані табл.3.1. можна зробити висновок, що коефіцієнт рентабельності основної діяльності аналізованого підприємства за період 2007-2009 р. збільшився і відповідно становить (0,016-0,19).

Підприємство може отримати приріст рентабельності активів  за рахунок зниження своєї фінансової стабільності, тобто досягти більшого прибутку ціною підвищення ступеня  фінансового ризику. Це говорить, що зростання рентабельності не зменшує можливості банкрутства, а навпаки, за деяких обставин може її збільшити.

Аналізуючи фінансову звітність, потрібно враховувати, що необхідною умовою для ефективної роботи підприємства є постійне забезпечення ресурсами та ефективне їх використання, стійкий  збут, ефективне   розміщення

фінансових засобів  та інші аспекти виробництва.  

3.3.Пропозиції  по покращенню фінансового забезпечення  підприємства

 

Дане підприємство спеціалізується  на виробництві продукції тваринництва. Беручи до у ваги те що продукція є якісною і відповідає певним стандартам, вона відповідно потребує деяких затрат, що сказується  на високій собівартості, яка поступово збільшується з кожним роком. Це пов'язано з значним рівнем фондомісткості виготовляємої продукції.

Основними шляхами зниження витрат є : механізація і автоматизація  тваринницьких ферм, зниження трудомісткості продукції що виготовляється, так  як значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці, застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, займатись інтенсивним веденням господарства, скороти певні витрати по амортизації основних виробничих фондів, раціонально використовувати тимчасово вільні кошти. Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу [12].

  По-перше, потрібно  усвідомити необхідність поміняти відношення до ведення бізнесу взагалі. Треба, якнайбільше, використовувати  досвід  вітчизняних  та зарубіжних підприємств у плані ведення бізнесу. Найкращі підприємства на Україні вже працюють у відповідності із стандартом  ISO  9001:2000  та  впровадили систему менеджмента якості.

  Суть цієї системи полягає у тому, що вся діяльність підприємства повинна бути чітко спланована. По закінченню звітного періоду  всі заплановані показники співставляються з фактичними даними, тобто проводиться аналіз, виявляються недоліки у роботі, встановлюються причини невиконання запланованих показників та на основі отриманих даних планують показники на  наступний звітний період.   

       На  підприємстві повинні бути встановлені  наступні принципи керування  фінансами:

-  на початку кожного  дня твердо знати, кому і  за що прийдеться платити;

-  наприкінці кожного  дня не менш твердо знати,  кому і за що фактично сплачено  гроші.

Така впевненість можлива  тільки при наявності чіткого  фінансового планування й аналізу  виконання планів.

На підставі аналізу  відхилення фактичних значень фінансових показників від плану робиться висновок про необхідність коректування плану  наступного періоду, виявляються фактори, що погіршили фінансові показники, розробляються заходи для запобігання таких ситуацій у майбутньому.

        По-друге, підприємству вкрай  необхідні  обігові кошти.  За рахунок кредиту банку ( під заставу товарних залишків) можливо поповнити  обігові  кошти, що дасть можливість  розрахуватися  по кредиторський  заборгованості, розширити асортимент товару, збільшити обсяги продажу товарів

       Стійкість  фінансового стану може бути  відновлена шляхом:

–прискорення оборотності  капіталу в поточних активах, у результаті чого відбудеться відносне його скорочення на карбованець товарообігу;

–обґрунтованого зменшення  запасів і витрат (до нормативу);

–поповнення власного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх  джерел.

Стійке фінансове становище  формується в процесі всієї виробничо-господарської  або комерційної діяльності підприємства. Стабільна діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру.

  

Висновок

 

В  результаті дослідження  підприємства СВК «Розсішки» в даній курсовій роботі були розраховані і досліджені склад і структура земельних угідь. Усю площу земельних угідь підприємства становить рілля.

 Трудозабезпеченість  господарства у 2009 році порівняно з 2007 роком зменшилась на –  13%. Питома вага працівників рослинництва в порівнянні 2009року з 2007роком  зменшилась на – 28%, а питома вага працівників тваринництва навпаки збільшилась на 5% .

Нормативний запас праці  за період 2007-2009р. зменшився на  13%. Фактична кількість затрат праці зменшилась на  16%. Коефіцієнт запасу праці знизився на 5% .

 Трудова  активність  працівників  по  всьому господарстві  знизилась на 4%, це пов’язано з недостачею трудових ресурсів.

      Краща   фондозабезпеченість  і вища  фондоозброєність праці забезпечили  підприємству зростання врожайності  культур і продуктивності худоби, що відповідно вплинуло на зниження собівартості продукції.

      Підприємство  за період 2007-2009 роки спеціалізувалось на вирощуванні ВРХ, свиней, зернових та зернобобових і цукрових буряків, виробництві молока.

      Економічна  ефективність сільськогосподарського виробництва в підприємстві  СВК «Розсішки»   зростає. Так, виробництво валової продукції з розрахунку на одного середньорічного працівника за період з 2007 по 2009 рр. збільшилось на 11 %, на 1 люд/год – на 32,6 %.

        Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва в підприємстві СВК «Розсішки» закономірно і послідовно зростає. Прибуток підвищився майже удвічі і в розрахунку на 1 га. с-г угідь становить – 733,9%, рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва значно підвищився з 2 до 10%, норма прибутку зросла з 1,2 до 8%. 

З табл. 2.7 видно значне підвищення економічної ефективності  продукції

тваринництва, в особливості молока. Це означає, що підприємство одержало максимальну кількість продукції від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. 

  Прямі затрати праці на виробництво молока збільшились  на – 127,7%.

Собівартість молока у 2009 році порівняно з 2007 роком зросла на 62,2%. Ціна реалізації збільшилась на 158,4%

Рентабельність виробництва  молока  з кожним роком Збільшується, у 2007 році вона  становила -16,1 а у 2009 році вже 11,6%).

Стан відтворення  основних засобів в аналізованому  підприємстві можна вважати задовільним. Коефіцієнт зносу основних засобів за період 2007-2009р. зменшився з 0,66 до 0,61.

Коефіцієнт оновлення  основних засобів збільшився з 0,016 до 0,055, що є позитивним для підприємства і впливає на поліпшення виробництва продукції.

Коефіцієнт вибуття  основних засобів зменшується з 0,016 до 0,015

      В аналізованому підприємстві спостерігається швидке обертання капіталу. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2007 році становить 0,068, у 2008 році – 0,075, а у 2009 році – 0,076.Це означає, що підприємство може погасити негайно лише 0,076 частину поточних зобов’язань.

   Отже загалом  підприємство розвивається досить  непогано і спрямовує свою  діяльність на максимізацію прибутку. Особливо відчутне піднесення підприємства у 2009 році. Цьому сприяло зміна керівництва підприємства, яке направило свою діяльність на механізацію виробництва, збільшення виробничих потужностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Аранчій В.І.Чумак В.Д., Черненко Л.В. Фінанси підприємств: Конспект 

      лекцій: Навчальний посібник. – К.: ВД  ”Професіонал”, 2005. – 400с.

2. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петров К.Я.Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 312 с.
3. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – К.: Ельга, Ніка-Центр,  2002. – 360 с.
4. Економіка сільського господарства: Підручник/Здоровцов О.І.,            Мацибора В.І., Шиян В.Й; За ред. Здоровцова О.І., Мацибори В.І.– К.:

Вид-во УСГА, 1997. – 320 с.

     5.  Економіка   сільського  господарства / Мертенс  В.П. Мацибора В.І, 

           Жигало Л.Ф. та ін.; За ред. В.П.Мертенса. – К.: Урожай, 1995. – 288 с.

6. Економіка  сільського  господарства  /  Руснак П.П,  Жебка В.В.,

     Рудий М.М., Чалий А.А.; За ред. Руснака П.П.  – К.: Урожай, 1998. – 320 с.

7. Економіка підприємства / Руснак П.П.,  Андрійчук В.Г., Ільєнко А.А. та ін.;За ред. Руснака П.П. – Біла Церква, 2003. – 256 с.
8. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. – К.:

     Вища шк., 1994. 415 с.

     9.   Шеримет А. Д.  Фінінси підприємств  1997р.

    10.   Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К .:ЦУЛ,  

          2000. 460 с.

    11.  Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб.

            і  доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424 с.

    12. Фінанси підприємств: Підручник для студ. вузів/Лайко П.А., Мних М.В. 

          – К.: Знання України, 2004. – 428 с. 

 

 

 

 

-52-