Лекции по "Екологічна токсикорогія"

1) Сухої інерційної  очистки газів від пилу.

2) Вологої очистки  газів від пилу, рідких та газоподібних  речовин. 

3) Очистка газів  методом фільтрації від пилу (туману).

4) Електрична  очистка газів. 

5) Хімічна очистка  від газоподібних викидів. 

6) Термічна та  термокаталітична очистка.  
 

     55. ЗНЕШКОДЖЕННЯ НЕПРИДАТНИХ ХІМІЧНИХ ПЕСТИЦИДИ.

     Непридатні  пестициди (НП) це пестициди, що не можна використовувати у сільському господарстві чи побуті через втрату властивостей, або термінів придатності, заборонених для використання, невизначених, а також суміші різних препаратів, що виникли внаслідок деструкції пакувальних матеріалів. Несприятливі умови та довготермінове зберігання непридатних та заборонених для використання пестицидів, низька якість контейнерів та пакувальних матеріалів призводять до утворення різних композицій, отже, не виключена можливість виникнення нових хімічних речовин з невідомими властивостями. НП відповідно до міжнародних угод належать до надзвичайно токсичних промислових відходів виробництва. Переробка та знешкодження НП означає процес незворотного перетворення токсиканта у продукт, який не спричиняє шкоди людині, флорі та фауні. Основні положення та пріоритетні напрями розвитку системи поводження з НП визначають такі фактори:

     •  ступінь небезпечності НП для  людини та довкілля;

     • технологія та економічна можливість реалізації заходів та засобів поводження з НП, тобто наявність відпрацьованих технологій, можливість відповідних капіталовкладень, енергетичні затрати, тощо;

     •  «ресурсна цінність НП як сировини вторинної переробки.

     З-поміж  різних способів знешкодження, утилізації та поховання токсичних відходів, що застосовують, слід виділити три основні групи, до яких входять: термічні, хімічні, біологічні та іммобілізаційні методи. Загальновизнаною у світовій практиці є орієнтація на максимально можливу утилізацію, тобто регенерацію, рециклізацію, рекуперацію, пряме чи повторне використання та ліквідацію відходів. Однак, в Україні комплексних екологічно безпечних технологій знешкодження НП досі немає.

     1992 р. КМ України прийняв постанову «Про затвердження порядку одержання дозволу на використання, зберігання, транспортування, поховання, знешкодження та утилізацію отруйних речовин, включаючи токсичні промислові відходи, продукти біотехнології та інші біологічні агенти».

     Отже, знешкодження пестицидів - дуже складне  завдання. Із можливих методів знешкодження пестицидів найраціональніше - спалювання. На жаль, при спалюванні за температури 900-1000°С повної деструкції деяких пестицидів без утворення токсичних продуктів досягти не вдається. Стійкі пестициди повністю не згоряють, крім того при спалюванні хлорорганічних сполук створюються умови для синтезу поліхлордибензодиоксинів. Ці сполуки через їх надзвичайну токсичність називають супертоксикантами. Спалювання пестицидів на повітрі суперечить міжнародним вимогам знешкодження отруйних речовин, що викладені у Конвенції про заборону розробки, виробництва, нагромадження та використання хімічної зброї та її знищення. Повне згоряння та нейтралізація стійких пестицидів відбувається у плазмових печах, за температури 2500-3 000°С, але цей метод високо енергоємний та дорогий. Одним з допустимих методів знешкодження НП є поховання їх у герметичних контейнерах. Організаційна схема знешкодження НП цим методом складається з етапів:

     •  виготовлення контейнерів;

     •  обробка внутрішньої поверхні контейнерів  гідрофобними ізолюючими матеріалами;

     • доставка контейнерів до місця зберігання;

     •  заповнення контейнерів;

     •  герметизація;

     •  підготовка місць для поховання  контейнерів;

     • доставка та складування контейнерів  у місця їх довгострокового зберігання;

     •  ізоляція контейнерів бетоном (за необхідності);

     •  проведення токсикологічного контролю.

     В деяких випадках для деградації пестицидів використовують мікроорганізми. Стабільність деяких пестицидів у грунті зумовлена  або відсутністю мікроорганізмів, що розкладають ці речовини, або  відсутністю умов для реалізації їхньої здатності здійснювати метаболізм цих ксенобіотиків.

     Останнім  часом багато досліджень проводять  з біоремедіації органічних ксенобіотиків, одним з напрямів є фітотехнології ремедіації, забруднених ґрунтів.

     Забруднені  добривами та пестицидами зони доволі часто розташовані поряд з житлом, слід застосовувати екологічно безпечні методи ремедіації. Перспективним екологічно безпечним та економічно вигідним методом відновлення таких ґрунтів може бути фіторемедіація. Поняття фіторемедіація об'єднує новітні технології, що використовують різні рослини для деградації, екстрагування, запобігання поширенню, або іммобілізації забруднювачів з ґрунту та води. Одним з ключових моментів розробки фіторемедіаційних технологій є підбір рослин, здатних вилучати з ґрунту відповідні забруднювачі.

     Вибір найпридатнішого методу знешкодження НП має ґрунтуватись на хімічних та екологічних властивостях діючої речовини кожного препарату залежати від  того, у якому вигляді знаходяться  НП. 
 

     56. МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ І ДЕЯКІ її ПОКАЗНИКИ

     Вода  відіграє не останню роль в поширенні  ряду інфекційних захворювань, таких, як холера, бргошний тиф, дизентерія, інфекційний  гепатит, поліомієліт і інші.

     Виявлення патогенних мікроорганізмів у воді, навіть коли епідемії мали явно,, водяне походження, носить кропіткий, затяжний, дорогий і часто безуспішний характер. Тому дуже тяжко і часто неможливо забезпечити систематичний спецбактеріологічний контроль води.

     Значного  поширення набуло нормування епідеміологічної безпеки води через непрямі її характеристики: загальну кількість бактерій (мікробне число) і вміст кишкової палички.

     Показником  бактеріального забруднення, яке свідчить про .фекальне, потенційно найбільш небезпечного людині, забруднення води - кишкова паличка. Як санітарно-показовий індикатор кишкові палички - забарвлюються грамнегативно, не утворюють спор, зброджують лактозу з утворенням кислоти, газів при 37°С протягом 24год не володіють оксидазною активністю.

     В ряді випадків по санітарно-епідеміологічним показникам проводять цілеспрямовані дослідження води на вміст патогенної мікрофлори. 

     ВИЗНАЧЕННЯ  БАКТЕРИАЛЬНОГО ЗАБРУДНЕННЯ  ВОДИ (КОЛІ-ТИТР)

     Колі-титр є критерієм бактеріального забруднення  води. Суть його полягає в том, що у воді визначають присутність коліформних бактерій. Це бактерії-коменсали, які знаходяться в товстому кишечнику людини. 80-95% цих бактерій представлені ЕнсНегісНіа еоіі (Е.соїі), тому наявність коліформних бактерій вказує на забруднення води фекаліями. Вони зберігають життєздатність за межами людського організму значно довше, ніж патогенні. Метод колі-титру широко використовується в усьому світі для оцінки бактеріального забруднення води і її джерел. Самі по собі коліформні бактерії не є патогенними для людини: їх наявність у воді свідчить лише про забруднення води фекаліями і можливому вмісті патогенних мікроорганізмів. В різних країнах є санітарні норми на коли-титр; перевищення норм свідчить про можливість заразиться патогенними мікробами при купанні, використанні сирої питної води. 

     ВИЗНАЧЕННЯ  КОЛИ-ТИТУ І ЙОГО ОЦІНКА '..;.''   

     Принцип методу. Найбільш прості методи кількісної оцінки коліформних бактерій у воді - Хатч і Мілліпор. Обидва методи базуються на здатності коліформних бактерій розмножуватись в специфічних середовищах оцінюється "на око" чи при допомозі 3- чи 10-краТрої лупи.

     Метод Хатч. Компанія Хатч випускає спецнабори для визначення наявності колібактерій (5 пробірок містять-сухий жовчно-лактозний бульйон на 100 мл води). Є 5 наборів Хатч.

     Якісний аналіз коли-тшпру по Хатч

     Хід роботи. Вимити руки с милом. Розкрити набір, не доторкаючись руками внутрішньої частини і кришки, щоб не внести туди бактерії. Наповнити один набір аналізуємою водою і закрити кришку. Почекати, поки бульйон розчиниться у воді; потім перевернути набір так щоб внутрішня пробірка наповнилась цим бульйоном. Прослідити щоб в пробірці не було повітря.

     Повторити процедуру з 4-ма наборами поставити  всі 5 наборів в тепле місце (з  і 35 ± 0,5°С). Через час перевернути набори, щоб видалити повітря і поставити набори назад у термостат. Якщо на протязі 12-24 год у внутрішніх пробірках накопичується газ, то коліформні бактерії є. Якщо ж газу нема, залишити набори ще на добу. Коліформнібактерії відсутні якщо газ не утворився.

     Кількісний  аналіз колі-титру методом Хатч

     Проводять лише при позитивному якісному аналізі  води. Якісний аналіз не дає однозначної  відповіді, якщо є у воді інші бактерії, які розмножуються в лактозному бульйоні виділяючи СО?.

     Для підтвердження наявності колібактерій, визначення їх кількості проводять другий аналіз.

     Хід роботи. Відкрити кришку другого набору Хатч перелити вміст першого набору в другий. Перевернути другий набір, щоб видалити повітря. Теж саме зробити з 5 наборами:

     Помістити другий набір в термостат при  температурі 35±0,5°С 48±3 год. Утворений газ в пробірках свідчить про наявністьу воді колібактерій, кількість визначають за табл. 7.

     Таблиця 7. Кількість колібактерій в залежності від  газоутворення

 

     КІЛЬКІСНИЙ  АНАЛІЗ КОЛІ-ТИТРУ  МЕТОДОМ МІЛЛіпОР

     Принцип методу. Метод оснований на використанні мембранних фільтрів (тонкі пластикові пластинки з мілкими порами), на яких затримуються бактерії при прокачуванні води.        ⁵'

     Хід роботи. Певний об'єм води прокачують через фільтр, який після цього поміщають на спеціальне поживне середовище (агар). Бактерії, які попадають з фільтра на поверхню поживного середовища, розмножуються і утворюють колонії, які легко підраховуються "неозброєним" оком. Коли колонії утворились з однієї бактерії, яка була у воді. В наборе Мілліпор є інструкція, в якій пояснюється, як оцінити загальну кількість бактерій у воді і окремо — колібактерій.

     Якщо  в 1 л води міститься не більше трьох кишкових паличок (колі-титр не менше 300), то в питній воді нема. життєздатних і вірулентних патогенних мікроорганізмів.

     В ряді випадків по показникам проводять  цілеспрямовані дослідження на вміст  патогенної мікрофлори у воді.

     Загальні  вимоги до складу і властивостей «оди водних об'єктів біля пункті: господарсько-питного і культурио-іюбутового водокористування