Екологічні умови мешкання мисливських тварин у Кам'янсько-Дніпровському районі запорізької області

Чисельність лисиць помітно коливається за роками. На її стан впливають такі фактори як кількість гризунів, метеорологічні умови, наявність в популяції інфекційних захворювань. В голодні роки не тільки падає плодючість самок та виживає менша кількість цуценят, але й виникають умови, сприятливі для поширення епізоотій, які інколи охоплюють великі території [38, 58, 58]. Характерні для лисиць епізоотії — сказ, чума хижаків, зуднева короста (Додаток 1). На наш погляд, найбільш прийнятним показником для Кам’янсько-Дніпровського мисливського господарства слід вважати 1-2 особини лисиці на 1000 га угідь, що може бути компромісом між інтересами мисливського господарства і вимогами санітарно-епідеміологічної безпеки. При чому зниження щільності нижче 0,5 особин на 1000 га призведе до значного розрідження популяції з усіма наслідками [36].

ВИСНОВКИ

1. З метрю збагачення фауни мисливських тварин  у 2009 р. на території району було розселено 500 фазанів, закуплених у Димерському господарстві Київської області. За результатами осінньої таксації 2010 р. в угіддях нараховувалась 370 особин фазана. Незважаючи на значний список мисливських савців, на данний час основними мисливськими видами регіону є лише заєць та лисиця. Звичайна лисиця є важливим компонентом природних і антропогенних екосистем. Її функціональність полягає у регуляції чисельності мишоподібних гризунів, підбирання загиблих  тварин  тощо. Вона також є хижаком, який здатен створювати значний негативний вплив на угруповання дрібних мисливських тварин.

На території  району зустрічаються чирок-свистунок, чирок-тріскунок, свищ, широконіска, червоноголова  чернь, крижень, неразень та інші качки.

2. На території Кам’янсько-Дніпровського району  мешкає велика кількість

 птахів, багато  з яких є традиційними об’єктами полювання. Практично всі вони відносяться до п’яти рядів- гусеподібні, куроподібні, журавлеподібні, сивкоподібні та голубоподібні. Це дикі качки, гуси, голуби, деякі види пастушків, поганок, гагар та інших, пір’я  яких використовувалося для оздоблення одягу, а шкіра для виготовлення, так званого,  “пташиного хутра”. Зараз цих птахів виключено із списку мисливських тварин нашої країни і полювання на них заборонено.

3. Проведені розрахунки свідчать що коефіцієнт кореляції складає (r=0,72296) це покозує  наявність деякого кореляційного зв’язку між чисельністю сірої куріпки та антропогенними фактарами (вилучення особин). Найбільша чисельність  сірої куріпки  зафіксована у 2000-2001 рр. – 1700-1740 особин, найменша – в 2011  рр.-150 особин. [рис. 4.6]. За період з 1998 по 2011 рр. чисельністі куріпки у Кам’янсько-Дніпровському районі – скорочується. Аналізуючи статистичні данні кліматичних умов Кам’янсько-Дніпровського району с 1998-2011 роки, показали що з 1999- 2000 рр. кількість опадів у зимовий період складав 353-326 мм [рис. 4.7]. Таким чином вдалося встановити що умови  існування для цього виду були задовільними.
4. Проаналізовані статистичні дані кліматичних умов району які показали що  в даний час кількість фазанів поступово збільшується . 2006-2011 рр. популяція фазана даного району не зазнала суттєвих змін тому що  загальна кількість опадів становило 455 мм [рис 4.10]. Це також підтверджується відсутностю кореляції між чисельністю виду і кількістю опадів (r =-0,145). Отже чисельність фазанів на території Кам’янсько-Дніпровського району залишалася відносно високою і стабільною.
5. Можна відзначити, що для зайців характерне значне коливання чисельності від року до року. Як правило, пояснюють це спалахами захворювань, які виникають в періоди високої чисельності зайця і в роки несприятливих погодних умов (додаток 1). Крім того, зайців знищують лисиці, бродячі собаки інші хижаки, проте вважається це не сильно впливає на чисельність.
6. В останні роки чисельність лисиці залежить переважно від антропогенних факторів. Внаслідок антропогенного впливу спостерігається загибель тварин від отруйних речовин під час проведення сільськогосподарських робіт.
7. У Кам’янсько-Дніпровському лісомисливському господарстві  найбільший вплив лисиця відчуває на землях загального користування , де дуже значним є фактор неспокою. Крім того, як і в більшості реґіонів півдня України, тут спостерігається майже повне розорювання земель, створення безмежних за площею полів з монокультурами, безперервний цикл польових робіт.
8. Для Кам'янсько-Дніпровського лісомисливського господарства  характерні як представники лісової, так і степової фауни: козуля, кабан, заєць, лисиця, борсук, бобер, видра, ондатра тощо. Зустрічаються степові, водоплавні та болотяні птахи. Різноманітність видового складу фауни і ландшафтно-кліматичні умови сприяють розвитку мисливського господарства, збільшенню поголів'я диких тварин.
9. В останні роки чисельність лисиці залежить переважно від антропогенних факторів. Внаслідок антропогенного впливу спостерігається загибель тварин від отруйних речовин під час проведення сільськогосподарських робіт.   
10. Найбільшу чисельність популяції лисиці спостерігали в 1998 -1999 р.р. (70-76 ос.), а найменшу - в 2009-2010 р.р. (12 ос.). Тривалість пері-оду між цими крайніми значеннями становить 11 років.
11. Важливим завданням ведення мисливського господарства є збереження оптимальної кількості тварин і створення для них сприятливих умов. Надмірна, нерегульована чисельність тварин може принести значну шкоду лісовим насадженням. Лісгосп повинен проводити контроль за дотриманням правил відстрілу мисливської фауни.
12. Використовувати ресурси мисливських тварин потрібно раціонально, лише з врахуванням змін навколишнього середовища при правильному встановленні взаємозв’язків з лісовим і сільським господарствами. Раціонально використовувати державний мисливський фонд означає вести мисливське господарство на науковому рівні, тобто утримувати доцільну чисельність мисливських тварин і раціональну структуру біотехнічних заходів та формування якісного складу популяцій.