Екологічні умови мешкання мисливських тварин у Кам'янсько-Дніпровському районі запорізької області

 

Рис.3.4- Розподіл числа випадків захворювання на сказ за видами савців.

У Запорізькому реґіоні лисиця може вважатись головним природним джерелом сказу, за рахунок  її  високої  чисельності  та  значної  рухливості [38].  До  того  ж, її санітарно-епідеміологічне значення посилюється можливістю постійних контактів зі свійськими тваринами .Так, у реґіоні досліджень постійно реєструються напади хворих лисиць на диких тварин , собак. Подальше зростання чисельності хижака, що спостерігається в останні роки, може призвести до погіршення санітарно-епідеміологічного стану в реґіоні [48, 38].

Угрупування зайця-русака на території Кам’янсько-Дніпровського району відрізняється дуже високим репродуктивним потенціалом. Нами була досліджена динаміка чисельності зайця – русака яка зафіксувала що найбільша чисельність цього виду припадала на 1998-1999 роки, - 750- 620 особин. Найменша – в 2000 роках ( 300 особин),  2008 загальна кількість складала 399 особин (рис. 3.5). Результати досліджень свідчать про катастрофічні літні посухи та холодну вогку погоду із снігопадами та ожеледдю у березні - в період народження перших зайченят. В такі роки, розмір вилучення повинно бути меншим, ніж розрахункові показники [14, 33].

Рис. 3.5 - Динаміка чисельності популяції зайця-русака.

Різниця між  максимальною і мінімальною чисельністю зайця- русака становить 400 ос., а максимальний річний приріст – 60 %, загибель взимку біля –5%. Зменшення і збільшення чисельності популяції зайця- русака відбувалося з періодичністю від 1 до 5 років.

Проаналізовані  показники за 1998-2011 р. р. (рис. 3.5)  показують, що в господарстві, незважаючи на скрутний час для більшості населення та загальні негативні тенденції в економіці, через непогані умови існування спостерігається незначне скорочення угрупувань зайця [8].

 

3.2. Стан угруповань мисливських птахів

На території Кам’янсько-Дніпровського району  мешкає велика кількість птахів, багато з яких є традиційними об’єктами полювання [49]. Практично всі вони відносяться до п’яти рядів- гусеподібні, куроподібні, журавлеподібні, сивкоподібні та голубоподібні (табл. 3.7). Це дикі качки, гуси, голуби, деякі види пастушків, поганок, гагар та інших, пір’я  яких використовувалося для оздоблення одягу, а шкіра для виготовлення, так званого,  “пташиного хутра”. Зараз цих  птахів виключено із списку мисливських тварин нашої країни і полювання на них заборонено [49].

 

Таблиця 3.7

Сучасна фауна  мисливських птахів Кам’янсько-Дніпровського району

№	Назва ряду	Назва виду	Характер перебування	Значення
1.	Гусеподібні	Гуска сіра	гнізд., мігруюч.	мислив.
2.		Крижень	мігруюч., зимуючий	мислив.
3.		Нерозень	гнізд.	мислив.
4.		Чернь чубата	мігруюч., зимуючий	мислив.
5.	Куроподібні	Фазан	гнізд.	мислив.
6.		Перепілка	гнізд., мігруюч.	мислив.
7.		Куріпка сіра	гнізд.	мислив.
8.	Журевлеподібні	Пастушок	гнізд.	мислив.
9.		Лиска	гнізд.	мислив.
10.		Дрохва	гнізд., мігруюч.	охорон.
11.		Лежень	гнізд.	охорон.
12.	Сивкоподібні	Тулес	мігруюч.	мислив.
13.		Чайка (чибіс)	гнізд.	мислив.
14		Ходулочник	гнізд.	охорон.
15.		Шилодзьобка	гнізд.	охорон.
16.	Голубоподібні	Припутень	гнізд.	мислив.
17.		Голуб-синяк	мігруюч., зимуючий	охорон.

 

У деяких місцях, завдяки сприятливим кліматичним умовам створилися непогані умови для відновлення чисельності сірої куріпки. Необробляємі лани, забур`янені сіножаті, луки, сади та виноградники для вказаного виду, можна тимчасово віднести до угідь високих класів бонітету [12, 34 ].

  Куріпка сіра виключно наземний птах, на дерева сідає рідко. Ходить згорбившись, з витягнутою шиєю. Охоче копається в землі, розшукуючи їжу. Осілі птахи, живуть у відкритій місцевості [58]. Протягом року куріпка сіра живе в одному районі. Наши дослідження показали що найбільша її чисельність була зафіксована у 2000-2001 рр. – 1700-1740 особин, а найменша – в 2011  рр.-150 особин. (рис. 3.6).

Рис. 3.6 - Динаміка чисельності популяції сірої куріпки

Різниця між максимальною і мінімальною чисельністю сірої куріпки становить 1590 ос., максимальний річний приріст – 60% , загибель взимку біля –10%. Зменшення і збільшення чисельності популяції сірої куріпки відбувалося з періодичністю від 1 до 5 років. За 1998-2011 рр. чисельність сірої куріпки у регіоні  характеризується загальною тенденцією до скорочення поголів’я (рис. 3.6). Результати досліджень свідчать про величезний прес полювання на угруповання зазначених птахів, який спричинило в останні роки полювання в Кам’янсько-Дніпровському районі, та за її межами у місцях зимівлі, вже негативно відбивається на їх ресурсах. У найближчі роки це може бути суттєвою причиною скорочення чисельності виду. Зростання комерційного попиту на дичину з широким використанням заборонених бернською конвенцією електронних принадних пристроїв вже створило хижацьке винищення куріпки та перепілки в рігіоні та в інших місцях [12, 48]. Полювання на них поки що обмежене і дозволене лише власникам лягавих собак [17].

Велику біологічну здатність до відновлення ресурсів має фазан. У Кам’янсько-Дніпровському районі найбільшу чисельність популяції фазана спостерігали в 2009 -2010 р. (379-370 особин.), а найменшу - в 1999 р.р. -100 особин (рис. 3.7).

Рис. 3.7 - Динаміка чисельності популяції фазана, особин

 Різниця між максимальною і мінімальною чисельністю виду у районі становить 279 ос. За період з 1998 по 2011 роки динаміка чисельності фазана у Кам’янсько-Дніпровському районі характеризується загальною тенденцією до збільшення популяції цього виду. Бажано орієнтуватись на проведення односезонного повноцінного полювання того ж року і, у кращому випадку, на отримання приплоду у майбутньому році (рис. 3.7). Природна загибель – 10%, максимальний річний приріст – 60%.

Слід зазначити, що фазани , протягом доби тримаються в різних ділянках заростей. У фазанів дуже багато ворогів, насамперед лисиці і шакали, потім яструба-тетеревятники, в деяких районах - пугачі. Біч фазанів - очеретяний кіт, який, безшумно підкрадаючись до виводку, іноді винищує його повністю [10, 12]. Дорослі фазани рятуються від хижаків на дерева. Сильно страждають фазани від паводків і від харчів в холодну сніжну зиму. Та й браконьєрство - занадто велике зло, яке іноді призводить до винищення цінних мисливських птахів у тому чи іншому районі [34].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

ЗАЛЕЖНІСТЬ  ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ МИСЛИВСЬКИХ  ТВАРИН ВІД ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ

 

4.1 Загальний вплив екологічних чинників на тварин

Чинники клімату і погоди суттєво впливають на рослинні і тваринні організми. Зокрема, сила їх дії, поєднання і повторюваність здатні як скоротити, так і збільшити чисельність мисливських тварин. Це може відбутися  як безпосередньо, так і побічно, головним чином через доступність до кормових ресурсів, а також впливу хижаків та паразитів, В останньому випадку за різних погодних умов спостерігається зміна інтенсивності їх розмноження, чисельності проміжних господарів тощо, що змінює екологічні умови мешкання багатьох видів [57].

Зазвичай кожен вид, який сформувався під впливом клімату даної місцевості і постійно мешкає в її межах, є досить пристосованим до його коливань і здатний витримувати властиві йому відхилення. Хоча в окремі роки погодні явища можуть бути для нього як сприятливими, так і несприятливими – навіть згубними.

Тварини добре орієнтуються в закономірностях розподілу сніжного покриву в лісах. Так, у сніжні тривалі зими, які на півдні України спостерігались у 1984/85, 1986/87 рр., листяні молодняки найбільш охоче і інтенсивно освоювалися зайцями [14]. Високий рівень снігу забезпечує нічліг в снігових норах, але для кожного виду потрібна своя мінімальна його висота снігу. Так, для сірої куріпки цей показник має становити не менше 25 см, а для фазана – не менше 50 см. При відпочинку під снігом знижується тепловіддача організму, що зменшує його вразливість від впливу низьких температур [57].

Дуже негативно на мисливських птахів і дрібних звірів впливає ожеледь, яка є характерним кліматичним явищем для регіону наших досліджень [42]. Упродовж неї тварини голодають, швидко слабшають і стають вразливими до впливу всіх інших екологічних чинників

 

4.2 Вплив  екологічних чинників на угруповання  сірої куріпки та фазана

Високий репродуктивний потенціал сірої куріпки, з одного боку, і висока смертність при поганих погодних умовах – з іншого призводять до великих коливань чисельності: від виняткового достатку до майже повної відсутності птахів. Під час сніжної та морозяної погоди, яка, наприклад, спостерігалася у лютому 2012 р., птахи страждають від голоду і гинуть у великих кількостях. Значну шкоду куріпкам завдають здичавілі коти та собаки. В період насиджування яєць та вигодовування пташенят суттєву небезпеку для всіх птахів становлять сірі ворони.

За останні  роки, завдяки зниженню застосування в агрокомплексі отрутохімікатів, кількість куріпок значно зросла. Якщо у 70-і роки ХХ ст. полювання на них було обмеженим і дозволялось лише власникам лягавих собак, то зараз воно відновилося у повній мірі.

Рис. 4.6 - Залежність чисельності сірої куріпки від вилучення.

Дослідивши  динаміку чисельності сірої куріпки  в угіддях ДП «Кам’янсько-Дніпровське  лісомисливське господарство впадає у вічі, що її найбільша чисельність була  зафіксована у 2000-2001 рр., а найменша – в 2011  рр. Під час піку популяції було обліковано – 1700-1740, а під час депресії – 150 особин. Причиною цього, за нашими розрахунками, було непомірне полювання (рис. 4.6), під час якого, на тлі суворих кліматичних умов, було вилучено багато птахів. Висока ступінь залежності чисельності куріпки від вилучення (r = 0,72296). Зазначене безсумнівно негативно вплине на стан популяції у 2012/13 рр. і потребує багато часу для відновлення втрачених ресурсів.

Натомість такий  важливий екологічний чинник, як кількість  опадів, практично не вплинув на чисельність зазначеного виду у 1998-2011 роки. У зимовий час кількість опадів коливалася у незначних межах – від 326 до 353 мм. За 2002-2004 рр. сумарно вона становила 1691 мм. Наші розрахунки не виявили суттєвої залежності між чисельністю куріпки і цим показником (рис. 4.7).

Рис. 4.7 - Залежність чисельності сірої куріпки від кількість опадів.

Скоріш за все, помітний негативний вплив на цих птахів створює не кількість опадів, а короткочасні потужні зливи, під час яких куріпки (особливо пташенята) можуть намокнути та переохолодитись.

Нам не вдалося виявити також залежності між чисельністю сірої куріпки та тривалістю морозяного періоду (рис. 4.8), який може сягати 59-127 днів. Це помітно по малих значеннях коефіцієнту кореляції (r = - 0,11), що свідчить про незначний вплив цього показника на угруповання виду.

 

Рис. 4.8 - Залежність чисельності сірої куріпки від кількість морозних днів.

Не надто суворі зими у поєднанні з впливом інших екологічних факторів, серед яких досить важливими є частий обробіток землі за зростання посівів соняшника на навколишніх ланах, призвели до різкого зниження сірої куріпки. Тому нове зростання її чисельності у господарстві почалося тільки з 2006 р., досягнувши максимуму восени 2008 р., що було пов`язано зі зменшенням негативного впливу полювання.

Оцінюючи розрізнені дані про щільність населення  сірої куріпки за різної чисельності, можна вважати, що при високій вона може становить 40-50 пар/ 1 тис. га або ~40 виводків на ту ж площу. За розрахунками різни авторів [Даль, 1944; Мельниченко, 1949; Карташев, 1952в; Jenkins, 1961], це відповідає 300 особинам восени. Максимальною вважають щільність 132 пари/ 1 тис. га, тобто 1000 птахів на 1 тис. га восени. Тому за максимальної щільності популяції навесні кожній парі необхідна, як мінімум, територія 0,75 га або площа радіусом близько 50 м. В даний час така щільність спостерігається дуже рідко, хоча в минулому вона, безсумнівно, була властива багатьом районам лісостепової та степової зон. Зараз же чисельність, при якій на 100 га гніздяться 2-3 пари, вважається цілком задовільною для нормального ведення мисливського господарства [44].