Екологічні умови мешкання мисливських тварин у Кам'янсько-Дніпровському районі запорізької області

Фазан належить до числа цінних мисливсько-промислових птахів. Відповідно попит на цю дичину ніколи не пропадає. Звичайний фазан (Phasianus colchicus) – птах розміром приблизно як свійська курка, з маленькою головою і довгим (особливо у самців) клиновидним хвостом, що містить 18 вузьких рульових пір’їн (середні довші за інші). Чисельність фазана по роках схильна до різких коливань в залежності від різних чинників [10,  34].

2009 -2010 рр. популяція фазана складала (379-370 особин.), а найменшу - в 1999 р.р. -100 особин (рис. 4.11). Різниця між максимальною і мінімальною чисельністю виду у районі становить 279 осбин. Порівняльний аналіз вказує на певну залежність чисельності від антропогенних факторів. Це підтверджує високу ступінь залежності чисельності фазанів від вилучення (r = 0,96774) (рис. 4.11). Потрібно рзробити програму  випуску фазанів великими партіями і сподіватися на значне збільшення їх чисельності у майбутньому [34, 48]. Недоцільно інтродуціювати птахів без послідуючого вилучення у томуж році. Але без періодичних випусків неможлива і підтримка чисельності на  рівні,  достатньому для проведення щорічного активного полювання [22].

 

 

Рис. 4.11- Залежність чисельності фазана від вилучення.

Нами було проаналізовані статистичні дані кліматичних умов району які показали що  2006-2011 рр. популяція фазана не зазнала суттєвих змін ,  загальна кількість опадів становило 455 мм (рис 4.12). Це підтверджує відсутность кореляції між чисельністю виду і кількістю опадів (r =- 0,145) (рис 4.12).

Рис. 4.12 - Залежність чисельності фазана від кількості опадів.

Фазан добре пристосувались до різноманітних умов існування. Підходять йому і умови низинних і горбистих областей. Фазан потребує інтенсивної підгодівлі, інакше стає бродячим і покидає мисливські райони. Він частіше пересувається пішки [10, 48]. Харчується скоріше в полях, ніж у лісах [10, 57]. Зиму фазани проводять невеликими зграями, які навесні розбиваються на пари. В кінці лютого, частіше в березні, а в деяких місцевостях і в квітні зимові зграї фазанів розпадаються - і птиці розсіюються по гніздовим ділянкам [58].

Тривалість  снігового покриву була 26 днів (рис 4.13). Мінімальна температура року була – 3,9 С . Так, висота снігу для фазана повинна бути  не менше 50 см. Коефіцієнт кореляції невпливає на угруповання цього виду (r = -0,0264) (рис. 4.13).

Рис.4.13 - Залежність чисельності фазана від кількість морозних днів

Отже чисельність фазанів на території Кам’янсько-Дніпровського району залишалася відносно високою і стабільною [49].

4.2. Вплив  екологічних чинників на угруповання  зайця-русака  та лисиці

Широкі відкриті простори і м'який клімат України створюють  сприятливі умови для існування  цього звіра [ 8]. Заєць-русак (Lepus europaeus Pall ) – один з найперспективніших видів мисливських тварин, мешканець напіввідкритих просторів. Він є найбільш чисельним представником мисливських звірів Кам’янсько-Дніпровського району [14]. Цей вид уникає суцільних лісових насаджень. Для нього оптимальними умовами проживання є ландшафти, в яких спостерігається чергування лісів, лук, сільськогосподарських угідь, водойм, з якомога меншим антропогенним впливом [15, 33]. На чисельності зайця-русака позитивно позначається вплив крайового ефекту. Зайці ведуть осілий спосіб життя, вони дуже прив'язані до житла і відчуття "будинку" у них добре виражене. З усіх тварин, на яких дозволено полювання, заєць залишається самим численним. Найбільш раціональним завданням  Кам’янсько-Дніпровського мисливського господарства   являється біологічно виправдана інтенсивність вилучення [49, 33]. Підтримуючи з допомогою її чисельність населення цього виду на рівні, який відповідає ємкості угідь, що складається з кормового, захисного та територіального оптимуму, можна добитися найвищої біологічної продуктивності популяцій, ослабити конкуренцію та отримати високі щорічні прирости чисельності, в результаті чого досягається майже повне використання екологічного резерву популяції зайця русака [14 ]. 

Невелика кількість  зайця-русака тримається стерні (зустрічність 4 %). В осінній період стерня характеризується задовільними кормовими властивостями. Проте такі, цілком відкриті території, погано захищають тварин від ворогів та несприятливих умов середовища, що погіршує властивості місцепроживань загалом [8]. Така ж зустрічність зайця спостерігається у стиглих хвойних та мішаних лісах. Тут, звичайно, кращі захисні умови, але кормова база в осінній період істотно погіршується через відмирання багатьох видів трав'янистих рослин під наметом лісу [ 58].

 Біотопічний розподіл зайця-русака в умовах зони мішаних лісів, головним чином, залежить від мозаїчності ландшафтів, захисних та кормових їх властивостей, ступеня антропогенного навантаження [8, 3]. Діяльність людини позначається на зазначений вид як позитивно, так і негативно.      

Позитивним  є те, що сільськогосподарські землі, особливо посівні культури, є основними кормовими угіддями виду [33]. Проте, інтенсивна господарська діяльність людини спричиняє істотні зміни у природних біоценозах, змінюється біотична структура ландшафту, що часто призводить до зменшення чисельності тих чи інших видів тварин [58].

У наш час  особливо негативно позначається на чисельності виду незаконне полювання  – браконьєрство. Незаконний відстріл тварин на відтворювальних ділянках, підгодівельних майданчиках, територіях природнозаповідного фонду призводить до значного зменшення чисельності тварин в угіддях [20]. Особливо згубно на чисельність та структуру популяцій тварин впливає їх відстріл у заборонені періоди. Так, полювання під час парування та вагітності призводить до втрат у декілька разів більше, ніж сама кількість відстріляних тварин у цей період [15].

На підставі данніх Кам’янсько-Дніпровського мисливського господарства   з 1998-2011 рр. чисельність популяції зайця- русака коливається і є нестабільною (рис. 4.14). Це обумовлює високу залежність чисельності зайця- русака від вилучення (r = 0,99)  (рис. 4.14).

Рис. 4.14 -Залежність чисельності зайця- русака від кількість вилучення

 

У степовій зоні при несприятливих умовах (дуже високий сніговий покрив, крижана кірка, що виникла внаслідок перепадів температур), що виключають можливість видобутку корма з поверхні землі, іноді спостерігаються масові кочівлі русаків [3]. Тисячі зайців в цей час переміщаються в кормові райони - до острівних лісів і лісосмуг, до населених пунктів [8]. Переміщення зазвичай складають кілька десятків кілометрів. Негативно впливають на виживання ранніх виплодів зайця-русака навесні дощі з різкими перепадами температури й ожеледі [13 ].

2007-2008 рр. були катастрофічні літні посухи (38.7° - 37.5° С) це значно стримувало ріст чисельності цього виду. Коефіцієнт кореляції становить (r= 0,53), це свідчить про відсутність кореляції між чисельністю зайця русака і кількістю опадів (рис. 4.15). 2005-2006 рр. (-13.1°-12.4° С) холодна вогка погода із снігопадами та ожеледдю у березні - в період народження перших зайченят (рис. 4.15), а також в 2011 році (-17.1°С) (рис. 4.15) призвело до поширення серед молодняку кокцидиоза- справжнього бича для молодих зайчат. В такі роки, розмір вилучення повинно бути меншим, ніж розрахункові показники [14].  

Рис.4.15 - Залежність чисельності зайця- русака від кількість опадів

Зайці чутливі  до простудних захворювань. Холодна затяжна весна, а також дощове літо незрідка викликають пневмонію і сприяють поширенню різних захворювань молодняку. Зокрема, в інших районах дуже поширеною є легенева форма туляремії, на яку хворіють мишоподібні гризуни та заєць-русак, тому треба уважно слідкувати за станом всіх мисливських тварин і у випадку виявлення хворих або найменшої підозри на виникнення захворювання, негайно повідомити представників районної санепідстанції [ 14].

Взимку звіри  концентруються переважно довкола  полів озимих і багатолітніх трав, в прилеглих до них балках, лісопосадках, зарослих ярах, а також на великоглибистій оранці і полях з неприбраною стернею, тобто там, де є можливість сховатися недалеко від кормовых місць. Дуже високий сніговий покрив був у лютому  2001 рр. який складав 34 мм /63 мм. Також значні снігопади та ожеледь спостерігались у січні 2005 році (37 мм. / 42 мм). Річна тривалість снігового покриву 2001 року була 40 днів, а загальна тривалість снігового покриву 2005 року 35 днів (рис. 4.16). Загальний коефіцієнт кореляції становить (r = - 0,28) (рис. 4.16). Це свідчить про відсутність залежністі чисельності зайця- русака від тривалості снігового покриву на території  Кам’янсько-Дніпровського району [49].

Рис. 4.16 - Залежність чисельності зайця- русака від тривалості снігового покриву

Можна відзначити, що для зайців характерне значне коливання  чисельності від року до року. Як правило, пояснюють це спалахами  захворювань, які виникають в  періоди високої чисельності  зайця і в роки несприятливих погодних умов (додаток 1). Крім того, зайців знищують лисиці, бродячі собаки інші хижаки, проте вважається це не сильно впливає на чисельність [8, 33].

Лисиця звичайна або руда (Vulpes vulpes, syn. Vulpes fulva) — найбільш розповсюджений та широко відомий вид роду лисиць (Vulpes) родини Псові (Canidae). Лисиця є звіром достатньо оседлим. У більшості районів їй невластиві регулярні міграції. Ареал лисиць надзвичайно широкий. Він охоплює майже всі кліматичні зони на кожному материку. В Україні руда лисиця зустрічається по всій території [13].  Лисиця має дуже велике значення з точки зору екології - вона є лімітуючим фактором регулювання чисельності дрібних гризунів. В усіх частинах свого ареалу лисиця віддає перевагу відкритій місцевості, а також районам, де наявні окремі гаї, переліски.  Тому з усіх кліматичних зон більше всього лисиць живе в степовій місцевості. Індивідуальна ділянка, яку займає пара або сім'я лисиць, має забезпечувати їх не тільки достатньою кількістю корму, але й придатними для влаштування нір місцями [24]. Лисиці риють їх самі, або (що трапляється часто) займають нори борсуків, сурків, песців та інших риючих тварин, пристосовуючи їх до своїх потреб. Повсюдно основу її харчування складають дрібні гризуни, головним чином полівки. Можна сказати, що від їхнього достатку та досяжності в значній мірі залежить стан популяції цього хижака. Більш крупні ссавці, зокрема зайці, відіграють в харчуванні набагато меншу роль, хоча в деяких випадках лисиці їх цілеспрямовано ловлять, особливо зайчат, а під час заячого мору можуть поїдати трупи [37].

Вагітність  в лисиці триває 52-56 днів. За один раз  може народитися 3-12, але як правило 4-6 лисенят. Народжуються вони в травні або в червні. Лисенята на протязі 1,5 місяців харчуються материнським молоком. Пізніше батьки (обидва) приносять малим їжу і починають навчати нащадків полювати. З своєю норою (персональною) молодняк пов'язаний 3 місяці, після цього - восени - сім'я розпадається і нове покоління починає жити самостійно [ 9].

Різниця між  максимальною і мінімальною чисельністю  лисиці становить 64 особин, а середньорічний приріст – 6,2 особин або 50.1 % від мінімальної чисельності. Зменшення і збільшення чисельності популяції лисиці відбувалося з періодичністю від 1 до 5 років. Результати досліджень свідчать про наявність деякого корелятивного зв’язку між чисельністю лисиці та вилученням цього виду (r = 0,99) (рис. 4.17). Чисельність лисиці залежить переважно від антропогенних факторів  (мисливство, браконьєрство ) [13].

 

Рис.4.17 - Залежність чисельності лисиці  від вилучення

На території  району спостерігається що 1998-2001 рр. порівняно висока середньорічна  температура повітря, яка у різні  роки сягає +15,8° та +21,4°. 2002- 2011 рр. температура повітря сягає +18,5° та +19,8°. Зима на території холодна, мінімум температури припадає, як правило, на січень – абсолютний мінімум становить - 22,4°. Результати досліджень свідчать про відсутність кореляційної залежності чисельності виду від висоти снігового покриву (r = -0,09) (рис. 4.18).

 

Рис. 4.18 - Залежність чисельності лисиці від  тривалості снігового покриву

Самим теплим місяцем є липень, коли температурним максимум сягає +32,5° С. Весняні заморозки закінчуються 5 квітня, хоча в окремі роки вони реєструвалися на початку травня. Це підтверджує відсутность кореляції між чисельністю виду і кількістю морозних днів (r =-0,14) (рис. 4.19).

Рис. 4.19 -Залежність чисельності лисиці від  кількості морозних днів.

Число днів із сніговим покривом складає 18-45 днів, а поява снігу на території господарства, частіше всього, відбувається у січні-лютому. Його висота сягає 22,5-30 см, сніг лежить довго і тане на початку квітня або у березні. Осінні заморозки бувають після 8 листопада. При цьому на території району велику тривалість має без морозний період, який триває 221 день. Пересічна температура січня дорівнює – 1.6° С, липня +22.8° С, а період з температурою понад 10° С триває 185 днів.