Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2012 в 22:38, дипломная работа
Мета дослідження. У зв’язку з цим метою було обрано вплив екологічних чинників на стан угруповання мисливських тварин та розробка рекомендацій щодо оптимального використання ресурсів, їх охорони та відтворення на території району.
РЕФЕРАТ
Дипломна робота представлена на 90 сторінках, має 17 рисунів, 1 діаграму, 1 додаток та 10 таблиць. При написанні роботи було використано 55 літературних джерела.
Тема дипломної роботи: ”Екологічні умови мешкання мисливських тварин у Кам'янсько-Дніпровському районі запорізької області.”
Під час написання дипломної роботи були використані праці багатьох вітчизняних авторів, інформація Державного комітету статистики України, Головного мисливського управління Державного лісового комітету України, ресурси Інтернету, а також – результати досліджень науковців кафедри екології та охорони навколишнього середовища Таврійського державного
агротехнологічного
Метою написання дипломної роботи було обрано вплив екологічних чинників на стан угруповання мисливських тварин та розробка рекомендацій щодо оптимального використання ресурсів, їх охорони та відтворення на території району. Кам'янсько-Дніпровський район виявился найбільш зручними для проведення досліджень через те, що саме тут: 1) розташувані ареали одних видів і центри інших; 2) середовище існування мисливських тварин зазнало найсуттєвішої трансформації; 3) фауністичні і популяційні процеси відзначаються значною динамічністю. Вивчення мисливських тварин на півдні України має сприяти виявленню сучасних тенденцій розвитку макротеріофауни та динаміки ареалів, механізмів регуляції чисельності, морфоло-гічних особливостей популяцій, а також розробці заходів з охорони та управління ресурсами. Базовим матеріалом слугували результати досліджень тварин степових біоценозів і біотопів різного типу в їх сезонний та багаторічній мінливості за період 1998-2011 роки.
Аналіз зібраних матеріалів дозволив оцінити сучасний екологічний стан південних популяцій мисливських тварин та визначити основні причини скорочення чисельності. У роботі проаналізовані особливості популяційних процесів, відтворювальної здатності угруповань аборигенних і інтродукованих видів, встановлена залежність динаміки їх чисельності від впливу природних умов та антропогенного чинника. На основі отриманих даних запропоновано концепцію просторового та кількісно-якісного управління ресурсами мисливських тварин , заходи по їх відтворенню, а також законодавчі та практичні кроки по збереженню рідкісних видів.
Ключові слова: ареал, лисиця, фазан, сіра куріпка, заяць, чисельність, полювання, охорона, популяція, структура, смертність, народжуваність, управління, кореляційний аналіз.
ВСТУП
З усього різноманіття факторів, що впливають на життя тварин, для кожного виду може бути виделений основний фактор, який різко погіршує умови проживання і викликає скорочення чисельності виду. Для більшості мисливських звірів і птахів це невідповідність кліматичних умов вимогам даного виду, або характер господарської діяльності людини, що перешкоджає його благополучному існуванню. Фактори ці практично непереборні і повинні служити підставою для зниження бонітету оцінюваної території [ 3, 55].
Актуальність. Інтенсивний розвиток сільського господарства, освоєння степу сприяли зникненню типових природних комплексів та зменшенню площі наявних лісів. Результатом цих тенденції стало порушення екологічного балансу, прогресування процесів ерозії ґрунтів, формування несприятливих кліматичних явищ (пилові бури) та підняття рівня ґрунтових вод; підвищення рівня забруднюючих речовин у середовище, формування специфічного мікроклімату. Чисельність тварин зменшується не тільки в результаті прямого винищування, а також внаслідок погіршення екологічних умов на території району. Антропогенні зміни ландшафтів несприятливо позначаються на умовах існування більшості видів тварин таких як ( куріпка сіра, фазан, заєць-русак, лисиця звичайна). Тому збереження та розширення площі лісового фондів можна вважати стратегічним завданням [ 59, 45].
Мета дослідження. У зв’язку з цим метою було обрано вплив екологічних чинників на стан угруповання мисливських тварин та розробка рекомендацій щодо оптимального використання ресурсів, їх охорони та відтворення на території району.
Об’єктом дослідження виступає Кам’янско-Дніпровський район який розташований на території Запорізької області.
Предметом дослідження виступають мисливські тварини регіону (фазан, сіра куріпка, заяць, лисиця звичайна).
Завдання. Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
1.1 Географічне положення
Кам’янсько-дніпровський район розташований південно-західній частині України на Лівоберіжі Дніпра і займає загальну площу 1239 тыс.км. На північі району межує з Каховським водосховищем ,на півдні з Великобелозерським районом , на заході – з Лепетихським районом Херсонської області ( рис.1.1).
|
|
Рисунок. 1.1. Розподіл території Кам'янсько-Дніпровського району |
Мисливські угіддя на території району розташовані на землях, підпорядкованих сільрадам населених пунктів: Іванівка, Нижньо-Дніпровка, Благовіщенка, Нововодяне, Заповітне, Велика Знам'янка, міським радам Енергодар та Кам'янськи-Дніпровської. Мисливське господарство Кам'янсько-Дніпровського району організації УТМР було створено рішенням Кам'янсько-Дніпровської районної Ради народних депутатів за №14 від 19.06.2001 року. Його площа на той час дорівнювала сучасній і існувала у зазначених нижче межах. На 1 січня 2011 року у районній організації нараховувалось 416 членів УТМР [49 ].
1.2 Рослини та ґрунти
Ліси на території району розташовані нерівномірно. Це суцільний масив Водянського та Іванівського лісництв, створений на першій надзаплавній терасі, а разом з тим різні за площею ділянки різноманітної конфігурації, розташовані по ярах, балках, берегах річок, або просто в степу. Ліси району віднесені до 1 лісо таксового поясу [49, 2]. Існуючий поділ лісів на категорії відповідає сучасним економічним умовам (таб. 1.1).
Таблиця 1.1
Поділ лісів на категорії
|
Категорії лісів |
Площа | |
га |
% | |
1. Ліси
природоохоронного, наукового, | ||
Заповідні лісові урочища |
95,0 |
1,6 |
Заказники |
2796,5 |
45,6 |
Разом по категорії лісу: |
2891,5 |
47,2 |
2. Рекреаційно-оздоровчі ліси | ||
Ліси у межах населених пунктів |
627,8 |
10,3 |
Лісопаркова частина лісів зелених зон |
663,7 |
10,8 |
Разом по категорії лісу: |
1291,5 |
21,1 |
3. Захисні ліси | ||
Ліси протиерозійні |
1944,0 |
31,7 |
Разом по категорії лісу: |
1944,0 |
31,7 |
Всього по лісгоспу: |
6127,0 |
100,0 |
Існуючий поділ лісів проведено згідно порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджених постановою КМ України від 16.04.07р. №733. Існуючий поділ площі на категорії лісів відповідає господарському значенню, природним та економічним умовам району розташування К-Днепровского лісгоспу [49].
|
Рис 1.2. Розподіл загальної площі лісового фонду за категоріями лісів (за даними таблиці 1.2)
|
Незначний відсоток лісистості території розташування К-Днепровского мисливського господарства підвищує роль існуючих лісових масивів в охороні довкілля, тому збереження і примноження лісного фонду, дбайливе відношення, раціональне господарювання є первинним завданням лісового підприємства. У зв'язку з цінністю цих лісових насаджень на території К-Днепровского лісгоспу, виділені такі ландшафтні заповідники місцевого значення; Кам’янський бір-239 га, Кам’янка-Дніпровська. Насадження на пісках росте 30 порід дерев, Кам’янське-дніпровське л-во, кв. 1-2 [49, 40]. Штучний листяний ліс по закріпленню Мамай-гори і береги Каховського водосховища Водянські Кучугури-1237,5 га, Кам’янсько-дніпровський р-н, Водянське л-во, Лісонасадження на пісках, переважно сосна і листяні породи і кущі Іванівський бір-797,3га, Кам’янсько-дніпровський р-н, с. Іванівка. Штучний ліс на Іванівських Кучугурах з сосною і листяними породами дерев. Великобілозерський 7 га, Кам’янсько-дніпровський р-н, с. Велика Білозерка.Водозахисний. "Мамай- Гора"-68,0 га, Кам’янсько-дніпровський р-н. Урочище "Садорма"-6,0 га, Кам’янсько-дніпровський р-н (таб. 1.2).
Таблиця 1.2
Об'єкти природно-заповідного фонду [49]
Найменування природно заповідного фонду |
Площа |
Місцезноходження |
Тип заказника |
Коротка характеристика та і режим ведення господарської діяльності |
"Кам'янський бір" |
239 |
Кам'янське л-во |
Державний ландшафтний заказник місцевого значення |
Заборонено будівництво, сінокосіння,збір ягід, плодів, туризм,мисливство. |
"Мамай- Гора" |
68,0 |
Кам'янське л-во |
Державний ландшафтний заказник місцевого значення |
Заборонено будівництво, сінокосіння,збір ягід,шюдів. туризм,мисливство, розробка копалин. |
Змішаний листяний ліс із залишками ковильно-топчаковського степу |
90,0 |
Кам'янське л-во |
Ландшафтний заказник місцевого значення |
Змішаний листяний ліс із залишками ковильно- типчакового степу |
Урочище “Білозерське” |
180,0 |
Кам'янське л-во |
Ландшафтний заказник державного значення |
Заборонено: меліорація, розорювання, сінокосіння.
|
Разом: |
610,7 |
Територія розташування К-Дніпровського району в геоморфологічному відношенні знаходиться в межах Причорноморської берегової рівнини. Основним елементом рельєфу є долина р.Дніпр. Спорудження Каховського водосховища значною мірою вплинуло на формування рельєфу території. Перша надзаплавна тераса, на якій розташована майже уся територія складена древньоалювіальними відкладеннями різного механічного складу [ 54, 11]. Оскільки перша надзаплавна тераса є деревною отже первинний рельєф міг бути тільки рівнинний, як це спостерігається на сучасній заплаві, але в результаті вітрової діяльності, та інших фізико-географічних процесів, і господарській діяльності людини стало значно переформовувати рельєф території [23].
Зараз на цих аренах можна виділити кілька типів рельефу:
Грунтовий покрив рельєфу представлений в основному дерновими грунтами різної міри розвиненості, як правило піщаного і глинисто-піщаного механічного складу і займають 80%. Територія Михайлівського, Веселівського промислових ділянок і частини Кам’янського лісництва по своїх геоморфологічним особливостям різко відрізняється від вищеописаної території. Вона характеризується сильною і середньою мірою еродованістю. Усі лісові насадження приурочені, в основному до балок. Найбільш поширеними грунтоутворюючими породами тут є лісовині суглинки, на яких сформувалися чорноземи звичайні різній мірою еродорованістю. У Водянському, Іванівському і частині Кам’янского регіону у зв'язку з легким механічним складом грунтових разівностей, в основному, спостерігається вітрова ерозія. На іншій території переважає водна ерозія, що супроводжується в змивом родючого шару грунтів, а також розмивом балочної мережі [49, 43, 53].
1.3 Клімат
Згідно лісорослинному районуванню територія лісництво відноситься до західного засушливого степу [2]. Клімат району розташування лісгоспу характеризується сухим та жарким з суховіями літом, короткою досить теплою зимою, довгою досить м'якою осінню, теплою весною (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Характеристика кліматичних умов [49]
№ п/п |
Найменування показникiв |
Значення, дата |
Абсолютний максимум |
+40 липень | |
Абсолютний мiнiмум |
-31 січень | |
Середньорiчна кiлькiсть опадiв |
412 мм. | |
Тривалiсть вегетацiйного перiоду, дні |
200 дн. | |
Останнi заморозки весною |
14 квітнь | |
Першi заморозки восени |
21 жовтень | |
Середня дата замерзання річок |
3 грудень | |
Середня дата скресання рiчок |
- | |
Середня товщина снiгового покриву |
20 см. | |
Поява першого снiгу |
2 січень | |
Кiнець танення снiгу |
1 березень | |
Глибина промерзання грунту |
56 см |