Екологічні умови мешкання мисливських тварин у Кам'янсько-Дніпровському районі запорізької області

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2012 в 22:38, дипломная работа

Краткое описание

Мета дослідження. У зв’язку з цим метою було обрано вплив екологічних чинників на стан угруповання мисливських тварин та розробка рекомендацій щодо оптимального використання ресурсів, їх охорони та відтворення на території району.

Файлы: 1 файл

Диплом Бєлошейкіной Поліни.doc

— 7.52 Мб (Скачать)

 

* В примітках бажано вказати кількість цього річок, тварин середнього віку та старих,а також тварин з видами для селекційного вилучення.Записи можна проводити на зворотньому боці картки.

Після закінчення прогону  бажано відповідальному за облік  записує дані про кількість побачених  тварин, що рухались вправо, вліво, вперед, або пробігли між загонщиками  назад  Для кожної пробної ділянки окремо.

Екстраполяцію отриманих  даних на всю площу даного бонітету проводять шляхом множення кількості  виявлених тварин на загальну площу бонітету, поділену на облікову площу. Потім результати  обрахунків чисельності тварин ,облікованих в угіддях різних бонітетів, складаються до купи. Наприклад:

 

 

 

Площа придатних для  існування зайця угідь становить 3597,4 га, з яких найкращих (1,0-1,9 бонітет) нараховується 2921 га, найгірших (2,0-4,5 бонітет) - 67б,4 га. Обліком були охоплені 1050 га Найкращих угідь (78 звірів) та 320 га найгірших (12 звірів). Таким чином, у господарстві налічується:


 

Для запобігання подвійного обліку одних і тих же тварин, в польових угіддях між пробними ділянками необхідно дотримувати відстань у 2-3 км. Але, як свідчить практика та наші дослідження, підняті під час обліку деякі звірі, зокрема зайці, переміщаються на значну відстань рухаючись по колу.

Таким чином вони повторно не зустрічаються обліковцям, які йдуть в одному напрямку. Здебільшого обліком охоплюється єдина суцільна територія з різними типами угідь, яка і вважається пробною ділянкою.

При проведенні обліку у  дні з сніговим покривом або за наявності вогкого м`якого ґрунту, на якому добре помітні сліди лисиці, можна використати Метод подвійного картування слідів.

 Облік водоплавних  птахів проводять з метою уточнення  чисельності та поширення в  угіддях диких качок, гусей  та лисок. Робота здійснюється  шляхом маршрутного обстеження  території на човні або пішки. Частіше всього, цей облік проводиться наприкінці липня або у перший тиждень серпня. При пересуванні по воді чи вздовж берега треба реєструвати усіх злетівших або відпливаючих у зарості птахів. Отримані дані слід занести в облікову картку. Підрахунок ведеться у межах смуги, шириною якої вважається подвоєна відстань до місця злетівшого птаха, а довжиною - протяжніcть берегової лінії, або заростів водяної рослинності. Дуже зручно облік більшості наших видів (крижень, гуска сіра, чирок-тріскунок, червоноголова чернь та інш.) проводити на ранковій та вечірній зорях із засідки на чистих плесах по виводках, а гусей і на прибережних луках під час годівлі. Таким чином, можна не лише встановити чисельність, а й отримати дані про середню кількість молодняку у виводку, участь самиць у розмноженні та інше. Подальше обчислювання здійснюється вказаним вище способом згідно встановленого бонітету.

Подібним чином, ввечері  або зранку на маршрутних смужках  певної ширини, проводиться облік  польової дичини, здебільшого фазана, куріпки та перепілки. Найбільш ефективним являється облік з cобакою. В степовій зоні для цього краще використовувати добре тренованих лягавих (курцхар, дратхар, пойнтер, сеттери та спаніелі). Кількість смуг повинна бути така, щоб вони охоплювали не менше 25 % угідь кожного бонітетного класу. Оскільки в деяких угіддях низького бонітету, зустрічаємість птахів може бути дуже низькою, слід не зосереджувати своєї уваги на кращих угіддях, а обліковувати дичину більш якомога рівномірно. Маршрутні смуги закладаються аналогічно пробним ділянкам, лише наступна з них розміщується в протилежній стороні до напрямку попереднього маршруту [49].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

СУЧАСНИЙ  СТАН УГРУПОВАНЬ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ФОРМУВАННЯ

 

До мисливських тварин району відносяться представники класу птахів та класу ссавців. Сучасна фауна в останньому сторіччі зазнала незначних втрат внаслідок зміни умов існування тварин, які спричинило, насамперед, розорювання степів та їх зміна на агросистеми. Негативний вплив полювання на фауністичний склад був майже непомітний. Навпаки, завдяки спеціальним заходам (переселення, розведення з подальшим розселенням, охорона), ужитими мисливцями, та вдалося створити популяції тварин, які ніколи в країні не зустрічалися (ондатра, єнотовидний собака) [4, 6].

З метрю збагачення фауни мисливських тварин  у 2009 р. на території району було розселено 500 фазанів, закуплених у Димерському  господарстві Київської області. За результатами осінньої таксації 2010 р. в угіддях нараховувалась 370 особин фазана. На території району зустрічаються чирок-свистунок, чирок-тріскунок, свищ, широконіска, червоноголова чернь, крижень, неразень та інші качки. Під час перельотів зустрічалися чисельні зграї турухтанів [12,10].

Більшість території Кам’янсько-Дніпровського району є дуже придатними для зайця-русака та сірої куріпки. Високий клас бонітету майже на всій території свідчить про їх потенційно високі можливості у створенні високої щільності населення  чисельності зайця [48, 8].

Полювання створює величезний вплив на популяцію всіх звірів та птахів. Воно вносить в її склад такі зміни, які надалі можуть визначити всю динаміку чисельності та репродуктивний потенціал на протязі тривалого часу. В місцях, де регулярне полювання відсутнє, тривалість життя тварин може бути доволі високим. Але через знищення кормових умов, може виникати нестача кормів, схованок. У такому разі відновлювальна здатність популяції може дуже зменшитися [15, 20 ].

Важливе значення для мисливського господарства має  проведення якісної оцінки або бонітування  угідь. Метою її є встановлення потенційних  можливостей господарства для створення  максимального поголів’я того чи іншого  виду мисливських тварин та встановлення оптимальної ємності угідь. При бонітуванні за основу нами були взяті такі  показники як кормова та захисна здатність, а також достатньо суттєві фактори – інтенсивність господарської діяльності, наявність природних чи штучних водопоїв, чисельність хижаків [49].

Більшість угідь  мисливського господарства є дуже придатними для зайця – русака. Високий  клас бонітету майже на  всій території  свідчить про їх потенційно високі можливості у створенні високої  щільності населення чисельності зайців.В структурі наземних угідь господарства  незначний відсоток займають луки (6,4 %), це сприяє створенню високої щільності сірої куріпки в цих угіддях. Відсутність великих територій з чагарниками та болотами , які у комплексі з сусідніми агроценозами є найкращіми для фазана. Тому у господарстві потенційно неможливе тривале існування високої чисельності вказаного виду. Ризиковано при таких умовах, коли більшість угідь (88,4 % від загальної площі господарства) відноситься до найнижчого бонітетного класу [49]. Робити випуски фазанів великими партіями і сподіватися на значне збільшення їх чисельності у майбутньому. Недоцільно інтродуціювати птахів без послідуючого вилучення у томуж році. Але без періодичних випусків неможлива і підтримка чисельності на  рівні,  достатньому для проведення щорічного активного полювання .

У світовій практиці  розраховують на використання в оптимальних  природніх умовах створеного маточного  поголів’я не більше 2-х років. З цього треба виходити при плануванні  щорічних норм вилучення. Запровадження спеціальних біотехнічних заходів можна значно покращити умови існування фазана [16, 22].

 

  •  

  • 3.1 Стан угруповань мисливських ссавців

    Незважаючи  на значний список мисливських ссавців (табл. 3.6), на данний час основними мисливськими видами регіону є лише заєць та лисиця. Хоча, згідно Закону України  “Пор мисливське господарство та полювання ”, можливе полювання на куницю, кабана та козулю за спеціальними ліцензіями. Видуботок куниці тут відбувається здебільшого випадково і, як і в інших місцях України, частіше всього браконьєрами без будь яких ліцензій. Полювання на копитних дуже регламентоване і проводиться у дуже обмеженому розмірі [6, 15].

    Таблиця 3.6

    Сучасна фауна  мисливських ссавців Кам’янсько-Дніпровського району

    Назва ряду

    Назва виду

    Походження

    Значення

     

     

     

     

     

    Хижі

    Вовк

    Аборигенне

    мислив.

    Лисиця

    Аборигенне

    мислив.

    Собака єнотоподібний

    Аборигенне

    мислив.

    Куниця кам’яна

    Аборигенне

    мислив.

    Ласка

    Аборигенне

    охорон.

    Тхір лісовий

    Аборигенне

    мислив.

    Тхір степовий

    Аборигенне

    охорон.

    Видра

    Аборигенне

    охорон.

    Борсук

    Іммігрант

    мислив.

    Зайцеподібні

    Заєць-русук

    Аборигенне

    мислив.

    Гризуни

    Нутрія

    Акліматизант

    мислив.

    Ондатра

    Акліматизант

    мислив.

    Парнокопитні

    Кабан дикий

    Реаккліматизант

    мислив.

    Козуля європейська

    Іммігрант

    мислив.


     

    Незважаючи  на значний список мисливських савців, на данний час основними мисливськими видами регіону є лише заєць та лисиця. Звичайна лисиця є важливим компонентом природних і антропогенних екосистем. Її функціональність полягає у регуляції чисельності мишоподібних гризунів, підбирання загиблих  тварин  тощо. Вона також є хижаком, який здатен створювати значний негативний вплив на угруповання дрібних мисливських тварин [9, 24].

    Нами була досліджена динаміка чисельності лисиці (рис. 3.3) на території Кам’янсько-Дніпровського району. Її найбільша чисельність була зафіксована у 1998-1999 рр. – 70-76 особин, а найменша – в 2009-2010 рр. (12 особин). Тривалість періоду між ними склала 11 років. Різниця між максимальною і мінімальною чисельністю лисиці становить 64 особин, Зменшення і збільшення чисельності популяції лисиці відбувалося з періодичністю від 1 до 5 років. На періоди зменшення чисельності лисиці припадає така ж кількість періодів її збільшення.

     

    Рис. 3.3 - Динаміка чисельності популяції лисиці

     


    За 1999-2010 рр. чисельність лисиці у регіоні  характеризується загальною тенденцією до скорочення поголів’я (рис. 3.3). Результати досліджень свідчать про наявність деякого корелятивного зв’язку між чисельністю лисиці та кліматичними факторами.

    Порівняльний  аналіз вказує на певну залежність її чисельності від середньомісячних температур, вологості повітря та висоти снігового покриву. В останні роки чисельність лисиці залежить переважно від антропогенних факторів. Щорічний приріст популяції досліджуваного виду складає близько 50 %, у зв’язку з чим можна вважати, що полювання на території досліджуваного реґіону не здійснює вирішального впливу на стан популяції хижака (рис. 3.4).

     

    Рис.3.4 - Щорічний приріст популяції

     


    Отримані результати свідчать про те, що лисиця вилучає, в першу чергу, хворих, слабких  та загиблих тварин, що попереджує поширення  захворювань і підвищує життєздатність популяцій її жертв [37]. Хижак знищує значну кількість шкідників сільського і лісового господарства, а в мисливському господарстві ще виконує й роль санітара. Користь, яку приносить цей вид знищенням шкідливих гризунів і комах та як постачальник хутрової сировини, значно перекриває шкоду, що він завдає. Негативна роль лисиці полягає, в першу чергу, у забезпеченні циркуляції збудників хвороб, які є загрозливими для людини й свійських тварин [36].

    За нашими даними, питома вага захворювання лисиць на сказ у 2003 –2010 роках на території мисливського господарства  складала у середньому 28,3%  (рис. 3.4). Слід відзначити, що найменша чисельність лисиці та найбільша її захворюваність за весь період досліджень припадають на 2004 р. Навпаки, зростання чисельності лисиці супроводжується зменшенням питомої ваги її захворюваності на сказ. Зі свійсських тварин головними носіями сказу за період досліджень є коти й собаки, а серед диких тварин сказ був виявлен в енотовидного собаки, куниці, ласки та вовка.

    Информация о работе Екологічні умови мешкання мисливських тварин у Кам'янсько-Дніпровському районі запорізької області