Екологічні умови мешкання мисливських тварин у Кам'янсько-Дніпровському районі запорізької області

 

Кліматичні  фактори, що негативно впливають  на ріст і розвиток лісових насаджень:

3. високі температури літніх місяців, що доходять до 40-45°, а на поверхні грунту до 60°, які визивають опіки кореневої шийки молодих сіянців, що затримує їх ріст та сприяє значному відпаду у лісових культурах;
4. Дефіцит опадів в перші місяці вегетаційного періоду;
5. Суховії південно-східного напрямку в травні місяці.

      Водний фонд в зоні розташування лісгоспу представлений Каховським водосховищем, з об'ємом води 18,2 км³, Білозірським лиманом, рікою Велика Білозірка. Болота займають площу 81,9 га [49, 3].

 

 

1.4 Рослинний та тваринний світ

Заплаву нижнього Дніпра від міста Запоріжжя до Малих Гирл Херсонської області до середини XX сторіччя займали Дніпровські плавні. Їх ділили на два обширні плавневі масиви – „Конські плавні” і „Базавлуцькі плавні” Дніпровські плавні являли собою надмірно зволожену терасу долини річки. До будівництва Каховського водосховища типовими ссавцями Дніпровських плавнів були: миша маленька, нічниця водяна, їжак, заєць-русак, кабан дикий, косуля, ласка, горностай  [54, 13].

В наслідок будівництва  Каховського водосховища більшість  Дніпровських плавнів було затоплено, змінилися клімат та природа регіону. Щезли або стали дуже рідкісними десятки видів рослин та тварин.  

На території Запорізької  області мешкає близько 57-ми видів ссавців, з них біля 20 зустрічається в Кам'янсько-Дніпровському районі [54]. Деякі з них являються звичайними видами, деякі рідкісними і навіть дуже рідкісними (табл. 1.4 ).

Таблиця 1.4

Види тварин що підлягають охороні на території Кам'янсько-Дніпровського району

Назва ряду	Назва виду	Чисельність
Їжакоподібні  Erinaceiformes	Їжак білочеревий (Erinaceus concolor)	Звичайний вид
Мідицеподібні  Soriciformes	Білозубка мала (Crocidura suaveolens)	Звичайний вид
Зайцеподібні Leporiformes	Заєць-русак(Lepus europaeus)	Звичайний вид
Гризуни (мишоподібні) Muriformes	Вивірка звичайна (білка) (Sciurus vulgaris)	Зустрічаються спорадично
	Сліпак звичайний (Spalax microphthalmus)	Рідкісний вид
	Мишівка степова  (Sicist subtilus)	Звичайний вид
	Миша курганцева	Звичайний вид

В цілому ж клімат вищезгаданого лісо рослинного району сприятливий для успішного зростання наступних древесних-порід : сосни звичайної і кримської, акації білій, а на більше богатих і вологих грунтах - дуба черешкового, в'яза, ясена зеленого.З чагарникових порід ростуть аморфа чагарникова, скумпі (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

Поділ вкритих лісовою рослинністю  лісових ділянок (га) [49]

 

Панівна порода	Разом
Сосна кримська	760,9
Сосна звичайна	565,8
Дуб звичайний	80,8
Ясен  зелений	14,4
Ясен  звичайний	2,5
Клен  гостролистий	14,4
Клен  ясенолистий	5,3
В'яз гладкий	47,4
Берест	1,6
В'яз дрібнолистий	77,4
В'яз шорсткий	44,7
Біла  акація	531,8
Гледичія  колюча	23,2
Береза  повисла	37,5
Осика	37,0
Тополя  біла	15,3

 

У наш час  лісівництво - це дуже важлива галузь промисловості, в якій працює багато людей, що роблять масу корисних речей. Ще сотні років тому величезна частина земної поверхні була покрита лісами [1]. Довгі роки люди нещадно вирубували дерева на паливо і будівельні матеріали для житла. Площа, займана лісами, різко скоротилася, а подекуди вони і зовсім зникли. Багато лісів і тепер продовжують гинути, оскільки за ними немає належного контролю. Замість того щоб оберігати і охороняти природу, людина надмірно використовує її дари у своїй господарській діяльності  [23, 21] .

     Ліси  повинні існувати заради того, щоб існувала сама людина, заради  збереження великого багатства  тваринного і рослинного царства  для прийдешніх поколінь нашої  Планети. Тому нам потрібні  лісові резервації, заповідники,  національні парки, курортні лісові зони, що охороняються законом. Ми зобов'язані мобілізувати увесь наш економічний і науковий потенціал на охорону усього кращого, що було створено природою, поставити довкілля під захист міжнародних конвенцій, вимагаючи їх неухильного дотримання [31].

 

1.5. Господарська діяльність

Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, та невиробничу  діяльність, пов'язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар [49].

Ознаками господарської  діяльності має бути :

- систематичні дії  членів суспільства, їхніх об'єднань  спрямовані на досягнення певного  результату;

- змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру;

- метою є задоволення суспільних  потреб у відповідних блоках, які можуть функціанувати як  товар;

- здійснюється виключно суб'єктами  господарювання.

 В районі функціонує 16 загальноосвітніх навчальних закладів (з них: 1 - гімназія, 1 - навчально-виховний комплекс, 2 - заклади I-II ступенів, 12 - закладів I-III ступенів). На території м. Кам'янка-Дніпровська діє районний історико-археологічний музей з загальною кількістю близько 28045 тис.предметів основного фонду. У районі функціонують 11 клубних закладів. Діє 73 клубних формування, 53 колективи художньої самодіяльності з різних жанрів. В районі працює 5 дитячих музичних та одна художня школи. Їхня робота спрямована на систематичне розвиток творчих здібностей дітей, і розвиток любові до музики. У дитячих музичних школах продовжують функціонувати вокальні та інструментальні ансамблі, духові оркестри, оркестр баяністів-акордеоністів, квартет гітаристів, кілька інструментальних дуетів. На території Кам'янсько-Дніпровського району та м. Кам'янка-Дніпровськ на державному обліку перебуває 90 пам'яток, 61 - археології, 27 - історії, 2 - монументального мистецтва. Розташовані унікальні археологічні пам'ятки - скіфське Кам'янське городище, постскіфское Знаменське городище, курганні могильники Солоха та Мамай-Гора [18].    Найбільша питома вага в структурі економіки району доводиться на аграрний сектор. Спеціалізація району - рослинництво і тваринництво, тому промисловість району заснована на переробці сільськогосподарської продукції і на розвитку харчової промисловості. Населення району займалося і займається товарним вирощуванням ранніх овочів, виробництво яких деякі роки складало до 80% від об'ємів всіх ранніх овочів України. На основі власної сировинної бази, є перспективи розвитку тваринницької галузі [42, 47].

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Під час проходження практики в мисливському господарстві Кам'янсько-Дніпровської районної організації УТМР, мною були отримані статистичні данні , проведені дослідження. Спостереженнями було охоплено територію загальною площею 55705 га. Базовим матеріалом слугували результати досліджень  тварин степових біоценозів і біотопів різного типу в їх сезонний та багаторічній мінливості за період 1998-2011 рики [49].

Дослідження були спрямовані на встановлення впливу  екологічних  чинників на  стан угруповання мисливських тварин та розробка рекомендацій щодо оптимального використання ресурсів,  їх охорони та відтворення на території   району.

Ознайомилась і оволоділа наступними методами: математичним, розрахунковим, статистичним, що дозволило опрацювати значний фактичний матеріал. Це дало можливість встановити залежність динаміки  чисельності від впливу природних умов та антропогенного чинника.

У якості основних об`єктів вивчення були обрані угруповання  фазана (Phasianus), сірої куріпки (Perdix perdix), зайця русака  (Lepus europaeus), лисиці (Vulpes). У мисливському господарстві було досліджено біотопний розподіл фазана -342,  сірої куріпки- 150, зайця русака  -500, лисиці -20. Вивчення біотопічного розподілу лисиці проводилось за загально визнаними методиками, а розподіл хижака аналізувався з використанням показника відносної щільності тварин, який розраховується виходячи з кількості зустрічей особин та  слідів їх життедіяльності на певну одиницю площі (1000 га). Для статистичної обробки матеріалу використовувався  пакет програм "Microsoft Office Excel",  "Microsoft Office Power Point ", "Statistika".

 

 

 

2.1. Матиматичний метод

Морфологічний матеріал у відповідності до досліджуваного питання було піддано регресивному та кореляційному аналізу, коефіцієнт парної кореляції К.Пирсона (1857-1936). Кореляційний аналіз (або кореляційна модель) – метод який застосовують тоді, коли дані спостережень чи експерименту можна вважати випадковими та вибраними з сукупності, що розподілена за багатовимірним нормальним законом. Головна задача кореляційного аналізу полягає у виявленні зв’язку між кліматичними чинниками та  видовою чисельністю тварин.

У лінійних моделях тіснота зв'язку між досліджуваними показниками вимірюється за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції (Пірсона) r за формулою :

 

 

Коефіцієнт кореляції  набуває значень у межах ±1, завдяки чому відображає не лише щільність (тісноту) зв'язку, а й його напрям. Так, додатне значення свідчить про  наявність прямого зв'язку, а від'ємне – зворотного.

Фазан вилучення (r = 0,9677), кількість опадів (r = 0,1450), кількість днів з морозом (r = - 0,264), сіра куріпка вилучення (r = 0,7229), кількість опадів( r = - 0,3808), кількість днів з морозом (r = 0,1058), заєць русак вилучення (r = 0,9996), кількість опадів (r = - 0,533), кількість днів з морозом (r = - 0,2848), лисиця вилучення (r = 0,9998), кількість опадів (r = 0,909), кількість днів з морозом (r = - 0,1058).

 

1.2.Польові методи дослідження

Для успішного ведення мисливських тварин на протязі року слід регулярно проводити обліки чисельності. Оскільки на основі отриманих даних складається план використання та відтворення ресурсів, цій роботі надається особлива важливість. Найбільш типовими у південних районах являються наступні [49]:

• облік мисливських, здебільшого водоплавних, птахів в другій половині липня перед початком полювання ;

• облік звірів та польових птахів, таких як куріпка та фазан, у жовтні перед початком полювання;

• облік всіх звірів та польових птахів в кінці січня  або всередині лютого після завершення мисливського сезону;

• облік всіх мисливських  тварин у березні перед початком розмноження.

Враховуючи значне переважання  відкритих мисливських угідь  на території району, дуже зручно для більшості тварин використовувати абсолютні обліки на пробних ділянках з подальшою екстраполяцією на інші угіддя такого ж бонітету. Для отримання точних результатів загальна площа пробних ділянок повинна становити не менше 15 % від всієї території господарства, а краще всього - 25%.

Звичайно при обліку тварин існують певні тонкощі, пов`язані з особливостями біології тих чи інших видів. Найбільш просто обліковувати звірів та птахів розповсюдження яких відрізняється відносною рівномірністю, наприклад, зайця, куріпку, перепілку, тощо. Ця робота здебільшого проводиться на пробних ділянках, які охоплюють найтиповіші ландшафти господарства; при мисливському впорядкуванні вищого розряду їх розташування навіть спеціально показують в картографічних матеріалах.

В нашій місцевості дуже популярним і достатньо ефективним являється метод шумового прогону. Його застосування полягає у тому, що одна частина мисливців виганяє тварин, а інша обліковує. Під час прогону у відкритих угіддях підтримується інтервал між обліковцями в залежності від погоди від 20 м (у вогкі та дощові дні) до 40 м (у морозяні або сухі). В щільних угіддях, наприклад, у заростях очерету, ця відстань може бути до 10 м і навіть менше. В обох випадках вибігаючих тварин підраховують і загонщики, і cпеціально призначені обліковці - контролери, які розташовуються до початку прогону у кутах пробних ділянок або на лісових просіках чи інших зручних місцях. За умови обхвату великої площі, відповідальний за облік встановлює Єдиний порядок підрахунку вибігаючих тварин між загонщиками та контролерами - з правого або з лівого боку від учасника таксації та інструктує про особливості облікових робіт та заповнення облікових карток. Відповідно до цього, упродовж кожного прогону всі дані про всіх помічених тварин фіксуються саме в них.

 

Зразок облікової картки [49]

 

Облікова картка № 7. Мисливське господарство Кам’янсько-Дніпровський  РО УТМР. Сільрaда с.Нововодяне. Площа- 1400 га Гін № 4. Дата 11 . 01. 2011 р. Погода: Мороз -3 С. Тихо.Вночі випав сніг.
Вид тварин	Кількість облікованих			Разом	Примітки*
	Самців	Самок	не встановлених
Заєць	-	-	-	6	2 були разом
Лисиця	1	-	1	3	2 лисиці разом
Фазан	1	-	-	1	-
Куріпка	-	-	-	11	-
Рахівник: підпис (Прізвище , ініціали).