Економічна думка

 

 

  Японське «економічне  диво». Етапи економічного  розвитку Японії

• З середини 50-х років починається п’ятнадцятирічне феноменальне зростання японської економіки, у результаті якого змінилась сама Японія і її значення в світі.
• Темпи зростання були найбільш високими серед країн Заходу.
• У 1961-1970 рр. вони складали 11% в рік.
• У 1968 р. вона посіла друге місце в Західному світі за обсягом національного валового продукту і вийшла на перше місце по виробництву сталі, кораблів, радіоприймачів, телевізорів, магнітофонів, копіювальної техніки, фотоапаратури.
• У 1981 р. зайняла перше місце по виробництву легкових автомобілів 
• 50-60-ті роки ХХ ст.Повна підпорядкованість зовнішньополітичному курсу США. Відмова від

5.Економічний  розвиток США у  40-60 рр.

• Американські товари становили 40% товарів країн Заходу.
• Зріс національний прибуток. Більшість країн світу знаходилась у фінансовій залежності від США.
• Був високим і моральний авторитет США – держави, яка зробила вагомий внесок в розгром фашизму і стала ініціатором створення ООН.
• США мали велику військову перевагу (найбільший у світі океанський флот, стратегічну авіацію) над іншими країнами і монопольно володіли атомною зброєю (це давало змогу скороти сухопутні війська з 12 млн до 1 млн у 1947 р.).
• США стали наддержавою.

 

 

Президентство Г.Трумена

Фактори впливу на діяльність адміністрації президента Г.Трумена

 

• Г.Трумен
• Було ліквідовано органи надзвичайного контролю над виробництвом
• Активно проводився в життя «план Маршалла» (!947-1951
• Було проведено реорганізацію державного апарату.
• У 1947 р. створено Раду Національної Безпеки, Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), реорганізовано військові органи.
• курс на конфронтацію з СРСР.
• Зменшились прибутки більшості американців, зросло безробіття, підвищились ціни. Таке становище призвело до розгортання масової страйкової боротьби.
• Зростання страйкової
• Закон Тафта-Харлі обмежував права робітників на укладення колективного договору.
• Заборонялись страйки солідарності, страйки державних службовців
• У США ця тенденція проявилась в політиці маккартизму.
• Маккартизм виник як реакція на революцію в Китаї і втрату китайського ринку, яка була підсилена війною в Кореї. 

Президентство Д.Ейзенхауера.

• У 50-ті роки проходить трансформація республіканської та демократичної партій: соціально-економічний розвиток країни вбачається ними у розвитку державного регулювання економікою.
• Головною метою США було усунення загрози проникнення СРСР у нові регіони світу.
• розроблено "доктрину Ейзенхауера", згідно з якою США повинні заповнити "вакуум", який з’явився в результаті розпаду колоніальних імперій Великобританії та Франції і утворення незалежних держав, а також протидіяти СРСР не всюди, а там, де складуться сприятливіші умови “Стратегія масованої відплати”.

Д.Кеннеді (1917-1963).

• На перший план виходили галузі виробництва засновані на останніх досягненнях наукового прогресу – електроенергетика, електроніка, хімічна промисловість.
• НТР дала поштовх і розвитку сільського господарства – так званій "зеленій революції".
• Наука перетворилася у виробничу сферу.
• Науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) стали рушійною силою прогресу.
• Бурхливий ріст виробництва продовжувався до 1967 р
• Було вжито заходів для стимулюванню економічного зростання.
• використовувались інфляційні процеси і дефіцит державного бюджету (кейнсіанська теорія).
• допомога фермерам, підвищення мінімальної заробітної плати, поліпшення соціального забезпечення, перекваліфікацію безробітних та інші заходи, покликані збільшити платоспроможний попит населення і стати додатковим стимулом економічного зростання.
• Було підвищено погодинну мінімальну заробітну плату, збільшено допомогу безробітним, впроваджувалась програма підготовки і перепідготовки робітників.
• Соціальні програми у поєднанні з державними програмами стимулювання капіталовкладень забезпечили США динамічний розвиток протягом 60-х років.

Ліндон  Джонсон

• Він поставив завдання ліквідувати в США бідність
• В результаті вжитих заходів (підвищення рівня мінімальної заробітної плати, надання субсидій і кредитів фермерам, збільшення витрат на охорону здоров’я, освіту, житлове будівництво, створення "трудових корпусів", надання допомоги тим, хто живе за межею бідності) число бідних в Америці скоротилось з 36,4 млн. до 25,4 млн. осіб, але повністю ліквідувати бідність не вдалось.
• У зовнішній політиці демократи виробили доктрину "гнучкого реагування". Її суть зводилась до адекватного реагування на дії СРСР у різних регіонах світу. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6.Економіка  Англії. 

• Після Другої світової війни Англія остаточно  втратила "пальму першості" у міжнародних  відносинах.
• Починається розпад найбільшої Британської колоніальної імперії.
• Після виснажливої війни Англія залишилась серед великих держав, але не могла тягатись по силі з США та СРСР. 

Клемент Еттлі

• було націоналізовано вугільну, газову, металургійну галузі промисловості, електроенергетику, зв’язок, транспорт, Англійський банк.
• Власникам підприємств сплачувалась компенсація – 2,5 млрд. фунтів стерлінгів.
• Було проголошено курс на змішану економіку.
• Процес націоналізації і створення державної власності
• Компенсація мала забезпечити колишнім власникам  можливість вкладати свій капітал в інші більш прибуткові галузі економіки.
• більше уваги приділяли питанням програмування економіки, регулювання зайнятості, експорту-імпорту та ін.
• За планом Маршалла Англія отримала близько 2,5 млрд. доларів, що сприяло структурній переорієнтації британської економіки, водночас посилило її залежність від США.
• програма соціальних реформ: скасування антипрофспілкових законів, розширення безкоштовної системи охорони здоров’я та розширення житлового будівництва.
• подальше обмеження повноважень палати лордів британського парламенту.
• Позиція союзу з США і повністю поділяли небезпеку відносно радянської загрози.
• У 1949 р. Англія стала членом НАТО.
• Надання незалежності Індії було неминучим, і з цим довелося змиритися.
• Незалежність було надано Палестині та Йорданії, але на більше йти вона не бажала.
• У колоніях став розгортатися національно-визвольний рух, який став набирати збройного характеру (Малайя, Кенія тощо).

Основні заходи уряду У.Черчилля були: 

1. Збереження статусу великої держави. Створення власної ядерної зброї. 
2. Збереження якомога більшої частини Британської імперії. Стримування розпаду імперії.
3. Тісний союз з США. Координація зовнішньої політики.
4. Зміцнення фінансової системи, повернення довіри до фунта стерлінга.
5. Здійснення часткової денаціоналізації, скорочення соціальних програм.

• У 50-ті роки Англія, як і інші західні держави, вступила в смугу економічного піднесення. Але темпи розвитку були надто низькими.

• Це пояснювалось такими обставинами: в попередні роки її економіка розвивалась в умовах відсутності конкуренції на великому ринку імперії; колонії забезпечували її дешевою сировиною і продовольством, отже Англія не мала достатніх стимулів для розвитку.
• Деколонізація виявила всі слабкі сторони Англії.
• Складові «англійської хвороби»:
• постімперський синдром;
• економічне відставання, втрата колишніх позицій;
• ольстерська проблема;  
• «егоїзм» профспілок.
• Повернення до влади лейбористів не вилікувало Англію Спроба посилити сепаратистські тенденції (втручання держави в економічне життя) не сприяла економічному піднесенню Англії.
• Було продовжено націоналізацію, встановлено контроль за квартплатою, цінами, підвищено пенсії і соціальні виплати, створено національне управління по цінах і прибутках. Однак ці заходи мали зворотний результат. Економіка опинилась у глибокій кризі, посиленій енергетичною кризою початку 70-х років. Країну охопило масове безробіття.

 

 
7.Економіка Франції. 

• Друга світова  війна і окупація країни завдали  великої шкоди французькій економіці.
• Масовим було безробіття.
• Процвітали «чорний ринок» і спекуляція, дорожнеча (ціни зросли у 6 разів).
• Промислове виробництво у країні скоротилось втричі, а сільськогосподарське – вдвічі.
• Нараховувалось близько 600 тис. безробітних.
• У колоніях розгорнулась могутня національно-визвольна боротьба: була проголошена незалежність Демократичної Республіки В`єтнам; у Лаосі, Камбоджі розгорілась партизанська боротьба; Сирії, Лівані відбувались сутички місцевого населення з французькими військами.
• Провідну роль почали відігравати комуністична (ФКП) і соціалістична (СФІО) партії, Народно-республіканський рух (МРП).
• відновлювалось соціальне трудове законодавство часів Народного фронту (40-годинний робочий тиждень, двотижнева відпустка, що оплачується тощо).
• Було проведено часткову націоналізацію промисловості
• Встановлювався робітничий контроль на підприємствах з числом працюючих більше 50..
• Збільшені заробітні плати на 80%, пенсії і допомоги на 80-130%. Створена єдина державна система страхування тощо.
• У 1946 р. було прийнято конституцію Четвертої республіки.
• У країні вводилось загальне виборче право, рівноправність чоловіків і жінок.
• Урівнювались у правах громадяни Франції і колоній.
• економічне становище в країні до 1949 р. нормалізувалось.
• була відмінена карткова система.
• У 50-ті роки у Франції, як і в інших країнах Заходу, почалось економічне піднесення, але темпи його зростання були менші ніж у ФРН та Італії.
• Виникли нові галузі виробництва: нафтодобувна, нафтопереробна, атомна, електронна.
• Впроваджувались нові технології, на придбання яких було витрачено значну частину допомоги за планом Маршалла
• Зовнішня політика Франції часів Четвертої республіки була повністю підпорядкована США і логіці «холодної війни». Франція була членом НАТО і вела активні колоніальні війни (Індокитай, Північна Африка, Мадагаскар), намагаючись втримати залишки своєї колоніальної імперії.
• У 1960 р. була надана незалежність 14 африканським колоніям Франції. Тим самим де Голль відкрито заявив, що він проти колоніальної імперії.  
• Стабілізації в країні сприяло і завершення у 60-ті роки модернізації французької економіки.
• Державний сектор виробляв 10% промислової продукції.
• Темпи її зростання поступались лише японським.
• Франція стала сучасною індустріальною державою з передовою багатогалузевою промисловістю.
• Домігшись значного збільшення експорту, Франція до середини 60-х років розрахувалась зі всіма своїми боргами і стала знову державою-кредитором.
• Було завершено модернізацію сільськогосподарського виробництва: французький селянин перетворився у фермера, а Франція стала найбільшим експортером сільськогосподарської продукції в Європі.
• Водночас у країні накопичилась низка проблем. Стрімкий розвиток економіки під впливом НТР потребував значної кількості освічених інженерів, адміністраторів і т.д.
• Розвиток виробництва і модернізація сільського господарства стали причиною урбанізації.
• Сільська молодь, відірвавшись від традиційного світогляду і опинившись в маргінальному стані, стала сприятливим середовищем для поширення ультрареволюційних поглядів.
• Французькі підприємці, укріпивши свої позиції завдяки підтримці держави, почали гнітитись її жорсткою регламентацією (дерижизмом).
• Профспілки, робітники теж були незадоволені надмірним контролем за трудовими відносинами з боку державних структур. Традиційні цінності, структура суспільства, політична влада – все потребувало змін.
• Ці чинники і стали причиною кризи П’ятої республіки наприкінці 60-х років.

 

1. Економ. Політика укр. урядів у 1917-1918 рр.

• Першочерговим завданням Центральної ради була підготовка та проведення аграрної реформи.

• Передбачалося, що землі казенні, удільні, монастирські та великі поміщицькі маєтки "повинні бути забрані", а землі землевласників треба було викупити коштом українського державного скарбу (скарбниці) і роздати в користування тим,'хто на них працюватиме.
• третій Універсал проголосив про скасування приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств і про передачу їх "земельним комітетам, обраним народом".
• Встановлювалася державна монополія на ряд промислових товарів (залізні вироби, тютюн, шкіри).
• встановлювалося, що "землі відводяться земельними комітетами в приватно-трудове користування сільським громадянам та добровільно складеним товариствам".
• закон дозволяв "перехід права користування в спадщину"
• Відповідно до закону Центральної ради від 1 березня 1918 p. грошовою одиницею УНР стала гривня.
• Дрібна розмінна монета — шаги (1/100 гривні)
• Функції головної скарбниці та Українського державного банку попервах виконували Київська губернська скарбниця і Київська контора Держбанку.
• 9 лютого 1918 p. представники Центральної ради підписали мирний договір із центральними державами. За ним Німеччині та Австро-Угорщині надавалася можливість використовувати сировинні та продовольчі ресурси України. В Австро-Угорщині, де вже розпочалися голодні бунти, цей договір називали "хлібним миром".
• У Бресті була досягнута усна домовленість про оплачування збройної допомоги Центральній раді з боку Четверного союзу українським хлібом.
• Окупанти розробили і здійснювали в Україні загарбницьку воєнно-економічну політику, яка повинна була не лише забезпечити термінові потреби Німеччини та Австро-Угорщини в українському хлібі та промисловій сировині, а й переслідувала далекосяжнішу мету — назавжди перетворити Україну на свій аграрний придаток й навічно закріпити її за собою.

 
 

Господарська  політика уряду П.Скоропадського.

• 29 квітня 1918р. відбувся політичний переворот.
• 29 квітня 1918р. П.Скоропадський проголосив «Грамоту до українського народу», в якої виступив за відновлення приватної власності й свободи підприємництва.
• було створено губернські та повітові комісії.
• «Закон про право продажу та купівлі землі»,
• 22 жовтня 1918р. була організована Вища земельна комісія, яку очолив П.Скоропадський. Завданням цієї комісії було виробити основні земельні реформи.
• всі великі земельні маєтки мали бути примусово викуплені державою й потім розподілені між селянами за допомогою державного земельного банку, але не більше, ніж по 25 десятин в одні руки.
• Залишалися тільки господарства, які мали культурне значення, і то в розмірах не більше 200 десятин на кожне господарство.
• Більші норми залишалися тільки в маєтках, які обслуговували цукроварні, годували племінну худобу; одначе й такі в усій своїй цілості не мали перевищувати 1000 десятин.
• Не відчужувалися також садиби й виноградники.
• почала відновлюватись фінансово-кредитна система України.
• встановлювалася національна грошова одиниця - карбованець, стабільність якого зміцнилась.
• план вивезення з України сировини та продовольства не був виконаний. Політика уряду, розруха на транспорті і протидія. План був реалізований лише на 20%.
• В Україні тривало подальше скорочення промислового виробництва.
• Масового характеру набуло безробіття.