Економічна думка
Шпаргалка, 01 Ноября 2011, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Економіка провідних країн світу у міжвоєнний період. Наслідки 1 Св. війни
Наслідки Першої світової війни
Сполучені Штати Америки.
Вони із запізненням (6 квітня 1917 р.) вступили у війну.
Воювали США на боці країн Антанти.
Зазнали незначних людських втрат.
Підтримували торговельні відносини з усіма воюючими країнами. У зв'язку із зростаючим попитом на всі види стратегічної сировини — зброю, боєприпаси, продукти харчування, США перетворилися у економічно найрозвиненішу державу світу. Тут сконцентрувалось 1/2 світового запасу золота.
Успішно розвивалась промисловість, сільське господарство, фінансово-кредитна система. Із країни-боржника США перетворилися на найбільшого кредитора.
Втричі зріс експорт продуктів і товарів.
У США продовжувало розвиватися ринкове господарство, на відміну від інших індустріальних країн, в яких економіка перетворювалася у ринково-регульовану.
Файлы: 1 файл
МОДУЛЬ економічна думка.docx
— 111.17 Кб (Скачать)- Вивіз американського капіталу збільшився
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
- Людські втрати Великобританії в роки другої світової війни порівняно з іншими країнами невеликі
- Дуже постраждала її економіка.
- Державний борг збільшився, зменшилися золоті та валютні запаси.
- Загальні втрати Великобританії оцінюються близько 1/4 національного багатства країни.
- промисловість Великобританії налагодила масове виробництво літаків, танків, гармат, інших видів зброї та боєприпасів.
- Імпорт сировини, інших стратегічних матеріалів надходив до Британських островів з перебоями.
- Німецькі підводні човни знищили 1/3 торгового флоту Великобританії.
- В 1944 p. видобуток кам'яного вугілля порівняно з 1938 p. знизився більше ніж у 4 рази,
- Виробництво сільськогосподарської продукції скоротилося наполовину. Через нестачу трудових ресурсів припинився обробіток землі
- В Африці вона навіть "заокруглила" власні колоніальні володіння за рахунок Лівії та Сомалі.
- Великобританія, хоч і перемогла у другій світовій війні фашистську Німеччину, зберегти могутню імперію вже не мала сил, розвалилася, що було природно, закономірно.
- Загальні витрати Великобританія на війну дорівнювали 25 млрд ф. ст.
ФРАНЦІЯ
- Франція до 1939 p. була однією з найрозвиненіших держав світу.
- Замість мобілізації усіх людських і фінансово-матеріальних ресурсів на захист країни він самовпевнено надіявся на оборонну лінію Мажино.
- Не було налагоджено масового випуску бойових літаків, танків, гармат, інших видів озброєння. Ні президент, ні уряд, ні генеральний штаб французької армії не виробили стратегічного плану ведення війни.
- У результаті цього в червні 1940 p. Францію окупувала гітлерівська Німеччина.
- У роки другої світової війни Франція втратила вбитими 1100 тис. чол., було знищено 2100 тис. будинків, пошкоджено 253 тис. ферм, 195,5 тис. промислових підприємств.
- Рівень промисловості в 1944 p. порівняно з довоєнним становив 38%.
- Виробництво продукції сільського господарства зменшилося в 2 рази.
- 600 тис. французів фашисти вивезли на каторжні роботи до Німеччини.
- Більшість шахт, електростанцій, суднобудівних заводів було зруйновано. Франція втратила весь торговий і військовий морський флот.
- Розпадалася французька колоніальна система.
- Національна валюта (франк) девальвувалася. Капіталовкладення за кордоном зменшилися в 10 разів. Війна завдала Франції великих збитків, що оцінювалися у 1440 млрд довоєнних франків.
НІМЕЧИННА
- Нагромаджувалися запаси продовольства, стратегічних матеріалів.
- Було запроваджено карткову систему на харчові продукти і промислові товари широкого вжитку.
- Державний борг дорівнював 60 млрд марок.
- На окупованих територіях європейських країн німецькі фашисти запровадили "новий порядок".
- До літа 1941 p. з цих країн було вивезено майна всього на суму 9 млрд ф. ст. 92 дивізії вермахту (німецька армія) були оснащені французькими автомобілями.
- Гітлерівці знищили майже 40 % національного багатства Польщі.
- З країн на заводи Німеччини надходили нікель, мідь, нафта, інші стратегічні ресурси.
- Спад у воєнній фашистській промисловості настав уже в 1942 p.
- У 1944 p. випуск продукції в усіх галузях промислового комплексу скоротився на 10—65%.
- Припинилися видобуток кам'яного вугілля, подавання на заводи електроенергії, виробництво авіаційного бензину. Запаси енергоресурсів вичерпалися.
- Усі галузі господарства
країни були паралізовані. 8 травня 1945
p. Німеччина капітулювала.
7 грудня 1941
ЯПОНІЯ:
- Японія без оголошення війни напала на американську воєнно-морську базу Пірл-Харбор на Гавайських островах.
- Розпочалася чотирирічна американо-японська війна. Японія нарощувала воєнний потенціал.
- Стратегічна сировина надходила з Кореї, завойованих провінцій Китаю, країн Південно-Східної Азії.
- За роки війни Японія перетворилася на сильну індустріально-аграрну державу.
- Віддавши повну перевагу воєнним галузям, уряд занедбав легку промисловість. У багаторічній війні японській торговий флот зазнавав дедалі більших втрат. Імпортувати сировину ставало дедалі тяжче. Господарство працювало з перебоями.
- Зростало напруження
у промисловості, аграрному секторі, фінансах.
Економіка мілітаризованої Японії зазнала
краху у війні проти США та їхніх союзників.
Після атомних бомбардувань Нагасакі
і Хіросіми у серпні 1945 p. Японія склала
зброю.
НАСЛІДКИ ВІЙНИ:
- зазнав серйозних руйнувань механізм міжнародних валютних відносин.
- у деяких країнах за роки війни великою мірою зросла державна заборгованість
- збільшення випуску паперових грошей.
- збільшувалися депозити комерційних банків.
- створено Міжнародний валютний фонд.
- Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
- величезні людські жертви і матеріальні збитки
- у війні загинуло понад 60 млн людей, 90 млн стали інвалідами.
- Найбільших людських жертв зазнали: СРСР, Китай, Польща, Югославія
- Втрати держав-агресорів становили: Німеччини , Японії, Італії.
- Військові витрати і військові збитки склали 4 трильйони доларів.
- Матеріальні витрати досягли 60-70 % національного доходу воюючих держав.
- колосальні руйнування
- В результаті війни ослабла роль Західної Європи в загальносвітовій політиці.
- Головними державами в світі стали СРСР і США.
- Великобританія і Франція, незважаючи на перемогу, були значно ослаблені.
- Війна показала нездатність їх і інших західноєвропейських країн контролювати величезні колоніальні імперії.
- У країнах Африки і Азії посилився антиколоніальній рух. В результаті війни ряд країн виборов незалежность: Ефіопія, Ісландія, Сирія, Ліван, В'єтнам, Індонезія.
- На окупованих радянським військом територіях, були встановлені соціалістичні режими.
- створення, на основі Антифашистської коаліції, що склалася в ході війни, для запобігання світовим війнам в майбутньому, Організації Об'єднаних Націй.
- У Китаї продовжилася війна, що тривала там з 1927 року. Фашистська і нацистська ідеології були визнані злочинними на Нюрнберзькому процесі і заборонені.
- У багатьох західних країнах зросла підтримка комуністичних партій, завдяки їхній активній участі в антифашистській боротьбі в ході війни.
- Європа опинилася розділена на два табори: західний (капіталістичний) і східний (соціалістичний).
- Стосунки між двома блоками різко погіршилися вже за кілька років після закінчення війни.
- Почалася Холодна війна.
2.План
Маршала та його
вплив на відбудову
європейської економіки.
Пла́н
Марша́лла— програма економічної допомоги
Європі після Другої світової війни. Висунута
у 1947 держсекретарем США Джорджем
К. Маршаллом
(вступила у дію в квітні 1948).
- Він послужив першим важливим щаблем атлантичної інтеграції, у якій США міцно зайняли домінуючу роль, і подальшого розвитку європейської й атлантичної інтеграції.
- до 1951 р. план Маршалла фактично перетворився в програму надання західноєвропейським країнам американської військової допомоги — програму «Взаємного забезпечення безпеки».
- Американська допомога надходила в різних формах: у вигляді безоплатного дарунка в доларах, безоплатного постачання товарами, але в основному у формі кредитів.
- Загальна сума, витрачена у рамках плану Маршалла з 3 квітня 1948 р. до 30 червня 1951 р., склала близько 17 млрд дол.
- Керівництво з економічного співробітництва розподіляло безоплатну допомогу й кредити відповідно до доларового дефіциту платіжного балансу кожної країни
- . Великобританія одержала 23% всього обсягу допомоги в рамках плану Маршалла, а Франція — 20% (в обох випадках цифра приводиться без обліку подальших внутрієвропейських переміщень коштів).
- У цілому приблизно третина імпорту в рамках Програми європейського відновлення приходилася на сільськогосподарську продукцію, але величезну роль грав також імпорт засобів виробництва.
- приблизно дві третини допомоги в рамках плану Маршалла одержали чотири країни: майже чверть припала на частку Великобританії, одна п'ята — на частку Франції, і приблизно по одній десятий одержали Італія й Західна Німеччина. Три аспекти плану Маршалла із часом здобувають усе більше значення.
- Програма ця не тільки привела до відродження Європи, але й відновила життєво важливий торговельний трикутник, що складається зі Сполучених Штатів, Західної Європи і їхніх торговельних партнерів у світі, що розвивається.
3.Економічний розвиток
західної Німеччини
у 40 - 60 рр.Едгар - економічна
реформа.
- Основні положення післявоєнного устрою Німеччини були розроблені на Потсдамській конференції в липні–серпні 1945 р.
- Західнонімецькі землі (11 земель) опинились в американській, англійській і французькій зонах окупації (43 млн. осіб).
- Управління Німеччиною знаходилось у руках Контрольної Ради представників країн-переможців.
- У 1947 р. Англія і США об’єднали свої окупаційні зони в Бізонію.
- У 1952 р. в ФРН був відмінений окупаційний режим.
- 1955 р. ФРН стала членом НАТО, що завершило розкол Європи на два ворогуючі табори.
- У 1957 р. ФРН стала членом ЄЕС, і це примирило її з Францією.
- В 50-ті роки ФРН, ставши економічним гігантом,
- У Німеччині було створено єдину адміністрацію й військове командування.
- Було розроблено проект конституції і створено управління господарством, яке очолив Л.Ерхард. Він розробив програму економічних реформ.
- Внутрішня політика уряду була направлена на економічне відродження країни за допомогою зміцнення приватного підприємництва, розвитку вільної конкуренції і соціального спрямування ринкової економіки
- Економіка ФРН розвивалася надзвичайно швидкими темпами; успіхи в економіці в 50-х рр. було названо "німецьким економічним дивом".
- До кінця 1950р. у ФРН було досягнуто довоєнного рівня економічного розвитку усієї Німеччини. З 1950 р. до 1964 р. валовий національний продукт потроївся. До кінця 60-х років ФРН стала третьою промисловою державою світу (після США та СРСР).
- Метою реформ стало створення соціального ринкового господарства. Хоча програма розходилась з планами союзників, та американський військовий губернатор Клей під свою відповідальність підтримав реформи.
- Господарська реформа включала в себе грошову і реформу цін. Її проведення розпочалось у 1948 р.
- Грошова реформа передбачала створення твердої валюти.
- 28 липня 1948 р. окупаційна адміністрація видала декрет, за яким старі рейхсмарки вважались недійсними і вводились нові дойчмарки.
- Кожний громадянин отримав по 40 дойчмарок (пізніше ще по 20 дойчмарок).
- Пенсії, заробітна плата і квартплата виплачувались у співвідношенні 1:1.
- Готівкові і безготівкові гроші обмінювались в пропорції одна дойчмарка дорівнювала десяти рейхсмаркам. Був створений банк німецьких земель.
- Реформа цін розпочалась через 3 дні.
- Був відмінений адміністративний розподіл ресурсів і контроль над цінами.
- Розрегулювання цін і заробітної плати проводилось поступово, але впевнено.
- Держава звільнилась від функції регулювання і все тепер вирішував відсоток банківського кредиту.
- Господарська реформа 1948 р. переросла в економічні реформи 1948-1956 рр., які вивели економіку ФРН на третє місце у світі.
- Економічні перетворення і результати, які вони дали, отримали назву "Німецьке економічне диво".
Причини швидкого економічного розвитку ФРН:
- солідні стартові можливості, солідна промислова база, сучасне устаткування;
- компетентне керівництво реформами;
- гнучка податкова і кредитна політика, значні іноземні інвестиції (за планом Маршалла – 50 млрд. дойчмарок);
- організованість нації;
- жорстка експлуатація робочої сили (робочий тиждень 62 години, заробітна плата 65% довоєнної);
- підтримка економіки з боку держави
- відсутність військових видатків до 1955 р., присутність іноземних військ.
- поставила під сумнів свої східні кордони і вимагала відновлення Німеччини у кордонах 1937 р.
- Ігнорування нових реалій в Європі загрожувало Німеччині падінням авторитету на міжнародній арені.
4.Економіка
Японії у 40-60рр.
- Проголошувались демократичні свободи, восьмигодинний робочий день, право на колективний договір, мінімальну відпустку (один тиждень).
- Ліквідовувались найбільші промислові корпорації (Дзайбацу): "Мітцубісші", "Міцуі", "Сумітомо".
- Був проведений судовий процес над основними військовими злочинцями.
- Наприкінці 40-х років у країні активізувалось політичне життя, створювались політичні партії: Соціалістична партія Японії (СПЯ), Ліберальна, Демократична партії та ін.
- У 1946 р. в країні були проведені перші парламентські вибори, на яких перемогли правоцентристські партії.
- У країні проголошувались всі демократичні праваУ 1946 р. в Японії розпочалась аграрна реформа.
- На початок 50-х років Японія досягла довоєнного рівня виробництва.
- У 1952 р. між Японією і США був укладений "договір безпеки". США отримали право розмістити свої війська на японських островах, а Японії дозволялось створити сили самооборони, на які можна було витрачати 1% валового національного доходу.
- У 1960 р. між Японією і США був підписаний договір про взаємне співробітництво і гарантії безпеки. Він передбачав автоматичний у разі потреби вступ Японії у війну з СРСР на боці США
Американська окупаційна політика в Японії
| Заходи | Основні результати |
| Суд над воєнними злочинцями | Засудження і страта винних у втягуванні Японії в агресивну загарбницьку війну, яка призвела до національної катастрофи. Засудження японської воєнщини і агресивної зовнішньої політики |
| Прийняття конституції | Закладено основи демократичного суспільного розвитку. Збережено японські національні традиції і символи. Викорінення мілітаристського духа. |
| Аграрна реформа | Ліквідація великих землеволодінь. Формування фермерського господарства. подолання продовольчих труднощів. Забезпечення промисловість дешевою робочою силою. Формування ємкого внутрішнього ринку. |
| Освітня реформа | Школа була відділена від церкви, а церква від школи. У школі заборонялось пропагувати насильство і війну. Освіта стала світською, загальною, початкова – безкоштовною |
| Реформи Доджа (податкової і фінансової системи) | Поштовх до активізації економічного життя. На початок 50-х років Японія досягла довоєнного рівня виробництва. |