Організація та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва яєць

     На  сучасному етапі перед українськими виробниками продукції птахівництва стоїть завдання забезпечити зростання  її виробництва на якісно нових засадах  побудови цієї галузі та задовольнити відповідні потреби як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Насамперед, необхідно визначити потреби у птахівницькій продукції на внутрішньому ринку, які зумовлюються купівельною спроможністю населення. За роки аграрних трансформувань цей показник знизився більш як у 3 рази, що, у свою чергу, спричинило спад споживання і, відповідно, виробництва продуктів харчування, зокрема яєць і м'яса птиці

     Розв'язання проблем розвитку птахівництва, насамперед, залежить від працівників галузі, від забезпечення ними підвищення ефективності виробництва яєць і м'яса птиці. До основних факторів, здатних вплинути на зростання обсягів виробництва цих продуктів, слід віднести зміну форми власності, якість поголів'я птиці, кормовиробництво, удосконалення системи годівлі, розміщення, спеціалізації та концентрації виробництва, впровадження прогресивних техніки і технологій, а також управління галуззю.

     Зміна форми власності поступово відбувається, вирішується проблема формування реальних власників. Птахівницькі підприємства приватизовано, на їх основі створено акціонерні товариства відкритого і закритого типів, а в перспективі, шляхом купівлі-продажу акцій, формуватимуться великі ефективні власники, заінтересовані спрямовувати свої зусилля та кошти на підвищення ефективності виробництва в галузі. Показники розвитку птахівництва в Україні за останні роки свідчать, що позитивні зрушення у ньому є результатом приватизації та формування реальних власників, а конкуренція між виробниками приведе до зниження цін на птахівницьку продукцію, підвищення її якості, розширення внутрішнього та зовнішнього ринків.

     Одним з важливих факторів зростання ефективності птахівництва є використання досягнень  селекційної науки, яка стає складовою  даної галузі. Це слугує запорукою  того, що ефект не втрачатиметься через використання дешевшої, але менш продуктивної птиці. Практикою доведено, що втрати від використання птиці низьких кондицій є у десятки разів більшими, ніж економія на придбанні такого її поголів'я. Тому в перспективі слід широко використовувати світові досягнення в селекції, встановлюючи стабільні зв'язки з світовими селекційними центрами, організовуючи спільні підприємства, комплектуючи птахофабрики продуктивним поголів'ям птиці, більш стійким до хвороб. З появою вітчизняних кросів птиці, пристосованих до місцевих умов утримання і годівлі, передбачається підвищити ефективність вітчизняного птахівництва. Насамперед, належить створити незалежні станції з випробування порід і кросів птиці - з тим, щоб виробництво у галузі могло використовувати її найпродуктивніше поголів'я з високою віддачею від корму.

     Важливим  фактором, який забезпечує зростання  попиту на продукцію птахівництва, а звідси - і збільшення її виробництва, залишається зниження її собівартості. Воно, у свою чергу, значною мірою залежить від якості обладнання для утримання птиці яєчного і м'ясного напрямів. Слід зробити порівняння ефективності різних видів імпортного та вітчизняного обладнання і використовувати ті з них, які забезпечують вищу продуктивність птиці при скороченні затрат корму, тепла та електроенергії, сприяючи тим самим зниженню собівартості кінцевої продукції.

     Значних зрушень можна добитися від використання прогресивних досягнень світової та вітчизняної науки у годівлі  птиці. Так, за рахунок науково обгрунтованого застосування ефективних антиоксидантів у складі комбікормів не тільки зростає віддача від корму (на 5-10%), але й значно підвищується якість яєць і м'яса птиці.

     У перспективі велику увагу буде зосереджено  на вдосконаленні спеціалізації  та концентрації виробництва у птахівництві, які відіграють і відіграватимуть вирішальну роль у підвищенні його ефективності. Наші дослідження і світовий досвід показали, що до територіальної спеціалізації цієї галузі необхідно внести корективи, після чого її загальна схема матиме такий вигляд: племінні репродуктори розміщуватимуться у центральних і північних регіонах з суворим кліматом, у локалізованих підприємствах (з ветеринарних міркувань) і у районах, віддалених від інших підприємств галузі; товарні птахівницькі підприємства найкраще розміщувати у південних регіонах, де значно менші затрати на будівництво приміщень та їх опалення, а також зосереджено кормову базу галузі. Економія від такого розміщення буде у 3-4 рази вищою, ніж затрати на перевезення яєць і м'яса птиці. Використання повного потрошіння, розбирання та глибокої переробки тушок разом з технологічним заморожуванням дасть можливість налагодити стабільні цілорічні виробництво та поставку м'яса птиці на ринок до всіх регіонів України. Крім того, нарощування виробничих потужностей підприємств з переробки яєць дозволить стабілізувати галузь яєчного птахівництва.

     Найбільш  ефективне виробництво забезпечується на птахофабриках, де утримується не менш як 250-300 тис. курей-несучок і  вирощується 500 тис. бройлерів на рік. З огляду на це, назріла необхідність удосконалити управління у птахівництві у напрямі демонополізації виробництва як основної умови ринкової економіки. Враховуючи світовий досвід, слід розглянути питання про створення різноманітних асоціацій виробників яєць і м'яса птиці для вироблення ними загальної політики щодо птахівництва! вдосконалення його законодавчої бази.

     Крім  того, світовий досвід чітко показує, що для забезпечення ефективного  функціонування підприємств у птахівництві необхідно створювати замкнутий цикл у такому ланцюгу - виробництво корму, його переробка, вирощування яєчної та м'ясної птиці, переробка яєць і м'яса птиці, а також торгівля птахівницькими продуктами кінцевого споживання. Тому в Україні слід було б мати ряд потужних приватних корпорацій з виробництва продуктів птахівництва, які б працювали за моделлю "селекція -> споживач кінцевої продукції".

     Проте, поряд з організацією виробництва  у птахівництві, необхідно вирішити питання вдосконалення цінової  та податкової політики - з тим, щоб поставити в рівні економічні умови всіх учасників ринкових відносин у галузі, а також саме птахівництво порівняно з іншими галузями не тільки сільського господарства, але й усього народногосподарського комплексу України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                      Висновки та пропозиції 

     Отже, проаналізувавши ВАТ “Кожухівське” , можна зробити висновки, що ефективність виробництва останнім часом значно знизилась, особливо у 2010 році. Значно скоротилось поголів'я птиці, продуктивність її, зросла собівартість, підвищились затрати праці і кормів на виробництво одиниці продукції, зменшилась рентабельність виробництва. Факторами, що зумовили це погіршення, можна назвати значне скорочення поголів'я птиці, подорожчання матеріальних ресурсів при швидкому зростанні цін на продукцію птахівництва, прорахунки керівництва тощо.

     Для того, щоб підвищити економічну ефективність виробництва, потрібно будувати подальшу діяльність у таких напрямах: значно покращити годівлю птиці, перейти  лише на повно раціонні комбікорми промислового виробництва поряд із застосуванням певних способів годівлі птиці; значно підвищити інтенсифікацію птахівництва, а саме: використовувати нові високопродуктивні кроси птиці, повністю механізувати і автоматизувати виробничі процеси із запровадженням нового обладнання, яке є більш продуктивним ніж застаріле, більше уваги приділяти зооветеринарним заходам, від них залежить збереженість птиці, її життєздатність та продуктивність, застосування прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці, впроваджувати нові форми організації праці та управління; розширювати зв'язки з іншими організаціями та підприємствами як у горизонтальному та і у вертикальному напрямах; розширювати її асортимент, покращувати якість продукції, використовувати нові пакувальні матеріали, розширювати маркетингові дослідження ринку тощо. Отже, виходячи із зазначеного вище, можна сформувати такі основні пропозиції виробництву, які в першу чергу будуть підвищувати економічну ефективність виробництва:

• значно збільшити поголів'я птиці, щоб заповнити наявні приміщення птахофабрики хоча б на 50 %, тобто 260-300 тис. гол. середньорічних курей несучок;
• збільшення поголів'я птиці бажано здійснити за рахунок купівлі молодняку курей високопродуктивних кросів;
• годівлю птиці здійснювати виключно повно раціонними комбікормами, щоб забезпечити річну несучість 1 курки-несучки не менше як 220 шт. Яєць, і витрати кормів на 1000 шт. яєць на рівні 1,8-2,0 ц к. од. і не більше;
• провести ремонт і технічне переоснащення виробничих приміщень, замінивши застаріле обладнання новим, більш продуктивним і економічним;
• покращити організацію праці на птахофабриці з метою підвищення продуктивності праці і повнішого використання трудових ресурсів;
• організувати на птахофабриці спеціальний відділ з маркетингу, який би займався вивченням ринку і просуванням готової продукції до споживача.

     Проведення  названих першочергових заходів  в поєднанні з іншими дасть  можливість найближчим часом значно збільшити обсяги виробництва продукції та підвищити економічну ефективність виробництва цієї продукції.

                              Список використаної літератури 

     1. www.ptaha.kiev.ua

     2.Бородай  В.П, Сахацький М.І, Мельник В.В,та інші «Технологія виробництва продукції птахівництва» підручник. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 360 с

     3. Бесулін В. І,. Гужва В. І та ін, Птахівництво і технологія виробництва яєць та м`яса птиці. Підручник. – Біла Церква, 2003. – 448 с.

     4.Журнал  „Сучасне птахівництво” - 2003. „№7,6,4,1

     5.Ібатулін  І. І., Мельничук Д. О., та ін.. «Годівля с.-г. тварин» підручник.  – Вінниця: Нова Книга,2007. –  616с

     6.Демчук  М. В, Орний М. В. Гігієна  тварин: Підручник. Друге видання.  – Харків: Еспада, 2006. – 520 с.

     7. .Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах.Підручник — К.: Урожай, 1997-476с

     8.www.ptahi.com

     9.www.agroua.net

     10.www.poultry-farm.info

     11.Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. – 415 с

     12.Мельник  Б.А. Розвиток інтеграційних процесів  у промисловому птахівництві // Економіка АПК. - 2000. - №2.

     13.Гордієнко  О.В.,Рудько О.І,Кулі ніч О.І.,Організація  виробництва підручник.-К:Аграрна  освіта,2010.-377с

     14.Коваленко  В.П., Кущак С.М., Гаврик А.П. Підвищення  ефективності промислового птахівництва. -К. Урожай, 2005-375с

     15.Руснак  П.П, Жабка В.В.,. Рудий М.М, Чалий А.А.; За ред. Ружа П.П., Економіка сільського господарства - К.: Урожай, 2006-477с