Організація та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва яєць

 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота

Організація та шляхи підвищення економічної  ефективності виробництва яєць 
 
 
 
 
 
 

          Виконав:

                                                                                                  

                                                                                                    Перевірив:

                                                                                                     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

ЗМІСТ 

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ I Організаційно-економічна характеристика підприємства……………5

1. .Природно-кліматичні умови і місце розташування підприємства……….5
2. .Склад і структура с-г угідь………………………………………………….6
3. .Наявність і використання трудових ресурсів……………………………...9
4. .Забезпеченість основними засобами та ефективність їх використання...12
5. .Спеціалізація підприємства………………………………………………..15
6. .Ефективність діяльності підприємства……………………………………16

Розділ II Організація виробництва яєць………………………………………..18

  2.1.Аналіз  стану галузі птахівництва на підприємстві………………………18

  2.2.Організація  виробничих процесів при виробництві яєць………………19

  2.3.Організація праці та оплати праці………………………………………...24

  2.4.Економічна ефективність виробництва яєць……………………………..26

Розділ III Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва яєць..28

Висновки та пропозиції…………………………………………………………33

Список  використаної літератури……………………………………………….35 

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                         Вступ

     Птахівництво  України є однією з найбільш інтенсивних  і динамічних галузей сільськогосподарського виробництва, яке має можливості в короткі терміни значно збільшити виробництво дієтичних висококалорійних продуктів – м’яса і яєць з метою забезпечення людей фізіологічно необхідною нормою харчування. Одне яйце задовольняє потребу людини у вітаміні В₂ на – 10-12%, Д – на 10-40%, А – на 15-16%.

     Необхідність  подальшого розвитку птахівництва обумовлена також тим, що витрати корму на виробництво білка та енергії  порівняно з іншими продуктами тваринного походження найменші. На виробництво  одного грама чистого білка в яйцях і м’ясі витрачається у 8 раз менше кормових одиниць, ніж в яловичині, у 3 рази менше, ніж у свинині. Слід відзначити, що в м’ясному птахівництві для одержання 1 т м’яса потрібно у 12 разів менше часу, ніж у скотарстві, і у 8 разів менше, ніж у свинарстві.

     Птахівництво  може бути прикладом організації  безвідхідної технології виробництва. Продукти переробки птиці, такі як голова, ноги (нижче заплесневого суглоба), крила, усі внутрішні органи (печінка, серце, залози, мускульний шлунок) використовуються для приготування різних харчових наборів, кров – для виробництва ковбас, а такі внутрішні органи як яєчник, яйцепровід, сім’яники, сім’япроводи та кишковий тракт переробляють на білкове борошно. Послід птиці після висушування є відмінним добривом або йде на виготовлення компостів. Крім того, він використовується як кормова добавка до раціонів бичків на відгодівлі, а також основний субстрат при вирощуванні червів, які є своєрідним добривом для підготовки гумусу грунту.

     Курячі  яйця - поживна й здорова їжа. Біологічно повноцінний білок яєць по своєму складу наближається до оптимальної потреби організму людини в амінокислотах. Ліпіди містять корисні ненасичені жирні кислоти й фосфоліпіди, головним чином лецитин, що сприяє прискоренню метаболізму жирів і підвищенню їх засвоюваності.

     За  даними літератури до числа самих  корисних продуктів харчування відносять: коричневий рис, курячі яйця, молоко, шпинат, банани, м'ясо лосося, чорницю. Було експериментально доведено, що комплекс функціональних компонентів харчових яєць запобігає утворенню тромбів, знижує ризик серцево-судинних і інших захворювань.

     Сьогодні  дієтологи рекомендують здоровій людині з'їдати 1-2 яйця в тиждень. Одне куряче яйце при цьому задовольняє добову потребу дорослої людини в білку на майже на 80%, жиру – 7%, фосфоліпідах – більше 50%, вітамінах – від 5 до 90%, йоду – 15-20%, цинку й міді – 8-10%, селену – до 40%. Важливу роль в підвищенні ефективності виробництва продукції відводиться передовим технологіям утримання племінної птиці, зокрема впровадженню роздільного вирощування та диференційованій годівлі курей та півнів.

     Тому  першочерговими завданнями,які стоять перед галуззю птахівництва є нарощування обсягів виробництва продукції, а також забезпечення ефективності цього виробництва.

     Основна мета роботи - оцінити економічну ефект виробництва продукції птахівництва за останні роки, а також виявити напрями її підвищення у майбутньому.

     Об’єктом  дослідження стало відкрите акціонерне товариство “Кожухівське”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  I Організаційно-економічна характеристика підприємства 

1.1.Природно-кліматичні  умови і місце  розташування підприємства

     Природно-економічні умови розвитку птахівництва визначаються перш за все розміщенням господарства з точки зору природних та економічних  умов.

     Акціонерне  товариство "Кожухівське" розташоване в с. Кожухівка Васильківського району, Київської області. Це зона лісостепу. Клімат території помірно-континентальний, тривалість вегетаційного періоду 200-210 днів, середньорічна кількість опадів 500-550 мм, основними ґрунтами птахофабрики є дерново-підзолисті і легкосуглинкові. Ґрунтові води залягають на глибині 3-7 м. Рельєф місцевості - широкохвиляста рівнина.

     Однак, природні умови для птахофабрики мають невелике значення, так як вирощуванням сільськогосподарських культур тут не займаються. Значно більше уваги заслуговують економічні умови, зокрема положення підприємства відносно ринків збуту продукції та пунктів постачання. З цього приводу можна зазначити, що птахофабрика "Кожухівське" має досить зручне місцеположення: розташована на відстані 35 км. від столиці України і найбільшого міста країни - м. Києва. Ще ближче до районного центру - м .Васильків - лише 17 км., стільки ж і до залізничної станції, яка знаходиться в м. Василькові. Майже всі ринки збуту продукції знаходяться в м. Києві і м. Василькові, також і всі пункти постачання сировини та матеріалів знаходяться там же. Слід також зауважити, що підприємство має шляхи сполучення з цими містами в досить доброму стані, шляхи з твердим покриттям підведені до самої птахофабрики, а також по всій її території, тому незалежно від погодних умов можна здійснювати підвезення матеріалів і відвантаження готової продукції. Транспортними засобами підприємство теж забезпечене в достатньому обсязі, як загального користування, так і спеціалізованими. 

1.2.Склад  і структура с.г  угідь

         Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками.

         Сучасна класифікація виділяє сільськогосподарські угіддя, до яких належать землі, що безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції:

      1.рілля, 2.багаторічні насадження, 3.сінокоси і 4.пасовища

     Окремому обліку підлягають інші угіддя: лісові площі, деревно-чагарникові насадження, болота, землі, зайняті під водою, дорогами і прогонами, будівлями, дворами, вулицями, площами, інші землі, не використовувані у сільському господарстві.

          До ріллі відносять земельні ділянки, які систематично обробляються під посіви сільськогосподарських культур, і чисті пари, включаючи посіви багаторічних трав у полях сівозмін із строком користування, передбаченим сівозмінами, і вивідні поля. Міжряддя садів та інших багаторічних насаджень, тимчасово використовувані під посіви сільськогосподарських культур, в площу ріллі не включаються а облічуються як площі багаторічних насаджень. Так само до рілля не відносять ділянки покращених сінокосів і культурних пасовищ, розорані на період обновлення травостою, а також, зайняті посівами попередніх культур (протягом не більше двох років), розорані з метою створення на них довгострокових пасовищ або поліпшених сінокосів.

       До багаторічних насаджень відносяться земельні ділянки, зайняті штучно створеними деревними, чагарниковими або трав’янистими багаторічними насадженнями, здатними давати урожай плодово-ягідної, технічної або лікарської продукції.(сади ,площі ягідників, площі виноградників

     Перелогами  вважають землі, які раніше оралися, а тепер через певні обставини більше одного року, починаючи з осені, не використовуються для посіву сільськогосподарських культур і не підготовлені під пар. До перелогів не відносять розорані ділянки сінокосів і пасовищ, залишені для природного заростання травостоєм.

        Сінокосами називають земельні ділянки, покриті багаторічною трав’янистою рослинністю, які систематично використовують для сінокосіння. Залежно від природно-історичних властивостей сінокоси підрозділяються на заливні, суходільні і заболочені.

     Із  загальної площі заливних і суходільних  сінокосів виділяють поліпшені  сінокоси. Залежно від обсягу і  характеру проведених заходів поліпшені  сінокоси підрозділяють на сінокоси поверхневого і корінного поліпшення.

        Пасовищами називають землі, покриті багаторічною трав’янистою рослинністю, які систематично використовуються для випасання худоби, не придатні для сінокосів і які не є перелогами. Пасовища підрозділяються на суходільні і заболочені.

        Одже в склад земель (земельних угідь) господарства виділяють особливу групу – с-г угіддя (рілля і перелоги, багаторічні насадження,сінокоси і пасовища), з яких отримують ту чи іншу продукцію. Розрізняють по призначенню, способах основного господарського використання, підняття і встановлення продуктивності, а також по природних властивостях.

     В відповідності до вказаного лугові землі в залежності від способу  основного їх використання діляться на сінокоси і пасовища, а по способах відновлення продуктивності – на покращені (корінного і поверхового покращення) і природні. Останні по осовливостях природних властивостей діляться на - суходільні, заливні, заболочені. В Усіх с/г угіддях виділяють різновидності: зрошувалні, незрошувані та осушені землі. Розорані землі, крім того, розрізняються по введиних на них сівозмінах (польові, кормові, спеціальні) 
 
 

      Таблиця 1.1

                    Склад і структура сільськогосподарських угідь