Организация учета

перелік дочірніх підприємств з  указанням:

- назви країни реєстрації;

- місцезнаходження частки у  капіталі;

- частку у розподілі голосів  (у разі її незбігання з часткою у капіталі);

назви дочірніх підприємств, у яких материнському підприємству прямо  або опосередковано (через дочірні  підприємства) належить більше половини голосів, але які через брак контролю не є дочірніми підприємствами;

причини, з яких показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включено до консолідованої фінансової звітності;

характер відносин між материнським та дочірнім підприємствами, якщо материнське  підприємство не володіє у дочірньому підприємстві (прямо або опосередковано) більш ніж половиною голосів;

вплив придбання або продажу  дочірніх підприємств на фінансове  становище (на дату балансу), фінансові  результати звітного періоду і тих  же показників попереднього періоду;

l статті консолідованої фінансової  звітності, до яких застосовувалась різна облікова політика.

У примітках за всіма формами  фінансового звіту відображаються всі дані про підприємство, що не увійшли до форм фінансової звітності.

Якщо у звітному періоді було фінансування із бюджету, то у примітках  треба відобразити, на які цілі та в яких обсягах було це фінансування. Крім того, слід розшифрувати спрямування коштів до цільових та позабюджетних фондів за звітний період, якщо такі були.

За орендованими основними фондами  у примітках слід вказати їх рух:

з оперативної оренди:

- вартість зданих в оренду  основних фондів за групами,  термінами оренди та орендарями  згідно з аналітичним обліком  на початок та кінець року;

- зміни з оперативної оренди  основних фондів за групами,  термінами оренди та орендарями  згідно з аналітичним обліком за рік;

з фінансового лізингу:

- вартість зданих в оренду  основних фондів за групами,  термінами оренди та орендарями  згідно з аналітичним обліком  на початок та кінець року;

- зміни з оперативної оренди  основних фондів за групами,  термінами оренди та орендарями згідно з аналітичним обліком за рік.

У примітках до фінансового звіту  потрібно розкрити суми недостач, крадіжок та псування цінностей у розрізі: залишок на початок року, виявлено за звітний період, списано, відшкодовано, залишок на кінець року.

Вказати суми товарно-матеріальних цінностей, зданих на відповідальне зберігання, рух бланків суворої звітності, про списання заборгованості дебіторів.

Розкриваються дані про розподіл прибутку після його оподаткування за звітний  період: куди, з якою метою та в яких обсягах витрачено вільний прибуток.

 Організація складання и предостовленіе консолідованої фінансової звітності

Консолідована фінансова звітність - фінансова  звітність групи взаємопов'язаних організацій, що розглядаються як єдине  господарське освіту.Вона характеризує майнове і фінансове становище групи на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період. Характерна особливість консолідованої звітності групи - активи, зобов'язання, доходи і витрати двох або декількох юридично самостійних одиниць об'єднують в окрему систему фінансових звітів.Вперше консолідована звітність з'явилася в 1903 році і зараз її складають практично всі холдинги та групи компаній. Консолідована фінансова звітність складається з консолідованого бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про зміну капіталу, звіту про рух грошових коштів, а також приміток до них .

Існує ряд методик  проведення консолідації, які передбачають збір та обробку великого обсягу інформації. Вибір методики проведення консолідації залежить від частки володіння компанією (дочірня, асоційована, або ж в компанії просто вкладені інвестиції, що не дають контролю), і від характеру групи компаній (між компаніями існують інвестиційні або договірні відносини, або ними володіє одна особа або група осіб) . Обрана методика, в свою чергу, визначає суть, кількість і характер консолідаційних процедур. Процедура консолідації фінансових звітів складається з трьох основних процесів: підготовки звітності кожним окремим підприємством групи, проведення коригувань та складання власне консолідованої звітності.

     Надання  консолідованої звітності і розкриття  інформації

Материнська компанія в більшості випадків зобов'язана  надавати консолідовану звітність  акціонерам і різним державним органам [п 2]. Винятком може бути випадок, коли материнська компанія сама є дочірнім підприємством, що перебуває в повній власності іншого суб'єкта .

В консолідованої фінансової звітності зазвичай розкривається  наступна інформація:

• характер відносин між материнським і дочірнім підприємствами;

• причини по яких інвестор, який має половину або  навіть більшу кількість акцій компанії, в яку була проведена інвестиція, не має контролю над нею;

• дата закінчення звітного періоду, на яку дочірнє  підприємство готує свою фінансову звітність; якщо дати складання звітності не збігаються - причини використання різних дат або періодів;

• характер і  ступінь яких суттєвих обмежень, що стосуються дочірніх підприємств;

• випадки втрати контролю над дочірнім підприємством.

Основні методи складання консолідованої фінансової звітності:

1. відображення  показників активів і пасивів  бухгалтерських балансів дочірніх  і материнської організацій в  загальній сумі;

2. відображення  в консолідованій звітності інвестиційної  діяльності в цілому по групі;

3. прибутки і  збитки в консолідованій звітності  показуються в розгорнутому вигляді  в розрізі кожного учасника  групи;

4. інформація за показниками  діяльності відображається у  консолідованій звітності починаючи  з моменту консолідації;

5. при наявності організацій з різними видами діяльності консолідована звітність складається окремо за видами діяльності.

За українським законодавством підприємства, які мають дочірні  підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.

Консолідована фінансова  звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності  дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

Особливості складання консолідованої фінансової звітності

Форма звітності Рядок  Примітка

Бухгалтерський баланс

-Гудвіл при консолідації»  Для відображення гудвілу.

-Накопичена курсова різниця» Для відображення курсових різниць, що виникають при перерахунку показників фінансової звітності дочірніх підприємств у грошову одиницю України.

-Частка меншості» Для  відображення частки меншості  в прибутку або збитку.

Звіт про  фінансові результати

-Частка меншості»  Для відображення частки меншості  в прибутку або збитку.

Звіт про  рух грошових коштів

Складається на основі консолідованого балансу.

Примітки до річної фінансової звітності

- Перелік дочірніх  підприємств із зазначенням назви,  країни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів;

-характер відносин  між материнським та дочірніми  підприємствами, якщо материнське  підприємство не володіє в  дочірньому підприємстві більш  ніж половиною голосів;

-статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика.

          Складання консолідованої звітності  на Україні регламентує наступна  законодавча база:

-Порядок №  419, «Порядок подання фінансової  звітності», затверджений постановою  Кабінетом Міністрів України від 28.02.2000 року;

-Порядок №  61, «Порядок ведення консолідованого  бухгалтерського обліку промислово-фінансовими  групами», затверджений наказом  Міністерства фінансів України  від 24.03.2000 року;

-Наказ №  37, Наказ Мінфіну України від 24.02.2000 року «Питання складання фінансової звітності»;

-ПБО-1 Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової  звітності», затверджене наказом  Мінфіну України від 31.03.99 року  № 87, зареєстроване в Міністерстві  юстиції України 21.06.99 року № 391/3684.

-ПБО-5 Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Мінфіну  України від 31.03.99 року № 87, зареєстроване в Мін'юсті України  21.06.99 року № 399/3692, зі змінами  та доповненнями .

-ПБО-12 Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене  наказом Мінфіну України від  26.04.2000 року № 91, зареєстроване  в Мін'юсті України 17.05.2000 року  № 284/4505, зі змінами.

- ПБО-19 Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств», затверджене наказом Мінфіну України від 07.07.99 року № 163, зареєстроване в Мін'юсті України 23.07.99 року № 499/3792, зі змінами та доповненнями .

-ПБО-20 Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну України від 30.07.99 року № 176, зареєстроване в Мін'юсті України 12.08.99 року № 553/3846, зі змінами та доповненнями .

-Інструкція  № 291 Інструкція про застосування  плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 року № 291, зареєстрована в Мін'юсті України 21.12.99 року.

Труднощі складання консолідованої фінансової звітності:

1. трудомісткість збору повної інформації, необхідної для своєчасної підготовки консолідованої звітності;

2. коректування звітності  дочірніх організацій у зв'язку  із застосуванням єдиної облікової  політики;

3. необхідність внесення  змін у звітність дочірніх  організацій;

 

      Прізначення внутрішньої звітності на підпріємстві

У п.2 ст.I ПБО 4/99 зазначено:

"Положення  не застосовується при формуванні  звітності, яка розробляється  організацією для внутрішніх  цілей, звітності, яка складається  для державного статистичного спостереження, звітної інформації, представленої кредитної організації відповідно до її вимог, і складання звітної інформації для інших спеціальних цілей, якщо в правилах підготовки такої звітності та інформації не передбачається використання цього Положення ".

Внутрішня бухгалтерська  звітність призначена для здійснення економічного аналізу фінансово-господарської  діяльності організації з метою:

- Правильності  ведення запобігання негативних  результатів діяльності організації  та визначення її внутрішньогосподарських резервів;

- Контролю за  витрачанням коштів і матеріальних  засобів (активів) організації  її структурними підрозділами  або співробітниками;

- Контролю ефективності  робіт структурних підрозділів  і співробітників організації;

- Забезпечення  інформацією зацікавлених внутрішніх і зовнішніх користувачів (банків, інвесторів, кредиторів, покупців, постачальників і т.д.) для залучення їх активів;

-Перевірки бухгалтерського  обліку і т.д.

Внутрішня бухгалтерська  звітність складається за довільною  формою на основі даних регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про господарські операції за певний (звітний) період.

Крім того, складання  внутрішньої звітності, як правило, не прив'язане до звітних дат за правилами бухгалтерського обліку. Форми внутрішньої звітності можуть складатися при необхідності на будь-яку дату (на 1-е, 5-е, 10-е і т.д. число місяця) або за будь-який період часу (за тиждень, декаду і т.д.).

Кількість і вид  форм внутрішньої звітності розробляються  і затверджуються організацією самостійно виходячи з економічної зацікавленості організації в аналізі різних видів своєї діяльності. Періодичність, терміни складання внутрішніх бухгалтерських звітів, перелік осіб, які мають право підпису і складання цих звітів, затверджуються керівником організації за погодженням з головним бухгалтером. Кількість примірників внутрішніх звітів визначається колом зацікавлених осіб, що беруть участь в економічному аналізі фінансово-господарської діяльності організації.

Відповідно до вимоги п. 22 Положення  по веденню бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, затвердженого  Наказом Мінфіну Росії від 29.07.1998 N 34н, зміст внутрішньої бухгалтерської звітності є комерційною таємницею.