Аналіз господарської діяльності УДППЗ «Укрпошта»

У вітчизняній і зарубіжній літературі, ліквідність розглядається  як у широкому значенні цього терміна, так і в більш вузькому значені. Перший з цих підходів до визначення ліквідності передбачає аналіз спроможності підприємства виконувати всі без винятку зобов’язання, взяті на себе, які випливають з його статусу та інших засновницьких документів, включаючи, зокрема, захист майнових інтересів усіх власників. Другий підхід (а саме він найпоширеніший, більш того, багать авторів вважають його єдиним правильним підходом до визначення і аналізу ліквідності) трактує ліквідність лише як спроможність підприємства розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов’язаннями шляхом перетворення активів на гроші. У даному випадку йдеться про так звані «ліквідні» активи, тобто такі, які можуть бути перетворені на гроші протягом короткого часу, який відповідає терміну погашення фінансових зобов’язань. При цьому активи підприємства, які не можуть бути швидко реалізовані, залишаються за межами самого поняття «ліквідні активи».

Всі активи підприємства зв’язку можна поділити на три групи:

1. Належать грошові кошти та їх еквіваленти (в національній та іноземній валюті), поточні фінансові інвестиції.
2. Активи, які легко перетворити у грошові кошти. Це – дебіторська заборгованість.
3. Виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

Неліквідними вважаються активи, які не мають перспективи  бути проданими за гроші за повною вартістю (наприклад, суто спеціальне обладнання й оснащення), а також безнадійні борги на користь підприємства.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо  визначити його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові  зобов’язання по платежах, термін сплати яких настав, сутність такої готовності називається платоспроможністю. У аналізі показники платоспроможності мають дещо аналітичне навантаження, ніж показник ліквідності: якщо ліквідність характеризує з точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов’язаннями за певний час за допомогою перетворення своїх активів на гроші, то під платоспроможністю розуміють спроможність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання терміну платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть бути перетвореними у платіжні засоби (наприклад, швидколіквідні цінні папери). [22]

Показниками низької  платоспроможності підприємства зв’язку є наявність:

• недостачі з платежів до бюджету;
• простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати;
• непогашених у встановлений термін банківських кредитів;
• заборгованості постачальникам за матеріальні цінності і послуги не сплачені в термін.

Аналіз динаміки загальної  суми прострочених платежів характеризує стан роботи підприємства, спрямованої на зміцнення короткотермінової платоспроможності.

Для оцінки ліквідності  підприємства використовуються такі показники:

• коефіцієнт покриття;
• коефіцієнт швидкої ліквідності;
• коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Ці показники розраховуються на основі даних балансу (Ф.1) шляхом зіставлення поточних активів до поточних зобов’язань підприємства і характеризують достатність поточних активів для погашення боргів протягом року.

Поточні активи – активи, які постійно обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. До поточних активів відносять:

1. Оборотні активи. Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу.
2. Витрати майбутніх періодів. Віднесення витрат майбутніх періодів до поточних активів пояснюється наступним: не дивлячись на те, що це витрати сплачені насамперед , тобто здійснені заради одержання прибутку, що очікується в майбутньому, тому можливо, що частина цього прибутку може бути одержана протягом цього року чи операційного циклу. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства. Прикладами таких витрат є оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу; підписка на газети, журнали, періодичні видання та довідкові видання та ін. Таким чином, у ряд 270 балансу в складі витрат майбутніх періодів враховуються витрати майбутніх періодів, які потрібно сплатити як протягом 12 місяців з дати балансу, так і пізніше. [22]

Поточні зобов’язання згідно П(С)БО – це зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу  підприємства або протягом 12 місяців  з дати балансу. Також до поточних зобов’язань слід віднести ту частину майбутніх періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців з дати балансу.

Для аналізу платоспроможності  підприємств  використовуються показниками, які характеризують внутрішньо балансові  співвідношення на початок та кінець періоду, який аналізується, або за декілька періодів.

При підрахунку всіх цих  показників використовують загальний  знаменник: суми короткотермінових  зобов’язань та доходів майбутніх періодів. Короткострокові зобов’язання підраховуються як спільна величина короткотермінових кредитів, позик, не погашених в термін, короткотермінових залучених засобів і кредиторської заборгованості.

Тепер, враховуючи вищезазначене, шляхом співвідношення поточних активів  і поточних зобов’язань обчислюємо коефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнт покриття ( ) (коефіцієнт загальної ліквідності) обчислюється як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань і характеризує кратність покриття короткотермінової заборгованості оборотними активами. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на гривню поточних зобов’язань.

= Оборотні активи + Витрати майбутніх  періодів / Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів                                                     (3.1)

Якщо поточні активи перебільшують за величиною поточні  зобов’язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче, а також  свідчить про захищеність кредиторів від непогашення зобов’язань.

Міжнародний досвід показує, що для більшості підприємств  коефіцієнт покриття повинен бути на рівні 2-3.

Значення показника  в межах 2-3, свідчить проте, що підприємство своєчасно погашає борги.

Критичне значення коефіцієнта  дорівнює 1.

Призначенні коефіцієнта  менше ніж 1 – підприємство має  неліквідний баланс. [44]

Розрахуємо коефіцієнт покриття:

2008 рік:

2009 рік:

Можна зробити висновок, значення коефіцієнт покриття у 2006 році склало 1 але у 2007 році він знизився до 0,96, це означає, що підприємство має неліквідний баланс, а значить якщо підприємству треба буде негайно розрахуватися по своїм найтерміновішим зобов’язанням (а це кредиторська заборгованість підприємства), то воно не зможе цього зробити.

Коефіцієнт швидкої  ліквідності ( ) обчислюється як відношення суми найбільш ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов’язань. Товарно-матеріальні цінності при розрахунку цього показника виключаються з оборотних активів, виходячи з тих міркувань, що їх не можна швидко перетворити в грошові кошти.

= Сума оборотних коштів + Витрати  майбутніх періодів / Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів                                                     (3.2)

Практичний досвід показує, що коефіцієнт швидкої ліквідності  повинен мати значення 1-1,5.

Розрахуємо коефіцієнт швидкої ліквідності:

2008 рік:

2009 рік:

Коефіцієнт швидкої  ліквідності дуже низький. Тобто  він не забезпечує загальної ліквідності  і становище УДППЗ  «Укрпошта» погіршується, оскільки при значенні цього показника меншому за 1, для погашення поточних зобов’язань підприємства, крім ліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість), потрібні ще й матеріальні запаси.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( ) обчислюється як відношення суми грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань. [60]

= Грошові кошти + Поточні фінансові  інвестиції / Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів                                                  (3.3)

Слід зазначити, що в  процесі господарської діяльності визначається теоретично достовірним  значення цього коефіцієнта в  межах 0,2-0,25, тому що терміни погашення  зобов’язань не настають одночасно.

Розрахуємо коефіцієнт швидкої ліквідності:

2008 рік:

2009 рік:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності УДППЗ  “Укрпошта”  значно перевищує нормативний показник і у 2007 році становить 0,78, при нормі 0,2 - 0,25, що свідчить про можливість підприємства негайно погасити до 78% своїх короткострокових зобов’язань.

Чистий оборотний капітал (ЧОК) різниця між оборотними активами підприємства і його короткострокових зобов'язань. Чистий оборотний капітал  необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.  Значення, що рекомендуються: > 0

Розрахуємо чистий оборотний капітал:

2008 рік: ЧОК = 36083-34579=1504

2009 рік: ЧОК = 19980-19170=810

Чистий оборотний капітал  у 2007 році  склав 810 тис. грн. це означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності.

Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності, тобто фінансової стійкості.

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт автономій ( ). По ньому дивляться, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. Він обчислюється як співвідношення суми власного капіталу до суми активів підприємства. [27]

Коефіцієнт автономії  показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі ресурсів підприємства.

Залучення у позиковий  оборот позикового капіталу у вигляді  банківських кредитів та інших позичок  є нормативним явищем фінансово-господарської  діяльності підприємства зв’язку. Помилковим є твердження, про те, що повна відмова підприємства від використання кредитів свідчить про його високу фінансову стійкість та раціональне використання фінансових ресурсів, бо саме залучення у необхідних розмірах кредитних ресурсів створює для підприємства умови для максимально ефективного використання всіх (у тому числі власних) фінансових ресурсів. Зокрема, короткострокових банківських кредитів в оборотні кошти дає можливість підприємствам вкладати власний оборотний капітал у створення лише постійних мінімальних запасів ТМЦ і витрат на виробництво, створювати у мінімальних розмірах інші активи, а всі потреби в оборотних коштах, які носять тимчасовий характер, задовольняти за рахунок кредиторів на умовах оборотності. Довгострокові кредити на капітальні вкладення допомагають підприємству прискорювати процес розвитку своєї матеріально-технічної бази темпами, які випереджують темпи накопичення для цих цілей власних фінансових ресурсів. Нормативне значення коефіцієнта автономії : > 0,6 (0,7).

Розрахуємо коефіцієнт автономії:

2008 рік:

2009 рік:

Коефіцієнт  автономії  УДППЗ  “Укрпошта” низький порівняно  з нормативним значенням 0,6(0,7).  Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів. Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. [22]

Коефіцієнт фінансування (структури капіталу) розраховується як спiввiдношення залучених та власних засобiв. Коефiцiєнт фiнансування характеризує залежнiсть пiдприємства вiд залучених коштiв, орiєнтовно його позитивне значення повинно бути < 1, чим менше його значення, тим краще.

Розрахуємо коефіцієнт фінансування:

2008 рік:

2009 рік:

Коефіцієнт фінансування знаходиться за межами припустимого, що є негативним чинником у діяльності підприємства та свідчить про збільшення залежності підприємства від залучених засобів.