Аналіз господарської діяльності УДППЗ «Укрпошта»

Розглянемо результативний показник Y, який описується формулою:

 (1.4)

Причому плановий рівень цього показника  ( ), а по факту ( ) становлять:

, (1.5)

, (1.6)

де    - планові  показники, що впливають на результативний показник;   - фактичні показники, що впливають на результативний показник;  - плановий результативний показник;  - фактичний результативний показник.

Далі послідовно замінюються планові  параметри, що входять у формулі, на фактичні і розраховуються результативні показники:

Перша заміна: ,                                                           (1.7)                          

Друга заміна: ,                                                            (1.8)

Третя заміна: ,                                                              (1.9)

Четверта заміна:  ,                                                    (1.10)

Звідси, вплив факторів на відхилення значення показника ( ) від значення показника ( ) визначатиметься так:

Вплив фактора а : ,                          (1.11)            

Вплив фактора b: ,                            (1.12)

Вплив фактора c: ,                             (1.13)

Вплив фактора d: ,                             (1.14)

Загальне відхилення: ,                  (1.15)

Розглянемо алгоритм ланцюгових підстановок на прикладі. Необхідно визначити результативний показник та вплив факторів на нього, якщо відомо:

Таблиця 1.2 – Вихідні  дані

 

Показник	Одиниця виміру	За планом	За звітом	Відхилення
Середня тривалість робочого дня (Т)	Година	8,00	7,85	-0,15
Середньогодинний виробіток (Вс)	Грн.	40	45	5
Кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік (Д)	День	230	210	-20

 

          Середньорічний виробіток одного  робітника за рік (згідно формули  1.4): .

(грн.)

(грн.)

  (грн.)

  (грн.)

          Відхилення звітного виробітку  від планового вийшло за рахунок  впливу факторів:

1. За рахунок скорочення середньої тривалості робочого дня:

(грн.)

2. За рахунок збільшення середньогодинного виробітку:

(грн.)

3. За рахунок зменшення відпрацьованих днів за рік:

  (грн.)

          Загальне відхилення:

(грн.)

          Висновок: на підприємстві було  скорочено середню тривалість  робочого дня з 8 годин до 7,85 годин, що призвело до зниження середньорічного виробітку на 1380 грн., а також за рахунок зменшення відпрацьованих днів за рік з 230 днів до 210 днів спостерігається зниження середньорічного виробітку на 7065 грн., але за рахунок збільшення середньогодинного виробітку  з 40 грн. до 45 грн., середньорічний виробіток збільшився на 9027,5 грн.

          Спосіб абсолютних різниць. Як  і спосіб ланцюгової підстановки,  він застосовується для розрахунку  впливу чинників на приріст  результативного показника в детермінованому аналізі, але лише в мультиплікативних і мультиплікативно-адитивних моделях: і . І хоча його використання обмежене, але завдяки своїй простоті він отримав широке вживання в аналізі господарської діяльності. Особливо ефективно застосовується цей спосіб в тому разі якщо вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками. [63]

          При його використанні величина  впливу чинників розраховується  множенням абсолютного приросту досліджуваного чинника на базову (планову) величину чинників, які знаходяться праворуч від нього, і на фактичну величину чинників, розташованих зліва від нього в моделі.

          Розглянемо алгоритм розрахунку  для мультиплікативної факторної  моделі типа . Є планові і фактичні значення по кожному факторному показнику, а також їх абсолютні відхилення:

      , (1.16)

  , (1.17)

, (1.18)

, (1.19) 

          Визначаємо зміну величини результативного  показника за рахунок кожного  чинника:

      ,      (1.20)

          ,    (1.21)

, (1.22)

   ,   (1.23)

          Як видно з приведеної схеми,  розрахунок будується на послідовній  заміні планових значень факторних  показників на їх відхилення, а потім на фактичний рівень  цих показників.

          Застосуємо  метод абсолютних різниць на  прикладі, що був зазначений вище. Відхилення звітного виробітку від планового вийшло за рахунок впливу факторів:

1. За рахунок скорочення середньої тривалості робочого дня:

(грн.)

2. За рахунок збільшення середньогодинного виробітку:

(грн.)

3. За рахунок зменшення відпрацьованих днів за рік:

 (грн.)

          Загальне відхилення:

(грн.)

         Таким чином, спосіб абсолютних  різниць дає ті ж результати, що і спосіб ланцюгової підстановки.

Спосіб відносних різниць, як і  попередній, застосовується для виміру впливу чинників на приріст результативного  показника лише в мультиплікативних  і адитивно-мультиплікативних моделях  типу . Він значно простіший за ланцюгові підстановки, що при певних обставинах робить його дуже ефективним. Це перш за все стосується тих випадків, коли вихідні дані містять вже визначені раніше відносні прирости факторних показників у відсотках або коефіцієнтах. Спосіб відносних різниць зручно використовувати тоді, коли потрібно розрахувати вплив великої кількості факторів (5—10).

Розглянемо методику розрахунку впливу чинників цим способом для мультиплікативних  моделей типу . Спочатку необхідно розрахувати відносні відхилення факторних показників (а, b,c):

       ,      (1.24)

   , (1.25)

   , (1.26)

Згідно зі способом відносних  різниць для визначення впливу першого  фактора на результативний показник необхідно базисне значення результативного показника ( ) помножити на відносне відхилення першого фактора ( ), яке виражене у відсотках, і поділити на 100:

       , (1.27)

Вплив другого фактора визначається множенням базисного значення результативного показника ( ), скоригованого на вплив дії першого фактора ( ) (позитивний вплив додається, негативний — віднімається), на відносне відхилення другого фактора ( ), що виражається у відсотках, і результат поділити на 100:

     , (1.28)

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається аналогічно: базисне значення результативного  показника ( ) коригується на результат дії першого ( ) та другого ( ) факторів (додається чи віднімається залежно від напрямку дії) і отриманий результат множиться на відносне відхилення третього фактора ( ):

  ,                               (1.29)                              

 

          Розглянемо методику використання  способу відносних різниць на  прикладі, що був зазначений вище.

          Розрахуємо відносне відхилення факторів:

,

,

          Відхилення звітного виробітку  від планового вийшло за рахунок  впливу факторів:

1. За рахунок скорочення середньої тривалості робочого дня:

(грн.)

2. За рахунок збільшення середньогодинного виробітку:

(грн.)

3. За рахунок зменшення відпрацьованих днів за рік:

  (грн.)

          Загальне відхилення:

(грн.)

5. Індексний спосіб. Його застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін. Класичним прикладом такого об’єкта аналізу є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що в кожного підприємства (промислового, торговельного) обсяг продажу окремих товарів із року в рік, із місяця в місяць змінюється так само, як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні (групові) індекси обсягу реалізації (продажу) товарів у вигляді

, (1.30)

де q0 і q1 — базисні  й звітні обсяги реалізованих товарів; р0 і р1 — базисні і звітні ціни на них,  характеризують динаміку загальної  виручки від реалізації, але не відповідають на запитання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисельника і знаменника даної функції входять непорівнянні величини) чи як у середньому змінилися ціни на реалізовані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окремо вплив факторів обсягу продажу (кількісного фактора) і цін (якісного фактора) на кінцевий результат — виручку від реалізації.

Індексний метод аналізу  дає змогу розв’язати ці задачі з допомогою побудови агрегатних індексів. Агрегатні індекси —  це загальні індекси (котрі характеризують явища, що визначаються сукупністю безпосередньо непорівнянних елементів), що в них з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбувається фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загального індексу обсягу реалізації продукції мають такий вигляд:

а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції:

, (1.31)

б) агрегатний індекс цін  на продукцію підприємств:

, (1.32)

У загальній теорії статистики використовується таке правило побудови агрегатних індексів: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), котрі входять  у формулу, фіксуються на рівні базового періоду, кількісні елементи — на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу показує, який вплив на загальний результат справив той чи той конкретний фактор.

Розглянемо методику застосування індексного методу на цифровому  прикладі, наведеному в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 -  Динаміка випуску продукції

 

Період (квартал)	2008 рік			2009 рік
	Кількість Випущеної продукції, шт.	Ціна одиниці продукції, грн.	Вартість випущеної  продукції, тис. грн	Кількість випущеної  продукції, шт.	Ціна одиниці продукції, грн.	Вартість випущеної  продукції, тис. грн
1	2	3	4=2*3	5	6	7=5*6
І кв.	1000	340	340,0	1250	370	462,5
ІІ кв.	1200	350	420,0	1400	375	525,0
ІІІ кв.	1300	365	474,5	1300	380	494,0
IV кв.	1280	370	473,6	1450	400	580,0
Усього за рік	4780	1425	1708,1	5400	1525	2061,5

 

Згідно з формулою загального індексу, а також з вищенаведеними формулами маємо:

1) загальний індекс вартості випущеної продукції за 2009 рік порівняно з 2008 роком: