Суть, причини та основні види інфляції

Зміст

Вступ.............................................................................................................................4

1. Сутність та причини інфляції................................................................7

1. Суть інфляції.................................................................................7
2. Причини інфляції........................................................................11

2. Види інфляції та їх характеристика....................................................16
3. Соціально-економічні наслідки інфляції............................................21
4. Антиінфляційна політика, як основний чинник боротьби з інфляцією...............................................................................................28

Висновки та пропозиції.............................................................................................40

Список  використаних джерел..................................................................................42

Додатки.......................................................................................................................45 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

    Інфляція  є багатогранним, складним процесом, який відображає всі основні проблеми і суперечності економіки будь-якої країни. Найбільше вона проявляється в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошових ресурсів, що веде до знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду населенню.

    Зростання цін на вітчизняні та імпортні товари, насамперед на енергоносії; доларизація економіки; вивезення капіталу за межі держави; стан платіжного балансу та збільшення зовнішнього боргу – ось низка основних чинників, які впливають на інфляційні процеси в країнах по всьому світі.

    Інфляція як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. Не випадково термін "інфляція" почав вживатися в 70-ті роки XI ст. стосовно грошового обігу в Північній Америці, переповненої паперовими знаками, які випускалися для ведення громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон, особливо після краху золотого стандарту.

   Сучасна інфляція відчуває вплив багатьох чинників. До першої групи відносяться чинники, що викликають перевищення грошового попиту над товарною пропозицією, у результаті чого відбувається порушення вимог закону грошового обігу. Друга група об’єднує чинники, що ведуть до початкового зростання витрат і цін товарів, який підтримується наступним підтягуванням грошової маси до їх зрослого рівня. Насправді обидві групи чинників переплітаються і взаємодіють одна з одною, викликаючи зростання цін на товари і послуги, або інфляцію.

   Інфляція  виникає на розбалансованому грошовому ринку, проте її віруси поширюються за межі цієї сфери, викликаючи негативні процеси і в інших частинах економічного організму: поражають виробництво, розподіл, споживання тощо. І чим більше занедбана інфляційна хвороба, тим складніші проблеми стоять перед державою, тим об’ємнішим має бути комплекс заходів антиінфляційного регулювання. Адже лікувати доводиться уже не тільки грошовий ринок, але й державні фінанси, інвестиційний процес, поточне споживання та інші галузі економіки.

    Історія, щоправда, знає чимало прикладів, які, здавалося б, свідчать про те, що інфляція має не тільки негативні, але й позитивні сторони. І справді, іноді буває так, що відкрита інфляція, породжуючи безперервне зростання цін, викликає сліпу реакцію ринкових механізмів, стимулює пожвавлення на товарних ринках, веде до підвищення ділової активності, розширення виробництва і зайнятості. Цьому сприяє інфляційне зростання попиту на акції. У 60 –70-х роках уряди багатьох розвинутих країн навмисно провокували подібного роду інфляційні буми, використовуючи їх як засіб короткострокового регулювання економіки.

   Одначе  коли йдеться про довгострокову  перспективу, то, як доведено світовою економічною наукою і підтверджено господарською практикою, в подібних заходах немає нічого позитивного. Більше того, вони навіть не нейтральні, а завдають економіці великої шкоди. І навіть нетривалі інфляційні процеси негативно відбиваються на економіці. Вони затягують її оздоровлення, роблять неминучим застосування радикальних і досить болючих у соціальному відношенні антиінфляційних заходів, супроводжуються зростанням безробіття, зниженням якості життя тощо.

    Інфляційні процеси є характерними для сучасного суспільства і вона може створювати певну небезпеку для країни. Тому вона має бути важливим об’єктом державного регулювання. В його основі лежить антиінфляційна політика, головними складниками якої є виважена грошово-кредитна політика, впорядкування державних фінансів, раціоналізація структури національної економіки та зовнішньоекономічної діяльності.

    Мета  курсової роботи полягає в тому, щоб визначити, що таке інфляція, її властивості, причини виникнення, вплив  її на економічні процеси, а також  можливості та методи керування нею.

    Завданням роботи є розкриття суті інфляції, механізм її формування, економічних та соціальних наслідків та основних шляхів її подолання.

    Інформаційною базою курсової роботи служили періодичні видання, підручники, посібники та статистичні  збірники, які розглядають проблеми інфляції в різних країнах.

    Актуальність  цієї курсової роботи полягає в тому, що головним завданням економістів усього світу вже протягом багатьох років є вивчення інфляційних процесів та швидке подолання темпів інфляції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність  та причини інфляції
1. Суть інфляції

    Термін  «інфляція» (від лат. іnflatio) буквально означає «здуття». Вважається що її поява пов’язана з виникненням паперових грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов’язана. Найбільш лаконічне визначення інфляції - зростання загального рівня цін, більш загально - переповнення каналів обігу грошової маси над потреби товарообігу, що визначає знецінення грошової одиниці і відповідно зростання товарних цін. Крім того, інфляція - одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично у всіх країнах світу.

    Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своїй купівельній спроможності.

    Інфляція  була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843-1853 рр.); США – у період війни за незалежність 1775 -1783 рр. і громадянської війни; Англії – під час війни з Наполеоном на початку ХІХ ст.; Франції – у період Французької революції. Особливо великих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли грошова одиниця знецінилася у трильйон разів. Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержало в XX столітті відразу після першої світової війни. Тобто, наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце й у минулому. У світі майже немає країн, де б у другій половині XX в. не існувала інфляція. Вона як би прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, що стала явно слабшати, – циклічним кризам[28].

    Інфляція – це знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Дж. М. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії. В кейнсіанських теоріях наголошується, що причиною інфляційних процесів є надмірний попит відносно товарної пропозиції. Перевищення попиту над пропозицією Дж. Кейнс назвав «інфляційним розривом». При цьому чинники інфляції можуть бути як на стороні пропозиції, так і попиту. Дж. Кейнс відмічав: «...якщо пропозиція грошей в порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшується, має місце інфляція». Він довів, що пропозиція грошей не може безпосередньо впливати на сукупний попит, оскільки зростання грошової пропозиції підвищує ліквідність в економіці, і рівень процентної ставки (ціни за ліквідні кошти) падає. Сукупний попит буде збільшуватися помірковано, оскільки зниження процентної ставки призведе до збільшення інвестиційних затрат.

     Монетаризм, змінивши кейнсіанські теорії у 80-х роках, вже не просто включає проблеми інфляції в макроекономічну теорію. Проблеми інфляції стають найважливішою складовою частиною останньої. «Під інфляцією, – пише М. Фрідмен, – я розумію стійке та безперервне зростання цін, що завжди і всюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції». Це положення переконує в тому, що причини інфляції – у сфері обігу. А тому допускається обмеження впливу держави в процеси суспільного відтворення. Проте досвід країн, де відбувався інфляційний процес, свідчить, що позиція монетаристів певною мірою є правильною щодо довгострокової перспективи, а також у тих випадках, коли зростання грошової маси сягає великих масштабів. Однак у короткостроковій перспективі зв'язок між грошима та інфляцією залишається невизначеним. Грошова маса хоча і є головним чинником інфляції, але далеко не єдиним[21].

    Звичайно  інфляція має у своїй основі не одну, а кілька взаємозалежних причин, і виявляються вони не тільки в  підвищенні цін. Поряд з відкритою  ціновою має місце прихована, або придушена, інфляція, що виявляється насамперед у дефіциті, погіршені якості товарів.

    Від інфляції слід відрізняти інфляційний шок – одноразове підвищення рівня цін, котре може стати імпульсом для прискорення процесу інфляції, а може і не стати. Не кожне підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в результаті поліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів, зміни суспільних потреб. Але це буде, як правило, не інфляційне, а певною мірою логічне, виправдане зростання цін на окремі товари.

    Наприклад, перехід на випуск нових модифікацій  автомобілів з економічним двигуном, які відповідають міжнародним стандартам, очевидно, призведе до підвищення випускної  ціни: більш досконала і якісна продукція потребує великих витрат і цінується вище. Водночас систематичне зростання цін на серійно вироблені автомобілі однієї і тієї ж моделі без будь-яких поліпшень, а нерідко із погіршенням оздоблення і зниженням надійності в експлуатації має яскраво виражений інфляційний характер[28,26].

    Рівень  інфляції в економічно розвинених країнах і в багатьох країнах, що розвиваються, залишався досить помірним з початку 90-тих років (табл. 1.1)

    Таблиця 1.1

    Динаміка  середньорічної інфляції в основних групах країн, 2007-2012 рр. (прогноз МВФ)[16]

    Не  зайве перейняти позитивний досвід економічно розвинених економік, наприклад, Банк Англії, Національний банк Швейцарії  або Резервний банк Австралії та Резервний банк Нової Зеландії, що встановлюють свої середньотермінові інфляційні орієнтири на рівні, що не перевищує 2-3 % на рік (додаток А).