Операції з формування ресурсів комерційних банків

ЗМІСТ 

ВСТУП           5

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  СКЛАДУ, СТРУКТУРИ  РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ

УТВОРЕННЯ         7

1. Загальна характеристика ресурсів комерційного банку  7
2. Власний капітал, залучені та запозичені ресурси                                               комерційних банків                                                                          11

3. Поняття та сутність депозитних ресурсів банку          17                                РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І РОЗМІЩЕННЯ ДЕПОЗИТНИХ РЕСУРСІВ ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНКА»  21

2.1. Економічна характеристика діяльності ЗАТ КБ «Приватбанк» 21

2.2. Аналіз депозитних ресурсів ЗАТ КБ «Приватбанку»   24

2.3. Аналіз  ефективності використання ресурсів  «Приватбанку»  35

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНИХ

БАНКІВ  УКРАЇНИ         38

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ       43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ     45

ДОДАТКИ

 

ВСТУП 

       Управління  банківськими ресурсами являє собою  діяльність, пов'язану з залученням коштів вкладників і інших кредиторів, визначенням розміру і відповідної  структури джерел коштів у тісному  зв'язку з їх розміщенням.

       Управління  ресурсами комерційних банків можна  умовно підрозділити на два рівні - рівень держави і рівень самого комерційного банку. При цьому на кожному рівні управління використовуються як економічні, так і організаційні методи. Самі ж методи прямо або побічно впливають на розмір ресурсів комерційних банків.

       Встановлення  економічних показників регулювання  діяльності комерційних банків безпосередньо  позначається на розмірі їхніх ресурсів. Мінімальний розмір статутного фонду  не тільки прямо, але і побічно  впливає на розмір власного капіталу комерційного банку, оскільки утворення  інших його фондів взаємозалежно  зі статутним фондом. Так, від розміру  статутного фонду залежать розмір і  порядок формування резервного фонду, утвореного за рахунок відрахувань  від прибутку. Граничне співвідношення між розміром власних засобів  комерційного банку і сумою активів, зважених з урахуванням ступеня  ризику їхньої втрати, встановлює розгортання  активних операцій комерційного банку, характеризує його платоспроможність.

       Проблема  управління ресурсами, залученими комерційними банками, має не тільки кількісну, але  і якісну сторону. Залучати ресурси  без пророблення питання про  їхнє розміщення немислимо. Перед комерційними банками стоїть задача ефективного  розміщення ресурсів, що відшкодувало би витрати і принесло банку прибуток, а також забезпечило виконання  запропонованих Національним банком України  вимог по ліквідності банку. Це можливо  при здійсненні комерційним банком тісного взаємозвв’язку пасивних операцій з активними.

       Таким чином, обрана тема для написання  є актуальною.

       Метою курсової роботи стало вивчення питань - ресурсів комерційних банків, їх змісту, значення і класифікації, формування власного капіталу: його функцій та значення, залучених і запозичених коштів комерційних банків і порядку їх формування.

       Об’єктом  дослідження є система управління залученням депозитних ресурсів у банку  в сучасних умовах розвитку банківської  системи.

       Предметом дослідження є механізм управління залученням ресурсів з депозитних джерел в банку.

       Основна задача курсової роботи – це розкриття та вивчення теми роботи, та внесення пропозицій щодо шляхів удосконалення процесу формування ресурсів комерційних банків.

       Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні даних матеріалів Національного  банку України та інших банків, даних періодичних видань, інтернету, фінансова звітність та внутрішньобанківські документи ЗАТ КБ «ПриватБанк». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ I Теоретичні аспекти складу, структури ресурсів комерційного банку та джерела їх утворення 
 

       1.1 Ресурси комерційних  банків їх зміст,  значення та класифікація 

       Ресурси комерційного банку — це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні і використовуються для виконання активних операцій.[8,С.150]

       Акумулюючи  грошові накопичення, прибутки і  заощадження юридичних і фізичних осіб, банки перетворюють їх у позичковий капітал, тобто грошовий капітал, наданий  у позичку власниками на умовах повернення за плату у виді відсотка. Тому банківські ресурси називають банківським  капіталом.

       Діяльність  комерційних банків полягає в  залученні коштів  і наданні  їх у позичку або інвестування по більш високих процентних ставках. Вони виступають посередниками між  тими, хто має у своєму розпорядженні  тимчасово вільні кошти, і тими, хто  в їх потребує. Метою здійснення такого посередництва є одержання  банківського прибутку.

       Операції, за допомогою яких комерційні банки  формують свої ресурси, називаються  пасивними. Суть пасивних операцій полягає в залученні різноманітних видів внесків у рамках депозитних і ощадних операцій, одержанні кредитів від інших банків, емісії різноманітних цінних паперів, а також проведенні інших операцій, у результаті яких збільшуються кошти в пасиві балансу комерційного банку.

       Для зручності розгляду джерел банківських  ресурсів звичайно прибігають до їхньої класифікації. Існує безліч різноманітних  класифікацій ресурсів комерційних банків, побудованих на основі визначених критеріїв, проте усі вони не позбавлені визначених умовностей.

       По  своєму економічному змісту ресурси  комерційних банків дуже різноманітні. Власні засоби комерційних банків складаються  зі статутного фонду, а також утворених  у процесі банківської діяльності резервного й інших фондів. До власних  коштів прирівнюється прибуток, що до його розподілу знаходиться в  обороті комерційного банку і  використовується в якості банківського ресурсу.

       Тимчасово вільні кошти бюджетів на рахунках у комерційному банку (якщо він залучається  до касового виконання державного бюджету) утворяться в результаті їхнього  поточного виконання, тобто від  моменту надходження доходів  на рахунки в банку до моменту  їх використання.

       Важливим  банківським ресурсом є кошти  клієнтів на рахунках у комерційному банку і кошти в розрахунках:

• залишки засобів на розрахункових і поточних рахунках підприємств, організацій і установ усіх форм власності;
• залишки фондів економічного стимулювання і спеціального призначення клієнтів, що зберігаються в банку на окремих рахунках;
• кошти, депоновані з метою забезпечення гарантії платежу при акредитивній формі розрахунків, розрахунках чеками й акцептованими платіжними дорученнями;
• кошти в розрахунках між установами одного комерційного банку;
• кошти бюджетних і громадських організацій;
• кошти спеціальних фінансово-кредитних інститутів.

       До  банківських ресурсів відносяться  грошові заощадження населення, що формуються за рахунок скорочення поточного особистого споживання і  призначаються для забезпечення його потреб у майбутньому.

       Ресурсами комерційних банків є також кредити, надані іншими банками, включаючи іноземні, а також кошти інших банків, що знаходяться на їхніх кореспондентських  рахунках у комерційному банку.

       Нарешті, до ресурсів комерційних банків відносять  інші кошти, що утворяться в результаті проведення ними інших видів пасивних операцій.

       У залежності від місця мобілізації банківських ресурсів їх підрозділяють на ті, що мобілізуються самим комерційним банком і придбані в інших банків. На місці комерційними банками мобілізується велика частина ресурсів, наприклад, внески громадян і депозити підприємств і організацій. Для оперативного задоволення додаткових потреб у коштах комерційні банки залучають ресурси, мобілізовані іншими банками.

       Ресурси комерційного банку можна класифікувати  по можливості прогнозування їхнього розміру. При цьому виділяють ресурси, що піддаються прямому і непрямому прогнозуванню. До ресурсів прямого прогнозування відносять фонди банку і нерозподіленого прибутку. Непрямому прогнозуванню підлягають кошти в розрахунках, залишки тимчасово вільних коштів на розрахункових рахунках підприємств і організацій, деякі інші джерела банківських ресурсів.

       У залежності від часу використання банківські ресурси підрозділяють на постійні і тимчасові. Постійні - це кошти, чия динаміка або оборотність комерційним банком може бути прогнозована і використана для здійснення активних операцій. Тимчасові банківські ресурси створюють кошти, що утворюються періодично в результаті здійснення деяких банківських операцій і динаміку яких важко спрогнозувати.

       З погляду джерел створення ресурси комерційних банків поділяються на власні і запозичені. До складу власних ресурсів включаються кошти фондів комерційного банку, утворених при його створенні за рахунок коштів фундаторів (акціонерів), а згодом за рахунок відрахувань від прибутку і при необхідності додаткового випуску акцій. До них відноситься і нерозподілений прибуток комерційного банку. Власні ресурси - лише відправна точка для організації банківської справи і їхня роль у більшій мірі зводиться до гарантування прибутковості і фінансової стійкості комерційного банку.

       Комерційний банк має можливість залучати кошти  підприємств, організацій, установ  і населення. Частина притягнутих  ресурсів він мобілізує по своїй  ініціативі, для чого як позичальник  виходить на грошовий ринок. Для оперативного задоволення своїх потреб у додаткових ресурсах комерційний банк звертається  до інших комерційних банків, Національного  банку або здійснює емісію визначених цінних паперів. Суть цієї операції складається  в мобілізації комерційними банками  коштів замість видачі кредиторам визначених цінних паперів.

       Іншу  частину залучених ресурсів комерційний  банк мобілізує за допомогою того, що клієнти самі пропонують йому свої кошти з метою забезпечення їхньої цілості й одержання прибутку.

       Серед залучених ресурсів використовуються як традиційні для комерційних банків України, так і нові для них  види ресурсів. До першого, зокрема, відносяться  кошти підприємств, організацій, установ  і населення на рахунках у комерційному банку, кошти бюджету й ін. Поява  другого виду ресурсів пов'язано  з залученням банків у нові для  них сфери банківської діяльності - операції з цінними паперами, факторингові, лізингові й інші операції. Це спричинило за собою включення до складу банківських  ресурсів не тільки коштів у національній і іноземній валюті, але і цінних паперів, майна і пов'язаних із ним  майнових прав.

       В даний час велика частина операцій комерційних банків грунтується  на залучених ресурсах, що не знижує ролі власного капіталу [13, с.34-38]. 

       1.2 Власний капітал,  залучені та запозичені  ресурси комерційних  банків  

       Складовою частиною банківських ресурсів є  власні кошти (або капітал) банку-фактор, що відіграє неабияку роль у зміцненні  довіри клієнтів як до окремого банку, так і до банківської системи  в цілому. Тому проблема залучення  і підтримки на певному рівні  обсягу капіталу комерційних банків є актуальною і надзвичайно важливою для банківської діяльності в країні загалом.

       Власний капітал КБ займає невелику питому вагу у сукупному капіталі. Для  комерційного банку достатнім буде 8% від загального капіталу. Це обумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується, в основному чужими грошима, а власні кошти служать  передусім для страхування інтересів  вкладників і кредиторів банку, а  також для покриття можливих збитків  від банківської  діяльності. Досить відчутна роль власного капіталу як джерела  забезпечення оперативної діяльності комерційного банку на перших порах  після його утворення.