Аналіз ролі кредиту в становленні ринкової економіки України

Як видно із табл. 2.3 галузі культури і мистецтва кредитуються на 50,68% на довгостроковій основі; охорони  здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення на 33,77%; транспорт на 30,77%; сільське господарство на 23,96% і будівництво на 20,43%.

Отже, у банків залишається  невикористаними резерви збільшення довгострокового кредитування для розвитку промисловості, що на сьогодні є актуальною проблемою розвитку економіки України.

Необхідно зауважити, що із загальної суми кредитів, наданих  суб’єктам господарської діяльності:

• короткострокових у національній валюті 8 233 млн.грн. або 45,33%;
• короткострокових в іноземній валюті – 6 943 млн.грн. або 38,23%;
• довгострокових у національній валюті 1 175 млн.грн. або 6,47%;
• довгострокових в іноземній валюті 1 812 млн.грн. або 9,98%.

Тобто станом на 1.01.2005 року короткострокове кредитування народного господарства здійснюється в основному у національній валюті, а довгострокове – в іноземній.

Детальний аналіз змін у  структурі кредитування за видами наданих  позик.

 

Дані табл. 2.4 свідчать, що абсолютні суми кредитів майже за всіма видами операцій зросли. Лише обсяг кредитування інвестиційної діяльності підприємств не змінився і в обох періодах становить 859 млн.грн. Це може свідчити про те, що протягом 2004 року кредити в інвестиційну діяльність майже не надавалися.

 

Таблиця 2.4

 

Динаміка структури залишків заборгованості за кредитами в Україні у 2004-2005 роках за видами кредитів

 

Залишки заборгованості за кредитами	За 2004 рік		За 2005 рік		Відхилення
	млн. грн.	питома вага	млн. грн.	питома вага	млн. грн.	у процентах
Овердрафт	109	0,98	311	1,71	+ 202	+ 185,32
За операціями репо	11	0,10	58	0,32	+ 47	+ 427,27
За врахованими векселями	355	3,20	588	3,24	+ 233	+ 65,63
За факторингови-ми операціями	12	0,11	22	0,12	+ 10	+ 83,33
За внутрішніми  торгівельними  операціями	1307	11,77	2303	12,68	+ 996	+ 76,21
За експортно-ім-портними опера-ціями	3836	34,56	5121	28,20	+ 1285	+ 33,50
Інші кредити в поточну  діяль-ність	4612	41,55	8900	49,00	+ 4288	+ 92,97
Кредити в інвес-тиційну діяль-ність	859	7,74	859	4,73	0,00	0,00
Усього	11101	100,00	18162	100,00	+ 7061	+ 63,61

 

 

Найбільшу питому вагу займають кредити в поточну діяльність – 49%, порівняно з 2000 роком їх частка зросла на 7,45 процентних пункти. Не зважаючи на зростання суми наданих кредитів за експортно-імпортними операціями на 1 285 млн.грн. або на 33,50%, їх питома вага скоротилася на 6,36%, хоча залишається достатньо високою – 28,20%. Збільшилася питома вага кредитів за внутрішніми торгівельними операціями і на 1.01.2005 року склала 12,68%.

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

 

          3.1 Роль кредитного моніторингу у підвищенні ефективності кредитування

 

 

Одним з ефективних і перспективних на сьогоднішній день методів оцінки кредитоспроможності клієнта є аналіз грошового потоку. При цьому порівнюється відток і приток коштів у позичальника за період, що відповідає строку кредиту. При наданні позики на рік аналіз грошового потоку виконується в річному розрізі, на строк до 90 днів – в квартальному і т.д.

Елементами притоку  коштів за період є:

• прибуток, одержаний в даному періоді;
• амортизація, нарахована за період;
• вивільнення коштів із запасів, дебіторської заборгованості;
• збільшення кредиторської заборгованості;
• збільшення інших пасивів;
• збільшення акціонерного капіталу;
• надання нових позик;

В якості елементів відтоку  коштів можна виділити:

• сплату податків, процентів, дивідендів, штрафів й пені;
• додаткові вкладення коштів в запаси, дебіторську заборгованість;
• скорочення кредиторської заборгованості;
• зменшення інших пасивів;
• відтік акціонерного капіталу;
• погашення позик.

Різниця між притоком і відтоком коштів визначає величину загального грошового потоку. Зміна розмірів запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, інших активів і пасивів, основних фондів по-різному впливає на загальний грошовий потік. Для визначення цього впливу порівнюються залишки по статтях запасів, дебіторів, кредиторів і т.д. на початок і кінець періоду. Зростання залишку запасів, дебіторів та інших активів протягом періоду означає відток коштів і відображається при розрахунках зі знаком “-“, а зменшення залишку – приток коштів і фіксується зі знаком “+”. Зростання кредиторів та інших пасивів розглядається як приток коштів (“+”), а зниження – як відток (“-“).

При визначенні притоку і відтоку  коштів у зв’язку із зміною основних фондів враховується не тільки зростання  або зниження вартості їх залишку  за період, але й результати реаліззації  частини основних фондів протягом періоду. Перевищення ціни реалізації над балансовою оцінкою розглядається як приток коштів, а перевищення балансової оцінки над ціною реалізації як відток. Приток (відток) коштів у зв’язку із зміною вартості основних фондів дорівнює вартості основних фондів на кінець періоду за відрахуванням вартості основних фондів на початок періоду із додаванням результатів реалізації основних фондів протягом періоду.

Модель аналізу грошового потоку побудована на групуванні елементів  притоку і відтоку  коштів за сферами управління підприємством. Цим сферам в моделі аналізу грошового потоку можуть відповідати такі блоки:

1. Управління прибутком;
2. Управління запасами і розрахунками;
3. Управління фінансовими зобов’язаннями;
4. Управління податками та інвестиціями;
5. Управління співвідношенням власного капіталу і кредитів.

В цьому випадку модель може мати таку форму (Додаток Б)

Для аналізу грошового  потоку беруться дані як мінімум за три минулі роки. Якщо клієнт має  стійке перевищення притоку над  відтоком коштів, то це свідчить про його фінансову стійкість і кредитоспроможність. Коливання величини загального грошового потоку, короткотермінове перевищення відтоку над притокам говорить про більш низький клас кредитоспроможності клієнта. Накінець, систематичне перевищення відтоку над притоком коштів характеризує клієнта як некредитоспроможного.

Отримана середня додатна величина загального грошового потоку (перевищення притоку над відтоком коштів) може використовуватися і як межа видачі нових позичок. Вказане перевищення показує, в якому розмірі клієнт може погашати боргові зобов’язання. На основі співвідношення величини обсягу грошового потоку і розміру боргових зобов’язань клієнта визначається його клас кредитоспроможності. Нормативні рівні цього співвідношення: І клас  – 0,75; ІІ клас – 0,30; ІІІ клас  - 0,25; ІV клас – 0,2; V клас – 0,2; VІ клас – 0,15.

Слід зауважити, що даний  метод аналізу грошового потоку є непрямим. Зміст прямого методу полягає у такому. Загальний грошовий потік (чисті грошові кошти) дорівнює збільшенню (зменшенню) грошових коштів в результаті виробничо-господарської діяльності плюс збільшення (зменшення) коштів в результаті інвестиційної діяльності плюс збільшення (зменшення) коштів в результаті фінансової діяльності.

Грошовий потік від виробничо-господарської діяльності дорівнює виручці від реалізації мінус платежі постачальникам і персоналу плюс проценти одержані мінус проценти сплачені і мінус податки.

Грошовий потік від  інвестиційної діяльності дорівнює різниці між надходженнями від  продажу основних активів і сумою капіталовкладень.

Грошовий потік від  фінансової діяльності включає отримані кредити мінус суми погашених  боргових зобов’язань плюс емісія акцій плюс емісія облігацій і  мінус виплата дивідендів.

Так розглянемо застосування даного метода на прикладі нашого позичальника підприємства “А”. Прогнозну схему грошових потоків підприємства можна представити так (Додаток Б)

Наведені розрахунки показують, що очікується достатнiй обсяг грошових потокiв пiдприємства – 594,80 тис.грн., що дозволить йому вчасно погасити основний борг за кредитом та суму нарахованих вiдсоткiв.

Але необхiдно також  враховувати, що грошi змiнюють свою вартiсть у часi, як правило, у напрямку зменшення. Щоб врахувати можливi змiни вартостi майбутнiх грошових потокiв  через iнфляцiю, врахувати ризик, можливiсть переливу капiталу в iншу галузь тощо, необхiдно прогнозний рiвень потоку продисконтувати. Спецiалiсти Світового банку рекомендують для України дисконтну ставку на рiвнi 15-20%. Розрахунки матимуть такий вигляд: 594,80/(1+,02)¹ =  495,67 тис.грн., що у 3,3 (495,67/150) рази перевищує суму заборгованостi за кредитом.

Отже, теперішня вартість майбутніх грошових потокiв позичальника значно перевищує суму наданого кредиту, що говорить про наявнiсть реальних можливостей у позичальника погасити вчасно борг за основною сумою кредиту та нарахованим вiдсоткам.

 

 

   3.2. Нетрадиційні способи забезпечення кредитних зобов’язань

 

В умовах нестабiльностi економiки, банкрутства пiдприємств, недосконалостi законодавчоï бази перед  банками особливо гостро постає проблема надання якiсних кредитiв, якi б забезпечили пiдприємству рентабельну дiяльнiсть, а банку – одержання прибутку. В таких умовах важко дотримуватися одного з основних принципiв кредитування – поверненостi коштiв. Тому для зниження ймовiрностi втрати банком свого капiталу, кредитним працiвникам необхiдно здiйснювати супровiд кредитних проектiв– кредитний монiторинг.

Службовцi кредитного департаменту комерцiйного банку слiдкують за життєвим циклом кредиту. Основним завданням  службовцiв є монiторинг (дослiдження) ризикiв i контроль за занесенням необхiдноï iнформацiï до кредитних справ.

Розглянемо основнi функцiï  кредитного монiторингу на рiзних етапах кредитного процесу:

• на стадiï надання кредиту перевiрка його цiльового використання, тобто вiдповiднiсть платiжних документiв, наданих позичальником для сплати з позичкового рахунку, цiлям, зазначеним в кредитнiй угодi. Здiйснюється шляхом перегляду цих документiв. Пiсля надання кредиту проводиться виïзна перевiрка з метою перегляду первинних документiв (термiни перевiрки повиннi вiдповiдати термiнам надходження прокредитованих цiнностей згiдно з договорами, техніко-економічним обґрунтуванням тощо. Працiвник банку перевiряє факт отримання прокредитованих цiнностей (на пiдставi данних складського облiку, журналiв-ордерiв, головноï книги тощо) та фактичне ïх мiсцезнаходження. За результатами перевiрки необхiдно скласти довiдку, ознайомити з нею керiвництво банку та додати до кредитноï справи.

-     кредитний працiвник проводить щомiсячну або щоквартальну (залежно вiд термiну дiï кредитноï угоди) перевiрку наявностi та вартостi майна, переданого в заставу, про що складається вiдповiдний акт, який надається керiвництву банку i потiм додається до кредитноï справи.

• кредитний працiвник забезпечує повноту кредитноï справи та вiдповiдає за ïï збереження.
• для уникнення можливих труднощiв при погашеннi кредиту та вiдсоткiв кредитний працiвник повинен вiдслiдковувати та фiксувати змiни фiнансового стану позичальника шляхом перiодичного проведення аналiзу бухгалтерськоï та фiнансовоï звiтностi, вiдслiдковування грошових потокiв по рахунках позичальника. У разi виявлення вiдхилень необхiдно вимагати вiд позичальника коригувань у запланованих показниках.
• кредитний працiвник має вiдслiдковувати виникнення негативних сигналiв щодо можливостi погашення кредиту: порушення графiку погашення кредиту; затримка iз сплатою вiдсоткiв; зростання питомоï ваги бартерних угод; виникнення або зростання бюджетноï заборгованостi; наявнiсть негативноï iнформацiï, отриманоï вiд служби банкiвськоï безпеки, з преси чи вiд третiх осiб стосовно стану справ у клiєнта.

Не можна не помiтити, що на працiвникiв  служби кредитного монiторингу банку  покладається велика вiдповiдальнiсть. Тому всi перелiченi заходи не повиннi носити суто формальний характер, а мають виконуватися фактично, забезпечуючи ефективнiсть проведення кредитних операцiй банками.

 

Висновки

 

 

 

Економiчнi i органiзацiйнi технологiï  здiйснення кредитних операцiй  банками знаходяться пiд впливом  багатьох об’єктивних економiчних i суб’єктивних органiзацiйних факторiв. В лiтературi до економiчних факторiв органiзацiï кредитування вiдносять, як правило, принципи, об’єкти, методи кредитування, види позик тощо.