Аналіз ролі кредиту в становленні ринкової економіки України

                                                                                                          

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ  ІНСТИТУТ

 

 

 

Кафедра банківської справи

 

 

 

 КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни: «Гроші та кредит»

на тему «Аналіз ролі кредиту в становленні ринкової економіки України»

 

Керівник роботи,

викладач                                                                                        Г. В. Омельченко

 

 

Студента факультету

банківської справи,

обліку і фінансів,

ІІІ курсу, групи 33 – БС З,

«Банківська справа»                                                                    Н.Є. Богомолова

 

 

 

 

Харків – 2006

 

ЗМІСТ

ВСТУП	..................................................................................................	3
РОЗДІЛ І	ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ..................................................	5
1.1	Теоретико-суттєва характеристика  банківського кредитування..........................................................................	5
1.2	Особливості впливу ринкового середовища на кредитну діяльність банків та сучасні проблеми банківського кредитування..........................................................................	7
РОЗДІЛ ІІ	АНАЛІЗ РОЛІ КРЕДИТУ  В ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ  УКРАЇНИ...............................	14
2.1	Методи визначення та оцінка кредитоспроможності позичальника..........................................................................	14
2.2	Аналіз грошових потоків  як інструменти визначення доцільності  та ефективності проведення операцій з проведення операцій з кредитування юридичних осіб...........................................................................................	20
РОЗДІЛ ІІІ	ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ..........	28
3.1	Роль кредитного моніторингу  у підвищенні ефективності   кредитування..........................................................................	28
3.2	Нетрадиційні способи  забезпечення кредитних зобов’язань..............................................................................	31
ВИСНОВКИ	..................................................................................................	34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................		37
ДОДАТКИ	..................................................................................................	40

ВСТУП

 

 

 

За останні роки в економіці  і банківський системі України  відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Не змінилося  те, що надання кредитів є одною з основних економічних функцій банків. Від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежить економічне становище як клієнтів, так і самого банку.

Під час проведення кредитних  операцій банки формують кредитні портфелі, які покликані забезпечити приплив  процентних доходів в майбутньому. Але в той же час  із структурою і якістю сформованого портфеля пов’язані основні ризики. Якість і структура сформованого ними кредитного портфеля істотно залежить від організації кредитної роботи в банку. На кредитні підрозділи банку покладається важливі, особливо за умов складної економічної ситуації, що склалася сьогодні в Україні, функції - ретельний добір позичальників, аналіз умов видачі кредитів, постійний контроль за фінансовим станом позичальника, його спроможністю і готовністю погасити кредит. Організаційна функція в кожному конкретному банку має свої особливості, що визначаються розмірами, можливостями банку, а також потребами клієнтури.

У цьому зв'язку дослідження  питань організації роботи з готівкового  обігу та порядку ведення касових  операцій установами банків України  набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Об'єктом дослідження  є  підприємство як клієнт банку  в сфері кредитування.

Метою даної роботи є  вивчення теоретичних основ організації, розкриття діючої практики з з’ясування особливостей організації кредитування підприємств в банках України , а також пошук напрямків удосконалення цієї роботи на основі систематизації існуючих пропозицій щодо цього питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

• досліджено роль кредитної політики в процесі кредитування;
• Наведено сучасний стан кредитних операцій, що виконують банки України;
• обґрунтовано методи визначення та оцінки кредитоспроможності;
• проведено аналіз стану кредитних відносин в Україні, окремому регіоні , банку;
• запропоновано напрямки щодо вдосконалення банківського кредитування на сучасному етапі розвитку банківської системи.

Вказаному  питанню   приділяється  значна  увага  Національного   банку України та комерційних банків, що знайшло своє відображення у законах „Про банки і банківську діяльність”, „Про Національний банк України”, „Про заставу”, „Про кредитування”.

На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження таких економістів, як О.В. Васюренка, Д.М. Гриджука, А.М.Мороза, М.І. Савлука, та багатьох інших.

Впровадження пропозиції та рекомендацій, наданих в роботі, дозволить покращити роботу кредитних підрозділів установ банків. Це надасть можливість організувати їх діяльність у відповідності з цілісною системою управління , досягти максимального результату у роботі комерційних банків, що надасть можливість кращого функціонування економіки нашої країни та подолання кризових явищ.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

 

 

         1.1.   Теоретико – суттєва характеристика банківського кредитування

 

 

Кредитні операції банку  є основою банківського бізнесу, оскільки вони є головною статтею  доходів.

Кредитор - суб`єкт кредитних  відносин, який надає кредити іншому суб`єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Позичальник - суб`єкт  кредитних відносин, який  отримав  у тимчасове користування грошові  кошти на умовах повернення, платності, строковості.

В свою чергу, діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного  використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду  кредит - це  форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим , хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства — споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.

Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообороті оборотних коштів і потребою в постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів.

Таким чином, виникнення і функціонування кредиту  пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у  одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення.

Кредити надаються суб’єктам  господарської діяльності усіх форм власності. Виділяють кредити в  поточну діяльність і кредити в інвестиційну діяльність.

Кредити в поточну  діяльність – кредити, надані позичальникам  на задоволення тимчасової потреби  в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між  часом надходження коштів та здійснення витрат. Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі. До кредитів у поточну діяльність відносять: розрахунки за овердрафтом, операції Репо, врахування векселів, факторингові операції, кредити за внутрішніми торговельними операціями, кредити за експортно-імпортними операціями, інші кредити в поточну діяльність.

Кредити в інвестиційну діяльність – кредити, надані позичальникам  на задоволення тимчасової потреби  в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень. До них відносять: кредити на будівництво та освоєння землі, кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі тощо.

Забороняється надання  кредитів на:

• покриття збитків господарської діяльності;
• формування та збільшення статутного фонду .

Кредити класифікуються за такими критеріями й ознаками :

• за строками користування;
• за забезпеченням;
• за ступенем ризику;
• за методами надання;
• за строками погашення.

 

 

        1.2. Особливості впливу ринкового середовища на кредитну діяльність банків та сучасні проблеми банківського кредитування

 

Світова банківська практика, що ґрунтується на багаторічному досвіді роботи в умовах мінливої кон’юнктури і конкурентного суперництва кредитних установ, виробила своєрідний кодекс поведінки банкірів, інакше кажучи, кодекс правил, які спрямовані на проведення зваженої кредитної політики і дають змогу значною мірою мінімізувати ризик при позичкових операціях. Тож принципи банківського кредитування заведено поділяти на дві групи :

1. Загальноекономічні принципи, властиві усім економічним категоріям, а саме:

• цілеспрямованість (цільове використання);
• диференційованість;

             2.  Принципи, що відображають функції і суть кредиту:

• терміновість (строковість);
• забезпеченість;
• платність.

Цільовий характер кредитування припускає вкладання позичкових коштів у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Кредит надається  позичальнику на конкретну ціль, а  не тому що у нього виникла нагальна потреба у коштах. Від дотримання цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позички, тому що тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу .

Диференційованість кредитування означає, що комерційні банки не повинні формально (однозначно) підходити до проблем надання кредиту своїм клієнтам, які претендують на позику. Кредит доцільно надавати лише тим претендентам, котрі в змозі своєчасно його повернути. Тому диференціація кредитування має здійснюватися на основі показників кредитоспроможності, здатності позичальники заробити кошти на погашення боргу в ході його поточної виробничої, інвестиційної та інших видів діяльності, достатності власного капіталу, які адекватно відбивають спроможність і схильність позичальника до повернення кредиту в обумовлені терміни .

Принцип строковості  повернення означає, що позичка має  бути повернена  позичальником банку  в заздалегідь обумовлений строк, тобто він конкретизує повернення кредиту в певний час.

Від дотримання принципу строковості повернення кредиту  залежить можливість надання нових  позичок, оскільки одним із ресурсів кредитування є повернені позички. Порушення цього принципу кредитування призводить до перетворення строкової  заборгованості за позичками у прострочену. При порушенні строків повернення й наявності прострочених позичок нові кредити, як правило, не надаються.