Особливості обліку розрахунків з бюджетом в умовах використання комп'ютерної техніки

- при самостійному нарахуванні  суми податкового зобов'язання  підприємства від першого робочого  дня, наступного за останнім  днем граничного строку сплати  податкового зобов'язання;

- при нарахуванні суми податкового  зобов'язання контролюючими органами  від першого робочого дня, наступного  за останнім днем граничного  строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні.

Нарахування пені закінчують у день прийняття банком, який обслуговує підприємство, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені припиняють на таку сплачену частку.

При цьому у разі часткового погашення  податкового боргу сума такої  частки

визначають з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу  та суму пені, не приймаються до виконання.

Пеню нараховують на суму податкового  боргу (включаючи суму штрафних санкцій  за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків  річних облікової ставки Національного банку України, чинної на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Крім того, у відповідності до Закону України «Про державну податкову  службу України» передбачено, що органи державної податкової служби мають  право накладати адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року було "накладено адміністративне стягнення за відповідне правопорушення, - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [14, с. 138-139].

Виправлення помилок у податковій звітності здійснюється за правилами, визначеними Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [3, с. 32].

Якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в  раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний подати нову податкову  декларацію, що містить виправлені показники.

У платників податку на прибуток є можливість відобразити виправлення  помилок одним із двох способів:

1. у декларації за наступний звітний період, протягом якого виявлено помилки, тобто в поточній декларації, у спеціально передбачених для цього рядках (02.2 - у СКЛаДІ ВаЛОВОГО ДОХОДУ і 05.2 - у складі валових витрат). Така декларація подається в загальновстановленому порядку, а інформацію про виправлення має бути відображено в ній з урахуванням строків давності;
2. в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Такий розрахунок подається в порядку, передбаченому для подання декларації з податку на прибуток, але без дотримання граничних строків, однак з урахуванням строків давності.

При виникненні недоплати щодо податку  в результаті виправлення самостійно виявленої помилки в поточній декларації має бути відображено  суму недоплати, збільшену на суму штрафу в розмірі 5% такої недоплати з відповідним збільшенням суми податкового зобов'язання щодо цього податку.

Однак у декларації з податку  на прибуток сума 5% штрафу в рядках 02.2 або 05.2 не відображається. Для цієї мети передбачено окремий рядок - 22.

Зазначений штраф не нараховується, якщо виправлення самостійно виявлених  помилок у раніше поданих деклараціях  не призвело до недоплати (заниження  податкового зобов'язання).

Підприємство, що подало декларацію з  податку на прибуток за звітний період і самостійно виявило в ній  помилку, має право до закінчення граничного строку подання декларації за цей же період направити на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації нову декларацію з виправленими показниками. У цьому випадку штраф у розмірі 5% суми недоплати не нараховується, оскільки після подання такої нової декларації узгодженим податковим зобов'язанням вважатиметься вже податкове зобов'язання, зазначене саме в новій декларації.

Зазначені норми чинного законодавства  не застосовуються, якщо:

• платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого сталася недоплата податкового зобов'язання;
• судом установлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання [3, с. 33].

Якщо платник податків виявив заниження  податкового зобов'язання в поточній декларації після закінчення граничного строку її подання, але до настання строку сплати за нею (тобто фактично протягом 10 днів після закінчення граничного строку подання декларації) і це призвело до недоплати податку, то уникнути сплати 5% штрафу не вдасться. Адже граничний строк подання декларації вже минув, де- КЛарЗЦІЯ здана, І податкове зобов'язання^ самостійно визначене підприємством у ній_?

вважається узгодженим. Виправити  помилку в цьому випадку можна  в загальновста- новленому порядку, що зазначений в листі від 15.01.2004 р. № 560/7/11-1117. Краще відразу після  виявлення помилки сплатити суму недоплати та 5% штраф і подати уточнюючий розрахунок.

Представники податкових органів  взагалі віддають перевагу саме цьому  способу виправлення помилок, аргументуючи це тим, що в поточній декларації можна відображати виправлення не всіх помилок, а лише тих, що стосуються коригування валових доходів, валових витрат і помилок, допущених при нарахуванні амортизації, за окремими, передбаченими для цієї мети, рядками 02.2 або 05.2.

Яким би варіантом для виправлення  помилок підприємство не скористалося, воно має пояснити причини проведених коригувань письмово і подати їх до податкового органу разом із поточною декларацією чи уточнюючим розрахунком.

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Порядок формування та подання звітності по податку на прибуток

 

Порядок складання звітності по податку на прибуток регламентується  наказом ДПА України [12].

Його розроблено на підставі норм Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями) [19, с. 44].

Він застосовується всіма платниками податку на прибуток підприємств крім страховиків, банків та підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, для яких установлюються окремі порядки складання декларацій. Декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання, чи ні.

Декларація заповнюється в тисячах  гривень з одним десятковим знаком (дод.Д1).

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумком з початку  звітного календарного року.

У декларації зазначаються усі передбачені  в ній показники. Якщо будь-який рядок  декларації не заповнюється через відсутність  операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у  декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні  підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Помилки в первинних документах, облікових реєстрах і звітах, створених  ручним способом, виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюють і над ними надписують правильний. Закреслення роблять однією рискою, так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки підтверджують надписом «виправлено» та завіряють підписами осіб, що раніше підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення [10, с. 137].

Достовірність даних підтверджується  підписами керівника і головного  бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і  закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною [3, с. 30-31].

Декларація заповнюється таким  чином, щоб забезпечити вільне читання  тексту (цифр) та збереження цих записів  протягом установленого терміну  зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником  до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню) [19, с. 44-45].

Декларація про прибуток підприємства складають із заголовної та семи основних частин і сімнадцяти додатків.

У першій частині (рядки з 1 по 11) визначають загальну суму валових доходів платника податку, отриманих (нарахованих) від  усіх видів діяльності протягом податкового періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами, а також відображають суму скоригованого валового доходу, яку визначають зменшенням загальної суми валового доходу на суму доходів, які підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою оподаткування.

На підприємстві ТОВ «Джапан  сервис» у декларації заповнені  перші три рядки. Валовий дохід від усіх видів діяльності (2306343 грн), у тому числі: доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (2260787 грн) та приріст балансової вартості запасів (45556 грн). (дод. Д1).

У другій частині (рядки з 12 по 33) визначають загальну суму валових витрат виробництва  та обігу, яка складається з будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або  нематеріальній формах як компенсація  вартості товарів (робіт, послуг), що при- дбаваються (виготовляються) платником  податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

У цій частині відображають також  витрати, які за своїм змістом  виключаються із загальної суми валових витрат з метою оподаткування.

У декларації ТОВ «Джапан сервис»  заповнені наступні рядки з відповідними показниками. Першим є рядок 12 «Скоригований валовий дохід» з сумою 2306343 грн. Наступний блок показників, рядки 13-26, «Валові витрати, у тому числі» сума становить 2268468 грн, рядок 14 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» 22Ф2?28 грн., рядок 16 «витрати на оплату праці» 37480 грн._? рядок 17 «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» 14400 грн., рядок 19 «сума податків, зборів (обов'язкових платежів)» 112 грн., рядок 26 «інші витрати, крім визначених» 13548 грн. Рядок 31 містить інформацію «Ско- риговані валові витрати» з сумою 2268468 грн. Останній рядок 33 другого блоку має назву «Об'єкт оподаткування», сума за цим показником становить 37875 грн (дод. Д1).

У третій частині (рядки з 34 по 35) визначають загальну суму нарахованих амортизаційних відрахувань за основними фондами  і нематеріальними активами та суму амортизаційних відрахувань за витратами, пов'язаними з видобутком корисних копалин.

У цій частині відображають також  амортизаційні відрахування, які  за своїм змістом, з метою оподаткування  підлягають виключенню із загальної  суми амортизаційних відрахувань.

У декларації ТОВ «Джапан сервис»  ці рядки не заповнені.

У четвертій частині (рядки з 36 по 40) визначають суму прибутку, що підлягає оподаткуванню за загальною ставкою, а також сума прибутку, що оподатковують  за іншими ставками.

У декларації базового підприємства заповнені майже всі рядки  цього блоку. А саме: рядок 36 «прибуток, що підлягає оподаткуванню» 37875 грн., рядок 37 «за базовою ставкою» 37875 грн., рядок 39 «нарахована сума податку» 9469 грн., рядок 40 «за базовою ставкою» 9469 грн (дод. Д1).

У п'ятій частині (рядки з 41 по 42) визначають податкове зобов'язання платника податку та зменшення такого зобов'язання у податковому періоді.

У декларації ТОВ «Джапан сервис»  ці рядки не заповнені.

У шостій частині (рядки з 43 по 45) визначають податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету або віднесенню в рахунок наступних платежів чи поверненню платнику податку.

За декларацією ТОВ «Джапан  сервис» рядок 43 «податкове зобов'язання звітного періоду становить 9469 грн, рядок 44 «сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року» має суму 8890 грн (дод. Д1).

У сьомій частині (рядок 46) відображають зобов'язання платника ЩОДО утримання та перерахування до бюджету податку з доходів у джерела їх виплати за рахунок цих виплат [10, с. 137].

Останній 46 рядок декларації ТОВ  «Джапан сервис» містить інформацію за показником «сума податку до сплати»  у сумі 579 грн (дод. Д1).

У разі якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність  відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів)., зареєстрованого  в установленому порядку, ідентифікаційний код, код-виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням) [3, с. 32].

Якщо до 01.01.2003 р. інформація про  валові доходи й валові витрати спочатку узагальнювалася в додатках, а  потім у підсумковій сумі переносилася в Декларацію про прибуток підприємства, то зараз основна сума складових  оподатковуваного прибутку формується безпосередньо за даними реєстрів податкового  й бухгалтерського обліку. А додатки заповнюються з метою розрахунку або розшифрування окремих показників Декларації по податку на прибуток підприємства. Наприклад, у додатку К 1/1 у таблиці 1 представлений розрахунок приросту (збитків) балансової вартості запасів, у таблиці 2 - розрахунок амортизаційних відрахувань, у таблиці З показані витрати на поліпшення основних фондів, які включаються до складу валових витрат, у додатку Р1 наведені суми внесків на довгострокове страхування життя та додаткове пенсійне страхування, у додатку Р2 - суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), які включаються в валові витрати (дод. Д1).