Організація та шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів

Наступним не менш важливим документом є Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 р. №2, а саме:

1) в методичних  рекомендаціях до первісної вартості запасів при їх придбанні до складу інших витрат також відносять втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні. В П(С)БО 9 «Запаси» в пункті «інші витрати» таких витрат не має;

2) в Положенні  відсутня інформація про визнання  первісної вартості придбаних  запасів, за якою вони відображаються  в бухгалтерському обліку і  котра визначається діленням  фактичних витрат, що пов'язані  з придбанням однорідних запасів,  які надійшли однією партією, на загальну кількість придбаних запасів.

3) в методичних  рекомендаціях пропонується оцінювати  надлишки запасів виявлені при  інвентаризації, браковані вироби, зворотні відходи, а також ті  запаси, що отримано в процесі  ремонту, модернізації, ліквідації основних засобів за чистою вартістю реалізації або за ціною їх можливого використання. Тоді як у П(С)БО 9 «Запаси» аналогічної вимоги не має. Досі вважали, що такі запаси оприбутковують так само, як і безоплатно отримані, за справедливою вартістю, яка для матеріалів дорівнює відновлюваній вартості (сучасна собівартість придбання). Тим більше, що в останньому абзаці пункту 9 П(С)БО 9 «Запаси» записано: у разі коли на момент оприбуткування неможливо достовірно визначити первісну вартість запасів, їх відображають в обліку за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Важливим недоліком  нормативно - правових документів та рекомендацій, які регулюють бухгалтерський облік  запасів є відсутність в них  визначення критеріїв та умов віднесення активів до окремих груп запасів.

До цього  часу не внесено зміни до Інструкції по інвентаризації основних засобів, товарно  — матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків. Адже, окремі форми актів застаріли, а інші ще не розроблені, зокрема, необхідні акти інвентаризації цінностей, уцінка яких здійснена до чистої вартості реалізації, що забезпечуватиме контроль за наявністю, як зіпсованих, так і уцінених цінностей.

Також необхідним є внесення змін до чинних форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів, які затверджені ще в 1996 році і давно не відповідають потребам методології бухгалтерського обліку та практики. Наприклад. Відсутня форма розрахунку чистої вартості реалізації, розрахунку собівартості вибуття товарів за різними методами оцінки.

Отже, незважаючи на зміни, які відбувалися в законодавчо - нормативній базі, котра регулює  бухгалтерський облік запасів, в  ній все ще мають місце певні  недоліки, котрі свідчать про необхідність подальшого вдосконалення діючого законодавства. Необхідно, щоб зміст законодавчих актів повністю охоплював всі моменти, які стосуються бухгалтерського обліку запасів, всі тлумачення повинні бути чіткими, повними та зрозумілими.

Практика доводить - процес обліку використання виробничих запасів є доволі трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких - і запущеність в обліку, що веде до великих втрат запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов’язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку використання виробничих запасів.

Також проблемним є питання переоцінки виробничих запасів. У випадку, коли чиста вартість реалізації виробничих запасів перевищує їх первісну вартість, П(С)БО 9 “Запаси” не передбачено їх дооцінку. Це є цілком логічним, бо подібна дооцінка призвела б до оцінки виробничих запасів за їх поточною відновлювальною вартістю, яка у міжнародній практиці обліку не використовується разом з первісною вартістю. Крім того на сьогодні нормативно-правовими актами не передбачено складання будь-якого первинного документа щодо переоцінки запасів. А це є порушенням ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

 

 

 

 

Розділ 2 Організація обліку виробничих запасів

2.1 Організаційно-економічна характеристика  підприємства

 

ДП „Луганське лісомисливське господарство” колишній Луганський держлісгосп організований  в 1961 р. на підставі наказу по Головному  управлінню лісового господарства і лісозаготівель від 4 листопада 1961 р. № 82 на базі колишньої лісової механізованої станції. До  складу ЛМС були включени землі непридатні до використання в сільському господарстві і частина території Станично- Луганського лісгоспзагу.

На рік  утворення держлісгоспу  ( 1961р.) його площа  складала 15755 Га. До 1973 р. площа  держлісгоспу збільшалася за рахунок приймання  нових земель і складала 21500 Га, на момент аналізлісовпорядкування 1994 року площа складала  26074 Га.

У зв’язку з  реорганізацією державного об'єднання «Луганськліс» в Луганське обласне управління лісового господарства наказом Держкомітету лісового господарства України № 21 від 24.02. 2005 року утворене Державне підприємство „Луганське лісомисливське господарство”, площа якого на даний момент складає 40401 Га.

По лісорослинному районуванню територія !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! відноситься до Приволожсько - Донського округу підзони різнотравних  злакових степів.

Клімат району розташування ДП « ЛЛМГ» помірно- континентальний з вираженим посушливим періодом, характерізується великими річними абсолютними  амплітудами температури повітря, порівняно низькою відносною вологістю повітря, переважанням  східних і півднно- східних вітрів, нестійкою  зимою. Кліматичні  чинники негативно впливають на зростання і розвиток  деревної рослинності:

-пізні  весняні і ранні осінні приморозки ;

-весняні  сухі жаркі східні і південно- східні вітри –

суховії ;

- низька відносна  вологість повітря;

- випадання  опадів у вигляді злив.

В цілому клімат вищезгаданого району сприятливий для успішного зростання наступних дерев  і чагарникових порід: сосни звичайної, дуба черешчатого, кленів, берези, вільхи чорної, аморфи, глоду, ліщини і інших порід.

Землі ДП «ЛЛМГ» розташовані в трьох фізико географчних  районах- Луганськім, Лозовсько- Каменськім і Северсько- Донськім.

Територія характерізується увалистим долинно-балочним глибоко  розрізаним рельєфом. Водороздільні  ділянки є хвилястими рівнинами   з характерними для них курганами.

Форми рельєфо-волно-ерозіййного  походження.

Рельєф Лозовсько- Каменського фізико- географічного  району  бугристий, характеризується наявністю підвищень різних розмірів і форм , а також грив.

Крутизна нахилу в 6-10°, місцями  15-18°.       

 Сіверсько-  Донецький фізико –географічний  район охоплює тераси і заплаву річки Сіверського Дінця , на яких розташована основна площа Славяносербского, Трьохізбенського і Веселогорівського лісництв.

У ДП „ЛЛМГ” переважають  наступні типи грунтів:

-чорноземи звичайні  малогумусованні на лесовидних  суглинках;

-чорноземи на не карбонатних глинах;

-дернові грунти;

-заплавнолугові  на сучасних алювіальних відкладеннях.

Переробкою  деревини Луганський держлісгосп зайнявся з моменту його створення, тобто  з 1961 р. На той час на підприємстві був один циркулярний  станок  ЦДТ_ 5,2 і  декілька токарних  станків. Основною продукцією переробки деревини були не  обрізні дошки із м'яколистяних і твердолистяних  порід, які реалізувались колективним  господарством для тваринницьких  ферм. Дрібнотоварна деревина , яку заготовляли на рубках догляду в молодниках, використувалась для виготовлення  точених виробів – ручки для пилників, молотків, молотів, відер, мусатів і таке інше. 

В 1998 році ДП «  Луганське лісомисливське господарство « придбало першу  стрічкову  пилораму «  Навко» . На даний момент на підприємстві правцює 7  стрічкових пилорам типу «Навко» і «Ритм» в шести лісництвах із восьми.

На стрічкових пилорамах переробляється  дрібно товарна ділова деревина від рубок догляду за лісом і санітарно  вибіркових рубок, і технічна  сировина в об’ємі  3700-3800 м 3  на рік. Від переробки  деревини ЛМГ  одержує слідуючу  продукцію: дошки  обрізні і не обрізні різноманітні пиломатеріали, технологічну тріску  із  дров  паливних , торцову  шашку, паливні чурки, піддони, домовини і хрести і таке інше.

Крім цього  на станках Ц -2-КМ і ЦМ -100 випускається продукція на експорт – хвойні євро палєти. При переробці виникає  побічна  продукція  в виді  тарної дощечки.

Всю цю продукцію  виробляємо із дрібнотоварної хвойної  деревини.

За 2005 рік на експорт відправлено  142 м3 вищевказаних матеріалів.

Щодо переробки  деревини ЛМГ  щорічно отримує 810 тис. грн.. товарної продукції.

В зв’язку з  рекреаційним навантаженням на ліси , які в основному проростають  навколо міст і сіл, вірогідність виникнення пожеж надзвичайна велика.

ДП « Луганське  ЛМГ» приділяє значну увагу профілактиці попередження виниканню пожеж в  лісі . В пожежо  небезпечний період організавоно патрулювання  двох мобільних груп на автомашинах УАЗ. До настання високої пожежної  небезпеки  по лісництвам проводиться   планові противопожежні заходи – це  насамперед  робляться мінералізовані смуги, організовуються  місця   відпочинку в лісі , ремонтуються дороги  пожежного призначення ,   розрубуються і розчищаються  протипожежні розриви. Крім цього, спеціалісти ЛМГ і  лісництв виступають  в ролі засобах масової інформації і в своїх виступах  розказують  якої біди може накоїти лісова пожежа.   

 Для  зменшення відвідування населення  особливо  небезпечних ділянок  лісів ( шпилькові ліси ), закривають другорядні дороги, які ведуть  ведуть в ліс, виставляються на дорогах  аншлаги і пано з протипожежної тематикою, др./татоться і розповсюджуються серед населення листівки з  протипожежною тематикою. Селищні і  міські ради приймають рішення про заборону  відвідувати  ліс в пожежонебезпечний період.

Прийняті заходи  по охороні лісів від пожеж дали  можливість зменшити  кількість  пожеж та площі, пройдені пожежами. Так за 2007 рік в лісах  ЛМГ  відбувалось  40  випадків лісових пожеж на площі 14 га. в т.ч. 1 га. верхового.

З метою збереження унікальної природи Луганщини в  лісах ДП «Луганське ЛМГ»  виділені і створені заповідні об’єкти на площі  546,0 гектарів, зокрема в урочищі Гостра Могила створений державний парк садово-паркового мистецтва  республіканського значення на площі 86,0 га.

Ці заповідні  урочища дорогі кожному луганчанину  тому що в роки громадянської, а  потім  Великої  вітчизняної воєн  по ньому  проходила лінія  оборони  Луганська і тут  точились жорстокі бої, про що на кургані  увічнено пам’ятником. Але живим пам’ятником захисникам Луганська являється  саме цей заповідний ліс – створений руками  лісівників.

Другим  заповідним об’єктом площею 122 Га розміщеним  на території  Луганського  ЛМГ являється іхтіологічний  заказник місцевого значення  «Донецький».

Метою створення  цього  заказника – є охорона місць нериста цінних  промислових і красно-книжкових видів риб, збільшення їх кількості.

Третім заповідним об’єктом площею   70 Га  являється  ботанічний  пам’ятник  природи  місцевого значення «Знамянський яр». Об’єкт створено  з метою охорони і збереження  рідкісних видів  рослин і для підтримки загального екологічного балансу району.

Четвертим заповідним об’єктом площею 176,5 Га являється урочище  « Біляєвське», розміщене на території Слав'яносербьського   лісництва .

Мета створення  – це збереження унікального урочища  в  заплаві ріки  Сіверський  Донець, цінному в природохооронному і естетичному значенні де узгоджуються лісові і озерні комплекси .

Із загальної  площі  ДП « ЛЛМГ» площа заповідників становить  11,1 %. П’ятим  заповідним  об’єктом є пам’ятник природи  «Плоская балка» - унікальний  рослинний  мир, територіально розташовано в Луганському лісництві.

Площа мисливських  угідь закріплених рішенням Луганської обласної ради за ДП «Луганське ЛМГ» становить 37,9 тис. Га. В основному всі угіддя розташовані на території Слав'яносербського району та навколо міста Луганська, по структурі угідь вони характеризуються так:

степові — 28,5 тис. Га;

лісові — 8,8 тис. Га;

водно болотні  — 0,6 тис. Га.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Горизонтальний  ті вертикальний експрес-аналіз балансу

ДП «Луганське ЛМГ»

Статті балансу	На початок  року		На кінець року		Абсолютне відхилення		Темп росту, %
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8
АКТИВ
1. Необоротні активи	3545	69,12	4419	67,96	874	-1,15	24,65
2. Оборотні активи	1580	30,81	2074	31,90	494	1,09	31,27
2.1. Запаси	694	13,53	905	13,92	211	0,39	30,40
2.2. Дебіторська  заборгованість	400	7,80	406	6,24	6	-1,55	1,50
2.3. Грошові кошти  та цінні папери	161	3,14	171	2,63	10	-0,51	6,21
2.4.Незавершене  виробництво	7	0,14	12	0,18	5	0,05	71,43
3.Витрати майбутніх  періодів	4	0,08	9	0,14	5	0,06	125,00
4. Необоротні  активи та групи вибуття	-	-	-	-	-	-	-
Баланс	5129	100,00	6502	100,00	1373	0,00	26,77
ПАСИВ
1. Власний капітал	4598	89,65	5437	83,62	839	-6,03	18,25
1.1.Нерозподілений  прибуток (непокритий збиток)	-	-	-	-	-	-	-
1.2. Капітал і  резерви	-	-	-	-	-	-	-
2. Забезпечення  майбутніх витрат і платежів	227	4,43	487	7,49	260	3,06	114,54
3. Довгострокові зобов’язання	-	-	-	-	-	-	-
4.Поточні зобов’язання	304	5,93	578	8,89	274	2,96	90,13
4.1.Короткострокові  кредити	-	-	-	-	-	-	-
4.2 Кредиторська  заборгованість	58	1,13	77	1,18	19	0,05	32,76
5. Доходи майбутніх  періодів	-	-	-	-	-	-	-
БАЛАНС	5129	100,00	6502	100,00	1373	0,00	26,77