Організація обліку,контролю та аналізу

Третій етап — вихід із системи. За сукупністю операцій він являє собою складання різних зведених даних облікового, контрольного чи аналітичного характеру. Цей етап у бухгалтерському обліку називають узагальнюючим (підсумковим) обліком.

Етапи роботи в разі контролю та аналізу, що розглядаються як системи, називають аналогічно.

Отже, БОКА госп дія-ті як технологічні сукупності і об’єкти організації з кібернетичного погляду поділяють на три щойно розглянуті самостійні етапи (фази)

40.Предмет  орг.-ції БО, контролю та аналізу.

Предмет орг.-ції с-ми БОКА визнач. двох аспектною харак-тикою:

1.технолог., який харак-зує  окремі інформац. процеси: аналіт., обліковий, контрольний.

2.структурний, який  хар-зує відповідність с-ми структурі  п-ства (упр-ня, цехи).

БОКА як певний напрям д-сті людей виробляє інф-цію, яка має свою технологію, виготовлена, зумовлену об’єктом праці, метою і завданнями.

Отже, предметом праці  у с-мі обліку,в облікових, контрольних  і анал. процесах є первинна, проміжна і результативна інф-ція.

 

 

 

 

41.Принципи  орг.-ції БО, контролю та аналізу.

Виділяють такі принципи орг.-ції БОКА:

Принцип цілісності потребує розглядати систему як об’єкт, як цілісне явище, якість якого не зводиться до властивості будь-якої з окремих частин, які утворюють її.

Принцип динамічності встановлює, що всі хар-тики системи слід розглядати не як постійні, а як такі, що змінюються до своєї протилежності.

Принцип субординації потребує будувати ієрархію елементів та відносин за чітко визначеними критеріями (мобільність, адекватність тощо).

Ритмічність в організації БОКА означає рівномірне надходження даних і видавання вихідної інформації.

Пропорційність як принцип організації БОКА потребує правильного співвідношення між різними елементами й об’єктами організації, наприклад обчисл. техніки, кваліф. складу виконавців тощо.

Адаптивність щодо організації обліку, контролю та аналізу означає пристосування їх побудови та функцій до конкретних умов управління: за ієрархією, структурою тощо.

Безпосередність організації с-ми БОКА— це послідовна побудова облікового, контрольного та аналітичного процесів під час розв’язування конкретних завдань.

Паралелізм в БОКА тлумачиться як обов’язкова наявність систем БОКА в усіх самостійних господарських підрозділах.

Принцип всебічності передбачає врахування всіх внутрішніх зв’язків і відносин системи, усіх факторів, що впливають на її функціонування.

42.Стандартизація  БО,  контролю  та аналізу.

Стандарт  бухгалтерського обліку для автоматизованої обробки інформації — затверджений керівником підприємства нормативно-правовий акт, що визначає принципи, методи, комплекс правил, норм, вимог до організації ведення бухгалтерського обліку, контролю та складання звітності в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку.

У бухгалтерському  обліку в умовах автоматизованої  обробки інформації стандартизованими є:―  способи та методика ведення бухгалтерського обліку;―  техніка, форми й організація бухгалтерського обліку;―  організація технологічного процесу;―  організація роботи облікового персоналу та персоналу інших структурних підрозділів, які займаються обліком, аналізом і контролем.

Під час розроблення  стандартів підприємства з обліку виконуються такі роботи:―  організація процедур розроблення та впровадження стандарту;―  розроблення стандартів з окремих комплексів завдань;―  розгляд та затвердження стандарту;―  тиражування та впровадження стандарту в обліковий процес.

Головна ціль стандартів підприємства з бухгалтерського обліку — суворо регламентувати роботу всіх служб підприємства, які беруть участь у процесі автоматизації обліково-обчислювальних робіт. Стандарти з обліку при функціонуванні автоматизованої інформаційної системи останнього являють собою гнучку, але в той же час і достатньо жорстко регламентовану систему, яка орієнтована на створення умов для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Стандарт підприємства з бухгалтерського обліку за згаданих умов повинен мати таку структуру:―  загальні положення;―  визначення;―  пояснення;―  розділи щодо обліку масових однорідних господарських операцій в умовах функціонування автоматизованої системи обліку; ―  спеціальний розділ (методологія ведення обліку, методологічні та організаційні питання формування й використання фонду нормативно-довідкової інформації, порядок формування первинної інформації, адресного отримання вихідної інформації);

―  порядок упровадження стандарту.

На підприємстві розробляється  комплекс стандартів, в яких повинні бути передбачені взаємопов’язані процедури збирання, передавання, обробки та використання облікових даних. Такі нормативні документи встановлюють інформаційні потоки, розподіл між комплексами завдань, що має змогу використовувати інформацію для прийняття управлінських рішень на місцях виникнення інформації. Упровадження стандартів в обліковий процес в умовах автоматизованої обробки інформації дає змогу побудувати інтегровану систему обробки інформації.

43.Форми орг.-ції  бух облікового процесу.

В д/о фіксується і  за допомогою його відтвор-ся певна  модель госп. д-сті, яка призводить до змін у стані активу, витрат п-ства. Відповідно потрібно фікс-ти і відтворювати економ. стан п-ства у відпов. д-тах (обл.. регістрах).

Обл. регістри – це бухг. табл.. визначеної форми, для систематичного запису на синт. та анал. рах. обліку на підставі перв. д-тів.

Клас-ція обл.. регістрів:

1.За будовою: шахові

2.За зовн. виглядом: реєстратори,  книги.

3.За х-ром: анал., синт., комбіновані.

4.За призначенням і  х-ром записів: систематичні, комбіновані., хронологічні.

С-ма обл.. регістрів, їх взаємозв’язок, послідовність і спосіб відображення у них госп. операцій є також  сукупність технолог. засобів, які визнач-ть форму орг.-ції БО: мемор-журн. ф. обліку; спрощена форма обліку; ордерна ф. обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

44.Хар-ка     правового забезпечення

Правове забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку (АІСО) — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють та закріплюють організацію цієї системи, її цілі, завдання, структуру і функції, правовий статус системи та усіх її ланок і регламентуючий порядок створення та функціонування АІСО.

Метою правового забезпечення автоматизованої інформаційної  системи обліку є створення ефективної системи правового регулювання розроблення АІСО, взаємодії її з автоматизованою інформаційною системою підприємства та закріплення статусу в процесі вирішення завдань і прийняття управлінських рішень, правове забезпечення безпеки функціонування АІСО.

Нормативні акти, які  в сукупності являють собою правове  забезпечення АІСО, регламентують:―  статус АІСО в складі автоматизованої інформаційної системи підприємства (АІСП);―  положення та компетенцію АІСО, організацію її діяльності;―  порядок використання обчислювальної техніки та засобів зв’язку в складі АІСП;―  порядок створення та використання математичного програмного забезпечення;―  порядок створення та використання інформації в АІОС, процедури її реєстрування, обробки, передачі та зберігання;―  порядок використання облікової інформації в процесі управління підприємством;―  правове регулювання процесом створення АІСО;―  права, зобов’язання та відповідальність облікового персоналу і персоналу, залученого до облікового процесу;―  порядок взаємодії облікових працівників з інших підрозділами, задіяними в АІСП;―  порядок оцінки ефективності АІСО;-порядок, що регламентує безпеку діяльності АІСО.

Правове забезпечення АІСО складається з нормативних актів, які регулюють питання організації  та функціонування АІСО, і актів спеціального призначення, що регулюють юридичну підтримку прийняття рішень.

Щодо кожної впровадженої АІСО, згідно з розглянутою  структурою правового забезпечення, повинен бути створений перелік нормативних актів, застосування яких є обов’язковим при функціонуванні АІСО.

45.Хар-ка  ергономічного забезпечення.

Ергономічне забезпечення — це сукупність методів та засобів, які призначені для вибору оптимальних умов для роботи облікового працівника, швидшого засвоєння АІСО з урахуванням вимог високоефективної, якісної, безпечної та безпомилкової діяльності працівника в цієї системи.

До складу ергономічного  забезпечення АІСО входять:―  комплекс методів, методик, нормативних та довідкових документів, що забезпечують вимоги облікового персоналу, найбільш доцільні способи реалізації ергономічних вимог;―  комплекс методів, навчально-методичного матеріалу та технічних засобів підготовки облікового персоналу;―  комплекс методів та методик, які забезпечують високу ефективність діяльності облікового працівника.

Для кожної категорії  АРМБ існують свої ергономічні вимоги.

46.Хар-ка  лінгвістичного забезпечення.

Лінгвістичне  забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку — це сукупність термінів, мовних засобів, а також правил формування облікових даних із ціллю ефективної роботи та спілкування з ПЕВМ.

До складу лінгвістичного забезпечення АІСО входять:―  інформаційна мова показників обліку, призначена для опису реквізитів, показників, документів і інших структурних одиниць інформаційної бази АІСО;―  діалогові мови спеціального призначення;―  мовні управління обліковими даними;―  мовні засоби інформаційно-пошукових систем;―  мовні засоби систем автоматизованого проектування АІСО;―  мова запитань.

47.Хар-ка  математичного забезпечення.

Математичне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку являє собою сукупність засобів та методів, які дозволяють будувати економіко-математичні моделі і алгоритми задач обліку, контролю, аналізу та аудиту.

Побудова математичних моделей проходить такі етапи:·    побудова економіко-математичних моделей;·    визначення оптимального рішення за допомогою математичних методів;·    аналіз оптимального результату.

У процесі побудови економіко-математичних моделей, у першу чергу, виділяють  критерії оптимальності. Визначаються найбільш лімітовані для модельованого процесу види ресурсів, а також норми витрат кожного виду ресурсів на одиницю продукції, і складаються формальні математичні співвідношення, які відображають модельований обліковий процес.

На етапі визначення оптимального рішення установлюється, до якого типу завдань обліку, контролю, аналізу, аудиту належить побудована модель, вибирають обчислювальний метод (алгоритм) отримання оптимального рішення. Критеріями вибору методу можуть бути:·    обчислювальна складність алгоритму;·    необхідність точного обчислювання;·    наявність спеціального програмного забезпечення.

Перевірка та аналіз отриманих  рішень проводиться з метою виявлення  помилок в алгоритмах розв’язання  задач обліку, контролю, аналізу  та аудиту. На цьому етапі також визначається відповідність побудованої економіко-математичної моделі реальним умовам функціонування обліку, контролю, аналізу й аудиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48.Хар-ка  програмного забезпечення.

Програмне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку являє собою сукупність програм (програмних комплексів), призначених для розв’язання на базі обчислювальної техніки задач обліку, контролю й аудиту та інструктивно-методичних матеріалів щодо їх застосування. Програмне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку поділяється на системне та прикладне (спеціальне). Системне програмне забезпечення по суті не пов’язане зі специфікою обліку, контролю та аудиту, воно є єдиним для всіх автоматизованих інформаційних систем підприємства. Системне програмне забезпечення призначене для організації обчислювального процесу, розв’язання часто повторюваних задач обробки інформації, автоматизації планування черговості обчислювальних робіт, управління та контролю процесу обробки інформації.

Прикладне (спеціальне) програмне  забезпечення повністю залежить від специфіки обліку, контролю й аудиту. Склад спеціального програмного забезпечення та вимоги, які до нього висуваються, визначаються особливостями бухгалтерського обліку, контролю та аудиту. У складі спеціального Програмного забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку можуть бути виділені програми (програмні комплекси), які безпосередньо реалізують облікові роботи та такі, що виконують визначені функції способом автоматизованої обробки облікової інформації.

До програмного  забезпечення висуваються такі вимоги:надійність; зручність експлуатації;  здатність до модифікації;способу організації технологічної обробки інформації, який може бути однорівневим, дворівневі, N-рівневим.

Надійність програмного забезпечення — це здатність задовільно виконувати всі згадані функції за несприятливого впливу зовнішнього середовища та в разі невиявлених програмних помилок. Зручність експлуатації програмного забезпечення визначається простотою, технологічністю, складністю взаємозв’язків між задачами обліку, контролю та аудиту, періодичністю розв’язання задач. Модифікованість програмного забезпечення характеризується внесенням необхідних змін у зв’язку з розвитком або вдосконаленням обліку, контролю та аудиту. Адаптованість програмного забезпечення визначається можливостями його узгодження з конкретними умовами.