Організація обліку,контролю та аналізу

Підсумковий етап контрольного процесу є заключним. При проведенні контролю господарської діяльності дістають інформацію, яка є важливою частиною всієї управлінської економічної інформації конкретного господарства. Зміст контрольної інформації становить сукупність оброблених даних, що характеризують відхилення показників та фактори, що на них вплинули і які слід враховувати для прийняття управлінських рішень.

Оскільки повний обсяг  контрольної інформації про господарську діяльність підприємства дуже великий, то для різних рівнів господарювання її слід ретельно проаналізувати і  дібрати потрібні відомості. Складним елементом контрольного процесу є організація руху інформації, що потребує знань технології різних управлінських робіт. Основне завдання організації контрольної інформації полягає в тому, щоб створити оптимальні канали руху її, а потім на основі взаємопов’язаної схеми побудувати один технологічний процес контролю.

Заключним етапом контрольного процесу є оцінка результатів контролю, узагальнення даних, розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення роботи.

18.Орг-ція матер  носіїв аналітичного процесу.

Склад, зміст та формування показників аналітичної інформації для організації аналітичного процесу визначаються проектом аналізу господарської діяльності.

Вибір форм та носіїв аналітичних  номенклатур має виняткове значення для організації аналітичного процесу. Основу вибору становлять аналітичні номенклатури, визначені за допомогою аналітичного завдання.Методика та техніка вибору форм носіїв аналітичної інформації мають ряд специфічних особливостей.1. полягає в тому, що носії зовнішньої аналітичної інформації формуються за межами аналітичного процесу і практично у процес вступають готовими. Друга — це внутрішні форми та носії аналітичної інформації: таблиці, розрахункові таблиці, форми аналітичних записок тощо, які розробляють самостійно з урахуванням умов конкретного господарства.

В аналітичному процесі  на кожному етапі з’являється  своя особлива форма носіїв інформації, яка найбільш характерна для цього  етапу: на підготовчому етапі — таблиці  перевірок готовності зовнішньої інформації; на етапі аналітичної обробки  — розрахункові таблиці; на заключному етапі — аналітичні записки, висновки тощо. Це означає, що внутрішні носії аналітичної інформації можуть бути трьох видів: таблиці перевірок готовності, розрахункові аналітичні таблиці та аналітичні записки, висновки.

Основна мета аналітичної обробки — виявити причинний зв’язок і визначити вплив різних факторів на той чи інший показник діяльності. Це потребує не тільки вибору аналітичних номенклатур, а й розробки системи форм та носіїв аналітичної інформації. Основними видами форм носіїв аналітичного процесу на цьому етапі є аналітичні таблиці, які відрізняються від облікових реєстрів побудовою: в одній таблиці поєднано нормативні, планові, фактичні дані, а також їх числові різниці та інші характеристики. Альбоми носіїв аналітичної інформації формують за топологічними ознаками: основні засоби, матеріали, праця та її оплата, виробництво тощо. Кожний альбом має два розділи: для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Кожний альбом структурно поділяють на чотири складові: титульний лист, перелік форм, методичні вказівки щодо заповнення форм, зразки форм.

 

 

19.Орг-ція  матер носіїв контрольного процесу.

Склад, зміст та формування матеріальних носіїв для організації контрольного процесу визначаються програмою (проектом) здійснення контролю господарської діяльності.

Результати контролю господарської діяльності значною  мірою залежать від того, які джерела  і носії інформації використовують у контрольному процесі.

Об’єктом контролю є  господарська діяльність, її об’єкти  — господарські факти — явища та процеси. Цю діяльність, тобто господарські факти, відображують на різних носіях: законах, згідно з якими регулюють правові (юридичні) аспекти, здійснюють господарську діяльність;

Методика та техніка  вибору носіїв контрольної інформації мають ряд особливостей, які відрізняють цю процедуру від аналогічної з вибору носіїв облікової інформації.

Зовнішня номенклатура контрольної інформації та її носії  формуються за межами контрольного процесу, і тільки незначна кількість їх створюється  безпосередньо в контрольному процесі. З огляду на це розрізняють зовнішню і внутрішню контрольну інформацію та її матеріальні носії.

Потреба у конкретних даних та їх носіях залежить від  обсягу робіт та завдань, поставлених  перед перевіркою, тобто контролем.

Основна мета контролю — перевірка. Для досягнення цього необхідно розробити специфічні носії контрольної інформації.

Основними носіями контрольної інформації контрольного процесу є різного роду та виду таблиці (на паперових або технічних носіях), у яких, з одного боку, систематизують матеріали результатів перевірки, а з іншого — виявляють ступінь порушення.

 Завершальним етапом  контрольного процесу є оформлення  результатів контролю залежно  від мети, об’єктів, форм, методів  та інших ознак контролю.

Основна мета контрольної обробки — визначити відхилення від заданих параметрів, виявити причини і винуватців цих відхилень.

У контрольному процесі  на кожному етапі виникають свої форми відображення та їх носії: на підготовчому — нормативні акти, кошториси, фактичні облікові дані; на етапі обробки — розрахункові контрольні таблиці; на підсумковому (заключному) — контрольний висновок, експертна оцінка, акти та інші форми. Отже, у контрольному процесі формуються три види носіїв: таблиці — перевірні та розрахункові; висновки.

20.Орг-ція носіїв (доказів) облікової інформації.

Носії обл.. інф-ції клас-ться перш за все на: носії в первинному обліку та носії в поточному і  підсумковому обліку.

Найменшою структ. Од. носія  обл. ном-тури є реквізит, який буває 2 видів: реквізити ознаки (якісні хара-тики госп. факторів) та реквізити основи ( кількісні харак-тики факторів).

Бухгал. д-т – це д-т, який містить інф-цію про госп. операції, факти, явища і є юрид. д-том їх здій-ня.

Документооборот або  документообіг.

На скільки правильно  складено д/о залежить успішність д-сті бухгалтерії.

Клас-ція бухг. д-тів:

1.За обсягом одержання  інф-ції: первинні, зведені, розпорядчі, комбіновані, виконавчі.

2.За місцем складання:  зовн. і внутр..

21.Орг-ція  облікових номенклатур.

Технологія ОП як орг.-ція  ОП включає 4 складові: орг.-ція обл.. ном-тури, носії обл.. процесу, рух носіїв, заб-ня процесу.

Обл. ном-тура – це 1-ий об’єкт ООП. ОН – це перелік госп. фактів про наявність госп. операцій, що мають знайти відображу в БО. Орг-ція ОН включає 2 види робіт:

1.Вибір або форм-ня переліку

2.Докумен-не оформ-ня.

Орг-ція ОН здій-ться за типологічною ознакою. ОН склад-ся за етапами  обліку – обл.. ном-тура для первинного спостереження (перв. Облік).

За змістом ОН можна  клас-ти: прості і складні.

За х-ром: внутрішньогосп. і фінансові.

За змістом: оперативні, фін., податк., статистичні.

За періодичністю склад-ня: щоденні, щомісячні, щоквартальні, річні, разові.

Первинний д-т, що регламентує  ОП – ЗУ «Про БО і ФЗ в Укр».

22.Орг-ція обліку  власності засновників (власного  к-лу).

Власний капітал як об’єкт обліку — це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками — фізичними  або юридичними особами чи залишені ними (засновниками) на підприємстві з  уже оподаткованого прибутку.

Одиницею обліку власного капіталу є сума грошей, внесена (вкладена, залишена) засновником (фізичною або юридичною особою) за законодавчо визначеним компонентом.

У процесі організації обліку, передусім, потрібно врахувати, що при формуванні власності (капіталу) засновників підприємства розрізняють (за економіко-правовим характером) два поняття:·    вклади засновників;·    додаткові внески засновників.

Мета організації обліку капіталу: створити належні умови для відображення у обліку операцій пов’язаних з  формуванням та вико рис капіталів.

Завдання: організація документування операцій пов’язаних з формув та вико рис ВК; розробка та впровадж графіку  організ докум та документообігу ВК; організ відображу операцій з  документів у регістрах анал обліку капіталів у відповідних обліков регістрах.

Об’єктами організації  облікового процесу є етапи —  первинний, поточний і узагальнюючий  і об’єкти кожного етапу —  номенклатури, носії номенклатур, їхній  рух та забезпечення.Первинний облік власного капіталу характеризує моменти процесу вкладання (внески, набуття права тощо) або вилучення, вихід з учасників, покриття збитків тощо.

Об’єктами організації поточного обліку є: номенклатура, носії номенклатур та їхній рух.Основу організації поточного обліку визначають аналітичний та синтетичний облік.Основними носіями поточного обліку власного капіталу є реєстри (картки, відомості) аналітичного обліку за об’єктами та синтетичного обліку за рахунками, субрахунками й ознаками,рівнями узагальнення. На кожний носій складається фрагментарний ескіз.Об’єктами організації узагальнюючого (підсумкового) обліку є, як і на попередніх етапах, номенклатура, носії номенклатур та їхній рух.Номенклатури підсумкового обліку формуються під впливом узагальнення даних у балансі періоду, показників внутрішньогосподарської, фінансової, статистичної та податкової звітності. При цьому найбільш трудомістка робота — це формування даних для фінансового звіту № 4 «Звіт про власний капітал» та приміток до фінансової звітності.

23.Орг-ція  обліку доходів та фін резул д-сті.

Під доходами розуміють валовий прилив (надходження) економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає в процесі діяльності підприємства. Мається на увазі звичайна операційна діяльність. Ці припливи мають сприяти збільшенню власного капіталу, але не повинні бути внесками власників (акціонерів).

Діяльність дуже різноманітна. Це означає, що і доходи мають велику кількість форм вираження. Тому організація  обліку доходів тісно пов’язана  з організацією затрат діяльності.

За основу організації  обліку доходу беруть класифікацію затрат підприємницької діяльності.Об’єктом обліку доходу діяльності є валовий приплив (надходження). Одиницею обліку є конкретний виріб, робота, послуга або інший актив, який був проданий.Фінансовий результат — це різниця між доходом та затратами. Ця різниця і є об’єктом обліку.Одиницею обліку фінансового результату є різниця між доходом, одержаним від продажу конкретного виробу (роботи, послуги або іншого активу), та затратами на придбання, виготовлення (якщо процес пов’язаний з технологією) і продаж відповідного виробу, роботи, послуги або іншого активу.Основу класифікації доходів та фінансових результатів визначають класифікаційні ознаки відповідної фінансової, статистичної та податкової звітності і внутрішньогосподарські потреби управління затратами, доходами та фінансовими результатами.На кожному підприємстві ці питання вирішуються в окремому порядкуОбліковий процес організується за видами, типами, формами та іншими видами діяльності.Первинний облік доходів діяльності характеризує рух з надходження грошей, виникнення боргових вимог (дебіторської заборгованості) або припинення зобов’язань (кредиторської заборгованості), які пов’язані з припливом економічних вигод від вибуття відповідного ресурсу: готового виробу, наданої послуги, виконаної роботи тощо.Вихідна номенклатура первинного обліку доходів визначається характером надходження, формою розрахунків та іншими чинниками.

24.Орг-ція  обліку затрат діяльності.

Затрати виробничо-комерційної діяльності складаються з двох організаційних блоків: використання ресурсів, речовин та сил природи в разі переробки їх у новий продукт праці (виріб, робота, послуги) та продаж готового продукту (збут) тощо. Що стосується затрат суто комерційної діяльності, то вони характеризуються використанням ресурсів на адміністративні управлінські потреби, на збут товарів та інші потреби операційної діяльності.

На кожному підприємстві під час організації обліку затрат кожний вид діяльності має бути виділено як окремий структурний підрозділ.

25.Орг-ція  обліку позиченого капіталу.

Власність (капітал) позичальників  — це позичені на контрактній основі в різних фізичних та юридичних осіб ресурси (активи), що на основі визначення строку, умов й інших характеристик використовуються підприємством у процесі діяльності.

Об’єктом обліку залученого капіталу на основі контракту є сума вартості грошей, матеріальних запасів тощо, яка одержана в тимчасове користування (тобто сума зобов’язань), дані фізичної або юридичної особи (позичальника) та умови повернення (строк, відсотки тощо).Одиницею обліку власності позиченого на основі контракту капіталу є сума грошей, дані фізичної або юридичної особи та умови контракту позичання (строк повернення, відсотки тощо).Основу організації обліку залученого (позиченого) капіталу на основі контракту формує класифікація (групування) за економіко-правовими, фінансовими та внутрішньогосподарськими ознаками.Особливу увагу під час організації облікового процесу залученого (позиченого) капіталу потрібно приділити формам організації та фінансовим характеристикам.Основу організації первинного обліку позиченого капіталу формують два види операцій: одержання та повернення.Відбір номенклатур первинного обліку позиченого капіталу здійснюється складанням таблиці за відповідною формою Організація поточного обліку власності позичальників така, як і організація поточного обліку власності засновників.На визначення номенклатур основний вплив має характер руху капіталу: одержання чи повернення, умови одержання, процентні ставки, строки повернення, форма повернення тощо.Основними носіями поточного обліку позиченого капіталу на основі контракту є реєстри (картки, відомості) аналітичного та синтетичного обліку. Номенклатура узагальнюючого обліку формується під впливом узагальнення даних у балансі періоду, показників внутрішньогосподарської, фінансової, статистичної та податкової звітності.Носіями облікової інформації на узагальнюючому етапі є баланс періоду, накопичувальні відомості, таблиці, в яких формуються підсумкові дані для потреб управління та складання різних форм звітності.