Організація обліку,контролю та аналізу

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 19:15, доклад

Краткое описание

БОКА є спец. видом управ. роботи і як окремі ф-ції упр-ня є складовими заг. труд. дисципліни. Водночас БОКА являє собою інформац. складову процесу упр-ня і є окремою підс-мою екон. інф-ції у заг. інформац. с-мі п-ства. Єдність цих двох аспектів виду д-сті і виду інф-цій утворюють окрему підс-му упр-ня.
Традиційно облік на п-стві прийнято поділяти на: оперативний або оперативно-техн.; статистичний; бухг-ий.

Файлы: 1 файл

BOKA.doc

— 336.50 Кб (Скачать)

33.Особливості  орг.-ції обліку валюти (грошових  коштів) та валютних операцій.

Гроші як економічна категорія є специфічним товаром, який виконує в суспільстві роль загального еквівалента, тобто виражають  вартість будь-якого товару й обмінюються на будь-який з них.Об’єктом обліку грошей є номінал (назва) та місце зберігання.Одиницею обліку грошей виступають:·   металеві та/або паперові знаки, що є мірою вартості (дійсні гроші);·   кредитні гроші;·   паперові гроші;·   електронні гроші;

Гроші можуть зберігатися:¨    в касі;¨    на рахунку в банку;¨    у фізичної особи;¨    в юридичної особи.

Організацію обліку грошових коштів і грошових потоків як елемента системи господарського механізму потрібно здійснювати за такими напрямами:— видами (національна та іноземна);— місцями зберігання. Організація обліку грошових коштів у касі

Об’єктом організації  обліку є грошові кошти підприємства, які перебувають у касі (або  в касах, якщо їх кілька), в національній та іноземній валюті.

Для організації первинного обліку грошових коштів (грошей) у касі доцільно поділити процес на три складові частини: надходження, видача, наявність.

Облікові номенклатури поточного обліку відображаються в системі облікових реєстрів аналітичного та синтетичного обліку й різних розрахункових та підсумкових формах (таблицях). В основу розроблення складу облікових номенклатур поточного обліку потрібно покласти систему показників внутрішньої і зовнішньої звітності, план рахунків, класифікацію об’єктів, які визначено нормативними актами та методичними рекомендаціями і вимогами управління об’єктом.Облікові номенклатури узагальнюючого (підсумкового) обліку — це показники, що характеризують стан і зміни стану господарських фактів, у даному разі — грошових коштів. Формування показників залежить від фінансової звітності та інформації, яка потрібна для внутрішньогосподарських управлінських потреб, для керування підприємством та його підрозділами.

Основним носієм узагальнюючого обліку є баланс періоду. Його дані визначаються окладом аналітичних і синтетичних рахунків.

. Організація обліку грошових коштів у банкуОб’єктом організації обліку є грошові кошти підприємства в національній та іноземній валюті, які містяться в банку на різних рахунках, їх наявність і рух.Одиницею обліку є окремий рахунок.Для організації первинного обліку грошових коштів у банку доцільно поділити процес обліку на три складові: надходження, вибуття та наявність. Щодо кожного з наведених напрямів організацію здійснюють відокремлено.Об’єктом організації поточного обліку є рух носіїв первинного обліку (первинних документів). Облікові номенклатури узагальнюючого (підсумкового) обліку — це показники, що характеризують стан і зміни стану господарських фактів. У даному разі — грошових коштів на рахунках у банку. Формування показників залежить від потреб підприємства, характеру його діяльності, форм звітності, управлінських потреб тощо.

34.Особливості  орг.-ції обліку нематер активів.

Під нематеріальними  активами розуміють ідентифіковані немонетарні активи (ресурси), які  не мають матеріальної форми та утримуються  підприємством для використання у виробництві, торгівлі, в адміністративних цілях чи для здавання в оренду іншим особам.

За своєю суттю нематеріальні  активи можуть бути:·   природними ресурсами (земля, вода, конфесії тощо);·   майном (будинком, спорудою тощо);·   інтелектуальною власністю (авторські права, патенти, ноу-хау, товарні знаки тощо).

Об’єктом  обліку нематеріальних активів є нематеріальний засіб, за допомогою якого здійснюється виробничо-комерційна діяльність або інший вид діяльності.

Одиницею обліку нематеріальних активів є назва, яка визначається технічним документом та об’єкти, установлені цим документом.

Первинний облік нематеріальних активів характеризує їх рух з надходження, вибуття та використання в процесі діяльності за місцем використання.

Вихідна номенклатура первинного обліку визначається різними нормативними актами, частково — технічною документацією (паспортом) відповідного об’єкта. Разом з тим значна кількість номенклатури потребує визначення. Вона характеризує особливості руху надходження, вибуття та використання об’єктів на конкретному підприємстві.

Організація носіїв номенклатур  первинного обліку пов’язана з напрямами  руху нематеріальних активів — надходженням, вибуттям, передаванням, використанням  тощо.

Організація носіїв починається  з відбору в альбом форм, рекомендованих Комітетом статистики України, а також розроблених самостійно за відсутності офіційних та затверджених в індивідуальному порядку зразків.

Організація руху носіїв первинного обліку полягає в складанні  графіка (документограми) процесу створення  носія інформації про господарський факт, процес, який підлягає обліку.

На організацію поточного обліку впливає характер технології, організаційна структура підприємства, обрані варіанти амортизації та інші чинники.

Для розроблення номенклатур  поточного обліку складаються таблиці для кожного напряму — надходження, вибуття, використання (амортизації), списання, модернізації тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

35.Особливості  орг.-ції обліку розрах операцій.

Ефективність функціонування економіки  в цілому та кожного окремого підприємства залежить значною мірою від дотримання принципів організації розрахунків.

Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов’язкового зберігання підприємствами й установами грошових засобів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі).Другий принцип полягає в тому, що підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку.Третій принцип — принцип самостійного (без участі банків) вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахування.За четвертого принципу кошти з рахунку підприємства передаються в розпорядження його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб’єкт підприємницької діяльності визначає один з них як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується беззаперечно.П’ятий принцип стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки підприємствам — суб’єктам підприємницької діяльності — відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.За сьомого принципу платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.Восьмий принцип передбачає, що розрахунки між суб’єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватися готівкою.

Об’єктом організації обліку розрахункових операцій є сума грошового зобов’язання (або боргу), юридична назва, адреса тощо, дані кредитора (за зобов’язаннями) або дебітора з боргових вимог, які потрібно оплатити (одержати), та інші довідкові дані, передбачені законодавством та умовами контракту.

Організація обліку розрахункових  операцій вимагає, перш за все, поділ усіх операцій на три великі групи:¨    розрахункові операції за зобов’язаннями (з кредиторами);¨    розрахункові операції за борговими правами (з дебіторами);¨    розрахункові операції з використання трудових ресурсів та оплати найманої праці. Кожна з названих груп поділяється на десятки підгруп першого та другого рівня, що вимагає їх систематизації на етапах поточного та узагальнюючого (підсумкового) обліку.

36.Особливості  організації обліку засобів праці.

Під засобами праці розуміють річ (або комплекс речей), яку працівник розміщує між собою та предметами праці так, аби вона була провідником його дій на цей предмет. За своєю суттю засоби праці можуть бути двох видів:—  знаряддя праці,—  предмети, що забезпечують умови праці.

Об’єктом обліку засобів праці є матеріальний засіб, за допомогою якого здійснюється виробнича, комерційна або індивідуальна діяльність.Одиницею обліку засобів праці є назва та об’єкти, визначені технічним документом (паспортом тощо).Засоби праці поділяються на дві великі групи: оборотні та необоротні. Основу такого поділу формують :—  ліміт ціни (межа суттєвості) — розмір історичної собівартості придбання, установлений на підприємстві наказом про облікову політику;—  строк використання відносно операційного періоду. Перша група формує дві підгрупи: малоцінні та дорогоцінні засоби праці. Друга група охоплює швидкозношувані та довгозношувані засоби праці.

Первинний облік засобів праці  характеризує їх рух з надходження, вибуття та використання в процесі  діяльності за місцями зберігання та використання.

Організація носіїв номенклатур первинного обліку пов’язана з напрямками руху засобів праці — надходженням, вибуттям, передаванням та використанням.

Організація носіїв первинного обліку засобів праці починається з відбору їх з альбому форм, рекомендованих Комітетом статистики України. В окремих випадках, коли немає відповідного зразка серед затверджених форм, підприємство само розробляє потрібну форму та затверджує її в індивідуальному порядку.Основу організації поточного обліку засобів праці становлять аналітичний та синтетичний облік.На організацію поточного обліку впливає організаційна структура підприємства, характер технології, обрані варіанти амортизації та обліку зносу тощо.Для розроблення номенклатур поточного обліку складають таблиці для кожного напрямку руху — надходження, вибуття — та характеру використання — амортизації, опису зносу.Облікові номенклатури узагальнюючого обліку засобів праці формуються під впливом узагальнення даних у балансі періоду, формах внутрішньогосподарської, фінансової, статистичної та податкової звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37.Планування  перспективного розвитку обліку, контролю та аналізу.

Організація планування й регулювання розвитку бухгалтерського  обліку на рівні держави передбачає втручання у цю діяльність державних органів управління, зокрема Міністерства фінансів України (МФУ), Державного комітету статистики, державної контрольно-ревізійної служби,

Створена при МФУ  Методологічна рада з бухгалтерського  обліку забезпечує:а) організацію розробки та затвердження П(С)БО, що пов'язані з веденням бухгалтерського обліку господарюючими суб'єктами;б) удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в країні;в) методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки економічної інформації;г) розробку рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів. Державна контрольно-ревізійна служба розробляє інструктивні таінші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок господарських засобів та бухгалтерського обліку. Вона ж планує перевірку обліку у організаціях та на підприємствах на предмет виявлення порушень з метою їх усунення.

Кожне підприємство на рівні  головного бухгалтера та його замісників, а також керівника підприємства розробляє власні плани розвитку бухгалтерського обліку та його організації.

Плани розвитку бухгалтерського  обліку можна поділити за двома основними  ознаками: за часом дії та за тематикою  запланованих заходів. За часом дії їх поділяють на:•      перспективні, які складають на тривалу перспективу (до десяти років);•     річні - плани, де визначаються заходи з розвитку бухгалтерського обліку на наступний рік;•      поточні (на квартал, півріччя), в яких передбачають обов'язкове виконання певних робіт у цьому періоді.

За тематикою запланованих заходів плани поділяють:•      плани удосконалення (методології, методики, організації та забезпечення обліку);•      плани розвитку бухгалтерії (структури, посад);•      плани розвитку (нормативно-правового, інформаційно-технічного, ергономічного та соціального забезпечення обліку).

38.Планування  розвитку орг.-ції обліку на  п-стві.

Діяльність  у галузі БОКА, як і будь-яка інша, вимагає вдосконалення, що зумовлює необхідність дослідження проблем, чинників, що впливають на її розвиток. На сьогодні такими чинниками є:

-перебудова  економіки, в результаті якої  виникли суб’єкти господ з  новими характеристиками (формами  власності, організаційною будовою);

-реформування  системи БО, яка вимагає трансформації методики виконання обліково-аналітичних і контрольних робіт;

-модифікація  системи контролю.

У зв’язку  з цим є проблеми, які впливають  на здійснення БОКА. Основними з  них є:

-складна система  оподаткування і її зміни та  домінування її у системі контролю; - невідповідність норм податкового і облікового законодавства; -відсутність якісного програмного забезпечення для виконання БОКА; -відсутність відповідності параметрів ек інформації потреб користувачів.

Такі проблеми можна усунути шляхом організації  БОКА. Одним із елементів організації є планування розвитку БОКА. Загальні засади координування робіт, скерованих на вдосконалення інформаційних систем, вимагають їх планування, тобто розроблення певних документів, де вказуються заходи, які необхідно здійснити. Планування здійснюється на різних рівнях і на визначені періоди. Плани доцільно розробляти у вигляді таблиці, до якої додаються відповідні додатки. Плани затвер керівником підприєм чи відомства. На рівні держави – відповідним органом управління.

39.Поетапна побудова технології БОКА

Кожний вид роботи функціонує як технологічний процес — вхідні дані переробляються на вихідні.

Зі змісту БОКА випливає, що ці види роботи як системи формуються господарськими фактами (явищами та процесами), оброблюваними згідно з вимогами управління. Тому бухгалтерський облік, контроль та аналіз можуть бути описані як технологічні системи, що організаційно формують певну послідовну систему етапів відповідного процесу. А це означає, що кожну таку структурну одиницю — етап, або фазу, можна виокремити як самостійний об’єкт організації.

Перший етап — вхід до системи. За сукупністю операцій, скажімо, у бухгалтерському обліку його характеризують порівняно однозначно як первинне спостереження, що складається зі споглядання, сприйняття, вимірювання, фіксування відповідного господарського факту на певному носії інформації. Водночас формуються докази для здійснення бухгалтерських записів у майбутньому. Цей етап можна охарактеризувати як первинний облік. Аналогічно готують дані до контролю чи аналізу господарської діяльності.

Другий етап — процес системи. У разі бухгалтерського обліку виконуються операції з реєстрації господарських фактів у системі рахунків на відповідних технічних носіях облікової інформації — облікових реєстрах (книгах, картках, журналах, машинограмах тощо), підсумування даних, їх розподілу та перерозподілу, складання різних розрахункових таблиць. Цей етап може бути охарактеризований як поточний облік. Аналогічно виконують контрольну або аналітичну обробку.

Информация о работе Організація обліку,контролю та аналізу