Облік грошових коштів

В практиці це досягається шляхом уцінки.

Положенням про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та зайвих товарно-матеріальних цінностей, затвердженим наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 15.12.99 № 149/300, встановлено, що уцінці підлягають товари і продукція, які не мали збуту протягом трьох місяців і не користуються попитом споживачів, а також товари і продукція, які частково втратили свою первинну якість (якщо вони не втратили товарний вид і придатні до використання), та зайві товарно-матеріальні цінності (матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності, які більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Уцінка товарно-матеріальних цінностей  проводиться за даними Інвентаризації (або за рішенням керівника —  за даними обліку на 1-ше число місяця). На підставі аналізу даних про  наявність товарів, продукції і  зайвих товарно-матеріальних цінностей  виробничі підприємства вносять зміни до планів виробництва, а торгові підприємства — до планів завезення аналогічних товарів, матеріальних цінностей, проводять роботу по перегляду заключених договорів на їх завезення і на закупку по імпорту.

Розмір уцінки товарів, продукції, зайвих товарно-матеріальних цінностей визначається комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчої якості, насиченості ринку такими товарно-матеріальними цінностями. Товарно-матеріальні цінності, які раніше були уцінені, але не реалізовані, можуть бути уцінені вдруге до рівня їх можливої реалізації.

Технічно-складні товари і продукція, які мають виробничі паспорти 
(верстати, прилади, телерадіоапаратура та ін.), уцінюються тільки за наявності паспорта. Вони мають бути справними і придатними до використання.

Дані про уцінені товари, продукцію, зайві товарно-матеріальні цінності заносяться до опису-акта уцінки залежаних  товарів і продукції та зайвих товарно-матеріальних цінностей. Опис-акт  складається на виробничих підприємствах і підприємствах оптової торгівлі на кожному складі товарів, продукції та зайвих товарно-матеріальних цінностей; на підприємствах роздрібної торгівлі — у кожному відділенні (секції), магазині та іншій торговельній одиниці в двох екземплярах 1 підписується усіма членами комісії, які проводили уцінку, а також матеріально відповідальними особами.

Матеріали на уцінку розглядаються 1 затверджуються керівником (власником) підприємства протягом двох днів після одержання. Один екземпляр опису-акта передається до бухгалтерії, другий — залишається у матеріально відповідальної особи.

Усі уцінені товари перемаркіровуються і в підприємствах торгівлі негайно  передаються для реалізації за накладною, у якій зазначаються роздрібні ціни до і після уцінок, а виробничі підприємства уцінену продукцію і товарно-матеріальні цінності передають для реалізації у першу чергу своїм фірмовим магазинам, а також приймають заходи щодо реалізації цих запасів іншим підприємствам.

Результати уцінки відображаються у тому місяці, в якому було складено опис-акт уцінки.

У бухгалтерському обліку підприємств  на суму уцінки товарно-матеріальних цінностей  роблять запис:

• Дт 946 «Втрати від знецінення запасів», Кт 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», 26 «Готова продукція» та ін.

Втрати від знецінення запасів  наприкінці звітного періоду списуються на фінансов результати:

• Дт 791 «Результат основної діяльності» Кт 946 «Втрати від знецінення запасів».

В умовах зростання цін на товарно-матеріальні  цінності в результаті подальших переоцінок необхідно порівнювати облікову вартість раніше уцінених запасів з їх новою вартістю, що складалася на ринку. Якщо ринкова вартість раніше уціненого товару збільшилася і перевищила його первинну вартість до переоцінки, то вартість такого товару визначається на рівні первинної вартості. В бухгалтерському обліку на суму раніше здійсненої уцінки запасів робиться запис способом сторно по дебету рахунка 946 «Втрати від знецінення запасів» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів цінностей (20 «Виробничі запаси», 26 «Готова продукція» та ін.).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 179 «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств  і організацій та джерелах їх покриття». Порядку проведення 
дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 31.05.93 № 37-20/248/07-104 (з наступними змінами І доповненнями), підприємствам і організаціям усіх форм власності надано право проводити дооцінку залишків товарно-матеріальних цінностей у випадках:

                  
-  зміни цін на виробничі запаси і товари при одержанні товарно-матеріальних цінностей від постачальників за новими, більш високими цінами (на підставі рахунків-фактур); 
-  наявності документального підтвердження постачальника про нову ціну за підписом керівника;

-  зміни курсу гривні до  іноземної валюти на початок  кожного місця по імпортних  товарно-матеріальних цінностях  з урахування попиту і пропозицій, але не вище митної вартості в іноземній валюті, перерахованої в національну валюту за курсом НБУ на дату проведення переоцінки.

Переоцінці підлягають покупні  матеріальні цінності (матеріали, паливо, напівфабрикати, запасні частини, а  також малоцінні і швидкозношувані предмети, що не були в експлуатації), незавершене виробництво і готова продукція (в частці використаних на них покупних матеріалів, що підлягають дооцінці, електро- і теплоенергії, відображених у прямих статтях затрат), а також товари на підприємствах торгівлі.

Не підлягають дооцінці товарно-матеріальні  цінності в бюджетних установах (або які утримуються за рахунок  бюджетних фондів), товари відвантажені, а також матеріальні цінності і незавершене виробництво, які  утворилися на підприємствах оборонного комплексу в результаті конверсії виробництва і які не можуть бути використані в цивільному виробництві.

Основним документом при переоцінці є Розрахунок суми дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей у  зв'язку з підвищенням цін на виробничі  запаси і товари, який направляється на поповнення оборотних коштів підприємств і організацій (форма якого наведена в додатку до Листа 
Мінфіну і Мінекономіки від 31.05.93). Перелік товарно-матеріальних цінностей, що підлягають дооцінці, визначається шляхом порівняння цін, що склалися в розрахунках з постачальниками на початок І кінець місяця.

У бухгалтерському обліку підприємства на суму дооцінки товарно-матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунків обліку матеріальних цінностей (20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», 26 «Готова продукція», 28 «Товари» та ін.) в кореспонденції з кредитом рахунка 42 «Додатковий капітал» субрахунок 423 «Дооцінка активів».

Переоцінці підлягають покупні матеріальні цінності (матеріали, паливо, напівфабрикати, запасні частини, а також малоцінні і швидкозношувані предмети, що не були в експлуатації), незавершене виробництво і готова продукція (в частці використаних на них покупних матеріалів, що підлягають дооцінці, електро і теплоенергії, відображених у прямих статтях затрат), а також товари на підприємствах торгівлі.

Не підлягають дооцінці товарно-матеріальні цінності в  бюджетних установах (або які  утримуються за рахунок бюджетних  фондів), товари відвантажені, а також  матеріальні цінності і незавершене  виробництво, які утворилися на підприємствах оборонного комплексу в результаті конверсії виробництва і які не можуть бути використані в цивільному виробництві.

Основним документом при переоцінці є розрахунок суми дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з підвищенням цін на виробничі запаси і товари, який направляється на поповнення оборотних коштів підприємств і організацій.

Перелік товарно-матеріальних цінностей, що підлягають дооцінці, визначається шляхом порівняння цін, що склалися в  розрахунках з постачальниками на початок і кінець місяця. У бухгалтерському обліку підприємства на суму дооцінки товарно-матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунків обліку матеріальних цінностей (20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", 26 "Готова продукція", 28 "Товари" та ін.) в кореспонденції з кредитом рахунка 42 "Додатковий капітал" субрахунок 423 "Дооцінка активів".

Поряд з цим не можна  забувати про існування терміну "запаси", який згідно з П (С) БО 9 "Запаси" об'єднує основні складові оборотних матеріальних активів. Використання цього терміну викликає певні протиріччя, які пов'язані з тлумаченням його в довідковій літературі.

Не дивлячись на те, що термін "товарно-виробничі запаси" є найбільш прийнятним у застосуванні для розкриття сутності предметів праці, їх окремих характерних особливостей, але з прийняттям П (С) БО термін "запаси" увійшов до широкого вжитку. Бухгалтерська процедура дооцінки запасів в П (С) БО 9 окремо не передбачена. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, які раніше були уцінені, на дату балансу збільшується внаслідок їх дооцінки, то на суму збільшення чистої вартості реалізації сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Балансова вартість запасів  не може бути вищою за їх собівартість. При цьому дооцінка запасів обмежується сумою попередньої їх уцінки .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина 4.2

Задача 1. 
      Підприємство одержало рахунок-фактуру від ПВКП «Онтар» до оплати № 12 на суму 1300 грн ( без ПДВ). ТМЦ –папір друкарський, кількість 26 пач., ціна за одиницю 50,00 грн. (без ПДВ).

Розв`язок:

Оформлення рахунку-фактури  наведено в Додатку А₁. 
      Задача 2. 
Заповнити бланк довіреності на підставі таких даних: підприємство ВАТ «Метро» здійснило оплату за папір друкарський в кількості 26 пач. підприємству ПВКП «Онтар». Рахунок-фактура № 12 від 1 жовтня 2009 року. 
Довіреність видана Геращенко Надії Олександрівні, паспорт – КО 779978 від 11 грудня 2003 року, виданий Решетилівським РВГУМВС України Полтавської області. Довіреність видана 03.10.2009 року.

Розв`язок:

Оформлення довіреності наведено в Додатку Б₁. 
     Задача 3. 
Скласти накладну № 20 від 03.10.2009 року на отримання ТМЦ паперу друкарського, від постачальника.

Розв`язок:

Оформлення накладної наведено в Додатку В₁. 
     Задача 4. 
Скласти товарно-транспортну накладну на перевезення паперу друкарського.

Розв`язок:

Оформлення товарно-транспортної накладної наведено в Додотку Г₁. 
     Задача 5  
Скласти прибутковий ордер № 458 на підставі даних задачі 1. Ціна 1 шт. паперу друкарського 50,00грн. Номенклатрурний номер – 1208.

Розв`язок:

Оформлення прибуткового ордеру наведено в Додатку Д₁. 
     Задача 6.  
Заповнити картку складського обліку матеріалів № 3 на підставі даних задачі 5, крім того: 
16.10.09 – на виробництво було використано 15 пач.паперу друкарського; 
20.10.09 – на виробництво було використано 15 пач.паперу друкарського. 
Даний вид матеріалів зберігається на складі №1.

Розв`язок:

Оформлення картки складського  обліку матеріалів наведено в Додатку  Е₁. 
     Задача 7. 
Скласти лімітно-забірну картку на підставі таких даних: протягом місяця було відпущено зі складу №1паперу друкарського. 
16.10.09 – на виробництво було використано 15 пач.паперу друкарського; 
20.10.09 – на виробництво було використано 15 пач.паперу друкарського.

Розв`язок:

Оформлення лімітно-забірної картки наведено в Додатку Ж₁. 
     Задача 8. 
Скласти матеріальний звіт ( типова форма М-19) на підставі попередніх задач.

Розв`язок:

Оформлення матеріального звіту  наведено в Додатку К₁.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

У першому розділі даної курсової роботи були розглянуті такі питання, як «Облік грошових коштів» і «Облік операцій на інших рахунках у банку». Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами фізичним особам  видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Квитанція є відривною частиною прибуткового касового ордера.

В цьому розділі навчились: виписувати грошовий чек; виконувати оприбуткування готівки до каси шляхом виписки прибуткового касового ордеру; складати звіт касира за другий день; оформляти здачу готівки з каси до банку; заповняти журнал 1 і відомість 1.1; виписувати платіжне доручення.

В другому розділі  було розглянуто «Облік дебіторської заборгованості»  і «облік дебіторської заборгованості забезпеченої векселем». Під час роботи було здійснено: заповнення посвідчення про відрядження та журналу реєстрації посвідчень про відрядження; складання звіту про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт.