Облік грошових коштів

Погашення зобов’язань, забезпечених виданими векселями, відображається в дебеті рахунка «Короткострокові векселі видані» та в кредиті рахунків обліку грошових коштів або розрахунків при уступці боргу.

Якщо векселі видані на довготерміновий строк, то аналогічні операції реєструються на рахунку «Довгострокові векселі видані».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина  2.2

Задача 1. 

Згідно  з наказом керівника ВАТ «Світанок» (м. Полтава) № 115 від 16 березня 2011 року, менеджер відділу збуту Ткаченко А.М. був відряджений до м. Києва (ВАТ  «Авангард») для участі в науковій конференції. Термін відрядження – 2 дні, з 17.03 по 18.03.

• 17.03 – з каси підприємства за ВКО №205 йому було видано підзвіт 488 грн.
• 19.03 – Ткаченко А.М. звітував про виконання завдання і витрачені кошти шляхом подання до бухгалтерії звіту про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт з додатковими до нього документами:

1. квитки на проїзд:

а) Полтава-Київ – 125 грн. у тому числі  ПДВ;

б) Київ-Полтава – 130 грн. у тому числі ПДВ.

2)  квитанція на проживання  в готелі «Україна» з 17.03 по 18.03 – 37 грн. у тому числі  ПДВ.

3) чек за телефонні розмови  від 17.03 – 3 грн. у тому числі ПДВ.

4) квитанція за придбану літературу  – 45 грн.

 Понесені працівником витрати  затверджені керівником підприємства  в повному обсязі.Різниця у  вигляді залишку (перевитрати)  пілзвітної суми повернена працівником  до каси підприємства ( виплачена працівнику з каси підприємства).

Необхідно здійснити:

1. документальне оформлення  господарських операцій шляхом запонення посвідчення про відрядження (Додаток П); журналу реєстрацій посвідчень про відрядження (Додаток Р); ВКО (Додаток С); звіту про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт (Додаток Т) та  ВКО (Додаток У).
2. Відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

 

Таблиця 5 – Операції по службовому відряджені

№ п.п.	Зміст операції	Дт	Кт	Сума, грн.
1	2	3	4	5
1	Видано кошти на відрядження	372	301	488
2	Використані кошти на відрядження	93	372	716,4
3	Відображаємо вартість ПДВ	641	372	113
4	Доплата працівнику з каси підприємства відповідно до наказу керівника	372	301	228,4

 

Задача 2.

За даними аналітичного обліку станом на 31.06.09 на підприємстві обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму  100 000 грн. У таблиці 4 наведена інформація про дебіторську заборгованість підприємства за окремими дебіторами.

Таблиця 6 – Вихідні дані про дебіторську заборгованість

Назва контрагента	Сума поточної дебіторської заборгованості	У тому числі сумнівна заборгованість
Дебітор 1	56 000	-
Дебітор 2	21 000	-
Дебітор 3	41 000	41 000
Всього	118 000	41 000

Крім того відомо, що стосовно третього дебітора порушено справу про банкрутство. Визначити суму сумнівного боргу за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості.

Розв`язок:

На підставі аналізу заборгованості зроблений висновок, що підприємство на кінець другого кварталу 2009 року потрібно створити резерв у сумі 41 000 грн.

Дт 944 … Кт 38 – 41 000 грн.

Задача 3.

Для розрахунку резерву сумнівних  боргів підприємство обрало чотири останні  звітні квартали. Сума дебіторської заборгованості на 31.06.09 ( кінець другого кварталу) склала 506 000 грн. У таблиці 5 наведена інформація за окремими кварталами  про дебіторську заборгованість.

Таблиця 7 – Вихідні дані про дебіторську заборгованість

Період	Чистий дохід від  реалізації (за передоплатою)	Сума безнадійної дебіторської заборгованості
ІІІ квартал 2008 р.	1 506 000	-
IV квартал 2008 р.	2 106 000	18 000
І квартал 2009 р.	1 850 000	-
ІІ квартал 2009 р.	1 006 000	41 000
	6 474 000	59 000

Визначити суму сумнівного боргу за методом визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому  доході.

Розв`язок:

Для визначення резерву сумнівних боргів за даним методом підприємству спочатку потрібно проаналізувати яка частина доходів нарахованих у попередніх періодах неоплачена покупцем. Після цього слід визначити коефіцієнт сумнівності шляхом ділення суми безнадійної дебіторської заборгованості  на суму чистого доходу від реалізації сумарно за обрані періоди.

Коефіцієнт сумнівності становить:

К_с = 59 000 / 6 474 000 = 0,0091

Резерв сумнівних боргів на кінець ІІ кварталу 2009 року становить:

РСБ = ∑ДЗ_{ІІ квартал} * К_с = 506 000 * 0,0091 = 4604,6 грн. (4)

Дт 944 … Кт 38 – 4604,6 грн.

 

Задача 4.

Підприємство встановило такі строки непогашення безнадійної заборгованості:

1 група – менше 1 місяця;

2 група – від 1 місяця до 1 кварталу;

група – від 1 кварталу до 1 року.

Відповідно  за трьома групами була класифікована і сума поточної дебіторської заборгованості.

Таблиця 8 – Вихідні дані про дебіторську заборгованість

Період	Сума ДЗ на початок  звітного року			Сума списаної безнадійної  ДЗ
	І група	ІІ група	ІІІ група	І група	ІІ група	ІІІ група
ІІІ квартал 2008 р.	506 000	106 000	56 000	-	-	-
IV квартал 2008 р.	116 000	86 000	26 000	16 000	26 000	-
І квартал 2009 р.	56 000	46 000	-	-	-	-
ІІ квартал 2009 р.	86 000	126 000	46 000	11 000	26 000	16 000
Всього	764 000	364 000	128 000	27 000	52 000	16 000

Станом на ІІ квартал 2009 року заборгованість за групами склала:

1. група – 251 000 грн.

2   група – 50 000 грн.

2. група – 28 000 грн.

Визначити розмір сумнівного боргу  за методом класифікації дебіторської заборгованості  за строками непогашення.

Розв`язок:

Відповідно до даного методу  величина резерву сумнівних боргів на дату балансу має дорівнювати величині сумнівних боргів на ту саму  дату.

Коефіцієнт сумнівних боргів визначається за формулою:

                                К_с = ∑_безн.ДЗ / ∑ДЗ_{відпов. періоду}                                        (5)

 

Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості для кожної з груп становить:

1 група – 27 000 / 764 000 = 0,0353

3. група – 52 000 / 364 000 = 0,1428
4. група – 16 000 / 128 000 = 0,125

Резерв сумнівних боргів на кінець ІІ кварталу 2009 року має становити:

РСБ = 251 000 * 0,0353 + 50 000 * 0, 1428 + 28 000 * 0,125 = 19 500,3 грн.

Дт 944 … Кт 38 – 19 500,3 грн.

Задача 5.

Вихідні дані до розрахунку резерву  сумнівних боргів наведено в таблиці 7.

Таблиця 9 – Вихідні дані про дебіторську заборгованість

Період	Сума ДЗ на початок року, грн	Сума списаної безнадійної ДЗ за роками
2006	756 000	84 000
2007	496 000	56 000
2008	256 000	18 000
Всього	-	158 000

 Сума дебіторської заборгованості  становить 506 000 грн.

Визначити резерв сумнівних боргів за методом визначення середньої  питомої ваги списаної протягом періоду  дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок  відповідного періоду.

Розв`язок:

Відповідно до даного методу коефіцієнт сумнівності визначається як частка від ділення суми списаної дебіторської заборгованості за обраний період на суму дебіторської заборгованості на початок кожного  року в обраному періоді.

Коефіцієнт сумнівності становить:

2006 р. – 84 000 / 756 000 = 0,111

2007 р. – 56 000 / 496 000 0,112

2008 р. -  18 000 / 256 000 = 0,07

Питома вага списаної дебіторської заборгованості складає:

( 0,111 + 0,112 + 0,07) / 3 = 0,0976

Резерв сумнівних боргів становить:

РСБ = 506 000 * 0,0976 = 49 385,6 грн.

Дт 944 … Кт 38 – 49 385,6 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

3.1 Основні засоби: сутність, класифікація, оцінка, завдання обліку

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою  використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

До основних засобів відносяться: будівлі, споруди, устаткування, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар і інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується у зв’язку із зносом; сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча і продуктивна худоба, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фонди — незалежно від вартості; капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушні, іригаційні і інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об’єкти, що відносяться до основних засобів.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями  і приладдям для нього або  окремий конструктивно відокремлений  предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів  складається із частин, які мають  різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих  частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність  того, що підприємство отримає в  майбутньому економічні вигоди від  його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для чіткого обліку основних засобів  необхідно насамперед їх правильно  класифікувати.

Для обліку основних засобів призначено активний рахунок 10 "Основні засоби", із застосуванням таких субрахунків:

100 – інвестиційна  нерухомість

101 – земельні ділянки

102 – капітальні витрати  на поліпшення земель

103 – будинки та  споруди

104 – машини та обладнання

106 – інструменти, прилади  та інвентар

107 – робоча і продуктивна  худоба