Інвентаризація та облік товарних втрат на підприємствах роздрібної торгівлі

2.Економіко-правовий  аналіз нормативної  бази та огляд  спеціальної літератури, щодо інвентаризації  як елементу методу  бухгалтерського  обліку 

                  Первинна документація не завжди може охопити всі господарські явища в момент їх здійснення (природні втрати, викликані усушкою, утрускою, використовуванням при зберіганні, транспортуванні, відпуску, стихійні лиха, невідповідність фактичних даних обліку через помилки, розкрадання, псування, зловживання тощо). У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік перелічені явища і процеси. Цього досягають за допомогою інвентаризації.

      Нормативно-правова  література має велику роль у методиці проведення інвентаризації, що наведено у (табл.1.1.) 

     Таблиця.1.1

     Визначення  дефініції інвентаризації за нормативно-правовою

     літературою 

 

            Вітчизняні та зарубіжні  вчені економісти, поняття інвентаризація трактують по різному, розглянемо детальніше, спеціалізовану літературу. (табл. 1.2). 

Таблиця.1.2

      Визначення  дефініції інвентаризації за спеціалізованою літературою 

 

     Інвентаризація є важливим засобом контролю перевірки в дійсній наявності майна підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю активів і зобов’язань, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Вважаємо, що поняття інвентаризації слід розглядати через призму змісту, який не можна ототожнювати з категорією сутності, хоч ці категорії і є однопорядковими. Якщо сутність – це основа, суть процесу, тоді зміст це сукупність важливих складових елементів даного процесу. Отже, сутність – основа, яка визначає зміст основні елементи, що знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку. Лише наявність комплексу елементів складає зміст інвентаризації і в повному обсязі розкриває її сутність ( рис.2.1.). 

       

     Рис.2.1. Сутність та зміст інвентаризації 

     Об’єктами інвентаризації на підприємстві є об’єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов’язання (табл.2.2).

     Таблиця 2.2.

     Об’єкти інвентаризації 

 

     Здійснення  інвентаризаційного процесу передбачає наявність не тільки об’єкту інвентаризації, але й її суб’єктів. Визначення основних суб’єктів інвентаризаційного процесу, як зовнішніх, так і внутрішніх є одним із завдань цього дослідження. Зовнішні суб’єкти інвентаризації є носії прав і обов’язків державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово господарську діяльність (Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура). Внутрішніми суб’єктами інвентаризації є керівник та власники підприємства. В системі елементів методу бухгалтерського обліку інвентаризація як елемент має певну самостійність і незалежність. В ієрархічній системі цей елемент як засіб контролю може зайняти будь-яке місце після документації. Основними завданнями інвентаризації є:

     1) забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

     2) виявлення майна, що втратило  свої споживчі властивості, зіпсованого,  невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;

     3) встановлення нормального фізичного  стану і правильності оцінки  необоротних активів та інших  засобів праці, які обліковуються  на балансі; виявлення стану  розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;

     4) виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;

     5) перевірку дотримання правил  і умов збереження майна;

     6) виявлення та усунення фактів  безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

     7) визначення розмірів природного  убутку та інших витрат;

     8) контроль за станом обліку  і звітності матеріально відповідальних  осіб;

     9) перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність [15].

     Важливе значення для отримання всебічної  характеристики сутності інвентаризаційної  роботи має науково-обгрунтована класифікація. З науково обґрунтованої класифікації починається наукове знання, оскільки тільки за її допомогою досягається перетворення розрізнених фактів в упорядковану систему, що дозволяє скласти уявлення про проблему, що досліджується [34].

     Обґрунтована  класифікація є базою розробки узагальнюючих  висновків, вихідним пунктом застосування результатів наукових досліджень з метою розв’язання задач, поставлених перед інвентаризацією. Чітка і обґрунтована класифікація видів інвентаризації дозволяє глибше зрозуміти роль інвентаризації, функції та повніше використовувати результати інвентаризації в здійсненні господарського контролю. Існують різні види інвентаризації, які залежать від різних кваліфікаційних груп.

     За  частотою проведення інвентаризації поділяються  на:

     - періодичні інвентаризації проводяться,  як правило за ініціативою  власника. Вони можуть бути щоквартальні та щомісячні, а також при сезонності виробничого процесу сезонні. Мета таких інвентаризацій – контроль за збереженням майна виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб;

     - разові інвентаризації, як правило  є річними і проводяться зазвичай  перед складанням фінансової  звітності в листопаді – грудні  поточного року. Вони є суцільними  та повними. 

     За  характером проведення й рядом питань, що вирішуються інвентаризації бувають:

     - планові інвентаризації проводяться  в чітко встановлені у відповідності  з розробленим планом, затвердженим  керівником підприємства;

     - необхідні інвентаризації здійснюються  у випадках, час настання яких  неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов’язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об’єктивними причинами та регламентується нормативно правовими актами;

     - контрольна інвентаризація повинна  проводитися після закінчення  попередньої, з метою перевірки  сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведення інвентаризації.

     За  охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації бувають:

     - індивідуальні інвентаризації –  це перевірка певного виду  майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади;

     - наскрізна інвентаризація – охоплює  перевіркою конкретні види майна  у всіх матеріально відповідальних  осіб даного підприємства. Різновидом  наскрізних інвентаризацій є  їх одночасне проведення у  місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).