Бухгалтерські процеси як об’єкт бухгалтерського обліку

 
 
 
 
 
 
 
 

Доповідь

  на тему:

“Бухгалтерські  процеси як об’єкт бухгалтерського обліку ” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Основні показники господарської  діяльності

      Для оперативного керівництва і контролю бухгалтерський облік повинен забезпечити  своєчасну й якісну інформацію про кількісні та якісні показники діяльності господарства [3, C. 125].

      Кількісними показниками діяльності підприємства є показники обсягу тих або  інших процесів, наприклад кількість  заготовлених (придбаних) виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виробленої та реалізованої готової продукції в цілому та за окремими її видами тощо. Цей показник дає змогу раціонально вирішувати господарські завдання в процесі діяльності. В показнику обсягу реалізації поєднуються інтереси виробників і споживачів, оскільки реалізованою може бути тільки продукція, яка відповідає попиту споживачів, певним їхнім вимогам. Це змушує підприємства підвищувати якість продукції, покращувати асортимент, припиняти виробництво продукції, яка не користується попитом.

      Якісні  показники характеризують економічну ефективність здійснення того або іншого процесу. Такими показниками е прибуток і рентабельність. Від розміру прибутку залежить виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податку з при бутку та по інших платежах, створення резервного фонду, поповнення власного капіталу. Рентабельність визначається як процентне відношення суми прибутку .до обсягу реалізованої продукції (показує, скільки підприємством одержано прибутку з кожної гривні реалізації), до вартості всього майна (капіталу), вкладеного у підприємство, та ін. Порівнянням одержаних показників рентабельності з плановими, а також у динаміці за декілька звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють в таких же умовах, визначають ефективність діяльності господарства.

      Інші  якісні показники визначаються характером діяльності підприємства. Так, у підприємствах  матеріальної сфери виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво  тощо) важливим якісним показником є собівартість виробленої і реалізованої продукції (робіт, послуг); в торговельних підприємствах - рівень витрат обігу (до обсягу реалізації товарів). Зниження собівартості та витрат обігу є важливим фактором збільшення прибутку і підвищення рівня рентабельності. Ті або інші кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємств і організацій визначаються за даними бухгалтерського обліку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Облік процесу постачання

      Процес  постачання є невід'ємною умовою забезпечення процесу виробництва. Він складається із сукупності операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та ін.). Фактична собівартість придбаних предметів праці складається з їх купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат.

      До  транспортно - заготівельних витрат належать витрати на заготівлю, навантажувально - розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях             [4, C. 183].

      Бухгалтерський  облік процесу постачання повинен  забезпечити інформацію про виконання  плану обсягу постачання (за кількісними  та якісними показниками) і собівартість придбаних предметів праці. Окрім цього, завданням обліку є також здійснення контролю за своєчасністю розрахунків з постачальниками та іншими господарюючими суб'єктами по операціях, пов'язаних з придбанням матеріальних цінностей та їх транспортуванням.

      Для цього у бухгалтерському обліку використовується система синтетичних  і аналітичних рахунків.

      Операції  по придбанню предметів праці .обліковуються  безпосередньо на рахунках обліку виробничих запасів ("Матеріали", "Паливо", "Запасні частини" та ін). На дебеті цих рахунків відображають всі витрати - пов'язані з їх придбанням, тобто купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати, що дає змогу визначити їх фактичну собівартість. Інформацію про кількість і вартість окремих видів виробничих запасів одержують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків матеріальних цінностей.

      Облік розрахунків з постачальниками  за одержані матеріальні цінності та іншими організаціями за надані послуги (транспортними, посередницькими тощо) здійснюють на пасивному рахунку "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

      Звідси  на купівельну вартість одержаних від  постачальників і оприбуткованих на склади підприємства матеріалів в бухгалтерському  обліку роблять запис: ;

      Д-т  рах. "Матеріали" (та інших рахунків виробничих запасів)

      К-т  рах. "Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками"

      Такий же запис роблять на вартість послуг транспортних та інших господарюючих  суб'єктів по перевезенню матеріальних цінностей, навантажувально-розвантажувальні та інші роботи і послуги.

      У міру оплати розрахунково-платіжних документів постачальників і підрядчиків складають  бухгалтерську проводку.

      Схема обліку процесу постачання [1, C. 185] 
 
 

       

Облік процесу виробництва

      Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції: заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін [4. C. 189]. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

      Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва  повинен відобразити всі затрати  на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції - з іншого.

      Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати  за певними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на основні  і накладні [2. C. 354].

      До  основних відносять затрати, які  безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і складають її речову (матеріальну) основу (матеріали, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).

      За  способом включення до собівартості продукції виробничі затрати  поділяють на прямі і непрямі [2, C. 357]. Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріальним затратам тощо).

      Затрати на виробництво обліковують в  системі рахунків, призначених для  відображення процесу виробництва. Основним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції - з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Виробництво".

      Протягом  місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються  до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата  робітників, що зайняті її виробництвом, тощо).

      Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку "Загальновиробничі витрати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахунка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції пропорційне базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо).

      При цьому складають бухгалтерську  проводку:

      Д-т  рах. "Виробництво"

      К-т  рах. "Загальновиробничі витрати"

      Згідно  з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням  та обслуговуванням підприємства в  цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовленої продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис:

      Д-т  рах. "Фінансові результати"

      К-т  рах. "Адміністративні витрати".

      Таким чином, на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).

      Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової  продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво" на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:

      Д-т  рах. "Готова продукція"

      К-т  рах. "Виробництво".

      Оскільки  фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом місяця одержану із виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом "сторно"), на суму перевитрат - доповнюючий запис. 
 

      Облік процесу реалізації

      Під процесом реалізації розуміють сукупність операцій по продажу готової продукції  споживачам [4, C. 199]. Продукція реалізується за відпускними (продажними) цінами. Ціни на продукцію встановлюються з таким розрахунком, щоб підприємство не тільки відшкодувало затрати на виробництво продукції і її реалізацію, а й одержало прибуток, необхідний для сплати податку з прибутку та інших обов'язкових платежів до бюджету і розширення власного виробництва.

      Реалізацією завершується процес кругообігу засобів, чим забезпечується можливість відтворення виробничих запасів і самого процесу виробництва, здійснення розрахунків підприємства за своїми зобов'язаннями (перед бюджетом, працівниками по оплаті праці, постачальниками та іншими господарюючими суб'єктами), а також виявляється фінансовий результат від реалізації.

      Для обліку процесу реалізації та розрахунків  з покупцями використовують рахунки: "Собівартість реалізації", "Доходи від реалізації", "Витрати на збут", "Розрахунки з покупцями  і замовниками", "Розрахунки по податках і платежах".

      Згідно  з законодавством датою реалізації вважається дати відвантаження продукції (товарів) покупцям, тобто дата передачі права власності на продукцію  покупцеві. Звідси, на відпускну, (продажну) вартість відвантаженої продукції, яка підлягає до оплати покупцями, в бухгалтерському обліку роблять запис: