Iсторiя розвитку бухгалтерського облiку

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Приватний вищий навчальний заклад

Інститут ділового адміністрування 
 

                                                      Кафедра обліку та аудиту 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Бухгалтерський облік»

на тему:

«ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ»

 
 
 
 
 
 

                                                              Виконала

                                                              ст. групи МЗ-09

                                                              Бербер Катерина

                                                              Перевірила

                                                              Роєва О.С 
 
 

Кривий  Ріг

2011 
ЗМІСТ 

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Періодизація  розвитку бухгалтерського обліку………………………..………4

2. Зародження  обліку в країнах світу……………………………………………...7

3. Зародження української держави та обліку на її території………………..….12

Висновки…………………………………………………………………………....23

Список  використаних джерел………………………………………………..……24 

 

ВСТУП 

      Виникнення  і розвиток бухгалтерського обліку є невід’ємною складовою частиною всієї історії людського суспільства. Сучасна наука не дала однозначної відповіді, який момент слід вважати виникненням бухгалтерського обліку. В багатьох випадках це пояснюється недостатньою кількістю джерел, що збереглися, - облікових документів, які використовувалися нашими попередниками.

      Широке  розповсюдження правильної, наукової бухгалтерії природно викликає необхідність у висвітленні історії її виникнення і розповсюдження по всьому світу.

      Сьогодні  бухгалтери багатьох країн світу  досліджують стародавні записи та книги, адже лише вивчаючи історію науки можна зрозуміти та усвідомити ті помилки і недоліки, які мали місце в сфері організації і ведення обліку в минулому та існують на сучасному етапі.

      Для того, щоб зрозуміти та збагнути всю сутність бухгалтерії, необхідно вивчити її історію. Тільки глибокі знання поступового розвитку обліку навчають заслужено цінувати його переваги та значення для господарського життя. За допомогою історії є можливість проникнути в економічне життя минулих століть. Господарські явища, правові відносини, рух цінностей, які належать підприємству, відображають за допомогою слів та цифр – бухгалтерських записів. Бухгалтерія, таким чином, є дзеркалом, яке відбиває частину явищ культурного розвитку народів світу.

      Питання необхідності вивчення історії облікової науки не викликає жодного сумніву. Адже краще працює той бухгалтер, який добре володіє досвідом попередників. Він не витрачає часу, намагаючись винайти те, що вже було винайдено раніше. Вивчаючи історію, бухгалтер не може її переробити, але спроможний глибоко переосмислити минуле та краще усвідомити майбутнє.         

 

1. ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.

 

       Бухгалтерський облік був викликаний до життя самою господарською діяльністю людини. З історичних облікових документів, які збереглися до сьогодні, видно, якою повагою користувалися в давнину бухгалтери і як цінувалась їх справа. Облік називали таємницею богів, в яку посвячували лише обраних.

      І все ж таки, цілковито очевидно і логічно, що розвитку бухгалтерського  обліку сприяли прогрес, стабільність, більш повна реалізація суспільних потреб. У зв'язку з цим важливого значення набуває періодизація розвитку бухгалтерського обліку. Вона дозволяє прослідкувати історичну логіку, підійти до усвідомлення прогресу зміни епох.

      В літературі не існує єдиної думки щодо періодизації розвитку бухгалтерського обліку.

      Виділяють чотири основні періоди розвитку бухгалтерського обліку.

      Перший  період характеризувався виникненням  різних способів реєстрації фактів в  облікових регістрах у вигляді систематичних і хронологічних записів. Вершиною періоду становлення бухгалтерського обліку було широке розповсюдження подвійного запису.

      Другий  період припадає на час революційних перетворень в галузі виробництва, розвитку різних форм товарних операцій та збільшення обсягів торговельних, фінансових та інших операцій не тільки в окремих країнах, але й у всьому світі. В цей період видається досить велика кількість праць з обліку.

      Третій  період – становлення бухгалтерського  обліку як сфери наукових знань. Протягом цього періоду зусилля більшості авторів були направлені на те, щоб встановити теоретичні основи бухгалтерського обліку, визначити галузь тих явищ, вивчення яких складає об‘єкт даної науки. Був сформульований ряд визначень бухгалтерського обліку і його цілей.

      Четвертий період доцільно поділити на дві основні  стадії:

      - перша стадія, що охоплює період до середини XX ст., характеризується розробкою базових принципів об’єктивної оцінки майново-правового стану самостійно господарюючого суб’єкту, галузевого напряму в побудові системи бухгалтерського обліку, розширення державної регламентації національних систем і звітності бухгалтерського обліку. 

            друга стадія – з  середини XXст. до наших днів – характеризується розробкою принципів оцінки майново-правового стану господарюючих суб’єктів в умовах зовнішнього ринкового середовища і у зв’язку з прийняттям ефективних господарських рішень для отримання майбутньої економічної вигоди.

      Розглядаючи питання розвитку обліку, учені багато уваги приділяли вивченню основних етапів його розвитку, зокрема з’ясуванню джерел і першооснов обліку. Я.В. Соколов зазначає, що сьогодні вчені не дають єдиної відповіді на питання, коли виникла бухгалтерія. Існує три варіанти відповіді:

      1) 6 тисяч років тому, тобто тоді, коли почалася цілеспрямована реєстрація фактів господарського життя, і бухгалтерія почала існувати як практична діяльність - рахівництво;

      2) 500 років тому, коли вийшла відома  в усьому світі праця Луки  Пачолі „Про рахунки та записи”,  і почалося літературне осмислення обліку;

      3) 100 років тому, коли появилися  перші теоретичні розробки з  обліку і починає розвиватися  самостійна наука – рахунковедення.

      При вивченні історії розвитку обліку важливого значення набуває періодизація бухгалтерського обліку, що досліджувалася багатьма вченими. Кожний автор в основу періодизації покладав відповідну ознаку (наприклад, зміну економічних формацій, форму обліку, облікову ідею, характер облікових носіїв, облік витрат та ін.). Більшість авторів брали за основу те, яку роль виконував бухгалтерський облік на різних етапах розвитку суспільства.

      Так, наприклад, італійський вчений Дж. Чербоні (1873), який виділяв чотири етапи: 1) давній світ; 2) період від Л. Фібоначі до Л. Пачолі, який він називав епохою комерційної арифметики; 3) період від Л. Пачолі до Ф. Вілли

– становлення  подвійної бухгалтеріі; 4) виникнення та розвиток наукової

бухгалтерії..

      Французський  економіст Л. Сей (1883) виділяв такі етапи: 1)мнемонічний, який розпадався на два періоди – усний, коли так  званий бухгалтер повинен був усе зберігати в пам’яті, і символічний (дописемний), коли записи робились зарубками на бирках, вузлами на мотузках тощо (в обох випадках уже був рахунок, але не було письма); 2) уніграфічний – проста бухгалтерія; 3) диграфічний – подвійна бухгалтерія; 4) логісмографічний..

      Український учений М.Г. Чумаченко (1997) виділяє такі періоди:

      1) з моменту виникнення товарно-грошових  відносин і до кінця XVIII

ст. (виникнення різних способів реєстрації фактів в  облікових регістрах у

вигляді систематичних і хронологічних записів, розповсюдження методу

подвійного  запису);

      2) з кінця XVIII ст. і до кінця  XIX ст. (видання перших праць з  обліку, виникнення облікових теорій, визначення основних напрямків  розвитку науки „рахівництво”);

      3) з кінця XIX ст. і до початку XX ст. (становлення бухгалтерського обліку як галузі наукових знань);

      4) початок XX ст. і до наших днів (розробка базових принципів об’єктивної оцінки майново-правового стану самостійно господарюючого суб’єкта в умовах зовнішнього ринкового середовища, галузевого напрямку в побудові системи бухгалтерського обліку, розширення державної регламентації національних систем і звітності)

      Таким чином, вивчення періодизації розвитку обліку заслуговує надзвичайної уваги, тому що дозволяє зрозуміти сучасний розвиток і оптимальні напрямки прогнозування його еволюції в майбутньому. 

 

2. ЗАРОДЖЕННЯ ОБЛІКУ В КРАЇНАХ СВІТУ

 

      Бухгалтерська справа, як і будь-який суспільний розвиток, - це складний процес: поряд із піднесенням  творчої думки, успіхами, значними ривками, історія бухгалтерського обліку сповнена падінь, невдач, відхилень, помилок.

      Становлення обліку – це діалектичний, поступовий процес, мета якого – забезпечити  прийнятні умови послідовного, безперервного, раціонального і успішного виконання  функцій бухгалтерського обліку. Вся історія бухгалтерської праці, за своєю сутністю, є поступовим рухом до вирішення трьох основних завдань:

• зробити облік максимально інформативним і точним;
• досягти його простоти і дешевизни;
• отримати своєчасну інформацію про факти господарського життя.   

      Витоки  і перші паростки обліку приховані  від нас назавжди, однак, неважко  уявити, що саме з розвитком людського  суспільства, появою писемності і арифметики було закладено підґрунтя для  обліку.

      Сьогодні  лише одиниці бухгалтерів-практиків  мають уявлення про те, наскільки давнім є облікове мистецтво. 

      Облік виник одночасно з писемністю і завжди віддзеркалював економічний  стан та запити суспільства. Першу згадку про мистецтво бухгалтерії можна  зустріти у книзі Премудрості  Сираха, в якій наказується кожному синові Ізраїлю: «Якщо щось видаєш – видавай рахунком та масою і роби усіляку видачу та приймання за записом».

      Видатні вчені прагнули сягнути глибини  століть для того, щоб визначити  момент виникнення обліку, його періодизацію, спеціалізацію і спрогнозувати подальший розвиток. Цій проблемі завжди приділялось багато уваги. Однак, не дивлячись на численні спроби вчених – бухгалтерів, останнім не вдалося, на жаль, визначити з достатньою ймовірністю часу виникнення бухгалтерії. У будь – якому випадку, до винаходу писемності про існування бухгалтерії не могло бути і мови. Найбільш фундаментальною працею з історії обліку є книга «Бухгалтерський учет: от истоков до наших дней»(1996) видатного російського вченого Я.В. Соколова. В ній автор стверджує, що «…облік виник не одразу. Були часи, коли він був непотрібним, коли всі відомості про господарство вміщувались в голові однієї людини, і не тому, що у цієї людини добра пам'ять, а просто господарство було невеликим, і відомостей про нього було небагато». Вже в первісному суспільстві виділилась особа, яка вміла вести господарство без записів, адже результати праці общини були відомі всім її членам. Потрібно було робити деякі записи про результати полювання або землеробства, тому що люди в той час боялись, що «…весна забуде прийти на зміну зимі».