Інвентаризація, метод бухгалтерського обліку

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………………. 

Розділ І. Документація, як метод бухгалтерського обліку………………………………..

1.1 Документація, її значення  та завдання…………………………………………………

1.2 Вимоги до змісту й оформлення документів…………………………………………..

1.2.1 Порядок складання  та оформлення документів……………………………………..

1.3 Класифікація первинних  звітних документів………………………………………….

1.4 Порядок перевірки й оформлення документів…………………………………………

1.5 Документообіг, його  організація……………………………………………………….

1.6 Організація зберігання  документів……………………………………………………..

Розділ ІІ. Інвентаризація, метод бухгалтерського обліку…………………………………

2.1 Інвентаризація, її значення  та завдання…………………………………………………

2.2 Порядок проведення  й оформлення інвентаризації……………………………………

2.2.1 Інвентаризаційна комісія……………………………………………………………….

2.2.2. Складання плану і  графіків проведення інвентаризації, підготовчі заходи……….

2.3 Виявлення результатів  інвентаризації і відображення  їх в обліку…………………….

2.3.1 Відображення результатів  інвентаризації в бухгалтерському  обліку………………

Висновок ……………………………………………………………………………………..

Список використаної літератури …………………………………………………………..

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальною проблемою соціально-економічного розвитку нашого суспільства на сучасному етапі являється забезпечення схоронності господарських ресурсів, їх раціонального та економічного використання. Основою процвітання кожної організації являється бухгалтерський облік, не залежно від організаційно-правової форми організації, її структури, побудови та роду діяльності, так як основна мета бухгалтерського обліку - забезпечення аналітиків інформацією необхідною для прийняття рішень. Ці рішення торкаються розподілу та використання обмежених економічних ресурсів : грошей, землі, робочої сили і т.д. Від розподілу і використання цих ресурсів, залежать ціни, заробітна плата, виробництво товарів та послуг, адекватність наших запасів, якість транспортних систем,а також те, які країни процвітають, а які переживають спад. Так як фактично кожне підприємство вливає на економічну ситуацію в області, регіоні, країні. І тат не малу роль грає бухгалтерський облік. А це означає, що правильна організація бухгалтерського обліку залежить від положення будь-якої організації.

Не малу важливу роль тут  грають методи бухгалтерського обліку, а точніше документація та інвентаризація.

В своїй роботі я хочу проаналізувати та розібрати , що ж таке документація, яка її роль та положення в роботі підприємства (організації), і які принципи складання документації в бухгалтерському обліку. Адже по закону бухгалтерські документи являються свого роду виправдувальними документами, маючі юридичну силу.

Що торкається інвентаризації, то її роль дуже значна, так як завжди важливо знати яка фактична наявність  товарно-матеріальних цінностей на складі або грошових коштів у касі. Тому в даній роботі я постараюсь дати відповідь на питання : які принципи інвентаризації, види та методи, порядок та строки її проведення, нормативні документи, які регулюють проведення інвентаризації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Документація , як метод бухгалтерського обліку

1.1 Документація, її значення та завдання

Особливістю бухгалтерського  обліку є суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві. Це досягається за допомогою документації.

Документація (документ з лат. - доведення, свідоцтво) - це сукупність документів, за допомогою яких оформляють господарські операції в господарствах або інакше кажучи спосіб оформлення господарських операцій документами. Документація є важливим елементом бухгалтерського обліку : вона служить для первинного спостереження за господарськими операціями і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку.

Основними законами, що стоять перед бухгалтерською службою будь-якої організації, є:

* Формування повної і  достовірної інформації про господарські  процеси і фінансові результати  діяльності організації, необхідної  для оперативного управління, а також для її використання інвесторами, кредиторами, податковими і фінансовими органами, банками і іншими зацікавленими особами;

* Забезпечення контролю  за наявністю і рухом майна,  використання матеріальних, трудових  і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативів і кошторисів;

* Своєчасне попередження  негативних явищ у фінансово-господарській  діяльності, виявлення і мобілізація  внутрішньогосподарчих резервів.

Виконання цих завдань  безпосередньо залежить від повноти  і своєчасності віддзеркалення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, здійснюваних організацією в процесі своєї діяльності, що у свою чергу є наслідком документального оформлення досконалих операцій. Від правильності його виконання залежить достовірність облікової інформації, бухгалтерією організації її користувачам, що надається. Тому в організаціях процесу документування господарських операцій повинна приділятися велика увага з боку не тільки працівників бухгалтерських служб, але і працівників інших структурних підрозділів, оскільки ефективність ведення бухгалтерського обліку в організаціях залежить від правильної організації роботи з документами, що є письмовим підтвердженням факту здійснення господарських операцій (їх юридична достовірність).

Що стосується документування господарських операцій з точки  зору законодавства, то вимоги щодо складання  документів регламентуються Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р., за даними нормативними актами всі документи приймаються до обліку тільки в разі їхньої правильності, тобто повинні бути складені лише по формам первинної документації.

Проте значення документації в господарській роботі підприємств не обмежується тільки тим, що її використовують для обґрунтування облікових записів. Документація відіграє важливу роль в управлінні діяльністю підприємства. У формі відповідних документів (платіжних доручень, касових ордерів, нарядів, вимог тощо) даються розпорядження на здійснення господарських операцій (перерахування або видачу коштів, відпуск матеріалів, виконання робіт тощо). Для працівників, що виконують ці розпорядження (касирів, матеріально відповідальних осіб, виконавців робіт тощо), документи є обґрунтуванням здійснених ними операцій.

Документи мають практичне  значення для попереднього і подальшого контролю за доцільністю і законністю господарських операцій, дотриманням державної дисципліни. Попередній контроль здійснюють керівні працівники: підписуючи документ, вони беруть на себе відповідальність за законність операції, оформленої цим документом. Це допомагає дотриманню господарської дисципліни та чинного законодавства. Подальший контроль здійснюють облікові працівники при прийманні і опрацюванні документів, а також працівники податкових, фінансових і ревізійних органів. Цей контроль поширюється головним чином на виправдні документи для встановлення законності і господарської доцільності операцій, а також перевірки правильності оформлення самих документів.

Документи мають важливе  значення для забезпечення контролю за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Приймання  і відпуск матеріальних цінностей, використання грошових коштів, здійснення розрахунків тільки на підставі належно оформлених документів запобігають зловживанням з боку посадових осіб. Практика свідчить, що нестачі, розтрати і безгосподарність, різні зловживання найчастіше бувають там, де документи оформляються неправильно і несвоєчасно, облік ведеться незадовільно.

Документи мають і правове (юридичне) значення як письмовий доказ  здійснення господарських операцій, а тому використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів. Судові органи визнають за документом доказову, юридичну силу в тому разі, якщо його складено своєчасно і належним чином оформлено.

Документи використовують при  аналізі господарської діяльності, для фінансового контролю, аудиту і документальних, ревізій.

Із застосуванням в  обліку електронної обчислювальної техніки для збирання й опрацювання інформації про здійснювані господарські операції, поряд з паперовими документами, дедалі більшого поширення набувають машинні носії облікової інформації. Окремі з них відображають господарську операцію безпосередньо в момент її здійснення, інші - складаються за даними первинних носіїв інформації і використовуються для зручності її опрацювання, автоматичного введення в обчислювальну машину. Впровадження в облік удосконалених ЕОМ дає змогу автоматично фіксувати і відображати їхній зміст у запам'ятовуючому пристрої машини і отримувати після опрацювання інформацію, потрібну для управління і контролю.

Вимоги до змісту й оформлення документів

Від якості оформлення документів значною мірою залежить повнота  і достовірність показників обліку і звітності. Тому до документів ставляться вимоги: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення.

Правильно оформлений документ повинен містити всі показники, потрібні для забезпечення повної інформації про виконану операцію. Ці показники називають реквізитами (від лат. requisitum - потрібне, необхідне), і вони обов'язкові при складанні будь-якого документа.

Кількість і зміст реквізитів визначаються характером операції і призначенням документа. Так, реквізити документа, що оформляє, наприклад, виробіток робітника і належну йому оплату праці, відрізняються від реквізитів накладної або лімітно-забірної картки, тобто документів, якими оформляють відпуск товарно-матеріальних цінностей. Проте кожен документ незалежно від характеру оформленої ним господарської операції повинен містити обов'язкові реквізити, які є загальними для будь-якої операції.

Обов'язковими реквізитами  кожного документа є:

- назва підприємства, від імені якого складено документ;

- назва документа, його  номер, код форми; 

- дата складання документа  (число, місяць, рік);

- зміст господарської операції та її вимірники (натуральні, трудові, грошовий);

- підписи посадових осіб, відповідальних за здійснення операції й правильність її оформлення.

Залежно від характеру  операції і технології опрацювання  облікової інформації в документах можуть міститися й інші додаткові реквізити. При використанні обчислювальної техніки реквізити документів можуть бути зафіксовані у вигляді відповідних кодів. Документи, складені за допомогою засобів обчислювальної техніки на машинозчитувальних носіях, використовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили. Такі документи повинні бути записані на матеріальних носіях (магнітних, паперових), виготовлених, розмічених і закодованих відповідно до вимог встановлених стандартів і затвердженої системи кодифікації. На вимогу контролюючих або судово-слідчих органів та своїх контрагентів підприємство зобов'язане зробити копії таких документів на паперовому носії інформації.

Якщо документ не має будь-якого  з обов'язкових реквізитів, він  втрачає свою юридичну (доказову) силу і не може бути підставою для облікових записів. Так, якщо в акті на нестачу товарно-матеріальних цінностей, що виникла з вини транспортної організації при перевезенні вантажу, не буде належних підписів, то транспортна організація може відмовитися від відшкодування нестачі і підприємство зазнає збитків, оскільки акт не матиме доказової сили і судовий орган не візьме цей документ до виконання. Підприємство зазнає збитків також і в тому випадку, коли документ складено несвоєчасно, хоч і оформлено правильно.

1.2.1 Порядок складання  й оформлення документів

Відповідно до Положення  про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні бути складені в момент здійснення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством фінансів і Держкомстатом України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України, а також виготовлених самостійно, які повинні мати обов'язкові реквізити типових або спеціалізованих форм.

Документи повинні мати форму, зручну для використання як при ручному опрацюванні, так і при опрацюванні на обчислювальних машинах. Для цього реквізити документів розміщують в певному порядку: множене і множник, ділене і дільник - в суміжних графах, а поряд з ними - графа для запису результатів обчислення; виділяють і беруть в жирну рамку ті показники, які використовують при опрацюванні на обчислювальних машинах.

Документи прийнято складати на бланках, виготовлених друкарським  способом, з надрукованим текстом  і графленням, з таким розрахунком, щоб від руки або на друкарській  машинці заповнити тільки ті показники, які характеризують відповідну операцію. Раціональна будова документів сприяє правильному оформленню господарських  операцій і відображенню їх в обліку. Сама форма документа мов би підказує, яку інформацію слід подати, оформляючи операцію. Отже, форма документа має бути простою, зрозумілою, зручною для подальшого опрацювання і водночас з усією повнотою характеризувати відповідну операцію, задовольняючи при цьому вимоги не тільки бухгалтерського, а й оперативного і статистичного обліку.

Велике значення у виконанні  цих вимог має уніфікація і  стандартизація документів. Під уніфікацією документів розуміють розробку єдиних форм документів для оформлення однотипних господарських операцій на підприємствах і в організаціях різних галузей і форм власності. Так, уніфіковано всі банківські і касові документи, бланки авансових звітів, товарно-транспортних накладних, лімітно-забірних карток, розрахунково-платіжних відомостей та інших документів. Уніфікація документів, забезпечує можливість зосереджувати в одному документі інформацію, потрібну для всіх видів обліку, полегшує її опрацювання на обчислювальних машинах, створює умови для централізованого виготовлення бланків документів масовими тиражами, що здешевлює їх вартість.