Інвентаризація, метод бухгалтерського обліку

3) аналіз стану дебіторської  та кредиторської заборгованості  підприємства та знаходження шляхів прискорення розрахунків;

4) здійснення оцінки первинної  вартості інвестицій та їх  оцінка на дату балансу тощо.

Вирішувати такі завдання під силу спеціалістам високої кваліфікації, які вільно й легко орієнтуються в області придбання та використання активів підприємства, обліку та контролю за цими активами, вміють і хочуть діяти на позитивний результат і далеку перспективу.

Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформації, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуддя. Інструкція №69 досить повно перелічує права та обов'язки, визначає завдання, які покладаються на інвентаризаційну комісію. При цьому робоча комісія завжди підзвітна постійно діючій, зобов'язана безумовно виконувати її вказівки і розпорядження.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

- проводять профілактичну роботу з забезпечення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

- організовують проведення  інвентаризацій і здійснюють  інструктаж членів робочих інвентаризаційних  комісій;

- здійснюють контрольні  перевірки правильності проведення  інвентаризацій, а також вибіркові  інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період.

Робочі інвентаризаційні комісії:

-- здійснюють інвентаризацію  майна, товарно-матеріальних цінностей,  коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

-- разом із бухгалтерією  підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного , убутку;

-- вносять пропозиції  з питань упорядкування приймання,  зберігання і відпуску товарно-матеріальних  цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

-- несуть відповідальність  за своєчасність і додержання  порядку проведення інвентаризацій  відповідно до наказу керівника  підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

-- оформляють протокол  із зазначенням у ньому стану  складського господарства, результатів  інвентаризації і висновків щодо  них, пропозицій про залік нестач  та лишків за пересортицею, списання  нестач в межах норм природного  убутку, а також понаднормових  нестач і втрат від псування  цінностей із зазначенням вжитих  заходів щодо запобігання таким  втратам і нестачам.

2.2.2 Складання  плану і графіків проведення  інвентаризаціїї, підготовчі заходи

Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після 1-го числа, а дані інвентаризації коригувати станом на 1-ше число.

До початку інвентаризації матеріальні цінності на складах  повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за найменуваннями, сортами  і розмірами в порядку, зручному для підрахунку. Це значно прискорює проведення їх інвентаризації.

Працівники бухгалтерії  до початку інвентаризації повинні  закінчити опрацювання всіх документів по надходженню і видатку матеріальних цінностей, визначити залишки на рахунках на день інвентаризації.

Матеріально відповідальні  особи до початку інвентаризації дають розписки у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких неоприбуткованих або не списаних на видаток цінностей у них немає. Після цього деякі документи до уваги не приймаються.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцями  їх зберігання в присутності матеріально  відповідальних осіб. Наявність залишків матеріальних цінностей визначається шляхом підрахунку, зважування, обміру. При інвентаризації матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється, в порядку винятку, їхню кількість встановлювати за документами (з обов'язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному опису роблять відповідні відмітки. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: "Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні."

Один примірник опису  залишається у матеріально відповідальної особи, другий - передається до бухгалтерії. Цінності, що не належать підприємству, але знаходяться у нього в користуванні або на відповідальному зберіганні, записують в окремий інвентаризаційний опис. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.

При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів - підлягає стягненню з касира. Акт інвентаризації грошових коштів у касі наведено нижче.

Перевірка стану розрахункових  відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за документами. Підприємства обмінюються контокорентними виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. Виписки надсилаються підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. Таким чином на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами мають відображатися тільки погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що значаться в записах поточного обліку і визнаються нею правильними. В необхідних випадках справи по неурегульованих сумах заборгованості передаються до судових органів.

Суми заборгованості по розрахунках  з банками, податковими та фінансовими  органами мають відображатися у балансі тільки в погоджених сумах.

Неурегульовані суми заборгованості, суми заборгованості, по яких минули строки позовної давності, а також виявлена при інвентаризації безнадійна дебіторська  заборгованість записуються в окремий  інвентаризаційний опис із зазначенням  причин їх виникнення і винних у  цьому осіб.

Головний бухгалтер або  особа, юридична або фізична, відповідальна  за ведення бухгалтерського обліку, повинні забезпечити дотримання норм законодавства і правил її проведення. Матеріали інвентаризації і рішення інвентаризаційної комісії з регулювання розбіжностей затверджуються керівником підприємства з включенням результатів в звіт за період, в якому завершена інвентаризація, а також в річний звіт, і висловлюються в примітках до фінансової звітності.

2.3 Виявлення результатів  інвентаризації і відображення  їх в обліку

Розходження фактичної наявності  матеріальних цінностей та коштів з  бухгалтерським й даними, встановлені  при проведенні інвентаризації та інших  перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.

1) Основні засоби, ТМЦ,  цінні папери, кошти та інше  майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб.

2) Убуток цінностей у  межах затверджених норм списується  за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач.

3) Понаднормові втрати  і нестачі ТМЦ, включаючи готову  продукцію, в тих випадкам, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.

До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правил ведення обліку; встановлені нестачі, лишки, виявлені і доведені факти перевитрат, крадіжок майна, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вказуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матеріалів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.

До протоколу додаються  всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації, складена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.

Матеріали інвентаризаційної  комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені керівником підприємства. Усі прийняті рішення набирають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівником підприємства.

Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському  обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

Порядок визначення розміру  збитків від розкрадання, нестачі, знищення-псування матеріальних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі -- Постанова КМ №116). Цей порядок не поширюється на дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз =[(Бв-А)хІінф.+ПДВ+Азб]х2,

де: Р з -- розмір збитків (у грн);

Бв -- балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн);

А -- амортизаційні відрахування (у грн);

Іінф. -- загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісяця визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ -- розмір податку на додану вартість (в грн);

Азб -- розмір акцизного збору (у грн).

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємством для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового  питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових  та спиртних настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 -- до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних  паперів та документів суворого-обліку  або до вартості документів  суворого обліку, встановленої законодавством;

50 -- до вартості придбання  (виготовлення) бланків цінних паперів  та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають, списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.

Збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, шо містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, шо сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються у розмірах: