Об"єкти фінансового обліку

Міністерство  освіти і науки

Буковинський  університет

Кафедра обліку і аудиту 
 
 
 
 
 

Реферат на тему:

« Об’єкти і властивості  системи фінансового  обліку» 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                                                Виконала:

                                                                                                                                                   Плінгей І. І                        

                                                                                                                                                  Викладач:

Бурдейна  Л. В. 

Вступ.

1. Об'єкти і властивості системи фінансового обліку.

2. Структуризація системи обліку.

3. Класифікація та особливості інформації

Висновки.

Список  використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Предметом обліку виступають факти господарської  діяльності (операції, події), які характеризують стан і використання ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових, енергетичних, інформаційних), процесів постачання, виробництва, збуту, обміну, розподілу, споживання, розрахункові відносини підприємства з фізичними та юридичними особами, фінансові результати та їх використання, формування різноманітної інформації фінансового характеру для внутрішніх та зовнішніх споживачів.

При цьому вказані об'єкти окреслюють зовнішні межі фінансового обліку, а інформація про ці об'єкти - його внутрішні межі. Зовнішні окреслені  досить чітко, а внутрішні - приблизно, орієнтовно, що обумовлено постійним переглядом складу інформації про об'єкти. Єдиним незмінним атрибутом внутрішніх меж фінансового обліку є грошове вираження фінансової інформації.

Удосконалення інформаційної системи ґрунтується  на основних принципах її створення. Напрямки, обсяг, зміст і характер змін встановлюються на основі аналізу матеріалів обстеження об'єкта.

Виділяється три групи змін:

1) при вдосконаленні організаційної та функціональної структури;

2) документообороту ;

  3) інформаційної бази і методології.

1. Об'єкти і властивості  системи фінансового  обліку

Існуюча система обліку не приділяє достатньої уваги питанням раціоналізації первинного обліку, основним призначенням якого  є фіксація в документах фактів господарської  діяльності.

Первинний облік повинен стати самостійною науковою дисципліною, в межах якої вирішуються питання матеріальних носіїв інформації, побудови документів та машинних носіїв, кодування, декодування, групування, класифікації, первинної обробки, збору інформації за допомогою технічних засобів, передачі інформації на ПЕОМ, отримання інформації, способу подачі інформації для управління (графіки, таблиці, діаграми).

Бухгалтерський  облік є процесом вторинним, тобто  похідним від первинного (документації). Бухгалтерський облік отримує в своє розпорядження зафіксовані в первинних документах дані для перетворення їх в інформацію. Для цього використовуються спеціальні прийоми і способи обробки даних - групування, нагромадження, відображення даних у системі рахунків, агрегування, перетворення, стискання та ін.

Межі  фінансового обліку обумовлені властивостями  системи обліку (регламентація, стабільність, інерційність, циклічність).

Регламентація обліку означає, що він організовується  за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, статистики, головної державної податкової інспекції, Національного банку та інших державних органів. Нормативні документи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

Суттєвими для розуміння межі фінансового  обліку є такі властивості, як стабільність, інерційність і циклічність. Стабільність пов'язана з певним числом рахунків, на яких відображаються факти господарської діяльності. їх число є постійним до того часу, поки не з'являється необхідність в організації спостереження за новими об'єктами обліку. Зміни в економіці, системі управління не відображаються в системі обліку до того часу, поки не буде переглянутий чи доповнений план рахунків.

Інерційність  обліку обумовлена постійністю інформаційних  потоків, алгоритмами рішення облікових задач, споживачами інформації. Розширення кола споживачів інформації та збільшення її кількості про об'єкти відповідно до змін в економічному житті вимагає усунення сил інерції в системі обліку. Подолання сил інерції вимагають зусиль з боку державних органів управління та перепідготовки кадрів - методичного забезпечення, фінансування системи освіти.

Циклічність обліку визначається строками обробки  інформації і складання звітності. Традиційним для обліку є місячний цикл. Інформація фінансового обліку повинна забезпечувати апарат управління для прийняття рішень за місяць, а не квартал, як це практикується зараз.

Стабільність, інерційність та циклічність облікового процесу створюють ілюзію незалежності системи обліку від системи управління. В дійсності система управління залежить від інформаційної системи такою ж мірою, як інформаційна система - від управління. Якщо між цими системами виникають протиріччя, то вони повинні періодично усуватись шляхом змін як у системі обліку, так і в системі управління.

В теорії бухгалтерського обліку чільне місце займають питання суті обліку та його ролі в суспільстві. Вони мають  актуальне значення у зв'язку з  визначенням перспектив наукового  пошуку в галузі теорії і практики бухгалтерського обліку, створення  такої моделі облікового процесу, яка б відповідала об'єктивній реальності, була простою і зрозумілою для тих, хто обирає професію бухгалтера.

У найбільш загальній формі можна  зазначити, що бухгалтерський облік  є складовою частиною інформаційної  системи підприємства, і з цих позицій його завданням є постійний розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб, за допомогою якого вирішуються завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерська інформація досягає 70% в економічній системі інформації підприємства. Вона є точною, повною, оперативною, достовірною, на відміну від іншої інформації - оперативної і статистичної.

Призначення інформаційної системи - це фіксація в документах, збір, передача, обробка, трансформація, зберігання даних про господарську і фінансову діяльність підприємства.

Для успішного дослідження проблем  інформації, моделювання процесів, що відбуваються в господарській  діяльності, необхідно з'ясувати  завдання інформаційних систем і  їх роль у процесі управління. Фінансовий облік повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів.

Виробничий  процес підприємства, господарська діяльність, що відбувається в реальному житті, супроводжуються певними операціями: надходження матеріалів вимагає  складання їх у місцях зберігання, подачі у виробництво; технологічний  процес вимагає певного набору верстатного парку й устаткування, залучення до виробництва робітників; отримана готова продукція надходить на склад, а потім транспортується до покупця та ін. Усі ці різноманітні операції можна спостерігати, управляти ними. Вони виражаються в різних вимірниках - натуральних (т, кг, л, м, дм), трудових (людино-дні, людино-години відпрацьованого часу), умовно-натуральних (умовні банки, умовні тонни), грошових.

Внаслідок різної природи технологічних та інформаційних процесів виникає  потреба узагальнення їх даних в обліку в єдиному вимірнику - грошовому. Отже, фінансовий облік на своїй особливій мові може описати різнорідні процеси господарської і фінансової діяльності й узагальнити дані про окремі явища і процеси лише в єдиному грошовому вимірнику, а тому в його сфері знаходяться такі факти, які мають вартісну оцінку.

Фінансова інформація потрібна апарату управління для регулювання розвитку підприємства, а також для зовнішніх користувачів - інвесторів, банків, податкових служб, постачальників.

Процес управління дозволяє стабілізувати економічну систему, зберегти її функціональну визначеність, підтримати в динамічній рівновазі з середовищем, забезпечити удосконалення системи. Отже, процес управління є упорядкуванням системи.

Фінансовий  облік виступає інструментом, що забезпечує всі ланки апарату управління інформацією про стан об'єкта управління. Фінансовий облік являє собою інформаційну систему про господарські процеси, використання ресурсів підприємства, формування собівартості й отримання прибутку.

Структура фінансового обліку описується рядом  рахунків, які становлять елементи системи. Кількість рахунків залежить від того, які об’єкти обліку відстежуються, за якими рахунками  необхідно збирати інформацію для  контролю, аналізу та прогнозування. Рахунки призначені для упорядкування господарських операцій, які характеризують зміни в об'єктах обліку (збільшення чи зменшення). Операції на рахунках відображаються методом подвійного запису - в дебет одного рахунка та в кредит іншого. Після цього підраховується сума по дебету та кредиту рахунка, що означає збільшення та зменшення суми за конкретним об'єктом і виводиться залишок. Отже, рахунки та відображення господарських операцій на них методом подвійного запису є одним з основних прийомів бухгалтерського обліку та отримання інформації за об'єктами спостереження.

На  якість фінансового обліку впливають  методи обробки інформації, під якими  розуміють послідовність проходження  даних обліку протягом облікового періоду  через певні етапи робіт.

Вдало спроектована система обліку забезпечує ефективне і цілеспрямоване отримання даних та їх перетворення на інформацію, що фіксується у фінансових звітах.

Обробка даних може здійснюватися ручним, механізованим, комп'ютерним та комбінованим (поєднання різних) методами.

Етапами робіт з обробки  даних є:

1) збір економічних даних з кожного факту господарської діяльності, що підтверджується первинними документами;

2) аналіз кожного факту з метою визначення кореспонденції рахунків;

3) ведення хронологічних записів про факти у відповідних книгах, відомостях;

4) складання групувальних, нагромаджувальних та розробних відомостей за окремими рахунками синтетичного й аналітичного обліку;

5) ведення журналів (машинограм, відомостей, журналу-Головної та інших регістрів обліку) залежно від обраної форми рахівництва;

6) заповнення Головної книги;

7) складання фінансової звітності.

Вказані етапи облікових робіт складають  типовий процес трансформування  первинних даних в інформацію, яка відображається у фінансових звітах. Тривалість облікового циклу встановлюється керівником підприємства і головним бухгалтером залежно від потреб системи управління та вимог законодавства. Його тривалість може становити календарний місяць, квартал або рік.

2. Структуризація системи  обліку

Науковий  підхід до вивчення системи будь-якого походження, масштабу складності та тривалості вимагає структуризації і спостереження за поведінкою в період їх функціонування. Структуризація пов'язується поділом цілого утворення на складові елементи.

Треба зазначити, що в підручниках і посібниках з теорії бухгалтерського обліку, а також з фінансового обліку питання структури системи взагалі не розглядається. Це можна пояснити відставанням бухгалтерського обліку, як науки, від інших наук та ігноруванням досягнень в галузі методології наукових досліджень. Складається враження, що бухгалтерський облік не контактує з іншими природничими, інженерними та гуманітарними науками і оплодотворяється своїми власними методологічними постулатами. Це збіднює його проблематику як в теорії, так і на практиці.