Об"єкти фінансового обліку

Облік треба розглядати як структуровану  систему великої складності, що містить  багато елементів і зв'язків між  ними1. В цій системі виділяються  такі структурні частини як:

• організаційна;
• функціональна;
• технічна;
• технологічна;
• документальна;
• інформаційна;
• інші.

В організаційній структурі виділяють  елементи, пов'язані з функціонуванням  бухгалтерії (окремі відділи, виконавці, посадові інструкції, розподіл робіт  між виконавцями тощо). Зв'язки між  елементами поділяються на інформаційні, ієрархічні (підпорядкованість), взаємодії.

Функціональна структура означає поділ системи  на окремі об'єкти та функції бухгалтерського  обліку. Зв'язки означають потоки інформації між функціональними службами бухгалтерії  та іншими структурними одиницями підприємства і управління.

Технологічна  структура означає різноманітні засоби збору і обробки даних, які використовуються в системі  бухгалтерського обліку (машини, устаткування, канали зв'язку тощо). Зв'язки між елементами характеризують інформаційний обмін.

Документальна структура означає класифікацію, форми, зміст і використання документів для фіксування фактів господарської діяльності.

Між елементами структури відбуваються комунікаційні, ієрархічні, контрольні, розпорядчі та інші зв'язки.

Інформаційна  структура характеризується існуванням внутрішніх та зовнішніх форм звітності та процесами перетворення первинної інформації у похідну з використанням економіко-математичних методів обробки. Зв'язки виникають з приводу вводу, коригування, перегляду, знищення, обміну інформації тощо.

3. Класифікація та  особливості інформації

• залежність  від об'єкта, яким управляють;
• фіксування у документах з використанням алфавітно-цифрових знаків у дискретному вигляді;
• можливість автоматизованої обробки даних (арифметичні та логічні дії);
• висока точність обчислень;
• оформлення результатів обробки даних у зручній для сприйняття людиною формі;
• великі обсяги первинних даних, зафіксованих у документах;
• комбінування даних за різними критеріями обробки;
• згортання даних (синтетичний облік);
• розгортання даних (аналітичний облік);
• можливість передачі на відстань;
• тривалість зберігання.

Особливості економічної інформації враховуються при розробці нових систем обліку чи модернізації існуючих.

Економічну  інформацію можна класифікувати  за різними критеріями, що дозволяє структурувати її виходячи з бажаного стану системи обліку.

Для отримання економічної інформації, що задовольняє вимоги користувачів, важливе значення має технологічна структура обліку за допомогою якої здійснюється збір і обробка даних.                                                           

Технологічна  система включає інструментарій, завдяки якому неупорядкований  масив фактів господарської діяльності, зафіксований у різноманітних документах, перетворюється на інформаційні ресурси. 
 

До  інструментів фінансового  обліку належать:

• групування документів за різними ознаками (за центрами витрат, за елементами витрат);
• оцінювання фактів (використання різних методів оцінки активів);
• рахунки обліку (на рахунках відбувається стискання чи розгортання інформації);
• подвійний запис;
• стискання даних (у регістрах синтетичного обліку);
• розгортання даних (у регістрах аналітичного обліку);
• визначення собівартості (калькуляція);
• складання звітності.

Проектування  системи фінансового обліку пов'язано, перш за все, з визначенням переліку об'єктів, що підлягають відображенню в документах. На основі такого реєстру складається альбом документів, які характеризують кожний об'єкт обліку. Документи визначають надходження, списання, нарахування, переоцінку та інші зміни всередині об'єкта обліку.

Одним з важливих інструментів системи  обліку є процес оцінки кожного з  фактів, що знайшов відображення у  документі. Оцінка вважається питанням методології. Оцінка об'єктів регламентується  стандартами обліку, в яких наводяться варіанти оцінок окремих видів активів.

Після оцінювання визначається на якому рахунку  потрібно відобрази факти господарської  діяльності, що зафіксовані у первинних  документах Кількість рахунків визначається наявністю об'єктів, що підлягають обліку на конкретному підприємстві, тому необхідно розробляти робочий план рахунків. Такий план передбачає виділення синтетичних рахунків і деталізований код аналітичних рахунків для кожного підприємства окремо.

За  допомогою інструментів обліку можна  розробити нову інформаційну систему або вдосконалити існуючу. Основне у цьому процесі — запити розробника.

Удосконалення інформаційної системи передбачає дослідження процесу збору інформації та її аналізу на конкретному підприємстві.

Перегляд  організаційної і функціональної структури відбувається при (реорганізації у певних масштабах структури системи та її елементів, ліквідації, уведенні нових чи посиленні окремих напрямків взаємодії, скороченні або збільшенні кількості управлінських інстанцій; зміна форм управління, посилення централізації чи децентралізації функцій, перерозподіл прав і обов'язків посадових осіб та органів управління, впорядкування прав, обов'язків і форм взаємодії у системі управління; уточнення положень про функції та задачі об'єктів системи та інших випадках.

Уточнення документообороту при вдосконаленні  процесу діловодства, впорядкуванні  документообороту, уніфікації форм і  змісту документів, визначенні складу необхідної для нормального функціонування системи інформації, погодженні обсягів  і періодичності потоків інформації, встановленні категорій терміновості видів інформації та ін.

Поліпшення  інформаційної бази передбачає вдосконалення  та впорядкування нормативного господарства, систем класифікації, кодування і  методів отримання інформації.

Отже, визначається широке коло проблем, вирішення яких ще до створення інформаційної системи дасть можливість передбачити напрями поліпшення якості системи обробки інформації.

Висновки

Деталізація структури інформаційної системи (склад та зміст елементів і  зв'язків між ними) залежить від мети, поставленої перед системою обліку. Мету визначає система управління. Відомо, що управління неможливо здійснити без економічної інформації.

Економічна  інформація є інструментом, за допомогою  якого управлінський апарат приймає  рішення. Економічна інформація означає сукупність даних (повідомлень, відомостей, залежностей), які характеризують стан або показують вектори змін явищ і процесів господарської діяльності підприємств, об'єднань, галузей економіки та економіки держави, як цілісного утворення.

Інформаційний процес управління полягає в перетворенні даних, які входять у систему  бухгалтерського обліку із зовнішнього  оточення (документи сторонніх організацій  і тих, що створюються на самому підприємстві) на економічну інформацію, придатну для прийняття рішень.

Економічна  інформація розглядається як інструмент управління, а управління — як замовник і споживач не будь-якої, а свідомо  відібраної інформації для всебічного розгляду стану і змін різноманітних  явищ і процесів господарської діяльності.

Список  використаної літератури

1. Коблянська О. Фінансовий облік  : Навчальний посібник/ Олена Коблянська,. -К.: Знання, 2008. -473 с.

2. Нашкерська Г. Фінансовий облік  : Навчальний посібник/ Га-лина Нашкерська,; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. -К.: Кондор, 2010. -502 с.

3. Пушкар М. Розробка систем обліку : Навчальний посібник/ Ми-хайло Пушкар,; Тернопільська акад. нар. госп-ва , Ін-т обліку і аудиту. -Тернопіль: Карт-бланш, 2009. -198 с.

4. Пушкар М. Фінансовий облік  : Підручник/ Михайло Пушкар,. -Тернопіль: Карт-бланш, 2009. -628 с.

5. Фінансовий облік: (облік активів) : Навчальний посібник/ Віталій Бабіч,  Світлана Сагова,; Мін-во освіти  і науки України, Київський  нац. економічний ун-т. -К.: КНЕУ, 2010. -281 с.