Аудит обліку основних засобів та їх зносу (амортизації) на прикладі ДП „Соснівське лісове господарство”

    З вище проведеного тесту можна  сказати, що система обліку основних засобів на підприємстві ДП „Соснівський лісгосп” функціонує на належному рівні.

    На  підприємстві наявні наступні процедури  контролю:

• Санкціонування – дозвіл у вигляді підпису, тобто керівник може санкціонувати своїм підписом виконання певних операцій.
• Права і обов’язки працівників визначені у «Функціональних обов’язках».

-  Здійснюється обов’язкове документування всіх операцій, які відбуваються на підприємстві. Всі господарські операції на підприємстві оформляються первинними документами, які являються первинними обліковими документами, на основі яких ведеться бухгалтерський і податковий облік з зазначенням всіх необхідних реквізитів. До бухгалтерського і податкового обліку приймаються оригінали первинних документів, оформлених відповідним чином  і підписаних головним бухгалтером або замісником головного бухгалтера.

   При організації документального оформлення обліку основних засобів бухгалтер  керується Наказом Міністерства статистики України №352 від 29.12.95 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку. Цим Наказом затверджено  такі типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів, які введені в дію з 1 січня 1996 року, як:

• Типова форма  ОЗ-1 «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення зарахування до складу ОЗ окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію; для оформлення внутрішнього переміщення ОЗ з одного цеху в інший, а також для виключення їх зі складу ОЗ при передачі іншому підприємству.
• Типова форма ОЗ–2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» застосовується для оформлення приймання-здачі ОЗ з капітального ремонту, реконструкції, модернізації;
• Типова форма ОЗ-3 «Акт на списання основних засобів» застосовується для оформлення вибуття об’єктів при повній чи частковій ліквідації;
• Типова форма ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів»;
• Типова форма ОЗ-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини» складається при установці, пуску та демонтажу будівельної машини, що взята на прокат;
• Типова форма ОЗ-6 « Інвентарна картка обліку основних засобів» застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі основні засоби на підприємстві.
• Типова форма ОЗ-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів»;
• Типова форма ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів»;
• Типова форма ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів»;
• Відповідальність за збереження активів несуть матеріально-відповідальні особи (касир, завскладу тощо), вони забезпечують обмеження доступу до активів, особливо це стосується готівкових коштів.
• Періодично проводяться інвентаризації, яка вважається основним засобом забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємства. Інвентаризація майна і фінансових зобов’язань проводиться у терміни, визначені окремими наказами і інструктивними документами. Виявленні при інвентаризації відхилення між фактичною наявністю майна і даними бухгалтерського обліку відображаються наступним чином:

    - надлишок майна оприбутковується по ринковій вартості з віднесенням на фінансові результати

    - недостачі і втрати від порчі  цінності обліковуються на рахунку  39/3 „Недостачі і грабежі”, в рамках  норм справжніх збитків, зареєстрованих  у встановленому порядку, відносяться  на виробництво, а понад норм – на винних осіб. Якщо винних осіб не встановлено за рішенням суду або суд відмовив у стягуванні з винних осіб суму збитку, то збитки від недостачі майна і його порчі списуються на фінансові результаті. 

    Таблиця 2.2

    Анкета  процедур внутрішнього контролю

Замовник  ДП „Соснівський лісгосп”

Склав: Смалюк І.В. 

    Проаналізувавши дані процедури внутрішнього контролю, можна зробити висновок, що при  обліку основних засобів на підприємстві  дотримуються всіх норм санкціонування, розподілу прав та обов’язків, документування та контрольних процедур. 

    4. Методика аудиту основних засобів та їх зносу на прикладі ДП „Соснівський лісгосп”

    Після отримання достатніх знань про  систему внутрішнього контролю взагалі  і обліку зокрема аудитор повинен прийняти рішення щодо:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

       — можливості і доцільності продовження аудиту;

       — обраної на стадії укладення договору стратегії аудиту.

    Якщо  у результаті проведення досліджень аудитор встановив, наприклад, що відсутні необхідні документи і записи, а відновити їх чи знайти альтернативні джерела інформації немає можливості, то він матиме підстави відмовити у висновку або дати негативний висновок. Таким чином, вже після вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю аудитор може отримувати досить вагомі свідчення неадекватності бухгалтерського обліку чинним вимогам і прийняти рішення не продовжувати перевірку.

    У інших випадках аудитор повинен  оцінити правильність попередньо обраної стратегії аудиту. Як правило, аудитори схильні визначати ризик на етапі укладання договору як високий і планувати переважне здійснення тестів підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку. Це особливо характерно при роботі з новим клієнтом чи під час аудиту невеликих підприємств, де дотримання належних умов контролю у повному обсязі неможливе (див. Додаток 5).

    Після вивчення системи контролю аудитор  вирішує, чи є необхідність проведення тестів контролю. Вона не виникає, якщо аудитор не змінив попередньго контролю як високого (СR → 1).

    За  інших умов, коли аудитор має підстави вважати, що ризик контролю нижчий, ніж передбачалось, він повинен пересвідчитись, що контроль дійсно функціонує і дозволяє попередити, виявити і виправити помилки і відхилення. Перш ніж прийняти рішення про тестування контролю, аудитор зважує його економічну сторону. При цьому порівнюються витрати, пов'язані із тестами контролю, які будуть здійснені, з витратами на проведення тестів підтвердження, від яких буде можливо відмовитись.

    Зваживши  усі аспекти, аудитор може частково переглянути заплановані процедури підтвердження, якщо на певних ділянках обліку здійснюється належний контроль.

    Стратегія низького рівня оцінки ризику контролю застосовується в основному до постійних замовників, система контролю яких виявилась надійною при попередніх перевірках Проте аудитор, пам'ятаючи про обережність, не може довіряти їй повністю, і зобов'язаний переконатися у ефективному функціонуванні системи внутрішнього контролю протягом звітного періоду.

    Якщо  ж контроль виявився неефективним, то до програми тестів підтвердження вносяться необхідні зміни.

    Результати  вивчення, оцінки і тестування системи  внутрішнього контролю аудитор оформлює у спеціальному звіті (листі, доповідній записці) на ім'я керівництва підприємства, у якому:

       — коментуються недоліки організації внутрішнього контролю, обліку, внаслідок чого виникають (чи можуть виникнути) суттєві помилки;

       —  викладаються конкретні поради по їх усуненню.

    Як  правило, такий документ готується протягом виконання перевірки і подається керівництву замовника перед складанням аудиторського звіту. Проте професійні стандарти рекомендують при виявленні значних фактів порушень, зловживань відразу повідомляти керівництву.

    Після вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю аудитор переходить до здійснення аудиту.

    Метою аудиту основних засобів є підтвердження достовірності показників про вартість основних засобів, відображених у фінансовій звітності. Основними завданнями аудиту основних засобів є:

• перевірка документального забезпечення операцій з основними засобами;
• підтвердження правильності та своєчасності відображення обліку операцій   з основними засобами;
• зіставлення даних аналітичного з даними синтетичного обліку основних засобів;
• зіставлення даних синтетичного обліку основних засобів з даними фінансової звітності.   

    Методика  проведення аудиту основних засобів  включає наступні етапи перевірки.

    На  першому етапі аудитор ознайомлюється з нормативно правовими аспектами проведення операцій з ОЗ, рішеннями і дозволами власника на проведення операцій з ОЗ, організацією бухгалтерського та податкового обліку основних засобів.

    Необхідні аудиторські процедури:

    1) визначити законність проведення  операцій з основними засобами.

    2) визначити, за якою формою ведеться бухгалтерський облік на підприємстві.

    Визначено, що на підприємстві ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової звітності  здійснюється у відповідності до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» та застосовується журнально-ордерна система обліку з елементами автоматизації.

    3) ознайомитись з обліковою політикою  підприємства щодо основних засобів.

    На  другому етапі здійснюється аудит наявності основних засобів, який проводиться або через інвентаризацію чи документальною перевіркою.

    На третьому етапі «Аудит господарських операцій по основних засобах»  доцільно проводити за напрямками:

      1.  Перевірка руху основних засобів

    1.1.     Надходження основних засобів — перевіряється правильність відображення в обліку надходження основних засобів; правильність бухгалтерського обліку оприбуткування їх незалежно від форми власності підприємства.

    Аудитору  необхідно перевірити чи створена комісія  приймання основних засобів та оформлення її результатів, як оформлені договори купівлі-продажу основних засобів, протоколи договірних цін, правильність вказання первинної вартості в актах приймання-передачі основних засобів. Важливою умовою збереження основних засобів є проведення їх інвентаризації, тому в процесі контролю необхідно перевірити повноту та своєчасність її проведення, і правильність відображення результатів. Це потрібно, щоб переконатися наскільки можна довіряти результатам інвентаризації та зменшити аудиторський ризик. Аудитор має перевірити чи правильно виділено ПДВ при придбанні основних засобів. Аудитору також необхідно зосередити увагу на порядку формування первісної вартості окремих об’єктів основних засобів у випадках, коли в документах, що супроводжують купівлю, зазначено вартість не кожного об’єкта окремо, а кількох об’єктів разом. Первісну вартість придбаних об’єктів встановлюють пропорційно до справедливої вартості, виходячи з фактичних витрат на придбання.

    1.2.  Вибуття основних засобів — перевірка дозволу та порядку ліквідації основних засобів, а також бухгалтерських записів, які відображають ліквідацію, реалізацію, безоплатне передання основних засобів тощо незалежно від форми власності підприємства.