Аудит обліку основних засобів та їх зносу (амортизації) на прикладі ДП „Соснівське лісове господарство”

    Аудитор має перевірити правильність визначення основних засобів. Критерії визначення основних засобів аналогічні критеріям, які застосовуються для всіх активів, а саме:

    Об'єкт основних засобів визнається активом, коли:

1. існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта;
2. його вартість може бути достовірно визначена.

    Додатковий  критерій визнання - критерій вартості (межа капіталізації) встановлюється підприємством самостійно в наказі про облікову політику під час розподілу основних засобів по групах. Для цього у складі інших необоротних матеріальних активів виділяється група малоцінних необоротних активів, до якої відносяться основні засоби, вартість яких менша від встановленої межі.

    Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених на придбання (створення) необоротних активів. Визначення ПВ об’єкта основних засобів залежить від способу їх надходження на підприємство: придбання чи створення; безоплатне отримання; внески до статутного капіталу; обмін на подібні або неподібні активи.

    Основними завдання аудиту операцій з основними  засобами є:

• перевірка того, що основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, відображені у звітності, належать підприємству;
• перевірка відповідності оцінки та класифікації основних засобів чинним П(С)БО;
• перевірка відповідності нарахування та відображення зносу основних засобів обраній обліковій політиці;
• перевірка достовірності відображення залишків основних засобів у звітності підприємства;
• оцінка організації синтетичного і аналітичного обліку основних засобів у бухгалтерії підприємства і за матеріально відповідальними особами в місцях експлуатації основних засобів як власних (рахунок 10), так і орендованих, у порядку операційної (позабалансовий рахунок 01) і фінансової оренди у відповідності із встановленими правилами;
• перевірка правильності щомісячного нарахування зносу (кредит рахунка 13) по власним основних засобах, узятих у фінансову оренду, оскільки ці дані пов’язані з формуванням собівартості продукції (робіт, послуг) (дебет рахунків 23,91,92,93 і т. ін.), мають вплив на фінансові результати підприємства (його балансовий прибуток чи збиток)”
• перевірка дотримання підприємством податкового законодавства щодо операцій, пов’язаних із придбанням і вибуттям основних засобів, їх орендою у фізичних і юридичних осіб, із нарахуванням амортизації;
• перевірка, що всі факти надходження, переміщення, вибуття і ліквідації основних засобів в повному обсязі відображені у відповідних звітних періодах;
• перевірка результатів проведеної переоцінки основних засобів.

    Щоб реалізувати всі ці задачі необхідно  переконатися в правильності організації  аналітичного обліку; вияснити чи всі  основні засоби закріплені за матеріально  відповідальними особами; правильність проведення останньої інвентаризації, які її результати і чи відображені вони в обліку; проконтролювати достовірність облікових даних про наявність і рух основних засобів.

    Перед проведенням аудиту основних засобів  та їх зносу аудитор розробляє  програму аудиту, яка наведена у додатках.(див.додаток 1) Методика її розробки повинна передбачати виконання таких робіт:

1. Визначення об’єкта аудиту, для якого розробляється програма.
2. Визначення загальних завдань по перевірці об’єкта аудиту.
3. Визначення конкретних завдань аудиту.
4. Визначення процедур аудиту.
5. Визначення обсягу перевірки.
6. Визначення термінів проведення аудиту.
7. Встановлення виконавців.

    Джерелами інформації для аудиту основних засобів  є:

• ЗУ „Про оприбуткування прибутку підприємств” 22.05.97 № 283/97-ВР.
• Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ (із змінами).

• П (С)БО 7 „Основні засоби”

• Баланс (форма № 1);
• Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2);
• Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);
• Звіт про власний капітал (форма № 4 );
• Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);
• Статистична звітність (форма № 11 – ОЗ „Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос) за певний період)
• Синтетичні регістри обліку основних засобів (оборотно - сальдова відомість, журнал-ордер № 8);
• Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації основних засобів, (накладні, податкові накладні, рахунки – при купівлі ОЗ).
• Наказ про облікову політику підприємства;
• Робочий план рахунків;
• Інвентаризаційні відомості, які свідчать про фактичний стан і наявність основних засобів;
• Розрахунки амортизаційних відрахувань по основних засобах;
• Посадові інструкції бухгалтерів;
• Результати опитування і анкетування керівництва підприємства з питань збереження, використання і обліку основних засобів;
• Відповіді на запит від постачальників основних засобів або підрядників;
• Інші документи обліку.

    3. Вивчення і оцінка системи внутрішнього контролю підприємства ДП „Соснівський лісгосп”

    3.1. Загальна характеристика системи внутрішнього контролю

    На  будь-якому підприємстві створюється  система внутрішнього контролю для  виконання поставлених перед  нею завдань. Систему внутрішнього контролю можна визначити як політику і процедури підприємства, спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та відхилень від норм, які можуть з’явитись у фінансових звітах. При цьому встановити на підприємстві належну систему контролю та забезпечити її функціонування повинна адміністрація та керівництво, а не аудитор. Аудитор не несе відповідальності за підготовку фінансової звітності відповідно до бухгалтерських принципів. Тому на підприємстві повинна бути розроблена така система внутрішнього контролю, яка б могла забезпечити достатню упевненість у тому, що фінансова звітність представлена об’єктивно.

    Впровадження  і підтримка на належному рівні  системи внутрішнього контролю мають  забезпечити виконання таких  основних завдань: належне санкціонування угод і операцій; реєстрація інформації шляхом ведення системного бухгалтерського  обліку; фактичний контроль доступу до активів; періодичне проведення інвентаризації активів.

    Отже, на підприємстві має бути створена така система внутрішнього контролю, яка була б достатньою для того, щоб:

• фінансова звітність давала правильне і об’єктивне уявлення;
• адміністрація підприємства мала у своєму розпорядженні надійну інформацію для ефективного керівництва діяльності;
• фінансова інформація передавалась найбільш ефективним шляхом з метою її ефективного використання уповноваженими особами;
• програми, які контролюють функціонування облікової системи (первинні документи, їх обробку і рознесення за рахунками), не могли бути сфальсифіковані;
• матеріальні активи не були розкрадені, незаконно привласненні, неефективно використані чи випадково знищені;
• забезпечити схоронність активів, нематеріальних активів, важливих документів і реєстрів бухгалтерського обліку;
• політика управління в галузі планування, довгострокового прогнозування тощо була узгоджена;
• усі відхилення від планів своєчасно виявлялись, аналізувались, а винні особи несли відповідальність.

    Система внутрішнього контролю складається  з таких елементів, як середовище контролю, системи бухгалтерського  обліку та процедури контролю (див.рис.2.1). 

  Рис 2.1. Структура системи внутрішнього контролю 

    Отже  необхідно детальніше зупинитися на кожному з елементів системи  внутрішнього контролю.

    1.Середовище  контролю - це процедури, дії і заходи, які відображають загальне ставлення адміністрації, директорів і власників підприємства до організації ефективної системи внутрішнього контролю. Управлінська ланка може створювати сприятливі умови для підтримки ефективної бухгалтерської системи і процедур контролю. Щоб зрозуміти і оцінити середовище контролю необхідно розглянути його найважливіші складові елементи. Середовище контролю виникає під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

    До  зовнішніх факторів відносяться:

1. Загальний стан економіки країни та нестабільність законодавства. Доцільно відмітити, що ці фактори не позитивно впливають на господарську діяльність підприємства і не сприяють його зацікавленості у організації ефективного внутрішнього контролю. Адже постійні зміни законів, нормативних актів досить важко від слідкувати.
2. Підпорядкованість підприємства. Соснівське лісове господарство засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління лісового господарства.
3. Державне регулювання обліку. Здійснюється шляхом визначення методів, методів та принципів бухгалтерського обліку у Законах України, Постановах КМУ, Верховної Ради та інші.

    До  внутрішніх факторів належать:

1. Філософія і стиль управління – передбачає загальне ставлення, обізнаність і дії директорів та управляючого персоналу щодо системи внутрішнього контролю. Підхід менеджерів та директорів до контролю справляє найбільший вплив на контрольне середовище, верхня ланка управління визначає ставлення службовців до контролю.
2. Організаційна структура підприємства. На підприємстві повинна існувати така організаційна структура господарської системи, яка б чітко визначала б існуючі форми повноважень і підпорядкованості. Необхідно  конкретно визначити підлеглість, посаду, опис роботи, рівень відповідальності та ін. Багатоступінчаста організація з певним порядком складання документів і звітності може бути придатною для великого підприємства. Аудитор повинен скласти думку про ефективність організаційної структури підприємства, виходячи  з його розмірів і спеціалізації.

    Організаційна структура підприємства ДП „Соснівський лісгосп” не розроблена, це є досить негативно для підприємства і впливає на систему внутрішнього контролю. Тому я пропоную таку організаційну структуру (див. Додаток 2). При прийомі на роботу майбутні робітники ознайомлюються з програмою первинного інструктажу. Під час роботи працівник керується посадовою інструкцією.

    Наприклад, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на Підприємстві, додержування законодавства при виконанні господарських операцій несе директор ДП „Соснівський лісгосп”. Директор підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного введення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

    Головний  бухгалтер на ДП „Соснівський лісгосп”:

• підпорядковується безпосередньо директору лісгоспу;
• організовує і контролює за правильним веденням б/о по лісгоспу;
• ведення журналів-ордерів;
• складання місячних та річних звітів по лісгоспу та ін.

    Отже, кожний з осіб на підприємстві, які займають вищу посаду, тою чи іншою мірою, відповідно до своїх обов’язків і завдань, виконують внутрішній контроль, тобто контролюють виконання обов’язків інших осіб, правильність і належне здійснення процесу виробництва, надання послуг, і за це несуть певною мірою відповідальність.

    2. Система бухгалтерського  обліку. Її мета полягає у визначенні, накопиченні, класифікації, аналізі, реєстрації і представленні звітності про господарські операції і забезпеченні обліку наявних активів. Ефективна облікова система дає можливість адміністрації належним чином виконувати свої обов’язки  з контролю, забезпечення схоронності ресурсів, представлення звітності й задоволення потреб чинного законодавства.

    Система бухгалтерського обліку складається  з таких елементів:

1. Форма обліку - певна система регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XII. Форма обліку в Україні буває: журнально-ордерна, меморіально-ордерна, з застосуванням комп’ютерних програм. На ДП „Соснівський лісгосп” застосовується журнально-ордерна форма обліку.
2. Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
3. Спосіб обробки облікової інформації. Обробка інформації здійснюється або вручну, або з використанням комп’ютерної техніки. На ДП „Соснівський лісгосп” обробка інформації здійснюється „вручну”.