Бюджетная система Украины

—посилення відповідальності розпорядників щодо прогнозування та виконання бюджету.

Значною проблемою для України є здійснення стратегічного планування, визначення пріоритетів державної економічної, фінансової, соціальної політики урядом на законодавчій основі. Мають бути розроблені стратегічні завдання держави на довгострокову (10—15 років) та середньострокову (3—5 років) перспективу.

З огляду на вимоги програмно-цільового методу значно доповнюються функції розпорядників бюджетних коштів щодо бюджетного планування.

Розпорядники  визначають:

ü                стратегічні завдання своєї діяльності відповідно до середньострокової та довгострокової перспективи згідно з покладеними на них функціями;

ü                тактичні завдання, які забезпечують стратегічні цілі;

ü                відомчі програми, що містять перелік суспільних послуг, спрямованих на виконання конкретних тактичних завдань.

 

Оптимізація системи бюджетних установ передбачає чітке визначення та розмежування бюджетних установ, які повинні бути підвідомчі відповідному розпоряднику бюджетних коштів. Таке чітке підпорядкування дасть змогу виконувати завдання, спрямовані на реалізацію бюджетних програм, здійснювати оптимальний розподіл бюджетних коштів для розпорядників.

Потребує  уваги реорганізація розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. У багатьох регіонах України актуальною є проблема реорганізації сільських шкіл, лікарень. Проте при здійсненні таких змін треба враховувати принципи субсидіарності та ефективності використання бюджетних коштів.

Ефективний  бюджетний процес неможливий без  належно організованого фінансового контролю. Важливим є поєднання функцій внутрішнього та зовнішнього контролю за дотриманням чинного законодавства щодо складання, розгляду, виконання бюджетів усіх рівнів, здійсненням діяльності розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно  до статті 26 Бюджетного кодексу, на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється внутрішній фінансовий контроль, який повинен забезпечувати: постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю; оцінку відповідності результатів встановленим завданням та планам; інформування керівника бюджетної установи про результати перевірки, проведено підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Розпорядники  бюджетних коштів відповідають за організацію  та стан внутрішнього контролю й аудиту як у своїх закладах, так і в підвідомчих установах. Організація ефективної системи внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю установи покладається на її керівника.

Зовнішній контроль й аудит фінансової та господарської  діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою — у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України — відповідно до його повноважень, визначених законом.

Крім того, функції фінансового контролю здійснює Державне казначейство — через регіональні підрозділи обліковує усі доходи й видатки бюджетів і здійснює моніторинг виконання бюджету з метою забезпечення відповідності платежів зобов'язанням та бюджетним призначенням. Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачене законодавством України.

Існує проблема дублювання контрольних функцій відповідними органами фінансового контролю на певних стадіях бюджетного процесу. У цьому зв'язку одним із завдань удосконалення фінансового контролю є визначення завдань і сфери відповідальності кожного підрозділу.

Одним із головних принципів, що визначає Бюджетний кодекс при забезпеченні бюджетного процесу, є відповідальність учасників бюджетного процесу на всіх його стадіях — запорука ефективної бюджетної політики в державі, цільового використання бюджетних коштів.

Важливим  кроком у цьому напрямку є встановлення відповідальності на стадії планування та використання бюджетних коштів. Бюджетне законодавство передбачає конкретні вимоги та відповідальність, які стосуються усіх учасників бюджетного процесу щодо виконання їхніх обов'язків.

Концепція правопорушень охоплює такі елементи:

—невідповідне використання фінансових та матеріальних ресурсів;

—нездатність ефективно виконувати бюджетні та інші рішення;

—обман або помилки;

—нездатність подавати своєчасну й достовірну інформацію щодо фінансових та інших ресурсів.

Спираючись  на зарубіжний досвід, поряд із державними контрольними органами повинні діяти суспільні аудиторські організації з достатніми повноваженнями на здійснення перевірок усіх громадських суб'єктів. Прозорість формування та використання бюджетних коштів зумовлені як якістю підготовки, розгляду, прийняття бюджетів, внесення до них змін, так і формою оприлюднення цих дій.

Забезпеченню  підвищення рівня прозорості формування та використання бюджетних коштів сприятиме:

—впровадження гласності процедури розроблення, обговорення, прийняття і публікації бюджетів, звітів про їх виконання;

—координація дій різних контрольних органів.

Відповідно  до Закону України "Про місцеве  самоврядування" територіальна громада має право проводити громадські слухання, бажано з приводу проекту бюджету, зустрічатися з депутатами відповідної ради й посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

В Україні  накопичено певний досвід відкритості  та прозорості бюджетного процесу — коли бюджетна інформація оприлюднюється і бюджетний процес стає досить відкритим, внаслідок чого громадяни краще розуміють й активніше підтримують ініціативи місцевих органів влади. Один із аспектів такої прозорості — поширення інформації через мережу Інтернет та публікації проекту бюджету у місцевій пресі.

Упродовж  року фінансовий план коригується відповідно до обставин, що змінюються. Багато міст в Україні також удосконалили свій бюджетний процес, створивши дорадчі громадські комісії та робочі групи. Такі групи зосереджувалися на питаннях економічного розвитку, комунальних послугах, стратегічного планування, туризму і допомоги працівникам органів влади встановлювати цілі, пріоритети, бажані рівні надання послуг. Рекомендації комісій і робочих груп сприяли прийнятно стратегічних планів, внаслідок чого виділялось фінансування на нові важливі проекти та сфери діяльності на користь усієї громади.

Отже бюджетний процес — це багатогранне і динамічне явище, що потребує постійного вивчення й удосконалення відповідно до вимог економічного, соціального, демографічного, політичного, екологічного стану держави і відповідних цілей та завдань держави на певному етапі розвитку суспільства.

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, бюджетний процес України є досить актуальною та проблемною темою. Бо саме на усіх його стадіях формуються головні засади бюджетної системи країни.

Бюджетний процес - це регламентована законодавством діяльність державних органів по складанню, розгляду, затвердженню бюджету, а також складанню, розгляду і затвердженню звіту про його виконання.

Дослідження проблем  функціонування бюджетної системи  викликає цікавість насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни , і завдяки ефективному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна та соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

Основними задачами бюджетного процесу є:

- забезпечення збалансованості  бюджету;

- гармонізація бюджетної  та економічної політики;

- досягнення реальних  обсягів доходів та видатків;

- виявлення матеріальних  та фінансових резервів;

- перерозподіл ресурсів  між бюджетами бюджетної системи;

- контроль ефективності  на всіх стадіях бюджетного  процесу. 

Ефективне виконання  поставлених задач та цілей забеспечит ефективний бюджетний процес, мається на увазі ефективна організація всіх його стадій. Проблема якості бюджетного процесу особливо важлива на сучасному етапі розвитку економіки нашої держави, на етапі її стабілізації. Саме якісний бюджетний процес дозволяє виконати всі вищевказані задачі.

Побудова в Україні  ефективної системи взаємовідносин між органами різних рівнів у бюджетній сфері і бажання уникнути економічно необґрунтованих рішень спонукає до вивчення як позитивного, так і негативного світового досвіду в організації міжбюджетних відносин зарубіжних країн. Цей досвід слід ураховувати й в організації бюджетного процесу України.

Ефективне використання бюджетних коштів - є важливою проблемою, особливо в умовах обмеженості бюджетних  ресурсів. У цих умовах першочерговим  завданням стає визначення пріоритетів  при розподілі бюджетних ресурсів, виявленням джерел фінансування витрат та контроль за цільовим й ефективним використанням коштів. Досягнення цих завдань можливо при застосуванні програмно-цільового методу формування бюджету (стаття 20 Бюджетного кодексу України).

Тенденції сучаного розвитку країни простежуються протягом останніх років по всіх напрямах, включно економічний та соціальний розвиток. Так протягом 2011-2013 років  тенденція  динаміки    формування    цін визначатиметься зменшенням фіскального  навантаження  на  реальний сектор   економіки,   наданням   ефективної   державної  підтримки агропромисловому комплексу відповідно до правил  СОТ,  проведенням виваженої   тарифної політики,  відсутністю  різких  коливань  на зовнішньому ринку.

Значною проблемою  для України є здійснення стратегічного  планування, визначення пріоритетів державної економічної, фінансової, соціальної політики урядом на законодавчій основі. Мають бути розроблені стратегічні завдання держави на довгострокову (10—15 років) та середньострокову (3—5 років) перспективу. Ця, а також інші проблеми бюджетного прцесу України розглянуто у роботі та запропоновано шляхи вирішення цих проблем.

Загалом, у важливості бюджетного процесу не має сумнівів, та одного розуміння мало. Усі учасники процесу повинні діяти злагоджено та сумлінно, в іншому разі їх робота не буде ефективною, а це означає, що стратегічні та тактичні плани у економічному та соціальному розвитку країни не буде виконано.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Бюджетний кодекс  України: чинне законодавство  зі змінами та допов. На 2 вересня  2011 року: (Відповідає офіц. текстові) – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 118 с. 
2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 06.11.2012 № 5470-VI. 
3. Про основні напрями бюджетної політики на 2012,2013,2014рр./ Схвалено ВР України. 
4. Алексєєв, І. В. Бюджетна система : Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К. : Хай-Тек Прес, 2008. – 376с. 
5. Булгакова С.О.,Василенко Л.І.,Єрмошенко Л.В.,Огонь Ц.Г. Бюджетна система України : Навч.посібник. – К. : КНТЕУ, 2003. – 288с. 
6. Бюджетна система України: навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / С. І. Юрій [та ін.] ; ред. С. І. Юрій, Й. М. Бескид. - К. : НІОС, 2000. - 400 с. 
7. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.: Центр нав¬чальної літератури, 2004. – 544 с. 
8. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн: навчальний посібник / Л.О. Миргородська. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 317 с. 
9. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету України: теорія та практика: Монографія. – К.: КНТЕУ, 2003. – 580 с. 
10. Опарін, В. М. Бюджетна система: Навч.-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К. : КНЕУ, 2000. – 205с. 
11. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: Навч.посіб. – К.: Знання-Прес, 2006. – 607 с. 
12. Пасічник, Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів. – К. : Знання-Прес, 2002. – 496с. 
13. Старостенко, Г. Г. Бюджетна система: навч.посіб. – Київ : Центр навчальної літератури, 2006. – 240с. 
14. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004. – 864с. 
15. Фещенко Л.В. Бюджетна система України: Навч.посіб. – К. Кондор, 2008 –440с. 
16. Фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — 2-ге вид., перероб. і доп. / О. Р. Романенко, С. Я. Огородник, М. С. Зязюн, А. А. Славкова. — К.: КНЕУ, 2003. — 387 с. 
17. Юрій, С. І. Бюджетна система України [Текст] : Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів. – К. : НІОС, 2000. – 400с. 
18. Юрій С.І. Фінанси: підруч. / С.І. Юрій – К.: Знання, 2008. – 611 с. 
19. Теремцова Н.В.Стадії і елементи бюджетного процесу в юридичній науці.//Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. ВернадскогоСерия «Юридические науки». Том 21 (60). - № 2. - 2008. с.355,360.

20. Фінансове право України: Навчальний посібник./[Л.К. Воронова, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва та ін.];– К.: Правова єдність, 2009.с.166.

21. Державна казначейська служба України: www.treasury.gov.ua. 
22. Державна служба статистики України: www.ukrstat.gov.ua. 
23. Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка" www.economy.nayka.com.ua. 
24. Законодавство України: www.zakon1.rada.gov.ua. 
25. Міністерство Фінансів України: www.minfin.gov.ua. 
26. Національний банк України: www.bank.gov.ua.