Бюджетная система Украины

— посилення контролю за розміром державного боргу.

Отже, бюджет може на основі виробленої бюджетної політики, використовуючи бюджетний механізм, впливати на соціально-економічні процеси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Законодавче регламентування складання, розгляду та затвердження Державного бюджету України

 

Функціонування бюджетних  відносин в Україні базується на основі законодавчо-нормативних актів,які перелічені у статті 4 Бюджетного кодексу України: Конституції України, Бюджетному кодексі; законах про Державний бюджет України на поточний рік; інших законах, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України; нормативно-правових актах центральних органів виконавчої влади; рішеннях органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. 
Складання бюджету ґрунтується на основних напрямах грошово-кредитної, бюджетної, податкової політики держави в цілому та відповідної території на наступний бюджетний період. Складанню проектів бюджетів передує розробка прогнозів соціального і економічного розвитку. На підставі макропоказників економічного та соціального розвитку на наступний бюджетний період, аналізу виконання бюджету у поточному періоді, пріоритетів та програми уряду Міністерством фінансів визначається загальний рівень доходів та видатків бюджету і дається оцінка обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України [ 1, с. 32].

 Для підготовки пропозицій проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. 
Бюджетний запит- документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. 
Бюджетні запити повинні містити всю необхідну інформацію для аналізу показників з метою прийняття рішення щодо включення їх до проекту місцевого бюджету. Місцеві фінансові органи на основі результатів аналізу приймають рішення щодо включенн цих запитів до проекту бюджету. 
Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. 
На основі аналізу бюджетних запитів Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України та подає його Кабінету Міністрів України для розгляду. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня. Він підлягає обов'язковій публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховні Раді України. 
Разом із проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом                Міністрів України, подаються: 
1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України; 
2) прогнозні показники зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України; 
3) перелік пільг по податках, зборах (інших обов'язкових платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання; 
4) показники видатків Державного бюджету України, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюджету України, за умови реалізації цих програм протягом більш як одного бюджетного періоду; 
5) зведення та структура фінансових зобов'язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу; 
6) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Міністрів України; 
7) доповідь про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді; 
8) проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до закону; 
9)пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюджету України (подаються до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету); 
10)інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Міністрів України. 
Видатки проекту закону про Державний бюджет України по головних розпорядниках бюджетних коштів повинні бути деталізовані за підрозділами функціональної класифікації. 
Організація складання проектів бюджетів забезпечується Кабінетом Міністрів України, а також місцевими державними адміністраціями. Безпосередню роботу зі складання проектів бюджетів за дорученням органів виконавчої влади виконує Міністерство фінансів України та його органи на місцях. 
Бюджетним кодексом чітко встановлюються граничні терміни прийняття відповідних рішень учасниками бюджетного процесу в процесі розгляду та прийняття Державного бюджету України. 
Верховна Рада України як найвищий законодавчий орган затверджує Закон про Державний бюджет України, в якому вказуються:

       - загальна сума доходів і загальна сума видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні і капітальні); 
      - граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному період і державного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій. 
     -бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету     України за бюджетною класифікацією; 
     -доходи бюджету за бюджетною класифікацією; 
    -бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів; 
     - додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет на поточний бюджетний період, податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів. У цьому випадку Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону на наступний бюджетний період. При цьому щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період. Разом з тим забороняється провадити капітальні в датки, крім випадків, зумовлених форс-мажорними обставинами.

Отже законодавче і нормативно-правове забезпечення функціонування бюджетної системи України є засобом реалізації бюджетної політики і мірою дотримання бюджетної дисципліни у державі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   РОЗДІЛ  2. Дослідження основних напрямів бюджетної політики та їх вплив на показники Державного бюджету України

 

  2.1 Аналіз сучасних тенденцій у напрямах бюджетної політики за 2013-2014 роки

 

Основні напрями бюджетної  політики на 2013 рік ґрунтуються на положеннях Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" та прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку України[3].

Реалізація бюджетної  політики спрямована на забезпечення сталого розвитку національної економіки  у 2013 році, підвищення стандартів життя  і рівня добробуту громадян, сприяння збалансованому розвитку конкурентоспроможної економіки, забезпечення фінансової стабільності держави та здійснення заходів із зменшення рівня "доларизації" економіки, підвищення ефективності виконання програм імпортозаміщення, розвиток виробництва вітчизняних товарів, ефективний захист внутрішнього ринку та підтримку експорту, модернізацію інфраструктури та базових секторів економіки, забезпечення екологічної безпеки, оптимізацію соціального захисту населення в результаті підвищення його рівня та адресності.

Пріоритетами національної економічної політики є надання  державної підтримки підприємствам, що реалізують інноваційні проекти або використовують у своїй діяльності інноваційні технології, а також збільшення обсягів виробництва базових галузей економіки (зокрема, сільського господарства, вугільної промисловості, машинобудування і виробництва мінеральних добрив).

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2013 рік

Під час визначення Основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік враховано основні прогнозні  макропоказники економічного і соціального розвитку України:

валовий внутрішній продукт  номінальний - 1687,8 млрд гривень;

валовий внутрішній продукт  реальний, темпи зростання - 104,5 відсотка;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 105,9 відсотка;

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) - 106,3 відсотка;

фонд оплати праці  найманих працівників і грошового  забезпечення військовослужбовців - 505,8 млрд гривень;

рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації  праці, - 7 відсотків.

Для розрахунку бюджетних показників використовуватимуться припущення щодо офіційного обмінного курсу гривні до долара США у середньому за рік та на кінець року, враховані в розрахунках основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2013 рік, що передбачають поступове підвищення гнучкості обмінного курсу гривні в міру відновлення фінансової системи України та удосконалення механізмів монетарної трансмісії зміни відсоткових ставок.

Зазначені макропоказники можуть бути уточнені після опублікування звітної статистичної інформації за 2011 рік, оперативних даних щодо поточного стану соціально-економічної ситуації у 2012 році та враховані під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2013 рік.

Основні завдання бюджетної політики

Подальша стабілізація державних фінансів передбачає:

утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 0,8-1 відсотка валового внутрішнього продукту;

здійснення державних  запозичень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів погашення державного боргу переважно шляхом здійснення внутрішніх запозичень;

фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок  кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і  міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів);

утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні - не більш як 25 відсотків валового внутрішнього продукту (у 2012 році враховано 27,7 відсотка);

здійснення операцій з активного управління державним боргом, включаючи управління ліквідністю коштів єдиного казначейського рахунку і коштів валютних рахунків державного бюджету;

надання державних гарантій в обсязі не більш як 1 відсоток валового внутрішнього продукту для реалізації виключно інвестиційних та інноваційних проектів, що мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України;

збереження з урахуванням вимог  податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у Державному бюджеті України на 2012 рік;

встановлення розміру  прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення, мінімальної заробітної плати, посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін, а також відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" з урахуванням структурних реформ в економіці і необхідності скорочення існуючого розриву між розміром тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою з метою досягнення у 2014 році рівності зазначених показників;

встановлення державних  соціальних гарантій на основі оновленого прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення;

послідовне підвищення рівня оплати праці у бюджетній сфері, включаючи державних службовців та військовослужбовців;

підвищення рівня стипендіального  забезпечення студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних  навчальних закладів, а також забезпечення перегляду порядку призначення та виплати стипендій з метою посилення мотивації до успішного навчання;

спрямування бюджетних  коштів на створення першого робочого місця для молоді та працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних  навчальних закладів, у тому числі в сільській місцевості, забезпечивши підвищення ефективності використання таких коштів;

здійснення за рахунок  коштів державного бюджету заходів, пов’язаних з наданням соціального  житла малозабезпеченим верствам населення  та окремим категоріям громадян, визначеним законодавством;

продовження виконання  зобов’язань держави з поступової компенсації громадянам України  втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку СРСР;

підвищення рівня соціального  захисту малозабезпечених верств населення та надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам, малозабезпеченим сім’ям та дітям, позбавленим батьківського піклування;

запровадження механізму  фінансового забезпечення соціальних послуг за принципом "гроші ходять за одержувачем послуг";

удосконалення порядку  призначення, перерахунку та індексації пенсії, створення рівних умов індексації пенсії незалежно від підстави її призначення;

забезпечення прямого  зв’язку між соціальними пільгами та джерелами і механізмом відшкодування їх вартості надавачам, перехід до надання адресної соціальної допомоги та поступової монетизації соціальних пільг з упорядкуванням переліку отримувачів таких пільг і встановленням економічно та соціально обґрунтованих нормативів споживання відповідних послуг;

належне фінансове забезпечення гарантованих державою пільг та компенсацій  за пільгове перевезення окремих  категорій громадян, забезпечивши встановлення нормативних вимог до розрахунків  втрат підприємств внаслідок  пільгових перевезень;

формування державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів на основі цільового підходу і прогнозу потреб ринку праці (включаючи запровадження єдиного стандарту вартості навчання одного фахівця та державних стандартів вищої та професійно-технічної освіти);

вдосконалення бюджетного механізму управління науковою та науково-технічною  діяльністю шляхом оптимізації системи  бюджетних наукових установ за результатами оцінки ефективності їх діяльності та формування державного замовлення у цій сфері відповідно до сучасних вимог інноваційного розвитку економіки;

удосконалення системи  формування і виконання державного замовлення на виробництво видавничої продукції, створення та розповсюдження національних фільмів, а також на виробництво і трансляцію телерадіопрограм;

оптимізацію структури  і чисельності військових формувань  та правоохоронних органів, забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних  коштів на відновлення і розвиток озброєння та військової техніки, бойову підготовку військ, використовуючи вітчизняні розробки, високі технології і виробничі потужності оборонно-промислового комплексу;

підвищення якості та ефективності витрат розвитку бюджету  шляхом спрямування таких коштів переважно на реалізацію пріоритетних інвестиційних програм (проектів) з урахуванням оцінки їх економічної ефективності;