Бюджетная политика Украины

3.3 Аналіз виконання Державного Бюджету України у 2006 р. порівняно з 2005р. 

На початку  своєї діяльності в серпні минулого року, новий Уряд зіткнувся з низкою таких проблем, що потребували негайного  вирішення: низькі темпи зростання  ВВП, розбалансований бюджет із порушеними пропорціями, зниження фінансових результатів підприємств, уповільнення інвестиційної активності, недостатня кількість природного газу в газосховищах для забезпечення його транзиту, невизначеність ціни на природний газ до кінця року та на наступний рік, різке погіршення зовнішньоторговельного балансу.

На 2006 рік міжнародні фінансові організації прогнозували для України зростання ВВП  на рівні 2-3 відсотки. На початку року такі темпи зростання і спостерігались. Але за менш ніж півроку напруженої роботи вдалося відновити макроекономічну стабільність та тенденції економічного зростання. За оперативними даними Держкомстату, реальне зростання ВВП у 2006 році становило 7,1 відсотка.  

                                                                                                                        Рис. 1

Зростання заробітної плати та доходів населення стало  основою забезпечення купівельної  спроможності населення та розширення внутрішнього попиту. За рік заробітна  плата реально зросла на 18,3 відсотка.За результатами 2006 року індекс споживчих цін зріс на 11,6 відсотка. При цьому основний вплив на підвищення індексу споживчих цін мало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги – на 85,7 відсотка. Товари продовольчої групи подорожчали за рік лише на 3,5 відсотка, а непродовольчої – на 2,5 відсотка. Завдяки відновленню макроекономічної стабільності та суттєвому підвищенню темпів економічного зростання у другій половині року, було забезпечено збалансування бюджетних показників та повне виконання дохідної частини державного бюджету за підсумками 2006 року. Загальна сума доходів Державного бюджету України за 2006 рік становила 133521,7 млн. грн., що на 28191,5 млн. грн., або на 26,8 відсотка, перевищує відповідний показник 2005 року. Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України зі змінами, дорівнював 104,7 відсотка, тоді як у 2005 році аналогічний показник дорівнював 99,3 відсотка. 

         Рис. 2

    Рис. 3

Завдяки відновленню  тенденцій економічного розвитку та заходам, що вживались Урядом для  наповнення дохідної частини бюджету, в останні місяці 2006 року тривала стійка тенденція до перевиконання плану доходів загального фонду державного бюджету. За серпень-грудень 2006 року перевиконання плану доходів загального фонду становило понад 3,5 млрд. грн., а приріст доходів становив 27,1% (або 10,8 млрд. грн.) порівняно із серпнем-груднем 2005 року. Завдяки цьому рівень виконання річного плану доходів загального фонду державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України зі змінами, за підсумками 2006 року сягнув 104,2% (у 2005 році – 101,1% річного плану).  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 4

Надходження до загального фонду 5 найбільших податків і зборів (з податку на прибуток, ПДВ, акцизного збору, ввізного миту, рентних платежів) становили 88,1 відсотка всіх надходжень (у 2005 році цей показник становив 85,2 відсотка).

Податку на прибуток підприємств до загального фонду  державного бюджету надійшло 25363,6 млн. грн., або 100,2 відсотка плану на 2006 рік (перевиконання становить 38,7 млн. гривень). Повне виконання річного плану стало можливим за рахунок понадпланових надходжень у серпні-грудні в сумі 1842,0 млн. грн., хоча за перші сім місяців 2006 року відставання від планового показника сягало 1803,3 млн. гривень.  Надходження до загального фонду державного бюджету з податку на додану вартість зросли порівняно з 2005 роком майже в півтора раза та становили 47497,8 млн. грн., або 113,9 відсотка плану на рік (перевиконання становило 5,8 млрд. грн.), що обумовлено підвищенням темпів зростання споживання, порівняно із прогнозованим рівнем. Податковими органами у 2006 році відшкодовано податку на додану вартість грошовими ресурсами на суму 15,0 млрд. грн., що на 1,7 млрд. грн., або на 13 відсотків більше, ніж за 2005 рік. У бюджеті на 2006 рік надходження з митних зборів планувалися лише на І півріччя 2006 року у сумі 548,2 млн. грн. у зв’язку із скасуванням цих платежів при запланованому вступі до СОТ у ІІ півріччі 2006 року. За цей період було фактично отримано 398 млн. грн., або 72,6% плану. Проте у зв’язку із відстроченням вступу до СОТ у ІІ півріччі надійшло митних зборів у сумі 499,2 млн. грн., що сприяло підвищенню рівня виконання річного плану до 182,7% (перевиконано на 453,6 млн. грн.). Виконання дохідної частини державного бюджету у 2006 році дало можливість виконувати видаткову частину державного бюджету на належному рівні. Касові видатки Державного бюджету України за 2006 рік становили 137108,1млн. грн., що перевищує відповідний показник 2005 року на 24132,2 млн. грн., або на 21,4 відсотка, в тому числі по загальному фонду державного бюджету – 106225,7 млн. грн., що на 13262,9 млн. грн., або на 14,3 відсотка перевищує відповідний показник 2005 року.

Рис. 5

    Таблиця 1

Касові видатки  соціального спрямування (без врахування трансфертів з державного бюджету пенсійному фонду для покриття дефіциту коштів для виплати пенсій) по державного бюджету за 2006 рік дорівнювали 47327,4 млн. грн., що перевищує на 13080,7 млн. грн., або на 38,2% річний показник 2005 року. У тому числі видатки на оплату праці працівників бюджетних установ зросли на 27% порівняно з 2005 роком до 20662,5 млн. гривень. Поточні трансферти населенню (пенсії, допомоги, стипендії без урахування трансфертів пенсійному фонду для покриття дефіциту коштів) зросли більш ніж в півтора рази.

Трансферти пенсійному фонду для покриття дефіциту коштів для виплати пенсій зменшились на 9055,2 млн. грн. або на 55,4% у порівнянні з 2005р. через покращення його фінансового стану та зменшення дефіциту власних коштів.

    Рис. 6

Належне ресурсне забезпечення бюджету, всупереч негативним очікуванням, які існували на початку  року, дало змогу вирішити питання, пов’язані із підвищенням ціни на газ. У 2006 році 100-відсотково профінансовано видатки загального фонду на оплату комунальних послуг та енергоносіїв по бюджетних установах.

З метою раціонального  використання бюджетних коштів та запобігання  виникненню кредиторської заборгованості головними розпорядниками бюджетних коштів було розроблено та затверджено заходи щодо скорочення видатків на представницькі цілі, утримання легкового автотранспорту, утримання мобільних телефонів, закордонні відрядження, придбання меблів, побутової техніки та інші непершочергові потреби. Економія бюджетних ресурсів спрямовувалася на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у зв’язку з підвищенням тарифів та інші першочергові заходи.

Бюджет сприяв відновленню економічного розвитку країни шляхом збільшення капітальних видатків, видатків на підтримку сільського господарства та розвиток інфраструктури країни, в першу чергу, дорожнього господарства. Так, у 2006 році капітальні видатки державного бюджету зросли на 41,1% порівняно з минулим роком, видатки на підтримку сільського господарства – в 1,4 рази,  дорожнього господарства – майже вдвічі.

    Рис. 7

У 2006 році стовідсотково  перерахована місцевим бюджетам дотація вирівнювання у сумі 17036,0 млн. гривень.

Субвенцій соціального  спрямування перераховано в обсязі 7978,9 млн. грн., що на 1594 млн. грн., або на 25% більше, ніж в минулому році. Вищезазначені субвенції соціального спрямування були перераховані в повному обсязі до фактичних зобов’язань місцевих бюджетів.

Стовідсотково профінансовані субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на:

- виплату допомоги  сім’ям з дітьми, малозабезпеченим  сім’ям, інвалідам з дитинства,  дітям-інвалідам та тимчасової  державної допомоги дітям –4028,8 млн. грн.;

- будівництво  та придбання житла військовослужбовцям  – 100 млн. грн.;

- соціально-економічний  розвиток регіонів, виконання заходів  із запобігання техногенним катастрофам  та на інвестиційні проекти  – 1003 млн. грн.;

- будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів – 450 млн. гривень.

На відміну  від перших семи місяців поточного  року, коли фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету здійснювалося за рахунок залишків коштів на рахунках казначейства (залишки зменшились з 12,6 млрд. грн. на початок року до 1,4 млрд. грн. станом на 3 серпня 2006 року), за серпень-грудень вдалося додатково накопичити на рахунках 9,2 млрд. грн. (до 10,6 млрд. грн. станом на  31 грудня 2006 року).                                                                                               Рис.8

У вересні Міністерство фінансів розпочало роботу із залучення  до державного бюджету коштів на внутрішньому та зовнішньому ринках капіталів. Середньозважена дохідність запозичень 2006 року становить 5,74%, тоді як з 2005 року середньозважена дохідність запозичень становила 6,06 відсотка.

Погашення та обслуговування державного боргу протягом 2006 року здійснювалося вчасно. При цьому була забезпечена економія бюджетних коштів з обслуговування державного боргу в обсязі 37,1 млн. грн., виконання річного плану видатків за цією статтею становило 98,8 відсотка.

Проведення ефективної боргової політики дозволило компенсувати недонадходження від приватизації державного майна, які у 2006 році становили лише 0,6 млрд. грн. при річному плані на рівні 2,1 млрд. гривень.

    Рис. 9

За підсумками 2006 року Державний бюджет України  виконано з дефіцитом у сумі 3776,7 млн. грн., або 0,7% ВВП, що відповідає економічно безпечному рівню та є значно нижчим ніж у попередніх роках (у 2005 році – 1,8% ВВП, у 2004 році – 3,0% ВВП). Внаслідок проведення виваженої політики фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел загальний обсяг очікуваного державного прямого боргу України на кінець 2006 року був на 4,4 млрд. грн. менше від граничного рівня, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (70,5 млрд. грн. у гривневому еквіваленті). У 2006 році збереглася позитивна тенденція до скорочення показника рівня прямого державного боргу України у ВВП. Так, якщо у 2002 році це співвідношення становило 28,6%, то у 2003 році воно зменшилося до 24,7%, на кінець 2004 року становило 19,6%, на кінець 2005 – 14,3%, а на кінець 2006 року дорівнювало близько 12,3 відсотка. В цілому прямий державний борг України станом на  31 грудня 2006 року становив 66,1 млрд. гривень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Шляхи вдосконалення та наповнення бюджетної політики

  Це питання є досить важливим та актуальним на сьогоднішній день оскільки бюджетна політика це система науково-обґрунтованих і законодавчо визначених засад (функцій, принципів, методів, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками зведеного бюджету, яка розробляється з метою оптимального збалансування бюджетних параметрів з урахуванням бюджетних пріоритетів, розвитку бюджетної сфери та необхідності забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій. Звідси головним пріоритетним напрямком бюджетної політики України має стати фінансове оздоровлення підприємств реального сектора шляхом створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформи. Поряд з цими пріоритетами розвитку бюджетної політики слід вважати також ті, що відповідають вимогам збереження загальноекономічної рівноваги, забезпечення збалансованості і разом з тим соціальної спрямованості бюджету за умов певного скорочення податкових надходжень, а також збереження високого боргового навантаження при обмеженій можливості залучення зовнішніх ресурсів та чіткій орієнтації України на інтеграцію у Європейський союз з набуттям в ньому статусу спочатку асоційованого, а згодом і повноправного членства. Отже, основним завданням щодо пріоритетів бюджетної політики відповідно до поставленої мети є забезпечення збалансованості зведеного бюджету. Я вважаю, що досягти максимального збалансування бюджету можливо за рахунок вирішення таких завдань: - забезпечення на рівні не менш, ніж 28% частки перерозподілу ВВП через доходну частину зведеного бюджету шляхом чіткого визначення меж втручання держави у розподільчі та перерозподільчі процеси фінансових ресурсів, що створюються в різних секторах економіки; - забезпечення бездефіцитності бюджету, коли формування видатків зведеного бюджету здійснюється в межах доходів, і тим самим забезпечується принцип збалансованості, що є необхідною умовою зниження інфляції і досягнення економічного зростання, а також позитивної динаміки державного боргу, зниження рівня його обслуговування, проведення реформ у податковій сфері, стабільності державних фінансів, підвищення довіри до держави і переорієнтації фінансових ресурсів на інвестиції та інновації; - забезпечення централізованих капітальних вкладень з державного бюджету на рівні, не меншому 1,5 відсотків від ВВП та поступового збільшення частки видатків на науку до 2,5% від обсягу ВВП з метою реалізації пріоритетного завдання державної бюджетної політики щодо сприяння запровадження інноваційної моделі розвитку економіки України як високотехнологічної держави; - збільшення частки видатків бюджету, що спрямовуються на соціальну сферу - освіту, охорону здоров’я, культуру з метою посилення соціального курсу реформ; - узгодження з завданнями адміністративної реформи видатків на управління; - узгодження з основними напрямками реформ у військовій справі видатків на оборону; - забезпечення частки місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету на рівні, не меншому ніж 40 відсотків з метою посилення ролі бюджетів місцевого самоврядування; - забезпечення формування видаткової частини в обсягах, необхідних для підвищення заробітної плати працівників бюджетних установ з урахуванням модернізації тарифної системи та удосконалення кошторисів бюджетних установ; - удосконалення податкового регулювання через посилення захисту платників податків, зниження податкового тиску, максимальне спрощення процедури оподаткування та введення податкових стимулів з інноваційної діяльності та нагромадження основного капіталу; - підвищення рівня монетизації економіки та зменшення неплатежів усіх суб’єктів господарювання та держави; - зменшення розміру нелегального відтоку капіталу шляхом дотримання законодавства щодо відмивання “брудних” грошей та боротьби з корупцією; - створення ефективної системи управління державним боргом, зниження боргового навантаження на економіку і бюджет в результаті відновлення довіри учасників внутрішнього і світового фінансового ринку до бюджетної політики і політики державних запозичень, що проводиться державою та повного виконання зобов'язань по сплаті платежів з державного боргу. На мою думку реалізація поставлених задач бюджетної політики на довгострокову перспективу повинна здійснюватися, за наступними основними напрямками щодо удосконалення бюджетної сфери: продовження реформ у податковій сфері, створення ефективної системи управління державним боргом, вдосконалення міжбюджетних відносин, оптимізації державних витрат, використання програмно-цільового методу складання бюджету, посилення контролю за сплатою податків та використанням бюджетних коштів на всіх рівнях бюджетної системи, тощо. В свою чергу податкова реформа як основа для забезпечення економічного росту і розширення дохідної частини державного бюджету, має бути спрямована на: - спрощення податкової системи за рахунок скорочення загального числа податків і зборів, уніфікації діючих механізмів обчислення і сплати податків і зборів; - посилення принципу справедливості податкової системи за рахунок вирівнювання умов оподатковування для всіх платників податків, насамперед за рахунок скасування наявних необґрунтованих пільг і неефективних податків; - трансформації механіщму “транзитного” ПДВ; - послаблення загального податкового навантаження на законослухняних платників шляхом більш рівномірного його розподілу на всіх платників податків та подальшого зниження ставок з основних загальнодержавних податків і зменшення нарахувань на фонд оплати праці; - посилення стимулюючої функції податків для забезпечення розширеного відтворення виробництва і підвищення інвестиційної активності; - здійснення дієвої податкової реформи в рамках основних завдань Податкового кодексу України як комплексу положень щодо всіх елементів податків з усуненням основних недоліків існуючої податкової системи. Крім заходів, зв'язаних з реформуванням податкової сфери, наповнення доходної частини бюджету повинно все ж забезпечуватись шляхом збільшенням обсягів неподаткових надходжень бюджету, насамперед, за рахунок доходів від використання державної власності та транзитних платежів. Модернізація спроженої системи оподаткування шляхом диференціації порогових величин господарських облротів, які мають бути різими для виробничої, торгівельної діяльності та сфери послуг, а також інтелектуального виробництва та сільськогосподарських підприємств. Що ж стосується системи управління державним боргом, з метою підвищення її ефективності та забезпечення оптимізації структури боргу, необхідно щоб: - діяльність держави на фінансовому ринку здійснювалась на умовах, найбільш прийнятних для бюджету (збільшення термінів запозичень, низька плата за позиками і т.д.); - забезпечувалось повне виконання зобов'язань по сплаті платежів з державного боргу; - проводилась політика по скороченню боргового навантаження на бюджет. Перехід на якісно новий рівень управління видатками державного бюджету передбачає підвищення ефективності витрат бюджетних коштів, оптимізацію бюджетних дотацій та субвенцій, підвищення соціальної спрямованості видатків. Тому бюджетна політика в області видатків повинна здійснюватися з урахуванням подальшої оптимізації бюджетних асигнувань. Обов'язковою є реалізація принципу пріоритетності напрямків соціально-економічного розвитку, тому державні ресурси повинні спрямовуватися у пріоритетні галузі, від яких залежить соціальна захищеність населення, національна безпека, реалізація структурних перетворень. Важливо при цьому, щоб державні інвестиції спрямовувалися на підтримку перспективних напрямків, здатних забезпечити переорієнтацію вітчизняної промисловості із сировинної на високотехнологічну. Я вважаю, що за цих умов витрати бюджету в цілому сприятимуть реалізації структурних перетворень щодо: - реформування соціальної сфери, яка включає проведення пенсійної реформи, модернізацію освіти, а також перетворення в системі охорони здоров'я та у сфері культури; - реформування армії і правоохоронних органів; - модернізації економіки шляхом створення сприятливого інвестиційного і підприємницького клімату, проведення стимулюючої економічне зростання макроекономічної політики, а також здійснення структурної перебудови економіки; - формування цивілізованого ринку нерухомості; - здійснення реформи природних монополій. Проведення скоординованої фінансової і бюджетної політики Уряду і місцевих органів влади, а також посилення централізації в прийнятті рішень з державних фінансів дозволить підвищити керованість і ефективність фінансових потоків, що перерозподілятимуться через зведений бюджет. Я вважаю, що для удосконалення бюджетної політики необхідно : - безумовне дотримання положень законодавства, виконання угод, що укладаються між державою і суб'єктами місцевого самоврядування; - недопущення нарощування бюджетної кредиторської заборгованості; - посилення бюджетного адміністрування власних доходів бюджетних установ; - якісне удосконалення казначейської системи виконання бюджетів, передусім місцевого самоврядування. - для посилення державного регулювання бюджетної політики слід створити окремий закон який би регламентував засади формування  єдиної бюджетної політики держави.