2. Бюджетна політика  України: оцінка, стан та її ефективність

     За  останні роки (2004-2010) бюджетна політика в Україні під впливом політичних та організаційних чинників зазнала  значних змін. При цьому вона не відзначалася стабільністю та послідовністю. Зміни у складі урядових команд призводили не тільки до запровадження різних важелів її реалізації. Суттєві корективи вносилися також у визначення цілей та пріоритетів бюджетної політики. Це стало основою різноспрямованого її впливу на розвиток економіки та розв'язання соціальних проблем в Україні.

     За  цей період відзначалося зниження результативності бюджетної політики, передусім у  сфері розвитку економіки. Мало місце  різке погіршення показників економічної  динаміки. Намагання розв'язати гострі соціальні проблеми шляхом істотного збільшення обсягів перерозподілу ресурсів через державний бюджет без забезпечення реального підґрунтя для досягнення цієї мети не дало очікуваного результату. Натомість У здійсненні бюджетної політики стали активніше використовуватися адміністративні важелі; значно загострилися проблеми фінансового розвитку місцевого самоврядування; знизилася ефективність міжбюджетного регулювання. Наслідком стало погіршення не лише економічного, а й соціального розвитку країни: темпи зростання ВВП скоротилися в 4,65 разу й досягли рівня вдвічі меншого, ніж у країнах ЄС, спостерігалося підвищення номінального обмінного курсу гривні, зріс індекс споживчих цін, значно збільшилося податкове навантаження, погіршилася ситуація й у сфері інвестиційної діяльності. Результатом стало зниження темпів приросту реальних доходів населення [15].

     Слід  наголосити, що такі зміни супроводжувалися зменшенням прямого й гарантованого  державного боргу, а також підвищенням  пенсійних витрат і зарплати в  державному секторі економіки. Проте скорочення боргу за умов істотного зменшення приросту ВВП і погіршення багатьох інших ключових показників розвитку країни навряд чи можна віднести до позитивних результатів. А що стосується пенсійних витрат та заробітної плати в державному секторі економіки, то зростання цих показників значною мірою було нівельовано ростом споживчих цін та ревальвацією курсу гривні.

     За  таких умов постало питання переорієнтації бюджетної політики на нові цілі та пріоритети. Уряд підкреслив необхідність переходу від моделі економічного розвитку орієнтованого на стимулювання споживання, до моделі стимулювання інвестиційної активності й розвитку вітчизняного виробництва. Для цього, на його переконання, слід проводити активну політику підтримки національного виробника, вітчизняного експорту й розвитку імпортозамінного виробництва [13].

     За  допомогою бюджетної політики здійснюється цільове спрямування коштів. Важливою складовою бюджетної політики є  здійснення збалансованих міжбюджетних відносин. Слід зазначити що саме ефективно побудовані міжбюджетні відносини впливають на темпи економічного зростання, що є досить актуальним на сьогоднішній день.

     Ефективність  бюджетної політики слід оцінювати  за ступенем виконання нею належних функцій. З огляду на це, ефективність бюджетної політики на сьогодні розглядається, по-перше, з точки зору виконання державного бюджету, по-друге - з точки зору впливу на соціально-економічну ситуацію в країні [17, С.178].

     Підсумки 2009 року засвідчили, що розвиток економіки  України відкинуто на чотири роки назад - реальне падіння ВВП було одним з найвищих у світі та становило "мінус" 14,8 відсотка. Обсяги промислового виробництва скоротились на 21,9 відсотка до рівня нижче, ніж на кінець 2004 року. Фінансовий результат (сальдо) підприємств від звичайної діяльності до оподаткування у 2009 році вперше за всю історію статистичних спостережень України був негативним та становив "мінус" 42,4 млрд. гривень. Реальна заробітна плата скоротилася на 9,2 відсотка, чого не спостерігалось з 2000 року, а заборгованість із заробітної плати зросла на 23,9 відсотка. Рівень безробіття населення зріс більше ніж на третину до 8,8 відсотка. Скорочення доходів населення на тлі падіння довіри до банків призвело до відтоку депозитних коштів з банківської системи - у квітні 2009 року обсяг депозитів зменшився на 45,8 млрд. грн. порівняно з кінцем 2008 року, а в цілому за 2009 рік - на 30 млрд. гривень. Готівковий курс гривні до долара США девальвував більш ніж вдвічі (з 4,46 гривень за долар США у травні 2008 року до 9,93 гривень за долар США у грудні 2008 року), при цьому середньорічний офіційний курс гривні до долара США у 2009 році девальвував на 47,8 відсотка. Міжнародні валютні резерви за 2009 рік скоротилися на 5 млрд. дол. США та у лютому 2010 року були доведені до мінімуму - 24,1 млрд. доларів США [23].

     2009 рік був одним з найневдаліших  бюджетних років за часи незалежної  України - фінансова криза та  непрофесійність попереднього Уряду  призвели до того, що розпис  доходів Державного бюджету України  у 2009 році був недовиконаний на 45,6 млрд. грн., або на 17,9%, надходження порівняно із 2008 роком скоротились на 22,0 млрд. грн., або на 9,5 відсотка. В 2009 році реальний дефіцит державних фінансів (з урахуванням дефіциту зведеного бюджету, рекапіталізації банків, поповнення статутних фондів НАК "Нафтогаз України", незаконного вилучення обігових коштів підприємств через фіскальну систему, недофінансування інвестиційних програм, боргу вугільних підприємств перед Пенсійним фондом, відволікання коштів місцевих бюджетів з єдиного казначейського рахунка для надання позичок Пенсійному фонду та інших складових прихованого дефіциту) сягнув 169,2 млрд. грн., або 18,5 відсотка ВВП. Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку станом на 1 січня 2010 року становив 1,1 млрд. гривень.

     Починаючи з квітня-травня 2010 року, відновились тенденції до економічного зростання та стабілізації економічної ситуації після кризових років. Обсяги промислового виробництва у 2010 році зросли на 11 відсотків, що є найвищим показником з 2004 року.

     Реалізація  новим урядом антиінфляційних заходів, вчасне усунення дисбалансів на продовольчих ринках, виваженість бюджетної та монетарної політики дали змогу стабілізувати цінову ситуацію. У 2010 році вперше за останні сім років було досягнуто однозначного значення показника інфляції - 9,1 відсотка і це при тому, що вже за перший квартал попередники залишили у спадок 4,7 відсотка інфляції.

     Підвищення  підприємницької активності, активна  державна політика щодо повернення на експортні ринки, отримання знижки на імпортований природний газ забезпечили високий позитивний фінансовий результат від звичайної діяльності підприємств. Зростання прибутків підприємств за січень-листопад 2010 року становило 43,6 відсотка.

     Пожвавлення виробництва, поліпшення ситуації на ринку  праці та виконання всіх запланованих соціальних видатків бюджету сприяло реальному зростанню доходів населення. Реальна заробітна плата збільшилася на 10,2 відсотка, що дало змогу перевищити її докризовий рівень. Одночасно зменшився рівень заборгованості із заробітної плати (на 17,3 відсотка) та рівень безробіття населення. Приріст обсягу депозитів досягнув рівня 2007-2008 років та становив 86,1 млрд. гривень [15].

     З метою створення стимулів для  подальшого розвитку реального сектору  економіки Національний банк України в 2010 році тричі знижував облікову ставку (з 10 серпня 2010 року її було встановлено на рівні 7,75 відсотка річних, що є найнижчим рівнем з 2004 року). Міжнародні валютні резерви у 2010 році зросли на 8,1 млрд. дол. США до 34,6 млрд. доларів США.

     В результаті зростання економіки, наведення порядку в адмініструванні податків та удосконалення окремих норм оподаткування у 2010 році надходження до державного бюджету збільшилися на 22,6%, в тому числі до загального фонду на 32,5% порівняно з 2009 роком (без врахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, утвореної попереднім Урядом у 2008-2009 роках, у сумі 16,4 млрд. гривень). Всього до Державного бюджету України у 2010 році, без врахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, надійшло 257051,1 млн. грн., у тому числі до загального фонду - 207472,7 млн. гривень.

     Рівень  виконання планового показника, затвердженого Верховною Радою  України (без врахування погашення  заборгованості з відшкодування  ПДВ минулих періодів), дорівнював 100,8 відсотка, проти 85,5 відсотка у 2009 році.

     Власні  надходження бюджетних установ  до спеціального фонду державного бюджету  в 2010 році дорівнювали 22078,6 млн. грн., порівняно  із 2009 роком надходження з цього  джерела зросли на 7,4% (або на 1513,4 млн. гривень).

     Виконання державного бюджету за видатками  у 2010 році здійснювалося відповідно до Закону України "Про Державний  бюджет України на 2010 рік", на основі принципів програмно-цільового методу та було спрямовано на реалізацію місії  бюджету та досягнення встановлених цілей.

     З метою досягнення системи цінностей, що була покладена в основу бюджету 2010 року, під час виконання бюджету  за видатками було посилено соціальний захист громадян через підвищення соціальних стандартів, які профінансовані у повному обсязі, забезпечено підтримку стійкого економічного зростання шляхом збільшення капітальних видатків та реалізації інфраструктурних проектів.

     За  економічною класифікацією статей видатків найбільш значне зростання  у 2010 році зафіксоване за [15]:

• видатками на виплату процентів (доходу за зобов’язаннями) - на 68% до 16639,5 млн. грн., що пояснюється різким збільшення державного боргу попереднім Урядом;
• видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв - на 34,2% до 4164,3 млн. грн., що пов’язано зі зростання цін на енергоносії через невигідні газові угоди, підписані попереднім Урядом;
• видатками на виплату пенсій і допомог - на 33,3% до 66074,0 млн. грн., що стало наслідком реалізації політики нового Уряду щодо підвищення соціальних гарантій;
• видатками на поточні трансферти органам державного управління інших рівнів - на 21,9% до 75362,9 млн. грн., що пов’язано із пріоритетною увагою нового Уряду до розвитку регіонів;
• видатками на дослідження і розробки, видатками державного (регіонального) значення - на 19% до 28078,4 млн. грн.;
• капітальними видатками - більш як вдвічі до 21057,1 млн. грн., що пояснюється політикою нового Уряду щодо переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку та значною мірою пов’язано із надолуженням відставання від графіка підготовки до Євро-2012, допущеного попереднім Урядом.

     Що  стосується виконання Державного бюджету  та за останні роки динаміка недовиконання (дефіциту) постійно збільшується, що можна  побачити з таблиці 2.1. 

Таблиця 2.1. Динаміка дефіциту бюджету України, 2004 - 2010 рр., % від ВВП [20]

     Як  бачимо з таблиці, на сьогоднішній день показник дефіциту держбюджету є  найвищим починаючи з 2004 року, де він  становив 2,9%.

     Слід  зазначити, що ефективність бюджетної політики характеризується низкою показників, таких як: динаміка ВВП і обсягу виробництва, рівень цін, динаміка валютного курсу, рівень зайнятості. На жаль поліпшення цих показників в останні роки не є характерним для України, що говорить про неефективну бюджетну політику уряду.

     В цілому, в Україні за попередньою  оцінкою Держкомстату відбулося  зростання ВВП на 4,2 відсотка порівняно  з 2009 роком (падіння у 2009 році становило 14,8 відсотка), що видно з рис.2.1 [23].

     В цілому у 2010 році в Україні, основною причиною відновлення економічного зростання, крім фактору низької бази, було покращення зовнішньоекономічної кон’юнктури та розширення внутрішнього попиту. 

     Рис.2.1 Внески сукупного внутрішнього, зовнішнього  попиту та імпорту до приросту ВВП у 2005-2010 роках, відсоткові пункти [23] 

     Джерело: Держкомстат

     Однак, зростання сукупного внутрішнього попиту відбувалось в основному  за рахунок зростання споживчого попиту, в той час як інвестиційний  попит залишався обмеженим.

     Проводячи міжнародні порівняння ВВП слід зазначити, що Україна потрапила до групи країн світу, в яких у 2010 році відбувалось відновлення економічного зростання (табл.2.1.).

     Так, за даними Євростату у 2010 році ВВП  ЄС-27 збільшився на 1,8 відсотка порівняно  з 2009 роком. Зафіксоване зростання свідчить про поступовий вихід із рецесії, якому сприяла проведена економічна політика урядами європейських країн. 

Таблиця 2.2. Індекси фізичного обсягу ВВП по окремих країнах світу, у відсотках порівняно з попереднім роком