Проектування ферми по виробництву яловичини на 700 голів надремонтного молодняку та обробка на м’ясопереробних підприємствах

15*30*0,91*330 = 135135 кг.

4). Враховуючи забійний вихід  – 48 %, проводимо розрахунок забійного  виходу, кг:

- на рік –146982 * 48 : 100 = 70551,3 кг.

Отже, реалізуємо за рік із господарства 330 голів, середня жива маса  
1 голови 445,6 кг – 146982 кг загальною живою масою та отримуємо – 70551,3 кг м’яса від забійних тварин.

 

 

3.3. Планування території  ферми, генеральні плани та обґрунтування щільності забудови

 

Проектування тваринницьких  приміщень, будівель і споруд здійснюють спеціалізовані інститути типового та експериментального проектування тваринницьких комплексів по виробництву молока, яловичини, свинини, птахівничих підприємств, вівчарських комплексів тощо.

Генеральний план – це проектний  документ, який вивчає розміри необхідної території, розміщення всіх будівель і  споруд, їхні габарити, інженерну організацію  та економічну ефективність загального рішення.

Перелік зон території ферми:

А-адміністративно-побутова зона,

Б-зона зберігання та заготівлі кормів та підстилки,

В-виробничо-переробна зона,

Г-зона накопичення та знезараження гною;

Д-господарсько-обслуговуюча (допоміжна) зона;

Е-ветеринарно-санітарна зона.

За призначенням і використанням  проекти тваринницьких підприємств, будівель і споруд поділяють на індивідуальні, експериментальні, типові, повторного застосування, технічного переоснащення та реконструкції.

Типові проекти поширюються масово і розробляються для певних «ідеальних» умов будівництва: сейсмічність району не перевищує 6 балів, рельєф території спокійний, ґрунтові води відсутні, ґрунти не здимаються, не просідають. Тому типові проекти повинні спочатку бути прив'язані регіональною проектною організацією до місцевих умов з урахуванням топографічних, геологічних, гідрогеологічних і кліматичних особливостей будівельного майданчика.

У процесі прив'язування типових  проектів проектні організації визначають координати розміщення будівель на місцевості, уточнюють розміри та глибину закладання фундаменту, перевіряють відповідність несучих конструкцій сніговому та вітровому навантаженню у районі будівництва, розробляють примикання відповідно інженерних мереж, уточнюють кількість і тип приладів опалення та вентиляції, а також кошторисну вартість будівництва. Якщо ж окремі види обладнання зняті з виробництва або коли до початку будівництва змінилися конструкції, норми і правила, проектна організація, що прив'язує типовий проект, повинна внести у проект необхідні уточнення.

Проектна потужність ферми –  700 голів, згідно норми:  для молодняку на відгодівлі норма передбачуваної площі складає – за безприв’язного утримання – 20 м² на одну голову.

Розрахунки:

Fф(площа ферми) = 700 голів × 20 м² = 14000 м².

При наявних нормативних показниках щільності забудови (%), розмірів приміщень, санітарних та протипожежних розривів, ширини доріг та огорожі можна розрахувати мінімальну щільність забудови за наступними нормативами, %: виробництво яловичини – 42 %.

Розрахунок за співвідношенням:

Загальна площа об’єкту – 100 %; Площа забудованої території  – 42 %. Загальна площа становить 14000 м², підставляємо дані в співвідношення:

Площа забудови = 14000 × 42 / 100 = 5880 м².

Площу під деревами, кущами, газонами розраховуємо виходячи із кількості дерев: однорічні – 1,2 м², двох і трирічні – 2,8 м², п’ять-десять років – 5,6 м²; площу під кущами – 1,5 м²; відповідно до площ газонів також передбачати метраж.

На генеральному плані зображено 10 дерев – п’ятирічного віку, 10 дворічок та газон 100×35 м.

Звідси площа під деревами –  10 × 5,6 + 10 × 2,8 = 56+28 = 84 м², площа під газонами – 3500 м².

Загальна площа озеленення – 3584 м².

Отже коефіцієнт озеленення розраховуємо таким чином – загальну площу  озеленення ділимо на площу ферми  та множимо на 100 %.

3584 / 14000 × 100 = 25,6 %.

Отже, площа ферми – 14000 м², площа під забудовою – 5880 м², коефіцієнт озеленення – 25,6 %.

 

 

3.4. Будівельна характеристика  частин проектної будівлі

 

До складу частин приміщень входять: фундамент, стіни, покриття, перекриття, перегородки, підлога, вікна, двері, ворота.

Стрічковий фундамент влаштовують  під внутрішні і зовнішні стіни; стовбчасті – під окремі опори  рам, палі – складаються із окремих свай об’єднуються залізобетонною плитою. Матеріал виготовлення  залізобетон та бутобетон.

Глибина закладання фундаменту – 700 мм залежить від промерзання ґрунту. У зв’язку з вологістю ґрунту, вода по фундаменту піднімається до стін і стіни мокріють, цвітуть і руйнуються. Щоб загородити доступ вологи в стіни, між фундаментом і стіною передбачають горизонтальну гідроізоляцію із двох шарів руберойду на бітумній мастиці і шар цементного розчину (20-30 мм), склад 1:2 з ущільненими добавками (церезит, хлорне залізо).

Горизонтальну гідроізоляцію вмонтовують  на двох рівнях: перший шар – в складці фундаменту, на рівні підлоги підвалу, другий – в цоколі (нижня частина стін) на 100-150 мм вище поверхні фундаменту.

Стіни – будуємо згідно проекту  із цегли в дві цеглини – 510 мм. Ширина стін може бути різна в залежності від навантаження і кліматичних умов. Товщина горизонтальних швів 12 мм. Найбільш поширена кладка в 2 цегли і ширина 510 мм (250 + 250 + 10 = 510).

Перегородки між стінами із цегли, а роздільники кліток, які виконані із одного чи двох горизонтальних гнутих елементів з брусків чи труб.

Огородження секцій, денників кліток виконують решітчастими.

Покриття - це верхні огородження будівлі  для захисту від зовнішніх  кліматичних умов і дії факторів. Крівля із азбестоцементних листів і покриття із залізобетонними плитами.

Підлога. Схил підлоги в кормових проходах не повинен перевищувати 6%. Підлога дерев’яна дошка, що є досить теплою та довговічною.

Вікна , двері і ворота дерев’яні. В  тваринницьких будівлях виділяють  два види вікон: окремі, розділені  простінками і стрічкові у  вигляді суцільних горизонтальних ліній без простінків розміри (висота 0,6-1,0; ширина 1,0-2,4 м). Переважно використовують подвійне заскніння.

Конструкція і розміри дверей залежать від місця їх розміщення (в зовнішніх чи внутрішніх стінах), а також від евакуаційних вимог протипожежних норм. Ширина дверей може бути 800-1800 мм, висота не менше 1800 мм. Двері, повинні відкриватися тільки на зовні.

Ворота роблять таких розмірів, щоб забезпечити зручність обслуговування тварин, вільний проїзд транспортних засобів. Звичайно ширина зовнішніх воріт в будівлях для тварин приймається 2100 мм і більше, висота – 2400 мм і більше. Найбільш поширенні розкривні ворота, які складаються з двох дерев’яних частин (полотнищ).

Тамбури повинні бути ширші воріт  не менше ніж на 500 мм з кожної сторони, а глибина більша ширини відкритого полотнища не менше ніж  на 500 мм.

Приміщення для тварин класифікують на: безкаркасні та каркасні.

Каркас - це стабільний елемент будови, який більш довговічний і стійкий, ніж її складові частини. Телятник 12×24 м (рамник) – це приміщення каркасне і тому всі навантаження приймає каркас у вигляді системи рам, а стіни виконують тільки огороджуючу функцію.

Рамна конструкція – широко застосовується у свинарстві. Для неї характерна невелика висота. Виготовляють, переважно із матеріалів дерева або залізобетоні та зустрічаються стальні (Ходанович Б.В., 1990).

 

3.5. Розміщення тварин, розрахунок скотомісць, креслення  схем плану та розрізу будівлі

Розрахунок скотомісць:

1). Вираховуємо довжину по фронту  годівлі на одну голову становить:  для молодняку до 6 місячного віку  – 0,6 м, до 12 місячного віку  – 0,8 м, до 18 місячного віку  – 1,0 м. В кожній клітці утримують  5 голів.

Фронт годівлі:

- для 10 телят до 6 місяців: 10 ×  0,6 = 6 м на дві клітки;

- для 10 телят до 12 місяців: 10 ×  0,8 = 8 м на дві клітки;

- для 10 голів молодняку до 18 місяців: 10 × 1,0 = 10 м на дві клітки.

2). Розрахунок кількості скотомісць за площею на одну голову.

- норма площі клітки розміром 3 × 3,3 = 9,9 м² – в ній утримується 5 голів телят до 6 місячного віку, звідси 9,9 : 5 = 1,9 м²;

- кліток 4 × 3,3 = 13,2 м² – утримують 5 голів телят до 12 місячного віку, а для однієї голови – 2,6 м² ;

- кліток 5 × 3,3 = 16,5 м² – утримують 5 голів молодняку до 18 місячного віку, а для однієї голови – 3,3 м². Дані норми перевищують норми ВНТП-АПК-01.05.

3). Загальна площа приміщення, де  утримують 30 голів різновікових  телят наступна:

12 × 24 = 288 м².

 

Розрахунок потреби води:

Підприємства обладнують водопроводом. При чому вода має бути “питної якості”.

- для телят до 6 місяців –  180 л (18 × 10);

- для молодняку до 12 місяців  – 240 л (24 × 10);

- для молодняку до 18 місяців  – 350 л (35 × 10).

 

 

План

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.  Схема плану будівлі 12×24 м для утримання різновікових груп телят

 

1 – приміщення для утримання  відгодівельного молодняку; 2 – приміщення  для кормів; 3 – приміщення для  реманенту; 4 – тамбур; 5 – приміщення  приводу гноєтранспортеру; 6 – приміщення  для підстилки; 7 – клітки для  телят до 6-місячного віку; 8 – клітки для телят до 12-місячного віку; 9-клітки для молодняку до 18-місячного віку; 10 – приміщення для персоналу.

 

Розріз А-А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.  Схема розрізу будівлі рамної конструкції 12×24 м на 30 місць відгодівельного молодняку худоби

 

1 – годівельний прохід; 2 – залізобетонні  годівниці; 3 – автонапувалки;  
4– клітка для молодняку; 5 – підлога для відпочинку з керамзитобетонну;

6 – технологічний прохід; 7 – гнойовий канал під ТСГ-2.0 Б; 8– вентиляційна шахта.

 

3.6. Розрахунок необхідної кількості вікон за нормою освітлювального коефіцієнта

 

Проводиться розрахунок кількості  вікон, при чому враховуємо площу  підлоги проектованого приміщення та необхідну площу вікон.

Розрахунок кількості вікон:

Для розрахунків кількості вікон  нам потрібно знати площу приміщення та  площу одного вікна.

Площа підлоги – 288 м² (12 × 24), площа одного вікна – 1,4 м² (1,0 × 1,4).

При КПО – 1 : 15 – для відгодівельних тварин.

Розраховуємо загальну площу вікон  для приміщення (для утримання  тварин) – 288 : 15 = 19,2 м².

Далі визначаємо кількість вікон  – 19,2 : 1,4 = 14 (розміром 1,0 × 1,4 м).

Висновок: для проектованої будівлі необхідно – 14 вікон (1×1,4 м.)

 

 

3.7. Технічні вимоги  та характеристика технологічного  обладнання в тваринницькій будівлі  (напування, годівля, видалення гною, обігрів та вентиляція)

 

Для обґрунтування потужності підприємства та технічного оснащення ферми, потрібно врахувати всі варіанти розміщення тварин та обладнання, яким здійснюють обслуговування: приготування, транспортування  та роздавання кормів і підстилки, напування тварин, видалення і обробка гною, ветеринарна обробка приміщень і тварин передбачають комплекти обладнання, окремі машини, механізми та устаткування.

Розміри проходів, які повинні бути наступних розмірів:

- кормові, гнойові, поперечні і повздовжні за габаритами технологічного обладнання, але не менше 1 м;

- поперечних проходів у середині  будівлі – в межах 1,0-1,3 м,  в торцях – 1,2-1,5 м (ВНТП-АПК-01.05).

Для роздачі кормів використовуються ручні візки. Технічна характеристика ручного візка: розрахований на 250-300 кг корму, довжина завантажувальної ємкості  – 1200 мм, ширина – 700-1000 мм, висота – 500-600 мм.

Для подачі води для господарсько-питних потреб ферма повинна бути обладнана  водопроводом. Для збереження запасів води і створення тиску у системах водопостачання ферм будують збірно-блочні металеві водонапірні башти типу БР-1 з металевими ємкостями і залізобетонними опорами.

Використовуються автонапувалки  АП-1А, технічні дані наведено в таблиці 2.

Видалення гною транспортером ТСГ-2.0 Б, призначений для механізованого прибирання гною з тваринницьких приміщень з одночасним навантаженням його у транспортні засоби на висоту до 2,6 м.

Транспортер ТСГ-2.0 Б складається з двох самостійних транспортерів – горизонтального і похилого, які діють узгоджено.

Крок скребків горизонтального транспортера у ТСГ-2.0 Б становить 920 мм, а похилого – 460 мм. Довжина горизонтального транспортера – 170 м. Загальна потужність електродвигунів — 6,2 кВт.

Встановлено, що продуктивність ТСГ-2.0 Б за годину чистого часу досягає 10 т.