Модернізація щокової дробарки

 

    Побудова  характеристик зусиль які діють  на робоче обладнання.

    Побудова  залежності N=f(P)· 

    Графік  залежності N=f(P)будується виходячи із умови  

    N=VP/1000;

    V-швидкість  руху щоки(див. розділ 2);

    P-зусилля  стискання матеріалу в камері  дроблення;

    

    Залежність  будуємо при сталій швидкості  руху щоки V=0.045 м/с;

    Дані  для побудови зведемо в таблицю.

    Таблиця 5.2.

    

    Дані  для побудови залежності N=f(P)·

 

      Швидкісну характеристику будемо  будувати для положення початку  стиску. Значення моменту М та  частоти обертання знімаємо з  механічної характеристики. Дані  для розрахунку зводимо в таблицю. 

    Таблиця 5.3.

    Дані  для побудови швидкісної характеристики.  

 
 

    Побудова  залежності M=f(P).

    Для побудови використаємо залежність 

    

        звідки 

    

    

    М-обертовий  момент;

    І_тр-передаточне число приводу,і=0,42;

    h- коефіцієнт корисної дії приводу, h=0,94;

    l-відстань  до точки прикладання зусилля, l=0,892;

    Р-прикладене зусилля; 

    Дані  зведемо в таблицю.

    Таблиця5.4.

 

    Побудова  характеристики робочого середовища.

   Характеристику  будуємо при постійному значенні питомого опору.

    Використаємо  залежність:

    P=F_ст/k;     звідки  F_ст=P/k;

      F-площа  стиску,м²;  k-питомий опір;  P-зусилля стиску,кН;

      

    Побудова  номограми для визначення технічної  продуктивності дробарки при різних значеннях числа обертів ексцентрикового вала.

    Номограма будується за залежністю:

    П_т=60·n·d_max·S_H·m·L;

    L-довжина  завантажувального отвору, м;

    n-число  обертів ексцентрикового вала, об/хв;

    d_max-максимальна крупність готового продукту, м;

    S_H-хід рухомої щоки, м;

    m- поправочний коефіцієнт, m=0,55;

    Дані  для побудови зведемо в таблицю.

    Дані  для побудови номограми.

    Таблиця 5.5.

 

Карта мащення щокової  дробарки.

    Не  дивлячись на безпосередній контакт  окремих деталей, поділ поверхонь, які труться  змащування значно зменшує ступінь зносу. До основних функцій змащування відноситься зниження втрат потужності за рахунок зміни виду тертя, скорочення в десятки і сотні разів швидкості зношення контактуючих деталей і відвід „заїдання”, захист поверхні деталей від корозії і амортизація при ударних навантаженнях за рахунок видавлювання змащувальних матеріалів із зазорів між деталями.

    За  походженням змащувальні матеріали  діляться на чотири групи:

1.Мінеральні  масла і змащування, які отримують в основному із нафти; 
2. Рослинні масла (касторове, лляне і інше);

3.Тваринні  жири і масла;

4.Тверді  змащувальні матеріали, сировиною  для яких являються корисні  копалини (графіт, тальк і т.д.).

    За  фізичним станом всі змащувальні  матеріали діляться на три групи:

1. змащувальні (індустріальні) мастила – продукти, які знаходяться при температурі 10 – 15^оС в рідкому стані;
2. консистентні мастила, які являють собою при t=10 – 15^оС густі (мазе подібні) змащувальні засоби напівтвердої консистенції;
3. тверді змащувальні матеріали.

    При виборі сорту мастила керуються  фізико – механічними властивостями  мастил і особливостями вузла  машин, який підлягає змащенню. При  великих навантаженнях мастило  може видавлюватись із підшипника через  це для вузлів, які працюють з  високим питомим тиском застосовують більш в’язкі мастила.

    

    Між в’язкістю мастила і швидкістю  ковзання існує зворотня залежність: чим більша швидкість, тим менша  повинна бути в’язкість мастила, і навпаки. Надмірно густе мастило при значній швидкості, як правило, приводить до перерізу підшипника або редуктора.

    Степінь зношення механізму – один з найважливіших  факторів, який впливає на вибір  змащення в умовах експлуатації. Зношений механізм характеризується підвищеними  зазорами в спряженнях і, відповідно, підвищеними динамічними навантаженнями, внаслідок чого видавлюється мастило із зазору між змащувальними поверхнями. Крім того, при збільшенні зазору підвищується товщина змащувальної плівки, від чого її здатність нести навантаження знижується. Через це в зношених вузлах необхідно застосовувати більш в’язкі мастила, хоч і це підвищує витрату змащувальних матеріалів.

    Приведемо в приклад деякі матеріали  для змащування дробарних машин (таблиця 6.1.).

    Таблиця 3.1.

    Матеріали для змащування дробаркових машин.

     Схема щокової  дробарки.

    

    1-станина; 2-бокова стінка; 3-вісь підвісу; ;4-рухома  щока; 5-маховик; 6-ексцентриковий вал; 7-шатун; 8-регулювальний пристрій; 9-фіксатор; 10-замикаючий пристрій; 11-рухома  подрібнюючи плита; 12-нерухома подрібнюючи плита; 13-електродвигун.

    Таблиця 3.2.

    Вказівки  по мащенню щокових дробарок.