Вирощування озимої пшениці на СТОВ «Промінь»

 

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА «АГРОФІРМА«ДАНИЛІВСЬКА»»

2.1. Місце розташування господарства та його форма

Об’єктом дослідження курсового проекту є фермерське господарство приватне фермерське підприємство «Агрофірма «Данилівська»»

Село Данилівка розташоване в південній частині Київської області в Васильківському районі. До складу господарства входить с.Данилівка, де знаходиться центральна садиба господарства. Відстань до районного центру м. Васильків 13км, до обласного центру м. Київ -25км.

Метою створення товариства є здійснення виробничої, зовнішньоекономічної та іншої підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку, задоволення соціально-економічних інтересів членів трудового колективу та засновників. Надання послуг населенню, юридичним особам як на території України так і за її межами

Територія «Агрофірми «Данилівська»» знаходиться в північній частині Придніпрянської височини в межах Українського кристалічного щита і відноситься до Української провінції Лісостепової зони опідзолених, вилугуваних. Відноситься до помірно-континентального ґрунтово-кліматичного поясу.

Середня кількість опадів становить 558 мм/рік. По забезпеченості рослин вологою господарство відноситься до вологої зони. Основним джерелом накопичення вологи в грунті є атмосферні опади. Основна кількість опадів випадає в .період з квітня по жовтень, що припадає на вегетаційний період. Він триває приблизно 160-170 днів, а протягом цього періоду випадає в середньому 340 мм. Безморозний період становить на території зони 165 днів.

Перехід через +5 °С відбувається 12.04, а через +10 - 27.04. В цей період проходить активна вегетація с.-г. культур. Характерною особливістю весняного періоду є інтенсивне зростання температури. Проте весною бувають приморозки, в середньому 27.04., а найраніше дата останнього приморозку 06.04. і найпізніша - 25.04.

Літній період починається в кінці травня при переході середньодобової температури повітря через 15 °С.

Середня дата настання агрономічної стиглості ґрунту 05.04.

Протягом осіннього періоду спостерігається поступове зниження температури. Заморозки найраніше можуть починатися 15.09., найпізніше -09.11., а в середньому - 07.10. В кінці третьої декади жовтня (26.10.) добова температура повітря переходить через +5 °С, а це означає, що закінчується вегетація сільськогосподарських культур.

Сума середніх добових температур за період з температурою вище 10°С - 2446. Середня дата утворення сталого снігового покриву 15.12. і триває він приблизно 80 днів. Повне розмерзання ґрунту закінчується приблизно 29.03. Низька температура взимку при незначній кількості снігу призводить до вимерзання озимих, зернових на глибині вузла кущіння. Також тривале залягання снігового покриву без замерзання ґрунту призводить до випрівання сходів. Зимою часто бувають відлиги, коли температура повітря підвищується до 9-12 °С, внаслідок чого, при послідуючому зниженні температури, утворюється льодова кірка, що призводить до пошкодження посівів або повної загибелі їх.

Таблиця погодних умов періоду аналізу

	1	II		III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Температура повітря	-5,8	-5,4	1,3		7,1	14,8	16,2	18,7	19,6	13	6,8	1,7	-3,6	7,03
Опади	25	22	30		43	59	65	79	64	57	42	35	36	557

 

Високі температури в літній період в окремі роки вказують на можливість підгоряння деяких культур, особливо під час посушливого літа, але це буває рідко.В цілому господарство відноситься до смуги середньоранніх і пізніх культур помірного теплого поясу. Таке забезпечення теплом дає змогу вирощувати середні і пізні сорти зернових і зернобобових культур, цукрові і кормові буряки, картоплю, овочі та інші с.-г. культури.

Напрямок господарства зерново-просапний з розвиненим м’ясо-молочним тваринництвом. За господарством закріплено 3890 га громадських земель.

Кількість дворів в селі становить 1835, кількість працездатного населення складає 1100 чоловік, а кількість пенсіонерів – 1500.

 

2.2. Виробнича спеціалізація підприємства

Спеціалізація сільськогосподарських підприємств, спрямована на виділення окремих технологічних ланок у відособлені виробництва, що виникають і функціонують внаслідок суспільного поділу праці під впливом природних й соціально-економічних умов, є важливим чинником, який необхідно враховувати при переході до ринкових відносин. Вона постійно розвивається, являючись об'єктивною передумовою будь-якого виробництва, забезпечує підвищення його ефективності та продуктивності праці.

Спеціалізація аграрних підприємств — це переважаюче виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого тут існують найсприятливіші природно-економічні умови. Ця форма спеціалізації розвиває і поглиблює територіальну спеціалізацію. Якщо в межах останньої можуть бути сприятливі умови для виробництва, скажімо, шести і більше видів продукції, то через внутрішньогосподарську диференціацію природно-економічного фактора в окремо взятому підприємстві можуть бути найкращі умови для виробництва лише частини видів продукції з усього їх переліку, притаманного для даної зони, мікрозони і т. д.

Спеціалізація - динамічний процес, який постійно розвивається й удосконалюється, але підхід до нього повинен бути виваженим, з детальним урахуванням особливостей виробництва.

У рослинництві через те, що окремі сільськогосподарські культури не можна за біологічними умовами висівати щорічно на одному й тому самому місці, вузька спеціалізація неможлива. Спеціалізованими можуть бути лише тепличні комбінати з виробництва овочів. Проте це не означає, що в кожному підприємстві мають бути всі галузі тваринництва й культивуватися всі районовані культури. Організація багатопрофільного виробництва і наявність великої кількості галузей призводять до їх подрібнення, а це, в свою чергу, знижує можливість запровадження прогресивних технологій, технічних комплексів, а відтак - і ефективність виробництва.

У тваринництві, де виробництво продукції безпосередньо не пов'язане з використанням основного засобу виробництва - землі, можлива вузька спеціалізація на відгодівлі великої рогатої худоби, свиней на м'ясо, виробництві яєць і м'яса птиці. Це, за суттю, підприємства промислового типу, де запроваджено індустріальні методи виробництва, галузь відокремлена від використання землі й забезпечення кормами відбувається зі сторони.

Головними напрямками діяльності підприємства «Агрофірми «Данилівська»» є

1. Заготівля, зберігання та збут с-г продукції та сировини
2. Оптова і роздрібна торгівля товарами власного виробництва, комерційна (фірмова) та комісійна торгівля продовольчими і промисловими товарами
3. Надання матеріально-технічної і агросервісної допомоги на селі в обробітку землі, збиранні і переробці урожаю та посередницьких послуг приватним власниками (селянам), іншим фізичним і юридичним особам
4. Надання транспортних і побутових послуг

Основними видами господарської діяльності «Агрофірми «Данилівська»» є:

1. вирощування зернових (крім рису);
2. вирощування фруктів та ягід;
3. виробництво молока та переробка молока;
4. виготовлення сиру;
5. розведення великої рогатої худоби – на молоко та м'ясо;
6. виробництво м’яса;
7. кормовиробництво.

В цілому господарство має зерново-молочно-м'ясний напрямок розвитку. Рівень спеціалізації в господарстві – середній. Це значить, що господарство не займається поглибленим виробництвом однієї-двох видів продукції, а основна його ціль – забезпечення потреб населення в основних продуктах харчування. Прибуток «Агрофірми «Данилівська»» утворюється з надходжень від господарської діяльності, після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці

Розглянемо склад і структуру грошових надходжень від реалізації продукції в «Агрофірму «Данилівську»» та визначимо спеціалізацію господарства

Структура грошових надходжень від реалізації продукції

 

Показник	2011		2012		2012 р.  у % до 2011 р.
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Зерно	2163,7	40,3	1696,1	77,3	380
Соняшник	1438,7	45,4	6257,1	22,5	47
Ріпак озимий	591,1	11,5	-	-	-
Всього по рослинництву	4193,5	97,4	7953,2	99,8	190
Продукція скотарства в т.ч. приріст ВРХ	88	2	-	-	-
Продукція свинарства	23	0,8	15,8	0,2	68,7
Всього по тваринництву	111	3,6	15,8	0,2	14,2
Разом по рослинництву і тваринництву	4304,5	100	7969	100	185,1

 

Спеціалізацію сільського господарства характеризує велика група показників, але основним із них є показних вартості товарної про Виходячи з данних табл.2.1, можна зробити висновок, що спеціалізація підприємства змінилася з соняшниково-зернової на зерново-соняшникову. Цьому сприяли надходження коштів від реалізації продукції, які в 2011 році склали відповідно по зерну 40,3% та по соняшнику – 45,4%. У 2012 році грошові надходження від виробництва соняшнику склала 22,5%, тобто зменшилася у порівнянні з минулим роком , а від виробництва зернових культур – 77,3%, тобто збільшилась відносно попереднього року. Також важливо відмітити, що у порівнянні з базисним роком, структура грошових надходжень від реалізації продукції рослинництва виробленої на підприємстві збільшилась на 90%, від реалізації продукції тваринництва зменшилась на 85,8% у звітному році. Але в цілому по підприємству спостерігається збільшення структури грошових надходжень за досліджуваний період на 85,13%.

Земля являється основним засобом виробництва у с.-г., на яку людина активно впливає, вносячи добрива і обробляючи її. Тому її родючість залежить не лише від природних властивостей, а й від способу використання людиною. Всі земельні угіддя поділяються на с.-г. (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) і не с.-г. (чагарники, ліси, болота, землі під водою, дорогами).

Структура землекористування господарства.

Земельні угіддя	Площа, га	В % до земель приватної власності
Орні землі	2550	73
Сіножаті	160	4,6
Пасовища	420	12
Багаторічні насадження	80	2,3
Разом с.-г. Угідь	3210	92
Ліс	215	6,2
Болота	6	0,2
Під водою	7	0,2
Польові шляхи та прогони	52	1,5
Разом земель приватної власності	3490	100

З даних таблиці 1 видно, що господарство має 2910 га орних земель, 3615,7 га с.-г. угідь, а разом земель приватної власності 3890га.

Коефіцієнт розораності в господарстві складає: К= 2910,8*100 / 3615,7= 80,5%

Видно, що ступінь розораності с.-г. угідь висока. На данному етапі землеробства рекомендується щоб розораність с/г угідь становила приблизно 50%, тому доцільно частину їх перевести в луки та ліси, оскільки їх площа в господарстві не велика, а частину площ боліт - в пасовища

Існуюча організація території господарства

Типи сівозмін	Площа,  Га	Кількість полів	Середній розмір поля, га
Польова сівозміна №1	614	6	102,3
Польова сівозміна №2	810	9	90
Кормова сівозміна	492	5	98,4
Овочева	204	4	5
Всього орних земель в сівозмінах	2120	-	-
Орні землі поза сівозмінами	430	-	-
Разом орних земель приватної власності	2550	-	-